Постанова

від 28.11.2022 по справі 376/1139/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/10996/2022

справа №376/1139/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 липня 2022 року, постановлену під головуванням судді Коваленко О.М.,

у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року до суду звернулась ОСОБА_2 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Вимоги заяви мотивовані тим, що з червня 2011 року заявниця проживала однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті чоловік був зареєстрований в АДРЕСА_1 , а фактично проживав в АДРЕСА_2 .

Шляхом подання заяви до нотаріуса заявниця прийняла спадщину.

Вказує, що крім заявниці спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_1 , який також прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса.

Вказує, що з приводу набуття права на спадщину у заявниці та ОСОБА_1 існує спір.

Зазначає, що за таких обставин ОСОБА_2 готується до суду позовна заява про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на майно, набуте в період спільного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Вказує, що за час розгляду позову відповідач має всі можливості оформити права на спадкове майно у нотаріуса до вирішення спору по суті, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Мотивуючи наведеним, просить суд накласти арешт на майно, яке належало на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема на:

- земельну ділянку площею 5,739 га, кадастровий номер 3224082800:02:008:0012, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Краснянка Білоцерківського району Київської області, право власності посвідчене свідоцтвом про право на спадщину від 11 грудня 2019 року, реєстр №2030;

- житловий будинок АДРЕСА_3 ;

- житлову квартиру АДРЕСА_4 , право власності посвідчене свідоцтвом про право власності на житло від 19 листопада 2001 року, видане відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської РДА;

- автомобіль RenaultKangoo 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , право власності посвідчене свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 14 листопада 2019 року та заборонити вчиняти нотаріальні дії відносно вказаного майна.

Сквирський районний суд Київської області ухвалою від 08 липня 2022 року заяву задовольнив. Вирішив накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на:

- земельну ділянку площею 5,739 га, кадастровий номер 3224082800:02:008:0012, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Краснянка Білоцерківського р-ну Київської області, право власності на яку посвідчене Свідоцтвом про право на спадщину від 11.12.2019 року , реєстр №2030;

- житловий будинок АДРЕСА_3 ;

- житлову квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку посвідчене Свідоцтвом про право власності на житло від 19.11.2001 року, видане відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської РДА;

- автомобіль Renault Kangoo 2012р.в., д.р.н. НОМЕР_1 , право власності посвідчене Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 14.11.2019 року та заборонити вчиняти нотаріальні дії відносно вказаного майна.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Вказує, що не отримував ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

Вказує, що не погоджується з постановленою ухвалою, оскільки судом під час її постановлення не були з`ясовані та не були доведені всі обставини, що мають значення для справи, які суд уважав встановленими.

Вказує, що ОСОБА_2 та батько відповідача ОСОБА_3 ніколи проживали однією сім`єю, раніше були знайомі, але спілкуватися стали частіше лише з кінця 2020 року.

Вказує, що 25 липня 2022 року ОСОБА_2 звернулась з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на майно в порядку спадкування.

У позовній заяві просить встановити факт, що ОСОБА_2 проживала постійно разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловік та дружина з початку липня 2011 року до дня його смерті в будинку АДРЕСА_2 .

Вказує, що квартира набута в 2001 році, а із позовної заяви убачається, що ОСОБА_2 просить визнати факт проживання однією сім`єю з липня 2011 року.

Зазначає, що будинок № 2 , на який претендує ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 не приватизований та не введений в експлуатацію, та рахується не за ОСОБА_3 , і навіть не за його матір`ю - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 і не прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Оскільки будинок не введено в експлуатацію свідоцтва про право власності на будинок не має. Отже вказаний будинок АДРЕСА_3 , не може перебувати під арештом, оскільки він не має ніякого відношення до ОСОБА_3 і рахується за іншою людиною.

Вказує, що земельна ділянка розміром 0,1678 га, яка надана для будівництва і та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за кадастровим номером 3224082801:01:009:0005, на якій знаходиться будинок № 2 та земельна ділянка (город) розміром 0,4118 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 3224082801:01:009:0004, розташована в АДРЕСА_3 , не належать на праві власності покійному ОСОБА_3 , а належать на праві власності покійній ОСОБА_4 .

Щодо автомобіля Renault Kangoo, 2012 року випуску, вказує, що в позові зазначено, що на цей автомобіль позивачка давала кошти, беручи під цей автомобіль кредит, при цьому ОСОБА_2 надала квитанції про оплату кредиту за 2013 рік по двом різним кредитним договорам. Якість квитанцій, які надала ОСОБА_2 , погана, але розібрати напис можна, і видно, що це квитанції 2013 року, які сплачені за різними кредитними договорами. Разом з цим, звертає увагу на те, що автомобіль згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу придбано у 2019 році.

Зазначає, що земельна ділянка площею 5,739 га, кадастровий номер 3224082800:02:008:0012, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в с. Красноліси Білоцерківського району Київської області, на яку претендує ОСОБА_2 , підлягає тому, щоб на неї був накладений арешт.

Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сквирського районного суду Київської області про забезпечення позову від 08 липня 2022 року повністю і прийняти постанову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

29 та 30 листопада 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли два ідентичних відзиви ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, які в цілому дублюють положення та мотиви заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Вказує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , похорон відбувся 17 січня 2022 року в с.Красноліси Білоцерківського району Київської області, а 19 січня 2022 року відповідач в швидкому порядку подав заяву про прийняття спадщини в м.Києві, не зважаючи на те, що основна маса спадкового майна знаходиться в Білоцерківському районі. Такі обставини ОСОБА_2 розцінює як наміри відповідача оформити на себе одноособово на себе спадкове майно, позбавивши позивачку права на належну їй частку у спільному сумісному майні.

Просить ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 липня 2022 року про забезпечення позову залишити в силі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сізончик І.О. доводи апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.

ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи без її участі. Проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд залишити її без задоволення.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як наслідок, захист порушених прав позивача також стане неможливим. Окрім цього, суд вказав, що перевірив на відповідність доказів викладеним обставинам, прийняв до уваги предмет позову, обґрунтування необхідності вказаного виду забезпечення позову та зробив висновок, що вимога щодо накладення арешту на майно є обґрунтованою, а заява про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.

Установлено, що згідно даних свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

18 березня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріусу Київського районного нотаріального округу Київської області Климчук Л.П. із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 (а.с.6).

З даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 убачається, що транспортний засіб Renault Kangoo 2012 року випуску належить ОСОБА_3 (а.с.10,48).

З даних свідоцтва про право власності на житло від 19 листопада 2001 року убачається, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_4 (а.с.11,35).

З даних свідоцтва про право на спадщину за заповітом установлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка розміром 5,7390 га, кадастровий номер 3224082800:02:008:0012, що знаходиться за адресою Краснопільська сільська рада, Сквирського району Київської області (а.с.12).

З даних листа Сквирської міської ради Київської області №136 від 02 серпня 2022 року установлено, що згідно записів по господарському обліку Красноліської сільської ради за 2006-2010 роки власником житлового будинку АДРЕСА_3 рахується ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.44).

З даних свідоцтва про право на спадщину по закону установлено, що земельна ділянка розміром 0,4118 га, кадастровий номер 3224082801:01:009:0004, розташована в АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4 (а.с.46).

З даних свідоцтва про право на спадщину по закону установлено, що земельна ділянка розміром 0,1678 га, кадастровий номер 3224082801:01:009:005, розташована в АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4 (а.с.47).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційний суд зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено факт того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником такого майна, яке може входити до складу спадщини:

- земельної ділянки розміром 5,7390 га, кадастровий номер 3224082800:02:008:0012, що знаходиться за адресою Краснопільська сільська рада, Сквирського району Київської області;

- квартири АДРЕСА_4 ;

- транспортного засобу RenaultKangoo 2012 року, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Колегія суддів наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Перевіривши викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, суд першої інстанції уважав їх достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, вид забезпечення позову є співмірним з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині забезпечення позову щодо вказаного вище майна, оскільки дійсно існує спір щодо поділу спадкового майна, а такий вид забезпечення як накладення арешту на вказане майно є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову.

Крім того, колегія суддів наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано обставини набуття померлим ОСОБА_3 цього майна у співвідношенні з доводами заявниці, фактично зводяться до вирішення майбутніх позовних вимог, що не допускається на стадії вирішення заяви про забезпечення позову, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.

Разом з цим, матеріали цивільної справи не містять підтверджень того, що житловий будинок АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 , оскільки такий рахується за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Враховуючи наведене, апеляційний суд уважає, що у цьому випадку відсутні правові підстави для накладення арешту на вказаний житловий будинок.

Відтак, ухвала суду першої інстанції в частині накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_3 підлягає скасуванню.

В іншій частині ухвала суду постановлена з дотримання вимог процесуального законодавства та підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не убачається.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 липня 2022 року скасувати в частині накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_3 , та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 в частині накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_3 - відмовити.

В іншій частині ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 08 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В. Соколова