ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року справа № 2а-4797/11/1370
10 год. 04 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н. І., представника позивача Холявки І. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-Пет» та товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення в дохід держави коштів, одержаних за договором -
УСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-Пет» та товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс», у якій просить:
- визнати недійсними договір купівлі-продажу сировини-поліетилентерефталату за №2804/л2 від 28.04.2010 між ТзОВ «Оптдевайс» та ТзОВ «Магнат-Пет»;
- стягнути в дохід держави кошти в сумі 2228880,00 грн одержані за цим договором.
Позов обґрунтований тим, що позивачем проведено документальну виїзну перевірку ТзОВ "Магнат-Пет" з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТзОВ "Оптдевайс" за період з 01.01.2009 по 31.12.2010. За результатами перевірки складено Акт № 32/23-2/33213476 від 03.02.2011. Актом перевірки встановлено, що між ТзОВ "Магнат-Пет" та ТзОВ "Оптдевайс" укладено договір № 2804/л2 від 28.04.2010. Під час перевірки досліджено первинні документи та з`ясовано, що з моменту реєстрації по 22.09.2010 керівником ТзОВ "Оптдевайс" був ОСОБА_1 , з 22.09.2010 по дату складання акта керівником та головним бухгалтером був Шурша Олег Миколайович. Під час проведення перевірки ТзОВ "Магнат-Пет" було представлено видаткові накладні, податкові накладні за підписом ОСОБА_2 , який на момент укладення договору не був керівником ТзОВ "Оптдевайс". В акті перевірки ДПІ у Яворівському районі Львівської області дійшла висновку, що надані ТзОВ "Магнат-Пет" копії первинних документів не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості. Враховуючи те, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, тому угоди поставки є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону. Такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Отже в даному випадку відсутні як база так і об`єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Тому в силу нікчемності кладеного правочину між ТзОВ "Магнат-Пет" та ТзОВ "Оптдевайс", витрати з придбання сировини в сумі 1857400 грн, віднесені до складу валових витрат у 2 кварталі 2010 року слід вважати в силу дій п. 5.1 пп.5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 із внесеними змінами і доповненнями непідтвердженими.
Відповідач 1 проти позову заперечив повністю, з підстав, викладених у запереченні. Зазначив, що договір укладений між ТзОВ "Магнат-Пет" та ТзОВ "Оптдевайс" відповідає вимогам законодавства щодо його оформлення та змісту, має усі істотні умови для даного виду договорів, факт здійснення господарської діяльності документально підтверджений, сторони договору наділені цивільною правоздатністю, договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і такі настали. Вважає вимогу позивача про визнання такого правочину недійсним та стягнення за нікчемною угодою коштів в дохід держави такою, що суперечить законодавству та нормам ЦК України. Звертає увагу суду на пункт 18 постанови 1 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 № 9, в якому зазначено, що "перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має впаковуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Також вказує що доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Звернув увагу суду на роз`яснення Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням угод недійсними", у пункті 11 якого вказано, що необхідними умовами визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою. Щодо покликання позивача на матеріали кримінальної справи, за номером вказаним у позові, щодо контрагента цього підприємства ТОВ "ДООРС", вважає, що таке судом не може братися до уваги, оскільки вказана юридична особа не має жодного відношення до ТзОВ "Магнат-Пет". Крім того в акті перевірки позивача № 32/23-2/3321347 немає жодних доказів, які б вказували на невідповідність таких правочинів актам цивільного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 27.04.2011 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 29.04.2011 підготовче провадження в адміністративній справі закінчено; справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.12.2011 зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 15.06.2022 поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.06.2022 без виходу до нарадчої кімнати замінено ДПІ у Яворівському районі Львівської області на правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач-1 участі в судовому засіданні не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином, клопотань процесуального характеру не заявляв.
Відповідач-2 заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, наданою позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до приписів ч. 8 ст. 126 КАС України.
Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, надіслана йому кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації нею права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд заслухав пояснення представника позивача, повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ДПІ у Яворівському районі Львівської області проведено документальну виїзну перевірку ТзОВ "Магнат-Пет" з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТзОВ "Оптдевайс" за період з 01.01.2009 по 31.12.2010. За результатами перевірки складено Акт № 32/23-2/33213476 від 03.02.2011. Актом перевірки встановлено, що Між ТзОВ "Оптдевайс" (постачальник) та ТзОВ "Магнат-Пет" (покупець) 27.04.2010 укладено договір поставки товарів № 2804/л02.
Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, асортимент, кількість, загальна вартість якого вказуються у відповідних накладних, що складають невід`ємну частину договору, а покупець зобов`язується своєчасно приймати товар та сплачувати його вартість.
Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТзОВ "Магнат-Пет" з ТзОВ "Оптдевайс" надано такі документи: договір № 2804/л02 від 28.04.2010, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.11.2010 по 30.11.2010, отримані податкові накладні за травень 2010 року, лист підприємства про отримання податкових накладних від 21.12.10 за № 21/2/12-в, лист ТзОВ "Оптдевайс" про надання податкових накладних, отримані видаткові накладні за травень 2010 року, товаро-транспортні накладні за травень 2010 року, акт виконаних робіт № 686 від 31.05.2010, платіжне доручення від 07.06.2010 № 1087, копію з книги видачі довіреностей на отримання ТМЦ, матеріальні звіти (сировина та матеріали) про отримання на зберігання ТМЦ на складі за травень 2010 року, звіти про використання сировини на виготовлення продукції за травень 2010 року, акт інвентаризації від 31.05.2010 б/№, картку рахунку 631 по контрагенту ТзОВ "Оптдевайс" за 2010 рік, картку рахунку 511 за 4 квартал 2010 року, акт прийому-передачі векселів від 15.10.10, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.10 по 30.09.2010, оборотно-сальдова відомість по рахунку валові витрати за 2010 рік, договір купівлі-продажу цінних паперів № 985Б від 27.10.10, акт прийому-передачі цінних паперів від 27.10.10, копії простих векселів виданих ТзОВ "Магнат-Пет", платіжні доручення про оплату по простих векселях з іменним індосаментом згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 985Б від 27.10.10 за жовтень, листопад 2010 року, згідно з якими у періоді, який перевірявся, ТзОВ "Магнат-Пет" уклав договір № 2804/л02 від 28.04.2010 з ТзОВ "Оптдевайс" про поставку товарів.
На виконання умов договору ТзОВ "Оптдевайс" поставлено товари (сировину), на що виписано податкові накладні на суму 2228880 грн.
Під час перевірки позивачем також встановлено, що одержавну сировину ТзОВ "Магнат-Пет" проведено такою бухгалтерською проводкою: Дт.рах.201 "Сировина й матеріали" 1857400 грн; Дт.рах.6442 "Податковий кредит" - 371480 грн; Кт.рах.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 2228880 грн.
Отриману сировину одержував ОСОБА_3 на підставі довіреності від 03.05.2010 за №0345 серія ВН, про що в журналі видачі довіреностей проведено запис від 03.05.2010 під номером 81.
Транспортування товару (сировини), як це зазначено в акті перевірки, проводилось ТзОВ Максан-Транс автомобільним транспортом, за рахунок Товариства згідно представлених ТТН. Розрахунки за транспортування проводились у безготівковій формі на суму 17800,00 грн платіжним доручення № 1087 від 07.06.2010 та відповідно до акта виконаних робіт про надання транспортних послуг від 31.05.2010. Сировину на склад прийнято начальником цеху ОСОБА_4 , про що у ТТН зроблено відмітку. В матеріальних звітах (сировина та матеріали) по місцю зберігання смт. Івано-Франкове, що пред`явлені до перевірки відображена сировина, отримана від ТзОВ Оптдевайс. Відповідно до звітів про використання сировини на виготовлення продукції за травень 2010 року пет гранули (сировина) використовувались для виробництва преформи.
Окрім того в акті перевірки зазначено, що розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у вексельній формі. Оплату за одержану сировину Товариство провело 15.10.2010 векселями відповідно до акта прийому-передачі векселів на суму 2228880,00 грн, що в бухгалтерському обліку проведено бухгалтерською проводкою: Дт.рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками 2228880,00 грн; Кт. рах. 511 Довгострокові векселі, видані в національній валюті 2228880,00 грн.
Відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ТзОВ Оптдевайс зареєстровано в Васильківській ОДПІ, основним видом діяльності якого є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесених до інших групувань.
Як зазначено в акті перевірки, в п.п. 2.2 акта невиїзної документальної перевірки ТзОВ Оптдевайс (Васильківської ОДПІ Київської області) від 26.11.2010 № 4943/23-2/36900457 вказано, що у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансову-господарську діяльність суб`єкта господарювання були (є): з моменту державної реєстрації по 22.09.2010: керівник - ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ); з 22.09.2010 по дату складання акта: керівник та головний бухгалтер - Шурша Олег Миколайович (і.п.н. НОМЕР_2 ); згідно з деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, основні засоби відсутні, амортизація підприємством не нараховувалась, відповідно до даних розрахунку 1-ДФ кількість працюючих у ТзОВ Оптдевайс 1 особа, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Оскільки Товариством було представлено до перевірки копію договору від 28.04.2010 № 2804/л02, видаткові та податкові накладні за підписом ОСОБА_2 , який на момент його укладення не був керівником ТзОВ Оптдевайс, а відтак на думку ДПІ, надані Товариством до перевірки копії первинних документів не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.
На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку, що угоду №2804/л02 від 28.04.10 між ТзОВ "Оптдевайс" та ТзОВ "Магнат-Пет" про поставку сировини на 2228880 грн укладено без мети настання реальних наслідків. Тому даний договір в силу ч. 1, 2, 5 статті 203, ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемний і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих які пов`язані з його недійсністю.
Позивач вважає, що укладений відповідачами правочин, на підставі якого здійснювалися операції є недійсним, не створює юридичних наслідків, відтак звернувся з цим позовом до суду.
Суд при вирішенні спору виходив з такого.
Згідно з частиною першої статті 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України встановлено що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як визначено положеннями абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями статті 228 ЦК України, відповідно до яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується всі одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (частина третя статті 228 ЦК України).
Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна і незаконного заволодіння ним тощо) сторонами правочину або однією зі сторін й повинна бути встановлена лише вироком суду, постановленим у кримінальній справі, що відповідає частині першій статті 62 Конституції України.
Позивач свій позов обґрунтовує тим, що правочин між ТзОВ "Магнат-Пет" та ТзОВ "Оптдевайс" є нікчемний, не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Зазначив, що він є нікчемним в силу припису закону, порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.
З цього приводу суд зазначає, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі № 2а-8905/11/1370, яка набрала законної сили 23.10.2013, та залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської області № 0000172320/0 від 24.02.2011.
У вказаному рішенні суд досліджував реальність операцій з поставки сировини за договором № 2804/л02 від 28.04.2010, укладеного з ТзОВ "Магнат-Пет" та ТзОВ "Оптдевайс" за висновками, зробленими податковим органом за наслідками документальної виїзної перевірки ТзОВ "Магнат-Пет" з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТзОВ "Оптдевайс" за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, викладеними в акті перевірки від 03.02.2011 № 32/23-2/33213476.
Суд не погодився з висновками податкового органу щодо нікчемності вищезгаданого правочину, оскільки акт перевірки, який був предметом дослідження, не відповідав вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010, тому що складений без об`єктивного аналізу господарських операцій, вчинених товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.
Суд вважав, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів та дійшов висновку про те, що операції з придбання ТзОВ "Магнат-Пет" у ТзОВ "Оптдевайс" вищезазначеної сировини мали реальний характер.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що у цій справі позивачем також не надано доказів для підтвердження мети відповідачів, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при укладенні зазначеного господарського договору.
Відтак суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність умислу у відповідачів на укладення договору № 2804/л02 від 28.04.10 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, як наслідок, правові підстави для висновку про недійсність цього правочину й для застосування відповідних наслідків відсутні.
Щодо інших доводів позивача, які викладені у позовній заяві суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Як визначено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення у повному обсязі.
У силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати покладаються на позивача, відтак такі розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-Пет» (81070 Львівська область Яворівський район смт. Івано-Франкове вул. Залізнична 1; код за ЄДРПОУ: 33213476) та товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» (08681 Київська область Васильківський район с. Рославичі вул. Гоголя 15-а; код за ЄДРПОУ 36900457) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення в дохід держави коштів, одержаних за договором відмовити.
2. Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2022.
Суддя Р.П. Качур
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108051858 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Хобор Романа Богданівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні