Ухвала

від 23.12.2022 по справі 0907/1-502/11

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/1-502/11

Провадження № 1-в/344/267/22

У Х В А Л А

23 грудня 2022 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 грн. за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2015 року на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду з Івано-Франківського апеляційного суду на новий розгляд надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 грн за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2015 року на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України, мотивуючи його тим, що ОСОБА_5 вироком Івано-Франківського міського суду від 28.12.2015 року засуджено за ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 (три) роки із конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Вирок суду набрав законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.04.2016 року, однак в частині стягнення не виконаний, оскільки не був звернутий до виконання. Протягом двох років після набрання вироком законної сили ОСОБА_5 не вчиняв нового кримінального правопорушення, не ухилявся від відбування покарання протягом всього терміну, однак не міг сплатити призначений штраф у зв`язку з відсутністю коштів, оскільки йому було заборонено працювати на раніше займаній посаді і він був позбавлений доходу. На цей час даний вирок суду у частині сплати штрафу не виконаний, виконавчий лист у частині стягнення штрафу до відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області не надходив, а тому виконавче провадження в цій частині не відкривалось. З врахуванням наведеного, просив задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_5 п.1 ч.1 ст. 80 КК України.

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Захисник та прокурор вважали за можливе проводити розгляд вказаного клопотання за відсутності засудженого.

За таких обставин, керуючись ч.5 ст.539 КПК України, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 можливо розглянути за відсутності ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_6 підтримав подане клопотання за наведених у ньому підстав, просив звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 грн. за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2015 року на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України.

Прокурор щодо задоволення клопотання не заперечила.

Суд, вислухавши думку захисника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінальної справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2015 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції Закону № 4025 VІ від 15.11.2011 року), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року) та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 212 КК України (в редакції Закону № 4025 VІ від 15.11.2011 року) штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 212 КК України (в редакції Закону № 4025 VІ від 15.11.2011 року) у зв`язку із закінченням строків давності. Призначено ОСОБА_5 покарання: за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року)- штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001 року) у зв`язку із закінченням строків давності. Призначено ОСОБА_5 покарання: за ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції Закону № 4025 VІ від 15.11.2011 року) штраф у розмірі 25 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 3 роки із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

28.12.2015 року ОСОБА_5 зобов`язувався сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили і повідомити про це Івано-Франківський міський суд шляхом представлення документів про сплату штрафу, про що написав письмову заяву (т.30 а.с. 181).

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюється імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Однак, ч. 3 ст. 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строк давності, передбачений пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюється.

У ч. 4 ст. 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджає його виконанню.

Як вбачається з витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявні судимості», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 26.08.2022 у розшуку не перебуває, єдина судимість вирок від 28.12.2015, про звільнення від відбування основного покарання за яким розглядається дане клопотання (т.31 а.с.93).

Доводи сторони захисту, наведені в клопотанні про звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 грн за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2015 року на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України, на думку суду є підставними, оскільки ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді штрафу не ухилявся, адже до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України він не притягувався, нового кримінального правопорушення не вчиняв, з часу ухвалення вироку та набрання ним законної сили минуло більше двох років.

З огляду на викладене, клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 грн підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст.ст. 370, 372, 533, 537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді штрафу в розмірі 425 000 грн за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2015 року на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку задовольнити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8