Рішення

від 15.07.2022 по справі 757/27147/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27147/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Єряшевій А.О.,

за участю

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача Субота О.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Міністерство юстиції України

третя особа: Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України

предмет та підстави позову - визнання протиправним та скасування наказу

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа: Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України про визнання протиправним та скасування наказу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянуто скаргу Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.11.2020 за № 32423-33-20, на рішення № 49487832 від 01.11.2019, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Результат» міста Києва Синявським Володимиром Володимировичем щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками розгляду скарги, Колегією складено висновок від 24.11.2020 про задоволення скарги в повному обсязі та скасувати рішення від 01.11.2019 № 49487832, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Результат» міста Києва Синявським Володимиром Володимировичем. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає нормам законодавства та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий всупереч нормам законодавства, оскільки Інститутом молекулярної біології і генетики Національної академії наук України не було підтверджено порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення, а питання, порушені у скарзі, не належать до компетенції Мін`юсту, оскільки стосуються обставин виконання умов правочину, з яким закон пов`язує можливість виникнення права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Крім того, позивач зауважує на неможливість розгляду скарги в зв`язку із пропуском строків на оскарження рішення державного реєстратора та порушення процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації, внаслідок чого висновок, складений за результатами розгляду скарги та наказ, виданий на підставі такого висновку, не може вважатися правомірним, в зв`язку з чим підлягає скасуванню. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4581/5 від 30.12.2020 «Про задоволення скарги».

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2021 відкрито провадження в указаній цивільній справі та призначено за правилами позовного (загального) провадження. Встановлено строк до 19.08.2021, протягом якого відповідач має право направити: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 22.02.2022 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що підстав для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги не було, а оскаржувана реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, зазначила, що оспорюваний наказ Міністерством юстиції прийнято в межах повноважень і у передбачений законодавством спосіб.

Поруч з наведеним, 15.07.2022 у судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, представником відповідача надано письмовий текст відзиву на позовну заяву без додатків, який не може бути прийнятий до уваги, оскільки поданий після спливу встановленого строку без поважних причин та без клопотання про поновлення пропущеного строку. У зв`язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи - Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії України є землекористувачем на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:79:122:0027, загальною площею 4,0854га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , також він є замовником будівництва.

30.10.2020 Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії України звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, яка обґрунтовувалася тим, що скаржник, отримавши 24.09.2020 інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (номер інформаційної довідки 225486523), дізнався про безпідставне внесення відомостей про об`єкт нерухомого майна, реєстраційний № 1951941080000, незавершене будівництво, відсоток готовності 30 % реєстрація права власності за ОСОБА_2 , що є порушенням прав скаржника на право користування земельною ділянкою, порушенням прав замовника будівництва.

Наказом Міністерства юстиції України від № 4581/5 від 30.12.2020 «Про задоволення скарги» відповідно до ч. 3 ст. 26, п. «а», п. 2 ч. 6 ст. 37 Закон № 1952-IV, скаргу Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України від 30.10.2020 задоволено повністю. Скасовано рішення від 01.11.2019 №49487832, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Результат» міста Києва Синявським Володимиром Володимировичем.

Згідно висновку від 24.11.2020, Колегія рекомендує скаргу Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України від 30.10.2020 року задовольнити повністю. Скасувати рішення від 01.11.2019 № 49487832, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Результат» міста Києва Синявським Володимиром Володимировичем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом № 1952-IV.

Відповідно до ст. 37 вказаного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідно до якого, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються Комісії, положення та склад яких затверджуються Мінюстом або відповідним територіальним органом.

Згідно з п. 3 Порядку № 1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, яка подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Суд приходить до висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 4581/5 від 30.12.2020 прийнятий з порушенням прав позивача та третьої особи на участь у розгляді скарги в сфері проведення державної реєстрації речових прав.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягає право власності.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, окрім іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав) (пункти 1, 2, 7 частини третьої).

Згідно ч.1 ст. 18 даного Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч.4 ст. 18 Закону).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру розгляду відповідно до законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, згідно з яким, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції від 12.01.2016 №37/5 затверджено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, зареєстроване Міністерством юстиції України від 13.01.2016 за № 42/28172 (далі - Положення № 37/5).

Відповідно до п. 2 розділу І, п. 1, 8 розділу ІІІ Положення № 37/5, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її Голова.

Рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії.

З метою встановлення факту правомірності чи, навпаки, протиправності дій відповідачів щодо оформлення та видачі оскаржуваних висновків і наказів, необхідним є дослідження питання дотримання Комісією порядку розгляду скарг.

Відповідно до п.4 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги (п.5 Порядку).

У разі, коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу (п.7 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно п. п. 9-11 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Відповідно до п. 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника «обов`язково» свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкт оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначеним у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, розгляду скарги не перешкоджає неприбуття лише належним чином повідомлених осіб. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватись до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5.

Крім того, порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Суд приходить до висновку, що важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема, надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли, а тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Встановлені процедурні порушення розгляду скарги нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Також суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

У скарзі, за результатами якої винесено оскаржуваний наказ, скаржником зазначено, що про реєстрацію права власності на спірний об`єкт скаржнику стало відомо 24.09.2020 з отриманої інформаційної довідки.

Водночас, в обґрунтування заявлених позовних вимог, представником позивача, зокрема, зазначено, що скаржником порушено строки оскарження рішень державних реєстраторів, встановлений приписами ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скаржнику було відомо про реєстрацію права власності на спірний об`єкт значно раніше, ніж 24.09.2020, як вказано у скарзі.

Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно носять публічний характер. Інформаційна довідка, отримана будь-якою фізичною особою, не є допустимим доказом на підтвердження моменту, коли скаржник дізнався чи міг дізнатися про порушення його прав.

Отже, суд вважає, що Колегією перевищено свої повноваження при вирішенні вказаного питання, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 1952-IV Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, з огляду на те, що рішення № 49487832 прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Результат» міста Києва Синявським Володимиром Володимировичем від 01.11.2019.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє (або вчиняє їх неправомірно), це може стати предметом судової перевірки.

Частиною 8 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги, серед яких, зокрема: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Таким чином, Міністерство юстиції України, за вимогами ч. 3 ст. 37 згаданого Закону, не мало повноважень здійснювати перевірку дій державного реєстратора та надавати оцінку рішенню про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.11.2019 № 49487832, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Результат» міста Києва Синявським Володимиром Володимировичем.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5-7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Поряд із цим, безпідставними і необґрунтованими є доводи сторони позивача про відсутність доказів направлення Позивачу запрошення з повідомленням про дату, час та місце розгляду скарги, а також ненадання Позивачу копії скарги і доданих до неї документів, оскільки, розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржуються, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

При цьому, суд бере до уваги доводи позивача про те, що останній був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні пояснення, які обов`язково повинні прийматися Колегією до розгляду.

Сама лише наявність на веб-сайті Міністерства юстиції України оголошення про засідання Колегії, не дає можливості встановити, що воно було розміщене своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги. Протилежне відповідачем спростовано не було.

Отже, відсутність лише належним чином запрошених осіб не перешкоджає розгляду скарги. Відтак, якщо на засіданні відсутня особа, яку належним чином не запросили, то це перешкоджає розгляду скарги. Зокрема, порушує порядок розгляду скарги, передбачений п. 4 розділу III Положення про Колегію.

Поряд із цим, суд бере до уваги те, що Колегія при розгляді скарги не звернула уваги на те що, учасниками будівництва є замовник, підрядник, інвестор, інші особи, яким скаржник делегував свої функції, саме як замовника будівництва. Та не взяла до уваги договір №1538/МІ/І пайової участі у фінансуванні будівництва від 15.12.2005, акту прийому-передачі від 30.07.2009 об`єкта фінансування, за яким Сторона 1 передає Стороні 2 майнові права на збудований об`єкт загальною площею 4390,6 м.кв. по АДРЕСА_1 , що вказує на те, що скасуванням державної реєстрації права, належного одній особі, за скаргою іншої особи, вирішується спір про цивільне право між особою, яка вимагає скасування державної реєстрації, й особою, за якою зареєстровано право без дослідження питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулась реєстраційна дія.

Вище перелічене свідчить про незаконність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України № 4581/5 від 30.12.2020 «Про задоволення скарги», прийнятого на підставі висновку Колегії від 24.11.2020 за результатами розгляду скарги Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України від 30.10.2020.

Враховуючи порушення Міністерством юстиції України своїх дискреційних повноважень, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа: Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4581/5 від 30.12.2020 «Про задоволення скарги».

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

відповідач: Міністерство юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622

третя особа: Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, 03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150, код ЄДРПОУ 05417101

Суддя Р.В. Новак