Ухвала

від 18.11.2022 по справі 757/31348/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31348/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі Ковалівській В.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Горбаль Н.В. ,

представника відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач, ОСОБА_4 ) про стягнення боргу в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 10.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 укладено договір про відкриття кредитної лінії. З урахуванням внесених змін до договору позичальник отримав кредит на суму 25 000 000 грн. з процентною ставкою 16 % річних на строк до 04.03.2012 року.

10.08.2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк» були укладені договір застави майнових прав до договору банківського вкладу (депозиту) № 16П та договір поруки № 16П. Відповідно до якого він мав солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання зобов`язань позичальника за повернення кредитних коштів. Відповідно до договору застави він передав банку в заставу майнові права за договором банківського вкладу в сумі 4 000 000,00 доларів США, що були внесені на рахунок банку. Надалі сума застави була зменшена до 3 200 000,00 доларів США.

Оскільки, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, він, як поручитель, відповідно до укладеного з ним договору поруки, 14.03.2012 року подав до банку заяву, в якій просив сплатити заборгованість за кредитом за рахунок коштів, які зберігались у банку на депозитному рахунку. Оскільки він повністю сплатив заборгованість, то звернувся до ОСОБА_5 з позовом про стягнення вказаної суми в порядку регресу.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2014 року у справі № 757/17997/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу в порядку регресу позов задоволено. Стягнуто на його користь з ОСОБА_5 25 174 863,39 грн. та 3 % річних, що становить 1 762 930, 5 грн.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19.05.2015 року вказане рішення суду в частині стягнення 3 % річних скасовано. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва від 24.11.2014 року залишено без змін.

Однак, ОСОБА_5 рішення суду не виконує, борг не повертав, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_4 , яка є дружиною ОСОБА_5 , як солідарного боржника 25 174 863,39 грн., оскільки кошти, отримані в кредит, стали об`єктом спільної сумісної власності подружжя і тому відповідач має нести солідарну з чоловіком відповідальність за зобов`язанням.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в порядку регресу відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що отримані у кредит кошти не були використані на потреби сім`ї, тому відсутні підстави покладати відповідальність за вказаним зобов`язанням у порядку регресу на дружину позичальника - ОСОБА_4 .

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року за нововиявленими обставинами, мотивуючи вимоги тим, що під час розгляду справи йому не було відомо про те, що кредитні кошти використанні в інтересах сім`ї, а саме: 28.07.2011 року ОСОБА_4 придбала земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на вказаній земельній ділянці також знаходиться об`єкт незавершеного будівництва (приватного житлового будинку), готовність якого складає 34 %.

Заявник вважає, що наведені обставини підтверджують придбання об`єктів нерухомості у період отримання кредитних коштів за кредитним договором від 10.08.2010 року, що має суттєве значення для вирішення питання використання кредитних коштів ОСОБА_5 на потреби сім`ї.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволено. Скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 25 174 863,39 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2020 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного суду від 17.03.2021 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23.01.2020 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги заяви підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення заяви заперечував, просив відмовити.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в порядку регресу відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.03.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року за нововиявленими обставинами, мотивуючи вимоги тим, що під час розгляду справи йому не було відомо про те, що кредитні кошти використанні в інтересах сім`ї, а саме: 28.07.2011 року ОСОБА_4 придбала земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на вказаній земельній ділянці також знаходиться об`єкт незавершеного будівництва (приватного житлового будинку), готовність якого складає 34 %.

Зазначає, що наведені обставини підтверджують придбання об`єктів нерухомості у період отримання кредитних коштів за кредитним договором від 10.08.2010 року, що має суттєве значення для вирішення питання використання кредитних коштів ОСОБА_5 на потреби сім`ї.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу задоволено. Скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 25 174 863,39 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2020 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного суду від 17.03.2021 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23.01.2020 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

З аналізу норм чинного законодавства, під нововиявленими обставинами розуміються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення справи, але не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність певних умов, а саме: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, те, що такі обставини є істотними для розгляду справи та вирішення спору, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Особа, яка звертається із заявою про скасування судового рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також що цей доказ є вирішальним у справі. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя.

Необхідно відзначити, що у з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами має значення факт та момент встановлення відповідних обставин заявником та характер цих обставин як доказів у справі.

У даному випадку визначальним є істотність для справи обставин, які підтверджуються певними доказами і на які посилається заявник як на нововиявлені, та з`ясування того, чи були або могли бути ці обставини відомими заявникові на момент вирішення спору.

Судом встановлено, що 29.06.2017 року на запит адвоката Горбаля Н.В. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради повідомив, що 28.2011 року на ім`я ОСОБА_4 придбані земельна ділянка на АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:82:102:0039, та об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0979 га, кадастровий номер 8000000000:82:102:0039. Загальна вартість вказаних об`єктів нерухомого майна за двома договорами складає 8 007 647,00 грн. Обидва правочини вчинялись за згодою чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

Заявник вважає, що наведені обставини підтверджують придбання об`єктів нерухомості у період отримання кредитних коштів за кредитним договором від 10.08.2010 року, що має суттєве значення для вирішення питання використання кредитних коштів ОСОБА_5 на потреби сім`ї, не могли бути отримані на час розгляду справи та є підставою для перегляду рішення суду від 21.10.2016 року.

Разом з тим, проаналізувавши доводи заяви, суд встановив, що жодних доказів, які підтверджують неможливість отримати таку інформацію під час судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в порядку регрессу, матеріали заяви не містять.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, у тому числі неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи, не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть привести до перегляду судового рішення із зазначених підстав.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

За пунктами 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відтак, суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими, а обставини, зазначені заявником такими, що не є нововиявленими, оскільки вони не відповідають усім необхідним умовам для таких обставин.

При прийнятті рішення у справі судом була надана оцінка всім доказам у справі, які не можуть бути переоцінені під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, й відповідно, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, також не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2016 року, не є нововиявленими, тому в задоволенні заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 126, 127, 260, 352, 353, 354, 355, 423-429 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в порядку регресу, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.С. Хайнацький