Постанова

від 26.12.2022 по справі 639/2748/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 639/2748/21 Головуючий суддя І інстанції Баркова Н. В.

Провадження № 22-ц/818/3735/22 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про поновлення на роботі, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м. Валки.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.

суддів колегіїБурлака І.В., Котелевець А.В.,

за участю секретаря судового засіданняСупрун Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 липня 2022 року, по цивільній справі № 639/2748/21 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області про визнання звільнення з роботи працівника незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому після уточнення остаточно просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ №61-к від 31.03.2021 року про її звільнення з посади провідного економіста Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області; поновити ОСОБА_1 на посаді провідного економіста вказаної установи; стягнути з Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2021 року по 28.07.2022 року в сумі 124 589, 95 грн.

Позов мотивовано тим, що 09.08.2016 року згідно наказу №83-к від 08.08.2016 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду секретаря до Харківського обласного управління водних ресурсів.

Разом з тим, 01.09.2017 року на підставі наказу №74-к ОСОБА_1 була переведена на посаду провідного економіста до відділу економіки. В подальшому 10.08.2018 року на підставі наказу Державного агентства водних ресурсів України за № 587 Харківське обласне управління водних ресурсів було перейменовано в Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області (наказ №51 від 23.08.2018 року).

Згідно з наказом №61-к від 26.03.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з вищенаведеної займаної посади у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у трудовій книжці 31.03.2021 року зроблено відповідний запис.

Позивачка вказувала, що підстави для скорочення займаної нею посади і взагалі підстави її звільнення за ч. 1 п. 1 ст. 40 КЗпП України були відсутні, отже дії відповідача щодо ухвалення наказу про її звільнення є протиправними. Відповідно до штатного розпису на 2021 рік Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, який вводився в дію з 01.01.2021 року, у відділі економіки даної установи повинні були працювати 6 осіб, 4 із 6 на посадах провідного економіста, одну з яких обіймала ОСОБА_1 . У подальшому даний штатний розпис був змінений, але за штатним розписом на 2021 рік Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, який вводився в дію з01.04.2021 року,число вакантних посад провідного економіста (4 особи) залишилось незмінним. У зв`язку з цим є очевидним, що звільнення позивача із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату не відповідає дійсності, дії відповідача не відповідають вищенаведеним чинним нормам права, тому ухвалений наказ № 61-к відповідача є протиправним.

З урахування наведеного, позивач вважала, що підстави звільнення її із займаної посади були відсутні. Щодо наміру відповідача скоротити займану посаду, то ОСОБА_1 не спростовує того, що 29.01.2021 року отримувала необґрунтоване попередження відповідача, але без зазначення в ньому дати, номеру та підстав цього повідомлення, тому в свою чергу 29.01.2021 року ОСОБА_1 змушена була у письмовому вигляді направити вимогу до відповідача надати штатний розпис, згідно якого відбулось скорочення її посади, як і вимогу запропонування їй іншої посади за її освітою та досвідом роботи. Також позивач вважає, що відповідач ігнорував жодні підстави відбору кандидатур працівників, які підлягали звільненню.

Представником відповідача Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області 08.06.2021 року на адресу суду надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено, що Наказом Офісу від 26.03.2021 року № 61 ОСОБА_1 була законно звільнена з займаної посади по п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Штатним розписом, то затверджений Головою Держводагенства, який вводився в дію з 01.01.2021 року, передбачено наявність 6працівників відділу економіки, а саме: начальник відділу, заступник начальника відділу та 4 провідних економіста. Наказом Держводагентства від 01.04.2019 року №207 «Про затвердження Рекомендацій з формування організаційної структури та штатних розписів організацій, що належать до сфери управління Держводагентства» передбачено, що відділ утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності, зі штатною чисельністю 5 одиниць у разі, коли чисельність відділу перевищує 5 одиниць, може бути введена посада заступника начальника відділу.

Штатним розписом, що затверджений Головою Держводагенства та вводився в дію з 01.04.2021 року було переведено посаду заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста, а також скорочено посаду провідного економіста ОСОБА_1 ,оскільки кількість посад булозменшено та відповідно до вищезазначеного наказу, наявність посади заступника начальника можлива лише у разі наявностібільшої кількостіпрацівників відділу, а саме 6. Отже Держводагентством посада заступника начальника відділу була змінена на провідного економіста.

Для визначення переважного права залишення на роботі, наказом Офісу від 26.01.2021 року № 15-к «Про вивільнення та зміну істотних умов праці працівників РОВР у Харківській області» було створено комісію у складі працівників Офісу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (голова профкому), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . У протоколі комісії від 26.01.2021 року зазначено, що посада заступника начальника відділу економіки переводиться на посаду провідного економіста та проводиться скорочення однієї посади провідного економіста. Переважне право на залишення на роботі мають ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оскільки всі вони мають досвід роботи понад 10 років та повну вищу освіту. ОСОБА_1 має досвід роботи економістом 3 роки, має диплом бакалавра з менеджменту та не має повної вищої освіти, не проходила планову атестацію. Враховуючи вищевикладене, у штатному розписі скорочена була саме посада провідного економіста ОСОБА_1 .

На виконання ст. 42, 421, 492КЗпП України ОСОБА_1 29.01.2021 року була персонально попереджена про наступне вивільнення та їй запропоновано вільні вакансії Офісу, у якому необхідно було зазначити про бажання займати будь-яку вакантну посаду Офісу при наявності необхідної освіти. ОСОБА_1 не погодилась на переведення на будь-яку вакантну посаду, про що зазначила у другому екземплярі попередження, яке було повернуто нею до Офісу.

Звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Також Офісом було направлено лист до Первинної профспілкової організації Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (ППО РОВР у Харківській області) щодо надання згоди на введення штатного розпису Офісу з 01.04.2021 року. Оскільки ОСОБА_1 є членом ППО РОВР у Харківській області, Офісом було направлено лист з проханням розглянути питання надання згоди на звільнення ОСОБА_1 ППО РОВР у Харківській області відповіді на лист щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 не надав.

Твердження позивача про відсутність скорочення її посади в штатному розписі не відповідає дійсності та є безпідставними припущеннями позивача. Відповідач твердження позивача про неправомірність її звільнення та необхідність її поновлення на роботі повністю заперечував, та був проти виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та стягнути з позивача на його користь судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ №61-к від 26.03.2021 року про звільнення 31.03.2021 року ОСОБА_1 з посади провідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області.

Стягнуто з Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2021 року по 28.07.2022 року в сумі 124 589 (сто двадцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 85 копійок.

Стягнуто з Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 1 245 (одна тисяча двісті сорок п`ять) гривень 89 копійок.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посадіпровідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області.

В апеляційній скарзі представник Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області просить рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга мотивована тим, що позивачем було змінено предмет позову та збільшено позовні вимоги після проведення першого судового засідання проте така зміна в спрощеному позовному провадження не передбачена чинним ЦПК України.

Таким чином, суду не варто було брати до розгляду уточнені позовні заяви від 03.12.2021 року, 18.02.2022 та 07.08.2022 адже вони не відповідають вимогам закону.

Зазначає, що позивач мала сплатити судовий збір за подання позовної заяви, про з цих підстав позов не було залишено без руху.

Вказує, що судом не враховано правового висновку Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №755/14564/18.

Після затвердження нового штатного розпису РОВР у Харківській області та зміни заступника начальника відділу на провідного економіста, чисельність працівників мала бути зменшена, оскільки вийшло 1 начальник відділу та 5 провідних економістів.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниперевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позов суд першої інстанції своє рішення обґрунтував тим, що в Регіональному офісі водних ресурсів у Харківській області у відділі економіки дійсно відбулось скорочення штату працівників - фактично скорочена посада заступника начальника відділу економіки. При цьому кількість посад «провідний економіста» не змінилась та залилась у кількості чотирьох посад, що підтверджується відповідними штатними розписами.

Зазначено, що посада, на якій працювала ОСОБА_1 , не скорочувалась. Формулювання у протоколі засідання комісії щодо звільнення та зміни істотних умов праці працівників РОВР у Харківській області від 26.01.2021 року про «переведення посади заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста і проведення скорочення посади провідного економіста» суд вважає підміною понять, оскільки переведеним з посади на посаду може бути лише працівник. Тобто посада, на якій працювала ОСОБА_1 , не скорочувалась.

Отже були відсутні підстави для її звільнення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а тому є підстави для визнання незаконним та скасування наказу №61-к від 26.03.2021 року про звільнення 31.03.2021 року ОСОБА_1 з посади провідного економіста відділу економіки Регіонального офісу водних ресурсів у Харківської області і поновлення позивача на вказаній посаді.

При цьому суд не вдається до оцінки дотримання відповідачем переважного права залишення позивача на посаді, оскільки взагалі була відсутня підстава для звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату в частині посади позивача, а також у зв`язку з ненаданням відповідачем всіх необхідних доказів щодо працівників відділу для здійснення такої оцінки.

Також судом зазначено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі124 589, 95 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Частиною третьою та четвертоюстатті 32 КЗпП Українивстановлено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні (попередні) істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6статті 36 цього Кодексу.

Припинення трудового договору за пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипри відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (пункт 10постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці,в тому числі перехід на бригадну форму організації праці і впровадження передових методів тощо.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 761/11887/15-ц (провадження № 61-15506сво18) зроблено висновок, що звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Україниу зв`язку із його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору. Підставою для звільнення працівника за пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Україниє його відмова від продовження роботи в нових умовах праці після спливу двомісячного строку з часу ознайомлення з відповідним повідомленням.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьоюстатті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першоїстатті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду Українивід 23 березня 2016 року № 6-2748цс15.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що зміна істотних умов праці відбувається за тією самою посадою, у тій самій установі, де працівник працював до такої зміни. Пропозиція обійняти інші посади не є зміною істотних умов праці.

Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьоюстатті 32 КЗпП Україниобставини. Про визначену частиною третьоюстатті 32 КЗпП Українизміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Україниможливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 215/2330/19 (провадження № 61-1145св20) та від 11 травня 2021 року у справі № 317/182/19-ц (провадження № 61-231св21).

Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2016 року згідно наказу №83-к від 08.08.2016 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду секретаря до Харківського обласного управління водних ресурсів (а.с.9-13).

З 10.01.2017 року на підставі наказу №2-к від 06.01.2017 року ОСОБА_1 переведена на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту І, до відділу технічного та експлуатації водогосподарських систем.

З 01.09.2017 року на підставі наказу №74-к ОСОБА_1 переведена на посаду провідного економіста до відділу економіки (а.с.9-13).

Відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України від 10.08.2018 року №587 Харківське обласне управління водних ресурсів перейменовано в Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області (наказ №51 від 23.08.2018 року) (а.с.14, 88).

Згідно з наказом керівника підприємства (установи, організації) №61-к від 26.03.2021 року про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з 31.03.2021 року з посади провідного економіста відділу економіки у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.8, 69), у трудовій книжці зроблений відповідний запис (а.с.14, 69). Підставами звільнення також вказані наказ від 28.01.21 р. №16-к, повідомлення про заплановане вивільнення від 29.01.21 р., згода ППО РОВР у Харківській обл. від 08.02.21 р. Також в наказі №61-к вказано про компенсацію ЩРВ за період 09.08.19-31.03.21р. 54 к.дн. і вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 26.03.2021 року.

Наказом Державного агентства водних ресурсів від 01.04.2019 року №207 «Про затвердження Рекомендацій з формування організаційної структури та штатних розписів організацій, що належать до сфери управління Держводагентства» передбачено, зокрема, що відділ утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності, зі штатною чисельністю 5 одиниць. Відділ очолює начальник відділу. В окремих випадках (за погодженням з агентством) чисельність відділу може бути збільшена. У разі, коли чисельність відділу перевищує 5 одиниць, може бути введена посада заступника начальника відділу (а.с.84-87).

Штатним розписом на 2021 рік, що затверджений Головою Держводагенства, який вводився в дію з 01.01.2021 року, було передбачено для економічного відділу Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області всього 6 штатних посад, з яких 1 начальник відділу, 1 заступник начальника відділу та 4 провідних економіста (а.с.15-18, 102-104).

У протоколі засідання комісії щодо звільнення та зміни істотних умов праці працівників РОВР у Харківській області від 26.01.2021 року закріплено, що присутньою на засіданні є комісія, утворена наказом РОВР у Харківській області від 26.01.2021 року №15-к «Про скорочення штату працівників РОВР у Харківській області». Головою комісії ОСОБА_2 у зв`язку з затвердженням штатного розпису, який вступає в дію з 01.04.2021 року, зазначено, що потрібно провести роботу щодо введення в штаті змін, зокрема: перевести посаду заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста і провести скорочення посади провідного економіста. Отже ОСОБА_2 доповів, що виводиться зі штатного розпису посада провідного економіста і при розгляді кандидатур комісія прийшла до висновку, що найменший досвід роботи на посаді економіста має ОСОБА_1 , яка працює без повної вищої освіти, отже має найменше право на залишення на роботі, тому комісія вирішила, зокрема: попередити про вивільнення за п.1 ст. 40 КЗпПУ та за можливості запропонувати переведення на вільні посади працівникам, серед яких зазначена і ОСОБА_1 провідний економіст дата звільнення 31.03.2021 року. При цьому щодо ряду працівників зазначено про зміну істотних умов праці, зокрема, щодо ОСОБА_7 , заступника начальника відділу економіки, якій пропонується посада провідного економіста відділу економіки (а.с. 80-83).

29.01.2021 року ОСОБА_1 було отримано попередження (без дати та вихідного номеру), в якому вказано, що відповідно до вимог КЗпП України повідомляється, що згідно наказу від 28.01.2021 №16-к «Про вивільнення та зміну істотних умов праці працівників РОВР у Харківській області», посада, яку ОСОБА_1 займає, виведена зі штатного розпису, і їй запропоновано переведення з 01.04.21 р. на одну з перелічених вакантних посад, про згоду або відмову працювати на яких слід зробити відмітку. Також вказано, що відмова від продовження роботи у зв`язку з переведенням є підставою для звільнення з роботи 31.03.2021 р. на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України (відмова працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці) з дотриманням вимог чинного законодавства України та виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. На вказаному попередженні ОСОБА_1 зробила напис про отримання та вказала, що згодна продовжувати працювати за адресою: АДРЕСА_1 на посаді, відповідній її освіті та досвіду роботи і просила надати штатний розпис, згідно якому відбувається скорочення чисельності працівників, оскільки це є публічним документом (а.с. 7).

Також Офісом було направлено лист до Первинної профспілкової організації Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (ППО РОВР у Харківській області) щодо надання згоди на введення штатного розпису Офісу з 01.04.2021 року.

У відповідь на подання від 27.01.2021 №11-15/120 щодо розгляду штатного розпису Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області, що вступає в дію з 01.04.2021 року, Первинна профспілкова організація листом від 08.02.2021 року №01/02-07 повідомила, що погоджує штатний розпис Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області з відповідними змінами, в тому числі щодо переведення заступника начальника відділу економіки на посаду провідного економіста(а.с.190).

В подальшому штатним розписом, затвердженим Головою Держводагенства, який вводився в дію з 01.04.2021 року, було передбачено в економічному відділі Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області всього 5 штатних посад, з яких 1 начальник відділу та 4 провідних економіста (а.с.19-21, 105-107). Отже зазначеним доказом підтверджується, що кількість провідних економістів не змінилась, однак відсутня посада заступника начальника відділу. Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки у даному випадку була скорочена посада заступника начальника відділу економіки, а не посада провідного економіста. Наведені з цього приводжу доводи скарги є необґрунтованими.

Позивачем ОСОБА_1 надані суду копії документів, що свідчать про рівень її освіти та кваліфікації (а.с.22-32). Суд не оцінював переважного права на залишення позивача на посаді провідного економіста, оскільки не було встановлено скорочення такої посади і апелянт не спростував належними доказами такий висновок суду.

Між тим, для визначення переважного права залишення на роботі, наказом Офісу від 26.01.2021 року № 15-к «Про вивільнення та зміну істотних умов праці працівників РОВР у Харківській області» було створено комісію у складі працівників Офісу: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (голова профкому), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 начальника регіонального Офісу водних ресурсів у Харківській області 11.02.2021 р. №190/11-15 було направлено голові первинного профспілкового комітету регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області подання з проханням погодити розірвання трудового договору по п.1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників) з ОСОБА_1 . (а.с.191). Відповідь не отримана, що визнано відповідачем в заяві по суті справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до положення частини другоїстатті 235 КЗпП Українипри винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила суд стягнути на їх користь середній заробіток за час вимушеного прогулу тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність задоволення цих позовних вимог та стягнув з відповідача на її користь вказаний розмір середнього заробітку.

Суд першої інстанції у межах заявлених позовних вимог та наданих доказів перевірив законність звільнення позивачів на тих підставах, на яких воно відбулося та з якими роботодавець пов`язував таке звільнення, та дійшов до обґрунтованого та законного висновку, що звільнення відбулось з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідач не довів сам факт скорочення посади, яку займала позивачка до звільнення, що є підставою для поновлення працівників на робот та підставою для стягнення середнього заробітку.

Згідно статті 76ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

У пункті 6 частини другої статті 356ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1статті 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 3статті 367ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другоїстатті356, частин першої-третьої статті367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44ЦПК Українищодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 12 серпня 2020 року у справі N 704/192/18.

Відповідачем зазначено, що підприємством було проведено службове розслідування та на підставі висновків якого, до наказів про звільнення позивачів було внесені зміни, а саме змінено підстави їх звільнення, а висновки цього розслідування не могли бути подані до суду першої інстанції у строк встановленийЦПК України, оскільки воно було проведено вже після винесення рішення судом першої інстанції, однак має ключове доказове значення для вирішення справи. Просили долучити їх в якості доказів.

Колегія суддів не вбачає передбачених ст. 367 ЦПК України підстав для прийняття цих доказів, оскільки вони виникли вже після ухвалення оскарженого рішення, а тому перебувають поза межами розглянутої справи.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядкустатті 269 ГПК Українинезалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Колегія суддів за недоведеністю відхиляє доводи скарги про те, у даному випадку була реорганізація, яка не призвела до ліквідації посади, яку займала позивачка до звільнення. З цього приводу наведені вище висновки суду ґрунтуються на досліджених судом доказах, належним чином вмотивовані. Інші доводи скарги не впливають за законність та обґрунтованість рішення суду по суті спору.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин звільнення позивачів, доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргуРегіонального офісу водних ресурсів у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 грудня 2022 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

А.В. Котелевець.