Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2846/21
Номер провадження 6/711/97/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Піковського В. Ю.,
розглянувши за правилами письмового провадження заяву боржника Комунального підприємства «Лад» Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, стягувач ОСОБА_1 , Черкаський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
Боржник Комунальне підприємство «Лад» Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовує тим, що 12.05.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист на примусове виконання рішення у справі №711/2846/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Лад» Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про стягнення зарплати, середнього заробітку, моральної шкоди. З даним листом ОСОБА_1 звернувся до відділу ДВС щодо примусового виконання. 20.05.2022 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження старшим Державним виконавцем Нагорнюком С.В. №69062221.
ОСОБА_1 погодився на сплату 160 тис. грн. з урахуванням всіх податків і зборів на його власний рахунок про що дав розписку від 18.03.2022, на підставі чого йому 05.04.2022 було зараховано 105785,35 грн. Таким чином, відбулося добровільне відшкодування заборгованості, на що погодився стягувач, тому виконавчий лист не підлягає до виконання. Просить витребувати виконавчий лист №711/2864/21, виданий Придніпровським районним судом м.Черкаси 12.05.2022 та визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Представник заявника в судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду подав клопотання, яким просив суд заяву розглядати у її відсутності, зазначила, що підтримує заявлені вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Стягувач та його представник в судове засідання не з`явилися, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Грушевий Ю.В. подав письмові пояснення по суті заяви. В яких вказав, що всього стягненню підлягало 195940,02 грн. з урахуванням відрахувань обов`язкових зборів та платежів. ОСОБА_1 дійсно погодився на виплату йому 160 тис. грн у нього не буде претензій до боржника, однак йому прийшла виплата на 28910,28 грн. менша, що складає ЄСВ і було вирахувано додатково із нього. Таким чином, домовлена сума виплати була зменшена в односторонньому порядку тому підлягає стягненню із боржника. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Старший державний виконавець Нагорнюк С.В. в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Також суд звертає увагу, що судове засідання з розгляду справи було призначене на 20.12.2022, проте у зв`язку з неявкою всіх учасників справи судове засідання з розгляду справи не проводилось, а розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.13 ст.7, ч.9 ст.10, ст.11, ч.2 ст.247 ЦПК України, внаслідок чого на підставі ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення у його вступній частині зазначено не дату судового засідання, на яку було призначено судовий розгляд (20.12.2022), а дату складання повного тексту рішення 23.12.2022, що відповідає правовій позиції, сформованою Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11.
Врахувавши позиції сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов до такого висновку.
12.05.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист на примусове виконання рішення у справі №711/2846/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Лад» Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про стягнення зарплати, середнього заробітку, моральної шкоди. З даним листом ОСОБА_1 звернувся до відділу ДВС щодо примусового виконання. 20.05.2022 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження старшим Державним виконавцем Нагорнюком С.В. №69062221.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.
Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв`язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
При цьому у стягувача залишається право на поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, у разі доведеності (ст. 433 ЦПК України).
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .
У справі "Soering vsUK" [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа №711/2864/21, виданого 12.05.2022 Придніпровським районним судом м.Черкаси таким, що не підлягає виконанню.
Головною умовою заяви, на яку посилається заявник вказується добровільне виконання боржником сплати узгодженої заборгованості, однак суду не підтверджені дані обставини в судовому засіданні, про що свідчить бажання стягнути борг шляхом примусового виконання, тому дана причина не може бути взята судом до уваги.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у розумінні ст. 432 ЦПК України, а тому і у задоволенні решти вимог заяви від 09.06.2022, поданої в рамках ВП 69062221 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 432 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника боржника Комунальногопідприємства «Лад»Будищенської сільськоїради Черкаськогорайону Черкаськоїобласті про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: В. Ю. Піковський
Повний текст судового рішення складено та підписано 23.12.2022
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108053658 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Піковський В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні