Дата документу 20.12.2022 Справа № 332/2177/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1386/22 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №332/2177/22Доповідач у 2-й інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 21 листопада 2022 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам`янка-Дніпровська Запорізької області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
ВСТАНОВИЛА
Вказаною ухвалою районного суду до 19.01.2023 року включно продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник просила ухвалу суду скасувати, обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. Свої вимоги мотивувала тим, що висновки суду, щодо наявності передбачених ст. 177 КПК ризиків, не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються на припущеннях. Крім того, судом не було враховано, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, одружений, характеризується позитивно, має місце проживання у м.Запоріжжі. На переконання захисника, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховування обвинуваченим від суду в силу поважного віку та стану здоров`я. Сама по собі лише тяжкість пред`явленого обвинувачення не може бути єдиною підставою для тримання під вартою. Між тим, ОСОБА_8 має незадовільний стан здоров`я.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; з`ясувавши позицію обвинуваченого та його захисника, які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні; прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні передбаченого ч.7 ст.111-1 КК злочину.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого, виходив з того, що у справі існують передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризики, а застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу є неможливим та не зможе запобігти вказаним ризикам.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.177 КПК підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК ризикам.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності зазначених у ст.177 КПК ризиків, зобов`язаний оцінити та врахувати й передбачені ст.178 КПК обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
На переконання колегії суддів рішення суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ґрунтується на зазначених вимогах процесуального закону.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 .
На підтвердження вказаних ризиків свідчить те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, який відноситься до категорії особливо тяжких, і за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
Наведені обставини дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення.
Згідно наданих матеріалів провадження встановлено, що судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 наразі триває і не завершено, не досліджені усі документи та не допитані свідки. А тому з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину, який поставлено у провину обвинуваченому, існують достатні підстави стверджувати про існування ризику незаконного впливу на свідків, анкетні дані та адреси проживання яких відомі.
Крім того, з матеріалів провадження встановлено, що обвинувачений зареєстрований на тимчасово окупованій території України, є депутатом Великобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.
Такі обставини, на переконання колегії суддів, дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, маючи значну впливовість та зв`язки з окупаційною владою, опинившись на волі, потенційно може продовжувати займатись протиправною діяльністю, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів, усупереч доводам апеляційноїскарги захисника, вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_8 перебувати на волі.
Наведені вище обставини у їх сукупності дали суду достатні підстави для висновку, що передбачені ст. 177 КПК ризики на даний час не відпали та не зменшилися, підстави для застосування до обвинуваченого жодного більш м`якого запобіжного заходу відсутні.
Між тим, колегія суддів вважає, що сама по собі тяжкість інкримінованого злочину не є достатньою підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, натомість судом першої інстанції враховано сукупність усіх встановлених у даній справі обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою особи.
Відомості про стан здоров`я ОСОБА_8 були предметом перевірки суду першої інстанції, який, виходячи з наявних матеріалів провадження, дійшов висновку про відсутність даних, які би безумовно унеможливлювали подальше тримання обвинуваченого під вартою. Такі висновки суду захисником в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду будь-якими доказами не спростовано.
Наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, на що посилалась захисник в апеляційній скарзі, не є беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Вони не здатні нівелювати встановлені у провадженні ризики.
На переконання колегії суддів, рішення суду про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою відповідає характеру і тяжкості інкримінованого діяння, даним про особу обвинуваченого та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Судом першої інстанції дотримано вимог ч.6 ст.175 КПК, згідно якої під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених зокрема і ч.7 ст.111-1 КК, за наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч.1 цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.
Даних, які би безумовно унеможливлювали подальше утримання ОСОБА_8 під вартою, надані матеріали провадження не містять.
Отже колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційній скарзі захисника мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування ухвали суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 21 листопада 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_9
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108039189 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти основ національної безпеки України Колабораційна діяльність |
Кримінальне
Запорізький апеляційний суд
Гончар О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні