Рішення

від 19.12.2022 по справі 911/1727/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1727/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп», м. Київ,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вей Логістик», м. Бориспіль,

про стягнення 696 853,28 грн.,

за участю представників:

від позивача: Завидняк В.І., адвокат, ордер серії АА №1217707 від 24.10.2022;

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротеп», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Агротеп»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.09.2022 вих. №07/09 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вей Логістик», м. Бориспіль (далі за текстом ТОВ «Транс Вей Логістик»), в якому просив суд стягнути заборгованість в загальному розмірі 696 853,28 грн., з яких:

- 580 090,00 грн. плата за надані послуги з перевезення вантажу;

- 30 201,87 грн. інфляційне збільшення;

- 86 561,41 грн. штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.07.2018 між ТОВ «Транс Вей Логістик» (замовник) та ТОВ «Агротеп» (виконавець) укладено Договір №17/07-2 про надання транспортних послуг. У відповідності до умов Договору ТОВ «Агротеп» виконало перевезення для ТОВ «Транс Вей Логістик» відповідно до заявок №3786/00883317 від 27.01.2022; №5537/00886740 від 07.02.2022; №5702/00887081 від 08.02.2022; №5704/00887083 від 08.02.2022; №6328/00888105 від 11.02.2022.

Позивач твердить, що вантаж було доставлено та отримано вантажоодержувачем, послуги з перевезення надані у повному обсязі та з належною якістю, про що свідчить відмітки вантажоодержувача у CMR відповідно до наданих заявок.

За здійснені перевезення замовнику було виставлено рахунки №993 від 08.02.2022 на суму 131 497,00 грн.; №1274 від 18.02.2022 на суму 105 839,00 грн.; №1273 від 18.02.2022 на суму 105 839,00 грн.; №1199 від 19.04.2022 на суму131 716,00 грн. та №1386 від 23.02.2022 на суму 105 199,00 грн.

Згідно Договору та умов заявки замовник зобов`язаний оплатити надані перевізником послуги на протязі 20 банківських днів після отримання оригіналів документів. Відповідні оригінали документів перевізник надіслав замовнику, які останнім були отримано.

Оскільки грошове зобов`язання не було виконано відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку суму основного боргу 580 090,00 грн. а також нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період квітень-липень 2022 в сумі 30 201,87 грн. та штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ загалом за період 18.03.2022 07.09.2022 в сумі 86 561,41 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 452,80 грн. та інші витрати, що будуть понесені позивачем у зв`язку із судовим розглядом даної справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2022 у справі №911/1727/22 позовну заяву ТОВ «Агротеп» від 07.09.2022 вих. №07/09 залишено без руху. Зобов`язано ТОВ «Агротеп» усунути недоліки позовної заяви у строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

30.09.2022 на електронну пошту суду від позивача ТОВ «Агротеп» надійшов лист від 29.09.2022 №29/09, до якого в якості усунення недоліків додано копію платіжного доручення №1527 від 29.09.2022 про сплату судового збору на суму 10 452,80 грн. Вказаний лист надійшов до суду в оригіналі поштою 03.10.2022.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2022 відкрито провадження у справі №911/1727/22, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.10.2022.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату позивачу грошових коштів на виконання договору №17/07-2 від 17.07.2018 про надання транспортних послуг.

12.10.2022 на електронну пошту суду від позивача ТОВ «Агротеп» надійшов лист від 11.10.2022 №11/10, в якому надано запитувану судом інформацію. Вказаний лист надійшов до суду в оригіналі 18.10.2022.

18.10.2022 до господарського суду Київської області від позивача ТОВ «Агротеп» листом від 11.10.2022 №11/10, на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2022, надано оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні. Вказані оригінали було повернуто судом в судовому засіданні 24.10.2022 після їх огляду.

В судове засідання 24.10.2022 з`явились представники позивача та відповідача. У підготовчому судовому засіданні 24.10.2022 суд оголосив перерву до 14.11.2022 та встановив додатковий строк для подання сторонами заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних у сторін та раніше не поданих доказів до 11.11.2022, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

14.11.2022 до господарського суду Київської області від представника ТОВ «Транс Вей Логістик» надійшов відзив на позовну заяву від 11.11.2022 №11/11/22/1-Ю, в якому відповідач просить відмовити ТОВ «Агротеп» у задоволенні позовних вимог повністю. Заперечення мотивовані тим, що у позивача наявна заборгованість перед відповідачем у вигляді збитків у розмірі 390142,80 грн. згідно претензії №14/07 від 14.07.2022, завданих відповідачу неналежним виконанням обов`язків за договором про надання транспортних послуг №17/07-2 від 17.07.2018, у зв`язку з чим відповідач подає до суду відповідну зустрічну позовну заяву.

Також 14.11.2022 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Транс Вей Логістик» до ТОВ «Агротеп» про стягнення 390142,80 грн. збитків.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» на підставі договору перевезення і надання експедиційних послуг №15052019 від 15.05.2019 було замовлено у ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС Логістик» транспортно-експедиторську послугу з організації та забезпечення перевезення вантажу за маршрутом Магор (Велика Британія) Чернігів (Україна). ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС Логістик» доручило виконання перевезення ТОВ «Транс Вей Логістик», яким було у подальшому залучено для безпосереднього виконання перевезення ТОВ «Агротеп», у зв`язку з чим між позивачем та відповідачем було погоджено заявку №6884/00889274 від 15.02.2022, за якою вантаж вартістю 10871,28 Фунтів стерлінгів мав бути планово доставлений до м. Чернігів 24.02.2022. За твердженням позивача за зустрічним позовом, у подальшому ТОВ «Агротеп» повідомило, що у зв`язку із повномасштабною агресією Російської Федерації проти України вантаж не міг бути доставлений до Чернігова, був переданий на зберігання митним органам, а транспортні засоби, у яких перевозився вантаж, були вилучені для потреб держави. Відтак вантаж взагалі не був доставлений вантажоодержувачу.

Позивач за зустрічним позовом твердить, що ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС Логістик» відшкодувало власнику вантажу ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» вартість втраченого вантажу у сумі 390142,80 грн., що еквівалентно 10871 Фунтів стерлінгів. У свою чергу ТОВ «Транс Вей Логістик» відшкодувало товариству ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ ТРАНС АЛЬЯНС Логістик» збитки у сумі 390 142,80 грн. та звернулось із відповідною претензією до безпосереднього виконавця ТОВ «Агротеп» про відшкодування збитків у порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2022 було повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ «Транс Вей Логістик» до ТОВ «Агротеп» про стягнення 390 142,80 грн. збитків заявнику без розгляду з мотивів, зазначених в ухвалі.

05.12.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача ТОВ «Транс Вей Логістик» адвоката Терещука В.С. надійшло клопотання вих. №05/12/22/1-Ю від 05.12.2022, в якому він просить суд відкласти підготовче засідання у справі №911/1727/22, не розглядати справу без участі представника відповідача, належним чином повідомити відповідача про дату та час наступного судового засідання. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку із введеним і продовженим в Україні воєнним станом, що об`єктивно перешкоджає відповідачу у реалізації свої процесуальних прав та обов`язків, останній не має можливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, призначене на 05.12.2022 об 11:20.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача від 05.12.2022, відмовив у його задоволенні, з мотивів викладених в ухвалі господарського суду Київської області від 05.12.2022. Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2022.

Представникам позивача та відповідача копія ухвали від 05.12.2022 була направлена на електронну адресу відповідно до їх заявок та доставлена на електронні скриньки 07.12.2022, про що складено Довідку про доставку електронного листа.

У судове засідання 19.12.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши позов ТОВ «Агротеп» до ТОВ «Транс Вей Логістик» про стягнення 696 853,28 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

17.07.2018 між ТОВ «Транс Вей Логістик» (замовник) та ТОВ «Агротеп» (виконавець) укладено Договір №17/07-2 про надання транспортних послуг (далі за текстом Договір), за умовами якого:

- замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та надавати інші допоміжні послуги, пов`язані з перевезенням (надалі послуги) (п. 1.2 Договору);

- замовник зобов`язується приймати та сплачувати послуги, надані виконавцем, на умовах, визначених даним Договором (п. 1.3 Договору);

- перевезення здійснюються на підставі погоджених з виконавцем письмових заявок замовника (надалі заявка) (п. 3.1 Договору);

- заявка повинна містити наступну інформацію: маршрут перевезення, строк (дата та час) подачі транспортного засобу для завантаження, вимоги до транспортного засобу, тип та дані рухомого складу, місце завантаження, найменування вантажу, місце розвантаження, строк доставки вантажу, дані відповідальних осіб, вартість перевезення, порядок і строки оплати, а також іншу необхідну інформацію за узгодженням сторін (п. 3.2 Договору);

- у разі виникнення протиріч між умовами заявки та умовами даного Договору, застосовуються умови заявки. Всі заявки між виконавцем та замовником є невід`ємною частиною даного Договору (п. 3.3 Договору);

- перевезення вважається завершеним після підписання товарно-транспортних документів на вантаж (п. 3.14 Договору);

- здача-приймання послуг та належне виконання виконавцем умов даного договору підтверджується пакетом документів, передбачених та оформлених згідно п. 5.2 даного Договору (п. 3.15 Договору);

- замовник, виконуючи умови даного Договору, зобов`язаний сплачувати плату за перевезення вантажів на умовах, передбачених даним Договором та заявкою (п. 4.2.5 Договору);

- вартість послуг за даним Договором встановлюється в гривнях і визначається у заявці та вказується в рахунку на оплату та акті наданих послуг (п. 5.1 Договору);

- замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів, якщо інший строк не вказаний у заявці. Строк оплати розпочинається з моменту отримання від виконавця наступного повного комплекту належним чином оформлених документів: договір про надання транспортних послуг, рахунок на оплату, акт наданих послуг, товарно-транспортна (CMR) з відмітками (підписом уповноваженої особи, засвідченої печаткою або штампом) про прийняття вантажу вантажоодержувачем (п. 5.2. Договору);

- в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з даним Договором та чинним законодавством України (п. 6.1 Договору);

- за несвоєчасне проведення розрахунків, що виникають на підставі даного Договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (п. 6.18 Договору);

- сторони дійшли до взаємної згоди у тому, що нарахування штрафних санкцій (пені, інфляційних нарахувань, відсотків за користування коштами) за прострочення виконання зобов`язань, за даним Договором не припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції продовжують нараховуватися до дати повного виконання винною стороною відповідних прострочених зобов`язань за даним Договором (п. 6.19 Договору);

- даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2018 року або до моменту розірвання його за згодою сторін або на вимогу однієї зі сторін. Строк дії даного Договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1 Договору).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Сторонами було складено та підписано заявки на спірні перевезення, а саме:

від 27.01.2022 №3786/00883317 до договору №17/07-2 від 17.07.2018, за якою вартість перевезення і винагорода становлять 131 497,00 грн.; порядок і строк оплати 20 банківських днів після отримання оригіналів документів;

від 07.02.2022 №5537/00886740 до договору №17/07-2 від 17.07.2018, за якою вартість перевезення і винагорода становлять 131 716,00 грн.; порядок і строк оплати 20 банківських днів після отримання оригіналів документів;

від 08.02.2022 №5704/00887083 до договору №17/07-2 від 17.07.2018, за якою вартість перевезення і винагорода становлять 105 839,00 грн.; порядок і строк оплати 20 банківських днів після отримання оригіналів документів;

від 08.02.2022 №5702/00887081 до договору №17/07-2 від 17.07.2018, за якою вартість перевезення і винагорода становлять 105 839,00 грн.; порядок і строк оплати 20 банківських днів після отримання оригіналів документів;

від 11.02.2022 №6328/00888105 до договору №17/07-2 від 17.07.2018, за якою вартість перевезення і винагорода становлять 105 199,00 грн.; порядок і строк оплати 20 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Згідно вказаних заявок узгоджено маршрути міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом.

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, яка набрала чинності для України 17.05.2007 (далі - Конвенція). Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін (ст. 1 Конвенції).

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Позивачем, на підтвердження здійснення міжнародних вантажних перевезень автомобільним транспортом, долучено до матеріалів справи міжнародні автомобільні накладні (СМR), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, що відповідає погодженим сторонами письмовим заявкам, а також містять відповідні відмітки вантажоодержувача про приймання вантажу.

На виконання договору позивач здійснив перевезення вантажу, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії СМR з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу, оригінали яких суд оглянув у судовому засіданні.Відповідно до виконаних перевезень позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, а саме:

№993 від 08.02.2022 на підставі заявки №3786/00883317 від 27.01.2022 на суму 131 497,00 грн.;

№1199 від 16.02.2022 на підставі заяви №5537/00886740 від 07.02.2022 на суму 131 716,00 грн.;

№1273 від 18.02.2022 на підставі заявки №5704/00887083 від 08.02.2022 на суму 105 839,00 грн.;

№1274 від 18.02.2022 на підставі заявки №5702/00887081 від 08.02.2022 на суму 105 839,00 грн.;

№1386 від 23.02.2022 2022 на підставі заявки №6328/00888105 від 11.02.2022 на суму 105 199,00 грн.

Також позивачем було підготовлено для підписання відповідачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 580 090,00 грн., а саме:

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №993 від 08.02.2022 (за заявкою №3786/00883317 від 27.01.2022) на суму 131 497,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1274 від 18.02.2022 (за заявкою №5702/00887081 від 08.02.2022) на суму 105 839,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1273 від 18.03.2022 (за заявкою №5704/00887083 від 08.02.2022) на суму 105 839,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1199 від 16.02.2022 (за заявкою №5537/00886740 від 07.02.2022) на суму 131 716,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1386 від 23.02.2022 (за заявкою №6328/00888105 від 11.02.2022) на суму 105 199,00 грн.

Суд зауважує, що відповідачем акти не підписані. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують наявність мотивованої відмови відповідача від підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Зі змісту положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

На підтвердження здійснення господарських операцій на суму 580 090,00 грн., позивачем були надані до матеріалів справи копії електронних податкових накладних №222 від 08.02.2022, №440 від 16.02.2022, №525 від 18.02.2022, №526 від 18.02.2022, №655 від 23.02.2022, що були ним складені на виконання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операції з надання відповідачу послуг.

Судом встановлено, що позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №993 від 08.02.2022 на суму 131 497,00 грн.; №1274 від 18.02.2022 на суму 105 839,00 грн.; №1273 від 18.03.2022 на суму 105 839,00 грн.; №1199 від 16.02.2022 на суму 131 716,00 грн.; №1386 від 23.02.2022 на суму 105 199,00 грн., податкові накладні.

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі суд повинен враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як виконавця, так і замовника, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку надання послуг. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.06.2020 р. у справі № 906/355/19.

На виконання п. 5.2 Договору та заявки позивач надіслав на адресу відповідача оригінали документів для проведення розрахунку за надані послуги, а саме

згруповане відправлення разом з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 131 497,00 грн. по рахунку №993 від 08.02.2022 направлено засобами поштового зв`язку зі штрих-кодовим ідентифікатором 20450519916738 та отримано ТОВ «Транс Вей Логістик» 19.02.2022 (а.с. 33);

згруповане відправлення разом з Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 448 593,00 грн. по рахункам №1273, №1274, №1199, №1386 було направлено засобами поштового зв`язку зі штрих-кодовим ідентифікатором 20450530316163 та отримано ТОВ «Транс Вей Логістик» 20.04.2022 (а.с. 32).

Також ТОВ «Агротеп» було направлено на адресу ТОВ «Транс Вей Логістик» претензію від 24.05.2022 №24/05 про погашення заборгованості на суму 580 090,00 грн., до якої додано CMR, рахунки та акти здачі-прийняття робіт.

Вказану претензію було направлено листом з описом вкладення на адресу ТОВ «Транс Вей Логістик» 25.05.2022 за штрих-кодовим ідентифікатором 02105 13918318.

02.06.2022 ТОВ «Транс Вей Логістик» надало відповідь на претензію за вих. №02/06/2022/1 в якій зазначило, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було прийнято Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022. Замовниками по даних рейсах було надіслано листа про факт настання форс-мажорних обставин. Відповідно до якого у випадку настання форс-мажорних обставин строк виконання зобов`язань, належне виконання яких унеможливлюється такими обставинами, продовжується на строк дії обставин форс-мажору. У зв`язку з вищевикладеним замовниками наразі не було здійснено оплати за надані транспортно-експедиторські послуги.

Відповідно ТОВ «Транс Вей Логістик» просить оцінити дану ситуацію щодо затримки оплати по вказаних рахунках на суму 580090,00 грн. в зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Також ТОВ «Транс Вей Логістик» зазначає щодо ситуації, яка склалась по заявці №6884/00889274 відповідно до якої ТОВ «Агротеп» твердить про передачу вантажу на зберігання митним органам, а відповідні транспортні засоби, які перевозили продукцію по даному транспортному рейсу були вилучені на потреби держави. Однак, жодних доказів та відповідних документів, що доводять факт вилучення та передачу вантажу не надано.

У зв`язку з вище вказаним ТОВ «Транс Вей Логістик» змушене притримати суму коштів за надані транспортно-експедиторські послуги до моменту вирішення ситуації по транспортному рейсу (заявка №6884/00889274).

Крім того, ТОВ «Транс Вей Логістик» зазначило, що оплата за надані транспортно-експедиторські послуги відбудеться відразу після отримання коштів від замовника, а також вирішення ситуації по транспортній заявці №6884/00889274.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних заперечень відповідача чи виявлених ним порушень щодо здійснених перевезень згідно заявок від 27.01.2022 №3786/00883317, від 07.02.2022 №5537/00886740, від 08.02.2022 №5704/00887083, від 08.02.2022 №5702/00887081, від 11.02.2022 №6328/00888105, а також щодо строків надання пакету документів наданих позивачу чи суду.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за надані послуги в розмірі більшому, ніж визнає позивач, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 4 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2022, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, за яким, замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів, якщо інший строк не вказаний у заявці. Строк оплати розпочинається з моменту отримання від виконавця наступного повного комплекту належним чином оформлених документів: договір про надання транспортних послуг, рахунок на оплату, акт наданих послуг, товарно-транспортна (CMR) з відмітками (підписом уповноваженої особи, засвідченої печаткою або штампом) про прийняття вантажу вантажоодержувачем.

Так, в заявках від 27.01.2022 №3786/00883317, від 07.02.2022 №5537/00886740, від 08.02.2022 №5704/00887083, від 08.02.2022 №5702/00887081, від 11.02.2022 №6328/00888105 встановлений порядок і строк оплати, а саме, 20 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, враховуючи направлення позивачем

пакету документів на суму 131 497,00 грн. по рахунку №993 від 08.02.2022 засобами поштового зв`язку 18.02.2022 та отримання ТОВ «Транс Вей Логістик» 19.02.2022, відтак 18.03.2022 закінчився строк оплати, а з 19.03.2022 настало прострочення;

пакету документів на суму 448 593,00 грн. по рахункам №1273, №1274, №1199, №1386 засобами поштового зв`язку 19.04.2022 та отримано ТОВ «Транс Вей Логістик» 20.04.2022, відтак 18.05.2022 закінчився строк оплати, а з 19.05.2022 настало прострочення.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період квітень-липень 2022 в сумі 30 201,87 грн. та штрафні санкції за у розмірі подвійної облікової ставки НБУ загалом за період 18.03.2022 07.09.2022 в сумі 86 561,41 грн.

Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.18 Договору встановлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків, що виникають на підставі даного Договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше встановлено договором. Так, п. 6.19 Договору сторони дійшли до взаємної згоди у тому, що нарахування штрафних санкцій (пені, інфляційних нарахувань, відсотків за користування коштами) за прострочення виконання зобов`язань, за даним Договором не припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції продовжують нараховуватися до дати повного виконання винною стороною відповідних прострочених зобов`язань за даним Договором.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

РахункиОсновний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.№993 від 08.02.2022131 497,00 грн.19.03.2022 07.09.202222 948,93 грн.№1199 від 16.02.2022, №1274 від 18.02.2022, №1273 від 18.02.2022, №1386 від 23.02.2022448 593,00 грн.19.05.2022-07.09.202263 294,63 грн. 86 243,56 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 86 243,56 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу має бути задоволено частково.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6 168,43 грн. інфляційних збитків за період квітень-липень 2022 в сумі 30 201,87 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд та встановив, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати у межах заявленого періоду становлять 30 201,87 грн., відтак вказану вимогу слід задовольнити повністю.

Посилання відповідача на наявність форс-мажору, пов`язаного із повномасштабною військовою агресією Російської федерації проти України, суд відхиляє. Стан війни в Україні є виключно негативною обставиною, яка у рівній мірі впливає на обох учасників спірних правовідносин, при цьому відповідачем не наведено конкретних обставин, пов`язаних із триваючою військовою агресією, які перешкодили відповідачу належним чином та вчасно виконати грошові зобов`язання перед позивачем. З цього приводу суд повторно звертає увагу сторін на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 №990/115/22.

Посилання відповідача у відповіді на претензію від 02.06.2022 на оплату після врегулювання ситуації із заявкою №6884/00889274 та отримання коштів від замовника, суд відхиляє. Умовами договору та погоджених спірних заявок не передбачено залежність строку оплати від факту та строків оплати коштів замовником товариству "Транс Вей Логістик". Судом встановлено, що перевезення за спірними зявками позивачем виконано, що відповідач не заперечує. За умовами договору та погоджених спірних заявок не передбачено можливості притримання виконання або невиконання зобов`язань з оплати за виконаними перевезеннями у випадку наявності претензій щодо відшкодування збитків за іншими перевезеннями.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Агротеп» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Транс Вей Логістик» 580 090,00 грн. основного боргу, 30 201,87 грн. інфляційних втрат та 86 243,56 грн. пені.

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат на сплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 10 448,03 грн.

Щодо зазначених у позові судових витрат, а саме на професійну правову допомогу та витрат пов`язаних з поштовим відправленням учасникам справи та суду документів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Представником позивача у судовому засіданні 19.12.2022 зроблено відповідну заяву в усному порядку, що узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №920/810/18.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Вей Логістик» (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 10, каб. 15, ідентифікаційний код 42086525)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, ідентифікаційний код 21496904)

580 090,00 грн. (п`ятсот вісімдесят тисяч дев`яносто гривень нуль копійок) основного боргу,

30 201,87 грн. (тридцять тисяч двісті одну гривню вісімдесят сім копійок) інфляційних втрат;

86 243,56 грн. (вісімдесят шість тисяч двісті сорок три гривні п`ятдесят шість копійок) пені,

10 448,03 грн. (десять тисяч чотириста сорок вісім гривень три копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно у порядку ст. 256, пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 23.12.2022.

Суддя О.В. Конюх