Ухвала

від 23.12.2022 по справі 160/15277/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

23 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15277/21

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №160/15277/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа: Державне підприємство "Петриківське лісове господарство" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

21.06.2022 року Третім апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 р. у справі № 160/15277/21, яка подана на відділення пошти 17.06.2022 до суду апеляційної інстанції відповідно до положень ст.297 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/15277/21 та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

23.12.2022 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №160/15277/21.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступними підставами.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обгрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору.Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені у клопотанні підстави, а саме відсутність бюджетних асигнувань, не можуть визнаватись судом поважними для умов відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, що свідчить про подання фізичною особою позову з вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.

Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908 грн. (0,4*2270=908)

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 908 грн.

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 908 грн, то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1362 грн.(908*150%=1362 ).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на вищевикладене, суд надає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної державної адміністрації - відмовити.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №160/15277/21 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання суду належним чином оформленого документа про сплату судового збору.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Роз`яснити, що, відповідно до п.3 Розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяЮ. В. Дурасова