Рішення

від 23.12.2022 по справі 400/4729/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2022 р. № 400/4729/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Державної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський, буд.3, копус 2,Київ 42,01042, простягнення коштів в сумі 154 010,89 грн., ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з Державної екологічної інспекції України на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в сумі 154 010,89 гривень.Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 визнано протиправним наказ наказ Державної екологiчної iнспекцiї України вiд 20 липня 2021 року №94-тр/р та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року. Однак станом на день подання позову постанова суду не виконана, позивача не поновлено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, в зв`язку із цим, на переконання позивача, відповідач повинен нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в сумі 154010,89 гривень.

Відповідач відзив до суду не надав.

У відповіді на відзив (який був наданий лише позивачу, але не суду) позивач вказав на наявність у нього права заявляти вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, спираючись на зміст статті 236 КЗпП України, за якою роботодавець, який не виконав рішення суду про поновлення на роботі, зобов`язаний сплатити такому працівникові його середній заробіток за весь час затримки. Щодо належного відповідача по цій справі зазначив, що відповідно до пункту 5 Положення про державну екологічну інспекцію у Миколаївській області, затвердженого наказом ДЕІ України від 22.11.2018 № 249, інспекцію очолює начальник, який має двох заступників, у тому числі одного першого. Начальник та заступники начальника Інспекції призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держекоінспекції відповідно до законодавства про державну службу. Також позивач наголосив, що не отримував та не знав про існування листа від 08.08.2022 № 4088/6.2/16-22, за яким ніби-то йому було запропоновано ряд посад для можливого подальшого переведення.

Суд розглянув справу 23.12.2022, відповідно до вимог ст.262 КАС України, без проведення судового засідання (в порядку письмового провадження), зважаючи на воєнний стан та з метою безпеки учасників судового процесу.

Дослідив матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 обіймав посаду начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області. Дана посада відноситься до категорії «Б».

Наказом голови Держекоінспекції України від 09.09.2020 № 330-о ОСОБА_1 було звільнено з посади, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, за вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

За результатами судового оскарження даного наказу, останній скасовано та ОСОБА_1 був поновлений на посаді.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 у справі № 400/4169/20 Держекоінспекція України видала наказ від 01.06.2021 № 66-тр/р «Про поновлення ОСОБА_1 ».

Поряд з цим, голова ліквідаційної комісії Держекоінспекції України у Миколаївській області видав наказ від 02.06.2021 №75-0 «Про вступ ОСОБА_1 до виконання обов`язків на посаді».

03.06.2021 ОСОБА_1 вручено попередження № 254/12-13 про наступне звільнення, у зв`язку з ліквідацією Держекоінспекції України у Миколаївській області.

Одночасно з попередженням ОСОБА_1 , було запропоновано посаду заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів Миколаївської області Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

ОСОБА_1 відмовився зайняти запропоновану посаду, оскільки вона є нерівнозначною за категорію займаної ним раніше посадою, з якої його мало бути звільнено.

04.06.2021 ОСОБА_1 направив на адресу Держекоінспекції України заяву про переведення його на посаду начальника Держекоінспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Аналогічні заяви про переведення на посаду начальника Держекоінспекції Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська область), на посаду начальника Держекоінспекції Закарпатської області ОСОБА_1 подавав суб`єкту призначення 15.06.2021 та 29.06.2021. У цих заявах ОСОБА_1 висловлював згоду на зміну істотних умов праці, переведення до іншого місця роботи, а також своє бажання працювати в Держекоінспекції України.

Держекоінспекція України надала відповідь на заяву від 29.06.2021, зазначивши про оголошення конкурсу на дану посаду.

20.07.2021 Держекоінспекція України прийняла наказ № 94-тр/р про звільнення, ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, у зв`язку з ліквідацією територіального органу.

Даний наказ було оголошено відповідно до наказу Держекоінспекції України у Миколаївській області від 20.07.2021 № 76-0.

Не погоджуючись з таким звільненням ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження наведених вище наказів та поновлення його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2002 по справі №400/6412/21 визнано протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 року № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області; визнано протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20 липня 2021 року №76-0 «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021року № 94-тр/р «Про звільнення ОСОБА_1 »»; поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 року, та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992292) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 року по 07 липня 2022 року в сумі 105 204 (сто п`ять тисяч двісті чотири) грн. 36 коп. з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

На виконання вказаного судового рішення Миколаївським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи від 20.07.2022.

15.08.2022 позивач звертався до відповідача із заявою про виконання постанови ОААС, однак поновлення його на посаді начальника Державної екологiчної iнспекції у Миколаївськiй областi за цим не послідувало.

Станом на час розгляду справи рішення суду в частині поновлення позивача на посаді не виконано.

В зв`язку з невиконанням вказаної постанови ПААС, позивач обрахував суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 08.07.2022 по 10.10.202 суду в розмірі 154010,89 гривень та звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридичну особу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (37992292) припинено.

За таких обставин, належним відповідачем у цих правовідносинах буде саме Державна екологічна інспекція України.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст.235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З наведених норм вбачається, що відповідач зобов`язаний був добровільно виконати рішення суду про поновлення позивача на посаді, оскільки це його законодавчо встановлений обов`язок та самостійно визначити відповідну посаду для позивача.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач постанову ПААС від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконав.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004).

За таких обставин, оскільки постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 по справі №400/6412/21 в частині поновлення позивача на посаді не виконано, то згідно зі ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про доходи від 01.04.2021 заробітна плата ОСОБА_1 за попередні два місяці роботи (липень серпень 2020 року), становить 18389,39 грн. Середньоденна заробітна плата складає 2298,67 грн (18389,39/8 -(кількість робочих днів, фактично відпрацьованих позивачем в ліпні-серпні 2020 року).

Загальна тривалість затримки виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду склала робочих дня 67 (з 08.07.2022 по 10.10.2022).

Відтак, сума середнього заробітку позивача за час затримки виконання рішення суду складає 154010,89 гривень (2298,67 грн. *67).

Таким чином, наведений позивачем обрахунок суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в розмірі 154010,89 грн відповідає вимогам Порядку №100.

Позов задовольнити.

Сума сплаченого позивачем судового збору підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1540,10 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Державна екологічна інспекція України (пров. Новопечерський, буд.3, копус 2,Київ 42,01042 37508533) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, Київ, 42,01042, код 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 08.07.2022 по 10.10.2022 в сумі 154010,89 ( сто п`ятдесят чотири тисячі десять грн вісімдесят дев`ять коп) гривень.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державна екологічна інспекція України (пров. Новопечерський, буд.3, копус 2,Київ 42,01042 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1540,10 (одна тисяча п`ятсот сорок грн десять коп) гривень.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено у повному обсязі 23.12.2022