Ухвала

від 22.12.2022 по справі 580/1374/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа №580/1374/22

адміністративне провадження №К/990/35067/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2022 року

у справі № 580/1374/22

за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави

до Смілянської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: дошкільний навчальний заклад № 26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) Смілянської міської ради Черкаської області,

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

8 грудня 2022 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури (далі також - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2022 року.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги, предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Смілянської міської ради (далі також - відповідач) щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення та будівлі і земельну ділянку дошкільного навчального закладу № 26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) Смілянської міської ради Черкаської області за адресою: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Багряного, 12; зобов`язання відповідача вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, приміщення та будівлі дошкільного навчального закладу № 26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) Смілянської міської ради Черкаської області за адресою: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. І. Багряного, 12;

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX.

У зв`язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), частини шостої статті 25, частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) та частин першої та другої статті 80 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII), внаслідок чого суд апеляційної інстанції, за твердженням скаржника, дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у цій справі правових підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури стверджує, що неправильне застосування вищенаведених норм матеріального права зумовлено неврахуванням судом апеляційної інстанції правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (про те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив таку відсутність, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу), та Верховного Суду, викладених у постановах від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 320/2327/21, від 18 травня 2022 року у справі № 160/3801/19 та від 13 липня 2022 року у справі № 120/1460/21-а, щодо можливості здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді.

Окрім того, скаржник наголошує, що спір у цій справі стосується питань, пов`язаних з виділенням земельної ділянки комунальної власності та передачею її закладу освіти комунальної власності, а також оформлення правовстановлюючих документів за цим закладом освіти на майно та земельну ділянку комунальної власності, що належить до власних повноважень міськради.

Поміж іншого, заступник керівника Черкаської обласної прокуратури зазначає, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 5 березня 2020 року у справі № 520/6826/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 810/2903/18, від 1 червня 2021 року у справі № 0440/6514/18, від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18, про те, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Крім того, скаржник наголошує, що у постанові від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18 Верховний Суд зробив висновок, що обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів; у таких справах захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, враховуючи суспільне значення результатів розгляду вказаної справи, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2022 року.

Під час розгляду справи у касаційному порядку суд здійснить перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції положень статті 23 Закону № 1697-VII, частини шостої статті 25, частини першої статті 32 Закону № 280/97-ВР та частин першої та другої статті 80 Закону № 2145-VIII, а також необхідності врахування судом апеляційної інстанції правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц та від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 5 березня 2020 року у справі № 520/6826/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 810/2903/18, від 1 червня 2021 року у справі № 0440/6514/18, від 23 грудня 2021 року у справі № 0440/6596/18, від 13 квітня 2022 року у справі № 320/2327/21, від 18 травня 2022 року у справі № 160/3801/19 та від 13 липня 2022 року у справі № 120/1460/21-а.

Наведені доводи, поміж іншим, вказують на існування обставин, передбачених пунктом першим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2022 року в справі № 580/1374/22 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави до Смілянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: дошкільний навчальний заклад № 26 «Сонечко» (ясла-садок загального типу) Смілянської міської ради Черкаської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/1374/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді А.А. Єзеров

А.І. Рибачук