Постанова

від 16.02.2023 по справі 160/15277/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/15277/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року (головуючий суддя Рищенко А.Ю.)

в адміністративній справі №160/15277/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпропетровської обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Петриківське лісове господарство",

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась 02.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа: Державне підприємство "Петриківське лісове господарство", в якому, з урахуванням уточнень, просила (а.с. 1-4, 23-29):

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації в частині не прийняття розпорядження «Про виділення ОСОБА_1 лісової ділянки державної власності площею 0,3 га для довгострокового тимчасового користування лісами» за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 24 червня 2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021 та винести розпорядження, яким виділити ОСОБА_1 лісову ділянку державної форми власності площею 0,3 га (Курилівське лісництво, кв. 50, вид.22) для довгострокового тимчасового користування лісами, строком до 25-ти років для культурно-оздоровчих цілей без вилучення у постійного користувача лісами Державного підприємства «Петриківське лісове господарство».

Позов обґрунтовано тим, що 24.06.2021 позивачка звернулася до Дніпропетровської обласної державної адміністрації із клопотанням про виділення ОСОБА_1 у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки, що перебуває у постійному користуванні ДП «Петриківське лісове господарство» (Курилівське лісництво, кв. 50, вид.22), площею 0,3000 га для культурно-оздоровчих цілей, строком до 25-ти років без вилучення земельної ділянки у постійного користувача. Відповідач листом «Про розгляд клопотання» №13-1353/0/139-21 від 22.07.2021 рекомендував ОСОБА_1 долучити до клопотання від 25.06.2021 інформацію щодо зазначення місця розташування лісової ділянки. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не прийняття належного рішення за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021.

Зобов`язано Дніпропетровську обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021 про виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що лист Дніпропетровської обласної державної адміністрації №13-1353/0/139-21 від 22.07.2022 не є належною відмовою у виділенні у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га., відтак дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не прийняття належного рішення за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021.

Разом з тим, враховуючи те, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією не було прийнято належного рішення за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вхідн. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021 про виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, оскільки це є належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що ОСОБА_1 не було надано повного пакету документів, які мають бути перевірені суб`єктом владних повноважень. Зауважує, що позивачці роз`яснювалось, що у разі надання саме лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування, необхідно долучати відповідні обґрунтування щодо необхідності виділення такої ділянки. Зазначення мети (для культурно-оздоровчих цілей) без належного обґрунтування не достатньо для прийняття позитивного рішення суб`єктом владних повноважень. Разом тим, такого обґрунтування позивачкою не надано.

Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2021 ОСОБА_1 було подано до Дніпропетровської обласної державної адміністрації клопотання, яке зареєстроване за вх.№ 6938/0/1-21, в якому заявник просив відповідача виділити позивачу у довгострокове тимчасове користування лісову ділянку, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (Курилівське лісництво, квартал 50 відділ 22), площею 0,3000 га для культурно-оздоровчих цілей в порядку визначеному статтею 18 Лісового кодексу України, строком до 25-ти років без вилучення земельної ділянки у постійного користувача лісами Державного підприємства «Петриківське лісове господарство».

До клопотання заявником було додано копію паспорту та довідки про присвоєння рнокпп ОСОБА_1 , вищезазначеної довіреності та засвідчені належним чином копії наступних документів:

- лист Дніпропетровського обласного управління лісового та обласного господарства від 18.05.2021 року №433;

- копія листа Державного агентства лісових ресурсів України від 08.08.2018 року №02-33/2839-18;

- лист Державного підприємства «Петриківське лісове господарства» №158 від 10.06.2021 року з додатками:

- копія листа Державного підприємства «Петриківське лісове господарства» №293 від 10.07.2019 року з додатком - графічним матеріалом з нанесенням запитуваної лісової ділянки - 1 прим на 1му арк.;

- копія листа Дніпропетровського ОУЛМГ №444 від 21.08.2021 р. - 1 прим на 1му арк.;

- викопіювання з матеріалів лісовпорядкування Державного підприємства «Петриківське лісове господарства», а саме з таксаційного опису Курилівського лісництва щодо кварталу 50, виділу 22-1 прим на 2-х арк.;

- копія Наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 230 від 05.04.2019 р. (про зміну назви підприємства) - 1 прим на 2-х арк.

Відповідач листом «Про розгляд клопотання» №13-1353/0/139-21 від 22.07.2021 рекомендував ОСОБА_1 долучити до клопотання від 25.06.2021 інформацію щодо зазначення місця розташування лісової ділянки.

Позивачка вважає протиправною бездіяльність відповідача.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999р №586-XIV.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

В силу ч. 4 ст. 1 Лісового кодексу України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Частиною 6 ст. 1 Лісового кодексу України визначено, що земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 18 Лісового кодексу України визначено, що об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути:

довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і

короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Слід зазначити, що статтею 31 Лісового кодексу України визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території:

передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території;

приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

При цьому, частиною 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 1 ст. 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч.2 ст.56 ЗКУ).

Водночас, частиною 1 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань:

- забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

- використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Так, статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцева державна адміністрація:

розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності;

розпоряджається землями державної власності відповідно до закону;

погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, аналіз викладених приписів законодавства дає підстави для висновку, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 22.07.2021 листом №13-1353/0/139-21 «Про розгляд клопотання» було розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 стосовно виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га та повідомлено позивачу про необхідність долучити інформацію щодо зазначення місця розташування лісової ділянки.

Поряд з цим, дослідивши клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 та додані до нього додаткові документи, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надано викопіювання з матеріалів лісовпорядкування ДП «Петриківське лісове господарства», а саме з таксаційного опису Курилівського лісництва щодо кварталу 50, виділу 22-1 прим на 2-х арк., де в свою чергу чітко визначено місце розташування лісової ділянки.

Тобто, відповідач незважаючи на наявність необхідних та достатніх документів у ОСОБА_1 розглянув її клопотання від 24.06.2021 та оформив своє рішення листом №13-1353/0/139-21 від 22.07.2022, а не як того вимагає ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відсутність належним чином оформленого рішення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Таким чином лист Дніпропетровської обласної державної адміністрації №13-1353/0/139-21 від 22.07.2022 не є належною відмовою у виділенні у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га, як вказав і суд першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не прийняття належного рішення за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вх. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021.

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції обгрунтовано врахував те, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією не було прийнято належного рішення за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вх. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.06.2021 року вх. № 6938/0/1-21 від 25.06.2021 про виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки площею 0,3000 га та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, оскільки це є належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача.

Аналогічна правова позиція, з приводу обрання саме такого способу захисту порушеного права, викладена у в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №2040/6320/18.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття 16.02.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова