Ухвала

від 23.12.2022 по справі 442/4218/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

23 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 442/4218/20

провадження № 61-12739ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (далі - ДЛГП «Галсільліс») про поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2020 року справу визнано малозначною та відкрито спрощене провадження у справі.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2 наказу директора ДЛГП «Галсільліс» від 15 квітня 2020 року № 10-к «Про звільнення з роботи», яким звільнено з роботи майстра лісу Самбірського лісництва ОСОБА_1 за статтями 40, 41 КЗпП України (за одноразове грубе порушення трудової дисципліни, що виявилося у одноразовому грубому порушенні своїх прямих обов`язків) згідно наказу Дрогобицького ДЛГП «Галсільліс» від 15 квітня 2020 року за № 27.

Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу директора ДЛГП «Галсільліс» від 15 квітня 2020 року № 27 «Про результати передачі обходу № 2 Самбірської техдільниці», яким за одноразове грубе порушення трудової дисципліни, що виявилось у одноразовому грубому порушенні своїх прямих обов`язків, звільнено майстра лісу ОСОБА_1 за статтями 40, 41 КЗпП України.

Стягнуто з ДЛГП «Галсільліс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ДЛГП «Галсільліс» на користь держави 1 681, 60 грн судового збору.

15 грудня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у вказаній справі. Просить скасувати указані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Так, заявник вказує, що ця справа має для нього виняткове значення, оскільки він є батьком трьох дітей, які перебувають на його утриманні, та внаслідок незаконного звільнення був фактично позбавлений можливості їх належно утримувати. Зазначає, що відмова у поновлення його на роботі та неотримання компенсації середнього заробітку істотно впливає на його матеріальне становище.

Аналіз наведених заявником у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що указана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для заявника внаслідок прийняття такого судового рішення.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання на випадок, передбачений підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованим, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалені у малозначній справі і не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко