Постанова

від 21.12.2022 по справі 911/2169/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2169/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороше озеро» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 (колегія суддів: Скрипка І. М., Михальська Ю. Б., Тищенко А. І.) у справі

за позовом Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Бучанської районної державної адміністрації Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороше озеро», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державного підприємства «Київське лісове господарство», про визнання недійсними розпоряджень і договорів оренди землі, повернення земельних ділянок,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Підяш О. С.,

позивача-2 - Забур`янов В. В.,

відповідача-2 - Лавріненко І. А., Кулик М. В.,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА) та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бучанська РДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороше озеро» (далі - ТОВ «Хороше озеро») про:

- визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - Києво-Святошинська РДА) від 30.11.2009 № 2077 «Про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Бузівської сільської ради»;

- визнання недійсним розпорядження Києво-Святошинської РДА від 30.11.2009 № 2078 «Про передачу в довгострокову оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради»;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.12.2009, укладеного між Києво-Святошинською РДА та ТОВ «Хороше озеро» на земельну ділянку площею 3,9559 га з кадастровим номером 3222480800:07:013:0001;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.12.2009, укладеного між Києво-Святошинською РДА та ТОВ «Хороше озеро» на земельну ділянку площею 4,6450 га з кадастровим номером 3222485200:04:008:0001;

- зобов`язання ТОВ «Хороше озеро» провернути у власність держави в особі Київської ОДА з правом постійного користування Державного підприємства «Київське лісове господарство» земельні ділянки площею 4,6450 га з кадастровим номером 3222485200:04:008:0001 та площею 3,9559 га з кадастровим номером 3222480800:07:013:0001, які розташовані в межах Михайлівсько-Рубежівської та Бузівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області.

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2021 здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни Києво-Святошинської РДА її правонаступником - Бучанською РДА; найменування третьої особи змінено з Акціонерного товариства «Райффайзен банк аваль» на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк».

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2021 здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача-1 Кабінету Міністрів України на його правонаступника Київську ОДА; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державне підприємство «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство»).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 30.11.2009 № 2077 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 25 років ТОВ «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Бузівської сільської ради, передано в оренду ТОВ «Хороше озеро» земельну ділянку площею 3,9550 га для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади Києво-Святошинського району в межах Бузівської сільської ради терміном на 25 років.

5. Розпорядженням Києво-Святошинської РДА від 30.11.2009 № 2078 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в довгострокову оренду терміном на 25 років ТОВ «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Михайлівсько-Рубежівської ради, передано в оренду ТОВ «Хороше озеро» земельну ділянку площею 4,6450 га для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади Києво-Святошинського району в межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради терміном на 25 років.

6. На підставі розпорядження від 30.11.2009 № 2077 Києво-Святошинською РДА, як орендодавцем, та ТОВ «Хороше озеро», як орендарем, 21.12.2009 було укладено договір оренди земельної ділянки (в тому числі земель водного фонду) з розташованим на ній водним об`єктом, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (в тому числі земель водного фонду) з розташованим на ній водним об`єктом для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району, яка знаходиться в адміністративних межах Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 3222480800:07:013:0001.

7. На підставі розпорядження від 30.11.2009 № 2078 Києво-Святошинською РДА, як орендодавцем, та ТОВ «Хороше озеро», як орендарем, 21.12.2009 було укладено договір оренди земельної ділянки (в тому числі земель водного фонду) з розташованим на ній водним об`єктом, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку (в тому числі земель водного фонду) з розташованим на ній водним об`єктом для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району, яка знаходиться в адміністративних межах Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 3222485200:04:008:0001.

8. Зазначені договори погоджено з Головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та з Управлінням водного господарства у м. Києві та Київській області Державного комітету України по водному господарству.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Короткий зміст касаційної скарги

11. ТОВ «Хороше озеро» у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом норм права, зокрема, положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Лісового кодексу України (далі - ЛК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а також ухваленням судового рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

12. Скаржник також наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

13. АТ "Райффайзен банк" у поясненні на касаційну скаргу просить її задовольнити, постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначене пояснення не може бути прийняте до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.

Згідно статті 297 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (частина перша). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (частина третя).

Отже оскільки подане АТ "Райффайзен банк" пояснення на касаційну скаргу за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак не додано документу про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, подане пояснення залишається без розгляду.

14. Представник Київської обласної державної адміністрації Уляник Р. Б. надав пояснення у судовому засіданні 16.11.2022, в якому заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

15. На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що всупереч вимогам статей 3, 7, 19, 27, 29, 31 ЗК України від 18.12.1990 (чинного у редакції станом на 1995 рік) та статей 6, 9, 16, 21, 42 ЛК України (у редакції станом на 1995 рік) рішенням Бузівської сільської ради від 22.06.1995 відведено у користування АППБ «Аваль» земельну ділянку загальною площею 5,2 га для організації оздоровчого комплексу за рахунок земель лісогосподарського призначення, для нелісогосподарських потреб та без їх попереднього вилучення із користування Київського обласного комітету ЛКСМУ та Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс».

16. На думку прокурора, з аналогічними порушенням прийнято рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району від 07.07.2000 № 77. Зокрема прокурор зазначає, що земельна ділянка площею 3,4 га (ставок), що відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства, всупереч вимогам статей 2, 3, 7, 19, 27, 29, 31, 77 ЗК України (в редакції чинній на 2000 рік) та статей 6, 9, 16 ЛК України (у редакції чинній станом на 2000 рік) відведена у користування АППБ «Аваль», який не є лісогосподарським підприємством, для організації зони відпочинку, тобто за рахунок земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб, без прийняття рішення уповноваженим органом про вилучення і припинення права користування спірною земельною ділянкою Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс».

17. У свою чергу, розпорядження Києво-Святошинської РДА № 2077 та № 2078 від 30.11.2009 року також приймалися з порушенням вимог законодавства, оскільки відведенні ними спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480800:07:013:0001, 3222485200:04:008:0001 належали до земель лісогосподарського призначення, і всупереч статтям 57, 116, 141, 142, 149 ЗК України (в редакції чинній на 2009 рік) та статтям 5, 7, 8, 31 ЛК України (у редакції чинній станом на 2009 рік) надані в оренду ТОВ «Хороше озеро» за рахунок земель лісогосподарського призначення для інших цілей, ніж передбачено законом, за відсутності згоди землекористувача, без вилучення їх у постійного користування ДП «Київське лісове господарство».

18. Крім того, прокурор посилався на те, що відведені в користування АППБ «Аваль» та у подальшому ТОВ «Хороше озеро» земельні ділянки загальною площею 8,6 га також відносяться до земель природно-заповідного фонду - заказника загальнодержавного значення «Жуків хутір», який створено в межах лісогосподарських земель. Таким чином, на думку прокурора, відведення спірних ділянок з кадастровими номерами 3222480800:07:013:0001, 3222485200:04:008:0001 АППБ «Аваль» та у подальшому ТОВ «Хороше озеро» відбулося з порушенням статей 25, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», тобто без прийняття Президентом України указу про зміну меж заказника.

19. Щодо земельних ділянок, переданих в оренду за розпорядженнями Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 2077 та № 2078 від 30.11.2009, суд першої інстанції установив, що зазначеними розпорядженнями затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в довгострокову оренду терміном на 25 років ТОВ «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку, передано в оренду ТОВ «Хороше озеро» земельні ділянки площею 3,9550 га та 4,6450 га для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку.

20. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Бузівської сільської ради та Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району розроблено ДП «Київський інститут землеустрою» на підставі технічних завдань замовника - ТОВ «Хороше озеро», погоджених Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області та відповідно до умов відведення земельної ділянки від 04.05.2008 року та довідки (форма 6-зем) від 24.07.2009, наданих Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, а також погодженої ним вихідної земельно-кадастрової інформації.

21. У відповідності з ними земля, за рахунок якої відводились спірні земельні ділянки, належала до державної власності (код згідно УКФВЗ 4.2.), за цільовим призначенням - до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, рахувалася за АППБ «Аваль» та використовувалася для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку населення.

22. Право користування землею належало АППБ «Аваль» (перейменовано на ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») відповідно до Державного акту на право постійного користування землею КВ № ІМ000127, виданого 05.09.1995 Бузівською сільською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області відповідно до рішення Бузівської сільської Ради народних депутатів від 22.06.1995 № 3, а також Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 003588, виданого 04.10.2000 Бузівською сільською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області відповідно до рішення виконкому Бузівської сільської Ради народних депутатів від 07.07.2000 № 77.

23. 05.03.2008 та 16.09.2009 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як правоволоділець, надало згоду на передачу в оренду ТОВ «Хороше озеро» земельної ділянки площею 3,9550 га для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку в межах Бузівської сільської ради.

24. У листі від 27.05.2008 № 02-622 Державне підприємство «Київське лісогосподарське підприємство» підтвердило, що земельна ділянка площею 5,2 га в урочищі Жуків хутір в адміністративних межах Бузівської та Михайлівсько-Рубежівської сільских рад Києво-Святошинського району Київської області, на якій розміщено комплекс нежилих будинків існуючої бази відпочинку, згідно з матеріалами лісовпорядкування 2003-2004 р.р. не відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Київський лісгосп».

25. При розробці проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду було використано Проекти формування та встановлення меж території Бузівської сільської ради та Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району, а також Державні акти на право постійного користування землею, договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі нежилих приміщень.

26. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ «Хороше озеро» погоджено з Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Відділом містобудування і архітектури, Київським обласним управлінням меліорації і водного господарства, Управлінням водного господарства у м. Києві та Київській області, Києво-Святошинською районною санітарно-епідеміологічною станцією, Управлінням культури і туризму, Бузівською і Михайлівсько-Рубежівською сільськими радами Києво-Святошинського району Київської області. Проекти пройшли державну землевпорядну експертизу.

27. Представниками Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Лісозахист» та Бузівської сільської ради складено Акт обстеження земельної ділянки загальною площею 8,6 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бузівської і Михайлівсько-Рубежівської сільських рад Києво-Святошинського району. При обстеженні встановлено, що ділянка огороджена, благоустроєна, частина її зайнята водним об`єктом, переважна частина дерево-чагарникових насаджень на ділянці не відноситься до лісових насаджень і є насадженнями паркового типу. Тобто земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480800:07:013:0001 та 3222485200:04:008:0001, площею 3,955 га та 4,645 га, відповідно, не є лісовими ділянками, і не використовувалися для ведення лісового господарства.

28. На підставі зазначених розпоряджень укладено договори оренди земельних ділянок, які погоджено з Головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та з Управлінням водного господарства у м. Києві та Київській області Державного комітету України по водному господарству.

29. Прокурор вважає, що спірні земельні ділянки неправомірно вибули з державної власності в особі Кабінету Міністрів України та постійного користування ДП «Київське лісове господарство».

30. При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» з 27.05.2021 внесено зміни до ЗК України, зокрема до статті 122, якою визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. У зв`язку з цим розпорядником спірних ділянок стала Київська обласна державна адміністрація.

31. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки станом на час розгляду справи земельна ділянка з кадастровим номером 3222480800:07:013:0001 площею 3,955 га та земельна ділянка з кадастровим номером 3222485200:04:008:0001 площею 4,645 га відносяться до категорії земель рекреаційного призначення та державної форми власності. Власником земельних ділянок зазначено Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області, суб`єктом права оренди земельних ділянок визначено ТОВ «Хороше озеро».

32. Іншими матеріалами справи також не підтверджується вибуття земельних ділянок з кадастровими номерами 3222480800:07:013:0001 та 3222485200:04:008:0001 з державної власності та порушення інтересів держави в цій частині.

33. Апеляційною інстанцією зазначене не спростовано, обставин справи, які б свідчили про інше на встановлено. Апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими доводи прокурора, що рішенням Бузівської сільської ради від 22.06.1995 відведено у користування АППБ «Аваль» земельну ділянку загальною площею 5,2 га для організації оздоровчого комплексу за рахунок земель лісогосподарського призначення, для нелісогосподарських потреб та без їх попереднього вилучення із користування Київського обласного комітету ЛКСМУ та Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс». Проте жодного обґрунтування таким висновкам суд не надав.

34. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що рішення Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району від 07.07.2000 № 77 прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки земельна ділянка площею 3,4 га (ставок), що відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства, але судом не зазначено за яких встановлених обставин він дійшов висновку, що земельна ділянки площею 3,4 га надавалася із земель лісогосподарського призначення при тому, що з самого рішення вбачається, що земля надавалася у користування АППБ «Аваль» із земель запасу Бузівської сільської ради. Жодної оцінки цим обставинам суд апеляційної інстанції не надав.

35. Вимога в частині повернення спірних земельних ділянок в постійне користування ДП «Київський лісгосп» обґрунтована посиланням на те, що вищезазначені земельні ділянки належали до земель лісогосподарського призначення, і перебували в постійному користуванні ДП «Київський лісгосп», проте всупереч статей 57, 116, 141, 142, 149 ЗК України (в редакції чинній на 2009 рік) та статей 5, 7, 8, 31 ЛК України (у редакції чинній станом на 2009 рік) надані в оренду ТОВ «Хороше озеро» за рахунок земель лісогосподарського призначення для інших цілей, ніж передбачено законом, за відсутності згоди ДП «Київський лісгосп», як землекористувача, та без вилучення земель з його з постійного користування.

36. Судом першої інстанції встановлено, що спірні розпорядження Києво-Святошинської РДА прийнято на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ «Хороше озеро» для організації оздоровчого комплексу та зони відпочинку територіальної громади району в межах Бузівської та Михайлівсько-Рубежівської сільських рад, які розроблено ДП «Київський інститут землеустрою» згідно вихідних даних Головного управлінням земельних ресурсів у Київській області. Вони підтверджували, що на той час земля, за рахунок якої здійснювалось відведення, відносилась до земель рекреаційного, а не лісогосподарського призначення і була в користуванні АППБ «Аваль», а не ДП «Київський лісгосп».

37. Суд встановив, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що за ДП «Київський лісгосп» не реєструвалися права користування спірними земельними ділянками. Також позивачами не надано доказів того, що такі права Державного підприємства «Київське лісове господарство» реєструвалися в Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі земель, Поземельній книзі, державному лісовому кадастрі або інших системах державної реєстрації прав на нерухоме майно, земельні ділянки, системах обліку земель та лісів, що були запроваджені та функціонували в Україні.

38. Суд першої інстанції зазначив, що в Україні існувала безперервна система оформлення, реєстрації і державного обліку прав на землю, що підтверджується, зокрема, частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» згідно з якою права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації; статтею 4 цього ж Закону; статтею 126 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та статтею 23 раніше чинного ЗК України 1991 року, згідно з якими право постійного користування земельною ділянкою посвідчувалось державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

39. Проте при розгляді справи не підтверджено, що ДЛО «Київліс» або ДП «Київський лісгосп» одержували державні акти на право постійного користування землею, не встановлено факту реєстрації за ними таких прав.

40. Водночас, АППБ «Аваль», а в подальшому ТОВ «Хороше озеро» в установленому законом порядку оформили та зареєстрували свої права на спірні земельні ділянки.

41. Суд також взяв до уваги, що у листі від 27.05.2008 № 02-622 Державне підприємство «Київське лісогосподарське підприємство» підтвердило, що земельна ділянка площею 5,2 га в урочищі Жуків хутір в адміністративних межах Бузівської та Михайлівсько-Рубежівської сільских рад Києво-Святошинського району Київської області і на якій розміщено комплекс нежилих будинків існуючої бази відпочинку ТОВ «Хороше озеро», згідно матеріалів лісовпорядкування 2003-2004 р.р. не відносяться до земель лісогосподарського призначення ДП «Київський лісгосп».

42. Суд апеляційної інстанції не встановлював підстав для задоволення позову в цій частині, обмежившись посиланням на те, що відповідно до інформації ДП «Київське лісове господарство» та планово-картографічих матеріалів лісовпорядкування спірні земельні ділянки, згідно проекту організації і розвитку лісового господарства Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» 1994 року, відносились до земель лісогосподарського призначення (квартал 22 виділ 14, квартал 23 виділи 9, 15 Ірпінського лісництва), та відповідно не встановлював чи достатньо такої інформації для задоволення позову за наявності встановлених судом першої інстанції обставин справи щодо: не оформлення ДЛО «Київліс» або ДП «Київський лісгосп» права постійного користування землею; підписання лісогосподарськими підприємствами погоджень до технічних документацій щодо надання в користування спірних земельних ділянок, як суміжних користувачів; наявності листа ДП «Київське лісогосподарське підприємство» про те, що земельна ділянка площею 5,2 га не відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Київський лісгосп»; Актів про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельних ділянок площею 5,2 га та 3,4 га, підписаних Київським держлісгоспом та ДЛО «Київліс» (як суміжними землекористувачами) 31.07.1995 та 27.06.2000 з АППБ «Аваль», чим підтверджено відсутність своїх прав і претензій на відповідні земельні ділянки; Акта обстеження земельної ділянки загальною площею 8,6 га, складеного представниками Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Лісозахист» та Бузівської сільської ради згідно з яким переважна частина дерево-чагарникових насаджень на ділянці не відноситься до лісових насаджень і є насадженнями паркового тип; погодження спірних договорів з Головним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та з Управлінням водного господарства у м. Києві та Київській області Державного комітету України по водному господарству.

43. При цьому апеляційним судом не зазначено яку саме інформацію від ДП «Київське лісове господарство» він взяв до уваги та чим це підтверджується. Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, та відповідні докази суд апеляційної інстанції не досліджував.

44. Суд апеляційної інстанції також не оцінив чи є належними доказами вибіркові копії таксаційних матеріалів лісовпорядкування та відповідь ДП «Київлісгосп» від 27.07.2018 на запит Київської обласної прокуратури від 26.07.2018, стосовно яких суд першої інстанції зазначив, що вони суперечать один одному в частині нумерації виділів та в частині загального переліку включених виділів, а також не містять відомостей про підстави обліку ділянок.

45. Щодо посилання прокурора на те, що відведені в користування АППБ «Аваль» та у подальшому ТОВ «Хороше озеро» земельні ділянки загальною площею 8,6 га також відносяться до земель природно-заповідного фонду - заказника загальнодержавного значення «Жуків хутір», а тому ці відведення відбулися з порушенням статей 25, 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», тобто без прийняття Президентом України указу про зміну меж заказника, суд першої інстанції зазначив таке.

46. Згідно з даними Державного реєстру речових прав та Держаного земельного кадастру спірні земельні ділянки відносяться до категорії земель рекреаційного призначення і не відносяться до земель лісогосподарського призначення та земель природно-заповідного фонду.

В публічній кадастровій карті земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480800:07:013:0001 і 3222485200:04:008:0001 виокремлюються і не включені до шару природно-заповідного фонду, який внесений до Державного земельного кадастру Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.

У листі від 27.08.2021 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило відповідача-2 про те, що інформація стосовно внесення відомостей до Державного земельного кадастру про встановлення меж лісового заказника загальнодержавного значення «Жуків Хутір» в НКС ДЗК відсутня. Відповідно до відомостей НКС ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 3222480800:07:013:0001 розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради, обліковується за Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та перебуває в оренді ТОВ «Хороше озеро», попередній користувач земельної ділянки - АППБ «Аваль». Згідно НКС ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 3222485200:04:008:0001 розташована на території Бузівської сільської ради, обліковується за Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та перебуває в оренді ТОВ «Хороше озеро», попередній користувач земельної ділянки - АППБ «Аваль».

Суд першої інстанції також не погодився з посиланням прокурора на те, що земельна ділянка, яка відводилася в користування Київському обкому ЛКСМУ на підставі рішення Київської обласної ради депутатів трудящих від 18.02.1967 № 136, відносилася до території заказника загальнодержавного значення «Жуків хутір», тому що розташовувалася в квадратах 17, 18 Ірпінського лісництва, які згідно Охоронного зобов`язання від 1985 року включені до складу заказника державного значення «Жуків хутір», оскільки згідно з наданих суду картографічних матеріалів лісовпорядкування 1983, 1985, 1993, 1994, 2004, 2014 років нумерація квадратів не змінювалася, а земельна ділянка площею 5,2 га, яка перебувала в користуванні Київського обкому ЛКСМУ і в подальшому була надана АППБ «Аваль» та ТОВ «Хороше озеро», знаходилася в квадратах 22, 23, а не 17, 18.

Згідно з наданим прокурором охоронним зобов`язанням Державного комітету УРСР по охороні природи, що було видано Київському лісозагу 29.05.1985, до території заказника зазначені квадрати було віднесено не повністю, а лише в частинах: квадрат 17 - виділи 6, 7; квадрат 18 - виділи 3, 7, 9, 10; квадрат 22 - виділ 8, квадрат 23 - виділи 4, 2, 18.

Земельна ділянка, яка була надана Київському обкому ЛКСМУ і в подальшому була надана АППБ «Аваль» в квадратах 22, 23 Ірпінського лісництва, не увійшла до державного лісового заказника «Жуків хутір» і на його території не накладалася.

25.07.1992 набув чинності Закону України «Про природно-заповідний фонд», статтею 53 якого визначено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Отже вирішення питань щодо визнання певних територій заказниками та іншими об`єктами природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесено до виключної прерогативи Президента України.

Указом Президента України № 715/96 від 20.08.1996 «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» змінено межі Лісового заказника «Жуків хутір» в Києво-Святошинському районі Київської області, що перебуває у віданні Київського держлісгоспу Мінлісгоспу України, площу заказника збільшено з 490,00 га до 622,5 га. В той же час, указом не передбачено включення до території заказника конкретних територій, лісових виділів, квадратів або лісових ділянок.

Таким чином, за висновками суду першої інстанції, уповноваженим органом не приймалося рішення щодо віднесення спірних земель або їх частини до території Лісового заказника «Жуків хутір».

Враховуючи, що на момент прийняття указу про розширення території заказника зазначені землі не перебували в розпорядженні Київського держлісгоспу і офіційно були надані в постійне користування АППБ «Аваль», включення відповідних ділянок до складу заказника не могло відбутися без узгодження з титульним землекористувачем. В ході розгляду справи таке погодження не підтверджено.

Під час розгляду справи Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не підтвердило накладення територій заказника загальнодержавного значення на спірні земельні ділянки та не змогло надати пояснення по суті цього питання, а зазначило про відсутність інформації про включення до меж заказника загальнодержавного значення «Жуків хутір» земельної ділянки площею 5,2 га, раніше наданої АППБ «Аваль» для розташування та організації оздоровчого комплексу, а також земельної ділянки під водоймою площею 3,3 га.

Надані прокурором матеріали лісовпорядкування 2003-2004 років та 2013-2014 року спростовують накладення спірних земельних ділянок на виділи, що віднесені до території заказника «Жуків хутір» або інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Суд також врахував, що при складанні 31.07.1995 Акта про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки площею 5,2 га в с. Гуровщина Києво-Святошинського району, складанні 27.06.2000 Акта про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки площею 3,4 га на землях Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району, наданні листа-погодження від 27.05.2008 № 02-622, Державне підприємство «Київське лісогосподарське підприємство» та його попередники не заявляли про накладення відповідних ділянок на об`єкти природно-заповідного фонду.

Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області без зауважень погоджено проекти відведення земельних ділянок ТОВ «Хороше озеро» та договори оренди земельних ділянок від 21.12.2009.

47. Суд апеляційної інстанції встановлені судом першої інстанції обставини не спростував, докази, надані сторонами на підтвердження їх вимог і заперечень, не оцінив та дійшов передчасних висновків про те, що спірні земельні ділянки віднесені до меж заказника «Жуків хутір».

48. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236 - 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

49. Оскільки зазначеного суд апеляційної інстанції не здійснив, фактично не дослідив у повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи, Верховний Суд, зважаючи на приписи статті 300 ГПК України, позбавлений можливості самостійно надавати оцінку відповідним доказам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

51. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

52. З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Судові витрати

53. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороше озеро» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 у справі № 911/2169/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич