Ухвала

від 23.12.2022 по справі 495/1494/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1494/18

№ провадження 6/495/99/2022

УХВАЛА

Про поворот виконання рішення

"23" грудня 2022 р. м.Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Мельник Ю.В.,

справа № 495/1494/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському заяву ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про поворот виконання постанови по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2022 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява від ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про поворот виконання постанови по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Свою заяву аргументує тим, що 28.03.2019 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення по вищевказаній справі, яким відмовлено у задоволені позовної заяви Першому заступнику керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Прокуратурою Одеської області вказане рішення суду першої інстанції було оскаржене до Одеського апеляційного суду.

02.02.2021 року Одеським апеляційним судом було прийнято постанову по справі № 495/1494/18, якою апеляційним скаргу Заступника прокурора Одеської області задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.03.2019 року було скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позов Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора задоволено частково.

Визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05.06.2015 року № 3020 «Про передаси гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 13.01.2016 року щодо земельної ділянки 0,1000 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнано незаконним рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.01.2016 року.

У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Головного територіального управління юстиції в Одеській області відмовлено.

Здійснено перерозподіл судових витрат.

Стягнуто з Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати у загальному розмірі 13215 грн, тобто по 6607,50 грн.

Постановою Верховного суду від 08 грудня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково.

Постанова Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

06.10.2022 року Одеським апеляційним судом по справі № 495/1494/18 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.03.2019 року у справі за позовом Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора змінено в його мотивувальній частині та залишено без змін в його резолютивній частині.

При цьому, постанова Одеського апеляційного суду від 06.10.2022 року по справі № 495/1494/18 питання про поворот виконання постанови Одеського апеляційного суду від 02.02.2021 року по справі № 495/1494/18 не вирішувалося.

Заявник в судове засідання надав заяву, згідно якої просив його вимоги задовольнити, вирішивши питання без його участі.

Стягувач та інші особи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно дост. 444 ЦПК України, заява про поворот виконання рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача, проте його неявка не перешкоджає її розгляду.

Суд розглядає справу за відсутність належним чином повідомлених сторін по справі.

Вивчивши заяву про поворот виконання рішення суду, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно 28.03.2019 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення по справі № 495/1494/18, яким відмовлено у задоволені позовної заяви Першому заступнику керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Прокуратурою Одеської області вказане рішення суду першої інстанції було оскаржене до Одеського апеляційного суду.

02.02.2021 року Одеським апеляційним судом було прийнято постанову по справі № 495/1494/18, якою апеляційним скаргу Заступника прокурора Одеської області задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.03.2019 року було скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позов Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора задоволено частково.

Визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05.06.2015 року № 3020 «Про передаси гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 13.01.2016 року щодо земельної ділянки 0,1000 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнано незаконним рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.01.2016 року.

У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Головного територіального управління юстиції в Одеській області відмовлено.

Здійснено перерозподіл судових витрат.

Стягнуто з Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та ОСОБА_1 на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати у загальному розмірі 13215 грн, тобто по 6607,50 грн.

Постановою Верховного суду від 08 грудня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково.

Постанова Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

06.10.2022 року Одеським апеляційним судом по справі № 495/1494/18 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.03.2019 року у справі за позовом Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора змінено в його мотивувальній частині та залишено без змін в його резолютивній частині.

При цьому, постанова Одеського апеляційного суду від 06.10.2022 року по справі № 495/1494/18 питання про поворот виконання постанови Одеського апеляційного суду від 02.02.2021 року по справі № 495/1494/18 не вирішувалося.

Відповідно до положення ч.1ст.18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до вимог ч.9ст.444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частини першої, третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умовою для застосування повороту виконання рішення є скасування рішення про присудження чи зобов`язання вчинити певну дію або утриматися від її вчинення, яке стало підставою для видачі виконавчого документа, який повністю або частково виконаний.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасоване судом вищого рівня повністю чи змінене із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може».

Відповідно дост. 444 ЦПК України, питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

ЗгідноРішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80 ЦПК України).

Зазначені вище заявником докази дають суду достатність підстав, дійти висновку про необхідність вчинення повороту виконання постанови Одеського апеляційного суду від 02.02.2021 року по цивільній справі № 495/1494/18 за позовом Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, виходячи з того, що заявник просивстягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 6607,50 грн; припинити право власності територіальної громади смт Затока в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:001:0338, суд, не виходячи за межі заявлених вимог вважає за доцільне їх задовольнити .

Що стосуєтьсястягнення витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з приєднаних до матеріалів справи доказів заявником наданий договір № 1-82 про надання правової допомоги; акт приймання передачі правових послуг; однак жодного підтвердження того, що позивач поніс вказані витрати, матеріали справи не містять. (документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підставі викладеного, оскільки заявником не надано до суду жодного доказу понесення зазначених ним у заяві витрат, суд вважає за необхідне в цій частині в задоволені вимог заявнику відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 76-80, 260, 444, 353 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про поворот виконання постанови по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора задовольнити частково.

В порядку повороту виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/1494/18 від 28.03.2019 року, стягнути із Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 6607,50 грн.

Припинити право власності територіальної громади смт Затока в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області на земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:001:0338, кадастровий номер об`єкта нерухомого майна: 827997651103.

В частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 23 грудня 2022 року.

Суддя: