Рішення

від 29.11.2022 по справі 759/20896/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20896/21

пр. № 2/759/1194/22

29 листопада 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Ткачук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортконсалтинг» ( м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256) про виділ в натурі частки в спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 р. адвокат Бойчун Н.Д., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеню позовною заявою у якій просить виділити позивачу в натурі 1/8 частку у житловому будинку та належних господарських будівлях і спорудах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , у вигляді приміщень будинку: № 3-1 «Коридор» (площею 1,2 кв.м); № 3-2 «Санвузол» (площею 1,4 кв.м); № 3-3 «Кухня» (площею 3,6 кв.м); № 3-4 «Коридор» (площею 1,2 кв.м) відповідно до Висновку експерта № 1176/06-2021 за результатами проведення земельно-технічного дослідження та будівельно-технічного дослідження від 14.06.2021 року. Виділити позивачу в натурі 1/8 частку в земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:75:161:0051, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , згідно з варіантом № 1 виділу частки ОСОБА_1 в земельній ділянці площею 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зображеним на схемі в додатку № 2 до Висновку експерта № 1176/06-2021 за результатами проведення земельно-технічного дослідження та будівельно-технічного дослідження від «14» червня 2021 року, а саме: ділянку площею 20,1 кв.м (0,00201 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 2-20-5-4-3-2, зі сторонами: 7,68м-4,92м-0,75м-5,95м-1,08м; ділянку площею 79,9 кв.м (0,00799 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 8-22-14-13-12-11-10-9-8, зі сторонами: 2,94м-3,66м-6,91м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-1,42м-1,8м-0,75м-11,82м. Для забезпечення ОСОБА_1 можливістю доступу до земельної ділянки № 1 площею 20,1 кв.м надати в обмежене використання ділянку площею 17,3 кв.м (0,0017,3 га), що на схемі позначена під № 3-1 (зображена блакитним кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 5-6-9-10-4-5 зі сторонами: 22,52м-0,75м-0,5м-21,78м-0,75м. згідно з варіантом № 1 виділу частки ОСОБА_1 в земельній ділянці площею 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , Висновку експерта № 1176/06-2021 за результатами проведення земельно-технічного дослідження та будівельно-технічного дослідження від 14.06.2021 року.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони є співвласниками зазначеного майна. У позасудовому порядку позивач звертався до відповідачів з метою виділу частки майна, що належить безпосередньо йому, однак відповіді отримано не було. Зазначає про наявність відповідного висновку експерта, за яким наявна можливість виділу частки майна. Вказує на те, що приміщення, яке пропонується виділити являє собою ізольовану квартиру та не потребує виконання додаткових будівельних робіт для їх ізольованого користування житлового будинку.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2021 р. відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.01.2022 р. замінено відповідача у справі з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.06.2022 р. справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзиву не надали.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно з ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Статтею 364 ЦК України встановлено порядок виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, а статтею 367 ЦК України - порядок поділу майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року зі змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями такого будинку. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов`язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов`язковим наведенням мотивів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що 1/8 частини земельної ділянки, загальною площею 0,0800 га, кадастровий номер 8000000000:75:161:0051, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 згідно з Договором дарування 1/8 частини земельної ділянки, посвідченим 24.09.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 2131.

ОСОБА_1 також належить 1/8 частини житлового будинку з відповідними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору дарування 1/8 частини жилого будинку, посвідченого 24.09.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., та зареєстрованого в реєстрі за № 2127.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.07.2021 р. (а.с. 14), співвласниками земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 - 1/4 частки; ТОВ "КОМФОРТКОНСАЛТИНГ" - 1/4 частки; ОСОБА_1 - 1/8 частки.

Відповідно до висновку судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича № 1176/06-2021 за результатами проведення земельно-технічного дослідження та будівельно-технічного дослідження від 14.06.2021 р. вбачається можливим здійснити поділ зазначених об`єктів нерухомого майна за запронованим позивачем варіантом. Вказаний висновок складений належним чином з урахуванням усіх суттєвих для виділу обставин, а відтак приймається судом як належний та допустимий доказ.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи що судом не встановлено вірогідного порушення прав відповідачів у разі поділу відповідних об`єктів нерухомого майна та зважаючи на право позивача у розпорядженні своїм майном, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про надання земельної ділянки в обмежене користування.

Відповідно до ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ст. 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об`єкта енергетичної інфраструктури, іншого об`єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об`єкта при переході права власності на нього. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

Обґрунтування меж і площі, а також обов`язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, на яку необхідно встановити сервітут, покладається на позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.

Отже, обов`язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути: підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці; підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту; підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.

Отже за відсутності спірних правовідносин у питанні сервітуту, суд відмовляє у задоволенні вимоги про надання в обмежене право користування частини земельної ділянки інших осіб.

Керуючись: ст.ст. 358, 361, 364, 367, 403 ЦК України, ст. 98 ЗК України, ст.ст.6-13, 18, 19, 71-79, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )., ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортконсалтинг» ( м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256) про виділ в натурі частки в спільному майні, задовольнити частково.

Виділити позивачу в натурі 1/8 частку у житловому будинку та належних господарських будівлях і спорудах, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , у вигляді приміщень будинку: № 3-1 «Коридор» (площею 1,2 кв.м); № 3-2 «Санвузол» (площею 1,4 кв.м); № 3-3 «Кухня» (площею 3,6 кв.м); № 3-4 «Коридор» (площею 1,2 кв.м) відповідно до Висновку судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича № 1176/06-2021 за результатами проведення земельно-технічного дослідження та будівельно-технічного дослідження від 14.06.2021 року.

Виділити позивачу в натурі 1/8 частку в земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:75:161:0051, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , згідно з варіантом № 1 виділу частки ОСОБА_1 в земельній ділянці площею 0,0800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зображеним на схемі в додатку № 2 до Висновку судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича № 1176/06-2021 за результатами проведення земельно-технічного дослідження та будівельно-технічного дослідження від «14» червня 2021 року, а саме: ділянку площею 20,1 кв.м (0,00201 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 2-20-5-4-3-2, зі сторонами: 7,68м-4,92м-0,75м-5,95м-1,08м; ділянку площею 79,9 кв.м (0,00799 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 8-22-14-13-12-11-10-9-8, зі сторонами: 2,94м-3,66м-6,91м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А»)-1,42м-1,8м-0,75м-11,82м.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова