Ухвала

від 23.12.2022 по справі 910/8571/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/8571/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т. М. та Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет" (далі - Товариство)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022

за позовом Товариства

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Діджитал"</a> (далі - ТОВ "Старлайт Діджитал");

2) товариства з обмеженою відповідальністю "1+1 Інтернет"</a> (далі - ТОВ "1+1 Інтернет");

3) товариства з обмеженою відповідальністю "Національний контент центр"</a> (далі - ТОВ "Національний контент центр");

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Група Україна"</a> (далі - ТОВ "Медіа Група Україна");

про стягнення 33 151 148 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 13.12.2022 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 (про повернення позовної заяви) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 зі справи № 910/8571/22.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, повернуто позовну заяву Товариству у зв`язку із порушенням останнім правил статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що укладені позивачем з відповідачами шість окремих договорів мають відмінний суб`єктивний склад сторін та господарські операції за кожним із цих договорів є самостійними правовідносинами, що потребують встановлення обставин належного виконання чи невиконання цих шести договорів на підставі окремих доказів.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою від 08.09.2022 та постановою від 22.11.2022, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового та необґрунтованого висновку щодо порушення позивачем приписів статті 173 ГПК України, якою встановлено правила об`єднання позовних вимог і, як наслідок, про повернення позовної заяви скаржника, чим порушили приписи статті 174 ГПК України, оскільки наявність у справі кількох відповідачів та різних договорів не може бути автоматичною підставою для висновку про відсутність підстав для об`єднання позовних вимог.

Однак Верховний Суд дійшов висновку, що твердження скаржника, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування позовних вимог скаржник посилається на те, що між позивачем і ТОВ "Старлайт Діджитал" укладено субліцензійний договір від 01.12.2020 №Р-202 на використання субліцензії щодо невиключного майнового права інтелектуальної власності на використання програм шляхом ретрансляції;

між позивачем і ТОВ "1+1 Інтернет" укладено ліцензійний договір про надання невиключного суміжного права від 01.12.2020 № 2021/6 щодо надання невиключного суміжного права на розповсюдження програм;

між позивачем і ТОВ "Національний контент центр" укладено субліцензійний договір від 28.12.2020 № 654-ІМГ/21 про надання невиключного майнового права на використання телепрограм шляхом ретрансляції в телемережі в IPTV форматі;

31.12.2020 між позивачем та ТОВ "Медіа Група Україна" укладено субліцензійний договір № УНІ-113275/2020, субліцензійний договір № УНІ-IPTV-113276/2020, субліцензійний договір № УНІ-OTT-113277/2020 щодо надання позивачу невиключного суміжного права на використання програм шляхом їх розповсюдження.

У зв`язку з розірвання відповідачами вказаних договорів в односторонньому порядку, скаржник, після припинення права на ретрансляцію каналів, зазнав збитків через втрату абонентів, загальний розмір яких становить 33 151 148 грн, що вирахувано у відсотковому співвідношенні, виходячи з розміру завданих кожним із відповідачів збитків та з урахуванням розміру винагороди (роялті) щодо кожного з відповідачів.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про повернення позовної заяви з підстав порушення приписів статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до приписів частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Між тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, зміст заявленої позовної вимоги свідчить, що позивач просить стягнути з чотирьох відповідачів збитки, завдані розірванням укладених із відповідачами окремих договорів щодо надання невиключних суміжних прав на розповсюдження телеканалів. При цьому кожна вимога різниться не тільки за суб`єктним складом та способом захисту, а й за обставинами, що потребують встановлення належного виконання чи не виконання цих шести договорів на підставі окремих доказів.

Отже, суди попередніх інстанцій, встановивши вказані обставини, дійшли правильного висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України, оскільки позивачем при поданні позову було порушено правила статті 173 ГПК України щодо об`єднання позовних вимог, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені ГПК України.

Також Суд вважає за необхідне зазначити, що близьку за змістом правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 та від 08.10.2019 у справі №910/7680/19, згідно з якою об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи у строки, передбачені ГПК України.

З огляду на зазначене, правильне застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 173 ГПК України, пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у цій справі, оскільки правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 243, 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 зі справи № 910/8571/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко