Постанова

від 26.12.2022 по справі 521/13715/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7113/22

Справа № 521/13715/21

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, за участю третіх осіб: Військової академій м. Одеси, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про зміну статусу квартири у житловому будинку,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, за участю третіх осіб: Військової академій м. Одеси, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просила зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси подати до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради клопотання про зміну статусу квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зі «службової» на «постійна» посилаючись на таке.

Позивач зазначила, що протоколом № 64 від 06 травня 2008 року засідання житлової комісії територіального комітету профспілки працівників Південного оперативного командування ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи поставлено на квартирний облік у контрольних списках територіального комітету профспілки. Відповідно до рішення Міністра оборони України від 03 квітня 2012 року ОСОБА_1 на склад сім`ї 3 особи (вона, син, донька) була виділена трикімнатна службова квартира у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 працює з 1993 року. Враховуючи стаж роботи більш ніж 29 років в організації, яка надала службове житло, ОСОБА_1 і її сім`я не може бути виселена із службового житла без надання іншого житлового приміщення, яке забезпечує потреби. Рішенням житлової комісії Військової академії від 21 січня 2015 року (протокол №11) вирішено клопотати перед начальником КЕВ м. Одеса про зміну статусу вказаного житла зі «службове» на «постійне», що надасть змогу забезпечити її сім`ю житлом та виключити її з квартирної черги. Дана квартира, вказувала позивач, забезпечує житлові потреби її сім`ї.

Також позивач повідомила, що вона звернулася із заявою до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, де просила звернутися з клопотанням до місцевих органів влади про зміну статусу вказаного житла зі «службове» на «постійне». 08 травня 2020 року їй була надана відповідь, що відповідно до наказу Міністерства оборони України №380 2018 року «Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями» не передбачено виключення квартири із числа службових працівникам. Житлова комісія Військової академії клопотала про виключення квартири, в якій проживає позивач, із службового житлового фонду військової академії (протокол №20 від 26 лютого 2021 року). Наказом начальника військової академії (з адміністративно - господарської діяльності) від 12 березня 2021 року №217 оголошено рішення житлової комісії академії від 26 лютого 2021 року. Проте відповідачем на адресу академії надіслано лист заступника начальника Центрального управління інженерно - інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики від 26 травня 2021 року №370/2/4679 стосовно облікової справи на працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 та відповідач відмовляється здійснити належні дії щодо виключення її квартири з числа службових, не дивлячись на рішення установи, за якою закріплено службове житло. Позивач вважає, що дана відповідь не відповідає законодавству України, а відмову відповідача направити клопотання до Малиновської районної адміністрації м. Одеса такою, що порушує конституційне право позивача на забезпечення житлом, тому позивач звернулася із відповідним позовом до суду (а.с. 1-22).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 вирішено задовольнити та зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси подати до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради клопотання про зміну статусу квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 з «службової» на «постійна» (а.с. 73-77).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, начальник квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що забезпечення житлом позивача без додержання черговості буде суперечити принципу черговості, визначеному ст. 43 ЖК України. Крім того, апелянт повідомляє, що відомчий житловий фонд Міністерства оборони України розподіляється за процедурою, визначеною розділом VII Інструкцією про організацію забезпечення та надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої МОУ №380 від 31.07.2018 року. Апелянт вказує, що відповідно до ст. 43 та Інструкції позивач має забезпечуватися житлом для постійного проживання з житлового фонду Міністерства оборони України згідно з чергою, визначеною часом прийняття на облік, бо порушення черговості призведе до порушення конституційних прав на житло інших військовослужбовців. Також, апелянт повідомив, що копію оскаржуваного рішення отримано засобами поштового зв`язку 11.02.2022 року. Однак, апелянт вказує на те, що введення воєнного стану спричинило для квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса, як для військової установи, надмірну завантаженість, пов`язану із підготовкою документів, інфраструктурного забезпечення військових частин, територіальної оборони та інших військових формувань в період збройної агресії, у зв`язку із чим, просить поновити строк на апеляційне оскарження (а.с. 84-92).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.06.2022 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 95-98, 106).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники провадження про час, місце та порядок судового розгляду повідомлені належним чином.

Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Протоколом № 64 від 06.05.2008 року засіданням житлової комісії територіального комітету профспілки працівників Південного оперативного командування ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 осіб поставлено на квартирний облік у контрольних списках територіального комітету профспілки.

11.02.2013 року Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради на підставі розпорядження № 80 від 07.02.2013 року було видано ордер на службове жиле приміщення № 2149 серія ПР, а саме квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Засіданням житлової комісії Військової академії (м. Одеса) від 21.01.2015 року вирішено клопотати перед КВЕД м. Одеса щодо зміни статусу «службова» з-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає сім`я із 3-х осіб працівника Збройних Сил України, професора ОСОБА_1 із зняттям її з квартирного обліку (витяг з протоколу № 31) (а.с. 13).

В матеріалах також міститься лист голови профспілкової організації працівників Військової академії (м. Одеса), згідно якого Одеська обласна організація профспілки працівників Збройних Сил України клопоче перед всіма відповідальними органами про зміну статусу вказаного житла на з «службове» на «постійне» (а.с. 12).

Згідно відповіді начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса № 2092 від 08.05.2020 року, ОСОБА_1 на відповідну заяву від 05.05.2020 року повідомлено, що наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року «Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» не передбачено виключення квартири із числа «службових» працівникам (а.с. 11).

Житлова комісія Військової академії клопотала про виключення квартири, в якій проживає позивач, із службового житлового фонду військової академії (протокол № 20 від 26 лютого 2021 року). Наказом начальника військової академії (з адміністративно - господарської діяльності) від 12 березня 2021 року № 217 оголошено рішення житлової комісії академії від 26 лютого 2021 року щодо клопотання про виключення службової квартири а адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 із службового житлового фонду Військової академії та повідомлено, що ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ст. 8 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» має право на додаткову жилу площу (а.с. 15).

Згідно листа Київської районної адміністрації від 08.05.2020 року, ОСОБА_1 повідомлено, що розпорядженням Київської районної адміністрації від 07.05.2020 року її було знято з квартирного обліку (а.с. 18-19).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив із того, за змістом ст. 118 ЖК Української PCP службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових, відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Рішенням виконавчого комітету квартира може бути виключена за клопотанням власника (балансоутримувача) майна. Отже, питання виключення житла з числа службового має вирішуватися Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради, а не квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса.

Не подаючи відповідне клопотання, КЕВ м. Одеси прямо порушує конституційні права позивача на житло, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ м. Одеси у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради. Таким чином, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Доводи відповідача про відсутність порядку виключення службового житла, в якому проживають працівники, із числа службових у разі звернення із клопотанням про виключення квартири із числа службових не спростовують висновків суду, оскільки клопотання про виключення квартири з числа службових лише створить правові умови для реалізації позивачем його права на житло.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно положень ст. 47 КУ, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 118 Житлового кодексу Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (ст. 124).

11.02.2013року Приморськоюрайонною адміністрацієювиконавчого комітетуОдеської міськоїради напідставі розпорядження№ 80від 07.02.2013року буловидано ордерна службовежиле приміщення№ 2149серія ПР,а самеквартиру АДРЕСА_2 (а.с. 10).

21.01.2015 року на засіданні житлової комісії Військової академії (м. Одеса) від 21.01.2015 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо зняття статусу «службова» з жилої площі, де вона проживає з родиною із 3-х осіб, та в результаті розгляду даної заяви вирішено клопотати перед КВЕД м. Одеса щодо зміни статусу «службова» з-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає сім`я із 3-х осіб працівника Збройних Сил України, професора ОСОБА_1 із зняттям її з квартирного обліку (витяг з протоколу № 31).

Разом з тим, начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса було повідомлено ОСОБА_1 , що наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року «Про затвердження інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» не передбачено виключення квартири із числа «службових» працівникам.

Згідно з пунктом 6 розділу I Положення «Про службові жилі приміщення», жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами, що створюються державними органами виконавчої влади на місцях чи органами місцевого самоврядування, а також державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд. Статтею 8 Закону закріплено основні умови для здійснення приватизації.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Тобто, лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

Згідно п.п.2 п. 6 Порядку, виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

З матеріалів справи, в свою чергу, вбачається, що житловою комісією Військової академії (м. Одеса) неодноразово розглядалося питання щодо зміни статусу «службова» з квартири, в якій проживає ОСОБА_1 (згідно витягу з протоколу № 31, № 20), на котрих приймалося рішення щодо клопотання перед начальника КЕВ м. Одеса про зміни статусу «службова» квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , однак квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса було повідомлено, що відповідним наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року не передбачено виключення квартири із числа «службових» працівникам.

Разом з тим, розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.05.2020 року ОСОБА_1 взагалі знято з квартирного обліку через «поліпшення житлових умов» (тобто, як вбачається з матеріалів справи, через отримання службового житла).

За положенням ст. 125 ЖК УРСР, громадяни, які мешкають у службових жилих приміщеннях, та пропрацювали на підприємстві (установі, організації), що надало їм службове жиле приміщення, не менше як 10 років не можутьбути виселеніз ньогобез наданняіншого жилогоприміщення. Таким чином, вони мають право звернутись із відповідною заявою про надання їм іншого (замість службового) житла з державного чи громадського житлового фонду, або зняття зданого житластатусу службового та лише після вирішення цього питання таке житло може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Враховуючи вищенаведене в сукупності, в тому числі також відповідні положення № 37 від 04.02.1988 року «Про службові жилі приміщення», згідно яких передбачена можливість та порядок виключення такого приміщення із числа службових, оскільки, ОСОБА_1 взагалі знято з квартирного обліку (будь-яких відомостей щодо можливості забезпечення останньої іншим житловим приміщенням матеріали справи, в свою чергу, не містять), при цьому, слід враховуючи також вищенаведені положення ст. 125 ЖК, суд першої інстанції в даному випадку дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог, адже бездіяльність КЕВ м. Одеса відносно заяви ОСОБА_1 щодо зміни статусу «службової» квартири (на підставі рішення житлової комісії Військової академії) та відповідно відмова в поданні такого клопотання до місцевих органів щодо зміну статуту «службового» житла, порушує закріплене безпосередньо ст. 47 Конституції України та низкою інших нормативно-правових актів право ОСОБА_1 на житло.

Таким чином, враховуючи вище наведене в сукупності, оскільки апелянтом будь-яких доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції наведено не було, апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.367,368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік