Ухвала

від 17.08.2022 по справі 376/980/19

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/980/19

Провадження № 2/376/21/2022

УХВАЛА

"17" серпня 2022 р. Сквирський районний суд Київської областіу складі:

Головуючого судді - Коваленка О.М.,

за участю секретаря Щур Л.А.,

представника позивача- ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сквирі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» про визнання додаткової угоди від 18.09.2017 року до договору оренди землі від 29.10.2012 року недійсною,

Встановив :

В провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

До канцелярії Сквирського районного суду Київської області надійшла заява представник відповідача ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» адвоката Козачков В.Л. про призначення повторної почеркознавчої експертизи. В обгрунтування заяви представник відповідача вказав, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 01.10.2019 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис в договорі оренди землі від 29.12.2012 року в графі «Орендодавець» та додатковій угоді від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець» однією особою чи іншою? Чи виконано підпис в додатковій угоді від 18.09.2017 року позивачем по справі ОСОБА_3 ?

В матеріалах справи міститься висновок експертів за результатами проведення судово почеркознавчої експертизи № 8106/8107/20-32 від 29.07.2020 року, яким: «1. Підписи від імені ОСОБА_4 , у договорі оренди землі від 29.12.2012 року, в графі «Орендодавець» та у додатковій угоді по договору оренди землі від 18.09.2017 в графі «Орендодавець» виконано різними особами. 2. Підписи від імені ОСОБА_4 , у договорі оренди землі від 29.12.2012, в графі «Орендодавець» та у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 в графі « Орендодавець», виконані різними особами. 3. Підпис від імені ОСОБА_4 , у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. 4. Підпис від імені ОСОБА_4 , у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець» не виявилось можливим з причин викладених в п. 4 дослідницької частини висновку.»

За результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи залишилось без відповіді основне запитання, а саме: Чи виконано підпис в додатковій угоді від 18.09.2017року позивачем по справі ОСОБА_3 ?, оскільки в п. 4 висновку експерта зазначено: «При порівнянні досліджуваного підпису від імені ОСОБА_4 у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 в графі «Орендодавець», із зразками підпису та почерку ОСОБА_3 , були встановлені збіжності загальних ознак, як транскрипції, виробленості, зв`язності, форми та напряму рухів, нахилу, розміщення підпису відносно бланкового рядка, а також таких окремих ознак, які відмічені відмітками чорного кольору на рис. 49 62 Іл. Таб., що додається до висновку експерта: форма рухів при виконанні верхньої частини розчерка петлева (відм. 1), низхідної частини розчерка хвиляста (відм. 2), 2-го елемента літери «К» - прямолінійна (відм. 3), 3-го елемента літери «К» - у подібному варіанті, по типу літери «с», (відм. 4), початкової частини 1 го елемента літери «м» - дугова (відм. 5); форма рухів при поєднанні: 2 го з третім елементом літери «К» - у подібному варіанті, кутова, (відм. 6); напрямку рухів при виконанні: низхідної частини розчерку правоокружний, (відм. 7). »

При цьому, слід звернути увагу суду, що експертами визначено лише 3 окремих збіжності, а насправді таких окремих ознак збіжності близько двадцяти, таких як: протяг руху, заключний штрих спільний в багатьох літерах, спільне поєднання елементів літер кутове, спільний протяг рухів та інші.

Разом з тим, в п. 4 дослідницької частини висновку зазначено: «При оцінцірезультатів порівняльного дослідження встановлено, що ні збіжності, ні розбіжності не можуть слугувати підставою для позитивного або негативного висновку. Це пояснюється тим, що співпадаючі ознаки за кількістю та ідентифікаційною значимостю не створюють індивідуальної або близької до неї сукупності. Що ж стосується розбіжностей, то не надалося можливим встановити, чи є вони варіантами ознак почерку ОСОБА_3 , що не проявилося в наданих зразках (оскільки на дослідження було надано обмежену кількість вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 ), чи вони зумовлені дією на процес письма «збиваючих факторів», чи ці ознаки є ознаками почерку іншої особи. Відсутність однозначної оцінки розбіжностей не надало можливість вирішити питання про виконавця ні в категоричній, ні в ймовірній формі. Враховуючи викладене, відповісти на питання про те, чи виконаний досліджувальний підпис у додатковій угоді по договору оренди землі від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець», ОСОБА_3 не виявилося можливим».

При цьому, слід звернути увагу суду, що якщо на думку експертів на дослідження було надано обмежену кількість вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 , то експерти мали можливість (якщо не сказати були зобов`язані) звернутися до суду з клопотанням про надання вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_3 задля надання відповіді на основне питання.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, в тому числі рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Елементами змагальності, виходячи із норм ЦПК України, є: участь сторін у судовому процесі; обгрунтування ними вимог і заперечень; повноваження суду щодо забезпечення змагального процесу. В першу чергу змагальність реалізується через процес доказування, тобто встановлення наявності чи відсутності обставин, якими обгрунтовується вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного, об`єктивного, всебічного розгляду і вирішення справ. Норми ЦПК України передбачають, що суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Отже, одне із основних завдань суду організувати такий судовий процес, в якому для реалізації сторонами своїх прав та обов`язків, були б створені всі умови.

На підставі викладеного представник відповідача просить суд:

Призначити повторну судову почеркознавчу експертизу.

Проведення повторної судової почеркознавчої експертизи доручити Київському науково дослідному експертно криміналістичному центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 5).

Перед експертом поставити наступне питання:

Чи виконано підпис на додатковій угоді від 18.09.2017 року до договору оренди землі від 29.12.2012 року в графі «Орендодавець» від імені ОСОБА_4 ОСОБА_3 позивачем по справі?

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» адвокат Козачков В.Л. підтримав заяву про призначення повторної експертизи та просив його задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, її представник надав письмові пояснення щодо заяви представника відповідача в яких зазначив наступне.

Представник позивача категорично заперечує щодо задоволення заяви виходячи з наступного.

Відповідно приписів ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експерту (експертам).

Тобто мова йде про призначення експертизи в тій самій експертній установі за участю іншого експерта, а не в іншій експертній установі.

Відповідачем не доведено, що висновок експерта є неналежним доказом, а саме, що він не стосується предмета доказування або одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Відповідач, заперечуючи проти висновку експерта, не надав доказів на його спростування, а допитані в суді експерти пояснили власну позицію, щодо викладеного в резолютивній частині рішення.

Саме за клопотанням відповідача була обрана установа в якій було проведено дослідження, а враховуючи, що висновок експерта не влаштовує та не підтверджує позицію відповідача не є підставою для проведення повторних експертиз в інших установах.

Як би і підстави для проведення повторної експертизи, то відсутні будь які причини проводити її в іншій установі, адже кожен із експертів попереджений про кримінальну відповідальність.

Окрім цього, допитані експерти в суді пояснили, що у випадку направлення матеріалів до експертної установи, буде виправлено описки в мотивувальній частині.

Представник позивачки звертає увагу суду, що відповідач не був обмежений весь цей час для того щоб надати власний варіант експертного висновку зміст якого відрізнявся б проведеній судовій експертизи у справі, що дало б підстави для проведення повторної, додаткової, чи комплексної експертизи, а тому не довів, що висновок є недійсним.

Вважає, що в такий спосіб відповідач, зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, який і так вже вийшов за рамки розумних та триває з 26 квітня 2019 року.

Посилання представника відповідача поставлено під сумнів висновок експерта є передчасним, та не є безумовною підставою для призначення іншої експертизи за аналогічними питаннями. Так, процесуальним законодавством передбачено призначення повторної експертизи за умови, що висновок експерта буде визнано неповним та неясним, або повторної експертизи за умови, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів в його правильності. У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

При цьому встановлено, що судом першої інстанції висновки, проведені в рамках цієї справи не досліджувались та відповідно не визнавались судом неповними, неясними, необгрунтованими. В заяві не міститься доводів, які б свідчили про необгрунтованість висновку експерта, або суперечливість його іншим матеріалам справи, або таких, які б викликали сумнів в його правильності.

Не відповідає дійсності твердження представника відповідача щодо «Чи виконано підпис в додатковій угоді від 18.09.2017 року позивачем по справі ОСОБА_3 ».

Представник позивача звертає увагу суду, що предметом позовних вимог є визнання додаткової угоди від 18.09.2017 року недійсною.

В зазначеному експертному висновку експерт чітко дав відповідь, що підпис в додатковій угоді від імені ОСОБА_4 , виконаний іншою особою, що в свою чергу і доводить, що не ОСОБА_4 уклала таку угоду, а наслідки укладання додаткової угоди іншою особою не є предметом розгляду даної справи та відсутності підстави для доведення цих обставин в рамках цієї справи.

Справа в провадженні суду перебуває більше двох років, що значно перевищує встановлені ЦПК строки розгляду справи. Підсумовуючи вищенаведене та те, що неповними, неясними, необгрунтованими або такими, що суперечить іншим матеріалам справи або викликають сумніви в їх правильності, висновки експертизи судом не визнавались і не визнані.

Представник позивачки вважає, що призначення повторної експертизи в Київському науково дослідному експертно криміналістичному центрі МВС України в зв`язку з чим просить відмовити в її задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши заяву про призначення експертизи та матеріали справи, а також письмові пояснення представника позивачки, вважає, що клопотання представника відповідача про призначення експертизи підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогамист.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року було призначено судово почеркознавчу експертизу. На розгляд експерта поставлено такі питання:

Чи виконано підпис в договорі оренди землі від 29.12.2012 року в графі «Орендодавець» та додатковій угоді від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець» однією особою чи іншою?

Чи виконано підпис в додатковій угоді від 18.09.2017 року позивачем по справі ОСОБА_3 ?

Проведення експертизи було доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ухвала суду від 01 жовтня 2019 року а. с. 63,64).

За результатами проведення судово почеркознавчої експертизи № 8106/8107/20 32 експертами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зроблено Висновок, а саме:

1. Підписи від імені ОСОБА_4 , у договорі оренди землі від 29.12.2012 року, в графі «Орендодавець» та у додатковій угоді по договору оренди землі від 18.09.2017 в графі «Орендодавець» виконано різними особами.

2. Підписи від імені ОСОБА_4 , у договорі оренди землі від 29.12.2012, в графі «Орендодавець» та у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 в графі « Орендодавець», виконані різними особами.

3. Підпис від імені ОСОБА_4 , у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

4. Підпис від імені ОСОБА_4 , у додатковій угоді до договору оренди землі від 18.09.2017 року в графі «Орендодавець» не виявилось можливим з причин викладених в п. 4 дослідницької частини висновку (а. с. 122).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Умови призначення повторної експертизи визначені ч. 2 ст. 113 ЦПК України, де зазначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Аналіз вищенаведеної норми права дає підстави для висновку, що судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам), якщо виникає хоча б одна з обставин (підстав) визначених ч. 2 ст. 113 ЦПК України, які можуть чи не можуть бути пов`язаними між собою, а саме: 1) якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим; та/або 2) якщо висновок експерта буде визнано таким, що суперечить іншим матеріалам справи; та/або 3) якщо висновок експерта викликає сумніви в його правильності.

Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5; далі - Інструкція), згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судам слід мати на увазі, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

В судовому засіданні 16.08.2021 року експерт Полтавська Ярослава Романівна повідомила, що в Висновку експертів від 29.07.2020 року № 81 06/8107/20-32 містяться помилки, які можливо виправити шляхом призначення повторної експертизи.

Також судом встановлено, що у Висновку експертів відсутня відповідь на питання «Чи виконано підпис в додатковій угоді від 18.09.2017 року позивачем по справі ОСОБА_3 », оскільки експертами в Висновку вказано, що відповісти на вищевказане питання не виявилося можливим (а. с. 122).

З аналізу змісту вказаних вимог процесуального закону, який регламентує можливість призначення саме повторної експертизи, у взаємозв`язку із наведеними представником відповідача підставами та встановленими в судовому засіданні обставинами вбачається, що вони вказують на недостатню обґрунтованість висновку експертів Науково дослідного інституту судових експертиз від 29.07.2020 року № 81 06/8107/20-32 , які не в повній мірі містять відповіді на поставлені експертам запитання щодо предмету доказування у справі; висновок експертів викликає сумніви в його правильності.

Щодо вимог представника відповідача про доручення проведення повторної судової почеркознавчої експертизи «Київському науково дослідному експертно криміналістичному центру МВС України», а ні «Науково дослідному інституту судових експертиз», який надав Висновок у цивільній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

З аналізу вказаної норми вбачається, що доручення повторної експертизи можливе лише тій експертній установі, яка вже проводила експертизу і з висновками якої не погоджується суд, але в іншому складі експертів або експерта, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача в частині призначення експертизи «Київському науково дослідному експертно криміналістичному центру МВС України» слід відмовити.

За таких обставин та відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 ЦПК України суд вважає за необхідне призначити у цивільній справі повторну судово почеркознавчу експертизу, яку доручити іншому експертові (експертам).

Витрати по проведенню експертизи слід відповідно до вимог ст. 139 ЦПК України покласти на відповідача як ініціатора проведення експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу на час проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», ст. ст. 2,4,12,13,76,81,102,103,113,139,252,253,258 261,351 354 ЦПК України, суд-

Ухвалив:

Клопотання представника відповідача ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» - адвоката Козачкова Віталія Леонідовича про призначення повторної почеркознавчої експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» про визнання додаткової угоди від 18.09.2017 року до договору оренди землі від 29.10.2012 року недійсною - повторну судово-почеркознавчу експертизу.

На розгляд та вирішення експерта поставити таке питання:

Чи виконано підпис в додатковій угоді від 18.09.2017 року до договору оренди землі від 29.12.2012 року в графі «Орендодавець» від імені ОСОБА_4 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Міським відділом №2 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 06.12.1996 року) позивачем по справі?

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Смоленська,6, м. Київ, 03057), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача.

В розпорядження експертів надати вищевказану цивільну справу та надати дозвіл експертам користуватися всіма матеріалами цивільної справи № 376/980/19.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» про визнання додаткової угоди від 18.09.2017 року до договору оренди землі від 29.10.2012 року недійсною - зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

В задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Агрофірма Кривошиїнська» - адвоката Козачкова Віталія Леонідовича про призначення повторної почеркознавчої експертизи «Київському науково дослідному експертно криміналістичному центру МВС України» - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанціїпротягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Суддя О. М. Коваленко