Постанова

від 14.12.2022 по справі 910/7746/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7746/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

скаржника - не з`явився,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1 - не з`явився,

2- не з`явився,

3 - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард»

про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом у Верховному Суді справи № 910/7746/20

за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Плейсмент», 3) ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про стягнення 140 000,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Енерджі»

до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»

про визнання протиправним та скасування рішення про нікчемність договору та визнання зобов`язання припиненим

В С Т А Н О В И В:

у червні 2020 року ПАТ «Фідобанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Вайт Енерджі» про стягнення 140 000,00 грн заборгованості за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ТОВ «Вайт Енерджі» подало зустрічний позов до ПАТ «Фідобанк» про визнання протиправним та скасування рішення № 3 від 27.11.2019 про визнання нікчемними правочинів та визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № 1092015Г-Ю-1 від 10.12.2015 та генеральною кредитною угодою № 1092015Г-Ю від 10.12.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021, у задоволенні позову ПАТ «Фідобанк» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Вайт Енерджі» також відмовлено.

19.01.2022 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» від імені та в інтересах і за рахунок якого діяло ТОВ «Компанія з управління активами «Аста-Капітал» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020.

У листопаді 2022 року АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Аста-Капітал» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Візард» зазначила, що докази витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції будуть надані до суду додатково.

07.12.2022 Касаційний господарський суд у складі Верхового Суду у судовому засіданні за результатом розгляду касаційної скарги АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Компанія з управління активами «Аста-Капітал» прийняв постанову, якою касаційну скаргу останнього залишив без задоволення, а оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 - без змін.

12.12.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Візард» направило до Верховного Суду докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.

13.12.2022 до Верховного Суду від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, понесених ТОВ «Фінансова компанія «Візард» під час перегляду цієї справи судом касаційної інстанції, у якому скаржник просить відмовити у стягненні 50000,00 грн витрат на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви ТОВ «Фінансова компанія «Візард» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, клопотання АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» про зменшення розміру витрат на правову допомогу, наявні в матеріалах справи документи на підтвердження понесення цих витрат, Верховний Суд вважає, що клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Візард» необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Візард» надало копії договору про надання правової допомоги № 02/12/20-01 від 02.12.2020, додаткової угоди № 15/11/22-01 від 15.11.2022 до договору про надання правової допомоги № 02/12/20-01 від 02.12.2022, акту здачі-приймання наданих послуг від 08.12.2022, відповідно до якого заявлені до стягнення з скаржника 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу складають гонорар адвоката, рахунку-фактури від 08.12.2022.

02.12.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Візард» та АО «Протекція Права» уклали договір про надання правової допомоги№ 02/12/20-01, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод, законних інтересів клієнта у цивільному, адміністративному, господарському судочинстві, у кримінальному проваджені (як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження), в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, включаючи та не обмежуючись у ГУ ДФС у м. Києві, Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, органах внутрішніх справ, а також у адміністративних, господарських, судах загальної юрисдикції України, Верховному Суді, Конституційному Суді України, постійно Діючих третейських судах та третейських судах створених для вирішення конкретного спору (надалі іменується "правова допомога''), з клієнт зобов`язується оплатити таку допомогу та фактичні виграти, необхідні для виконання договору.

15 листопада 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Візард» та АО «Протекція Права» було укладено додаткову угоду № 15/11/22-01, відповідно до п. 1 якої адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу у Верховному Суді в межах справи за касаційною скаргою АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/7746/20. За надання правничої допомоги в межах судового захисту клієнта при розгляді справи клієнт зобов`язується сплатити на користь адвоката гонорар у фіксованому розмірі 50 000 гривень 00 копійок, без ПДВ (п. 2.1 додаткової угоди).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих правових послуг (правової допомоги) від 08.12.2022 до договору №02/12/20-01 від 02.12.2020 про надання правової допомоги та додаткової угоди № 15/11/22-01 від 15.11.2022 загальна вартість правової (правничої) допомоги наданої АО «Протекція права» складає 50000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується надання АО «Протекція Права» послуг з правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Візард».

Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Верховний Суд встановив, що заявлений ТОВ «Фінансова компанія «Візард» до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в сумі 50000,00 грн є завищеним.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання колегії суддів питання оскарження рішення суду незалученою особою, яке переглядалося Верховним Судом в цій справі, є питанням незначної складності, щодо якого є стала та послідовна практика Верховного Суду. Підготовка до розгляду справи не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, правових висновків Верховного Суду. При касаційному перегляді справи АО «Протекція Права» було підготовлено один процесуальний документ - відзив на касаційну скаргу та адвокат Тарасун О.І. приймала участь в одному судовому засіданні Верховного Суду 07.12.2022, що не потребувало витрачання адвокатом значних затрат часу та зусиль, а тому визначена у акті виконаних робіт вартість наданих послуг АО «Протекція Права» в сумі 50 000,00 грн не відповідає критерію розумної необхідності.

Разом з тим акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на ступінь складності справи, наданий АО «Протекція Права» обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Візард» витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 50000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, оцінивши подані ТОВ «Фінансова компанія «Візард» докази на підтвердження понесених ним витрат та аргументи клопотання АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» про зменшення розміру витрат на правову допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, Верховний Суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що про наявність підстав для зменшення розміру витрат ТОВ «Фінансова компанія «Візард» на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції Верховний Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» стверджує про неможливість покладення на нього судових витрат, оскільки скаржник не набув статусу позивача чи відповідача у справі.

Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Після відкриття апеляційного або касаційного провадження за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає серед основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).

Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат, пунктом 2 частини першої якої встановлено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

З урахуванням наведеного та того, що апеляційний та касаційний розгляд цієї справи був зумовлений поданням апеляційної та касаційної скарг АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» як особою, яка не брала участі у справі та стверджувала, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, тому АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Аналогічний розподіл судових витрат був здійснений Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 у справі № 910/8937/18.

Право на стягнення судових витрат на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору передбачено частиною 13 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Третя особа без самостійних вимог - ТОВ «Фінансова компанія «Візард» заперечувала проти касаційної скарги АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус».

А тому витрати ТОВ «Фінансова компанія «Візард» на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн понесені ним у зв`язку розглядом справи у суді касаційної інстанції за правилами розподілу судових витрат передбаченими ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус».

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом у Верховному Суді справи № 910/7746/20 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інвестохіллс Хеліантус» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б, код ЄДРПОУ 43515433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Візард» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 39, код ЄДРПОУ 39496153) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова