Постанова

від 01.11.2022 по справі 509/5762/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6090/22

Справа № 509/5762/21

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Зеніної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Київського відділу державного виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що в провадженні Першого Київського ВДВС ОМУЮ, Другого Київського ВДВС ОМУЮ, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебували виконавчі провадження, боржником за якими була ОСОБА_1 . В межах цих виконавчих проваджень були накладені арешти на майно позивача. В подальшому виконавчі провадження були завершені, однак накладений арешт на майно позивача не знятий, що стало підставою звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер №648255 від 15.02.2010 року, Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та скасовано обтяження 9527587, зареєстроване 17.02.2010 року за №9527587 реєстратором Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер №655203 від 24.09.2010 року, Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та скасовано обтяження 10287664, зареєстроване 24.09.2010 року за №10287664 реєстратором Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер №26955672 від 08.06.2011 року, Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та скасовано обтяження 11266065, зареєстроване 08.06.2011 року за №11266065 реєстратором Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер №28624881 від 01.09.2011 року, Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та скасовано обтяження 11594996, зареєстроване 09.09.2011 року за №11594996 реєстратором Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18042642 від 16.12.2014 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП №42555174 від 11.06.2014 року, Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та скасовано обтяження 80968661 (спеціальний розділ), зареєстроване 16.12.2014 року державним реєстратором Драненко-Рибачок В. І. Одеського міського управління юстиції Одеської області. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37954908 від 06.11.2017 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП №54408070 від 02.11.2017 року, Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області та скасовано обтяження 23197517 (спеціальний розділ), зареєстроване 06.11.2017 року державним реєстратором Кісс К.В. Другого Київського відділу державної виконавчої служби м Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18069766 від 17.12.2014 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП № 45324932 від 13.11.2014 року Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та скасовано обтяження 8109882 (спеціальний розділ), зареєстроване 17.12.2014 року державним реєстратором Драненко-Рибачок В.І. Одеського міського управління юстиції Одеської області. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 36168794 від 17.07.2017 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП №54105239 від 17.07.2017 року Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та скасовано обтяження 21416832 (спеціальний розділ), зареєстроване 17.07.2017 року державним реєстратором Гортолум В. С. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.

В частині позовних вимог про скасування обтяження за реєстраційним номером 5175946, земельної ділянки площею 1,62 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755800:02:009:0007 - відмовлено.

На вказане рішення, представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.12.2021 року в частині скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу від 13.11.2014 року ВП 45324932, скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржено і у даному апеляційному провадженні не переглядається.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 01.11.2022 року на 14.30 годину, сторони не з`явилися. Представник апелянта надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони апелянта за наявними доводами апеляційної скарги. Представник ОСОБА_1 адвокат Зімірьова Ольга Олександрівна надала до суду заяву про відкладення розгляду справи для надання можливості підготовити відзив на апеляційну скаргу. Інші учасники справи про причини неявки не повідомили, клопотання та заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи в режимі відео-конференції не подавали.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки апелянт реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, крім того зазначив про розгляд справи за його відсутності, а представник ОСОБА_1 адвокат Зімірьова О.О. в подальшому надала відзив на апеляційну скаргу, який врахований апеляційним судом при виготовленні повного тексту даної постанови, та наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача та її представника при таких обставинах не є порушенням прав позивача та її представника щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №361/8331/18.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення в оскарженій частині не відповідає.

Задовольняючи позов в частиніскасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18069766 від 17.12.2014 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП № 45324932 від 13.11.2014 року Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та вчастині скасування обтяження 8109882 (спеціальний розділ), зареєстроване 17.12.2014 року державним реєстратором Драненко-Рибачок В.І. Одеського міського управління юстиції Одеської області, суд першої інстанції виходив з того, що наявність накладених арештів (заборон) без необхідної правової підстави, оскільки необхідність забезпечення виконання рішення суду шляхом накладення арештів та заборон відпала, фактично порушує право позивача на володіння своїм майном.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-248/11, виданого Київським районним судом м. Одеси 20.02.2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 343035,49 доларів США та 312333 грн., яке відкрито постановою держвиконавця 06.11.2014 року;

-в реєстрі заборон міститься рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18069766 від 17.12.2014 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП № 45324932 від 13.11.2014 року відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та реєстрація обтяження 8109882 (спеціальний розділ) від 17.12.2014 року державним реєстратором Драненко-Рибачок В.І. Одеського міського управління юстиції Одеської області.

-30.04.2015 року дане виконавче провадження закінчено на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року в діючий на той час редакції, відповідно до якої виконавчий документ,на підставіякого відкритовиконавче провадження,за якимвиконання нездійснювалося абоздійснено частково,повертається стягувачуу разі,якщо - стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

-відповідно до реєстру автоматизованої системи виконавчих проваджень, сформованого 20.10.2021 року, всі виконавчі провадження, що були відкриті відносно боржника ОСОБА_1 завершені.

Колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції не врахував того, що ця особа не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд повинен закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції помилково розглянув справу по суті та не врахував того, що арешт накладено на майно ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачем у цій справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, отже, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20 (провадження № 61-882св21), від 08 вересня 2021 року у справі № 369/3757/20 (провадження № 61-3588св21), від 01 грудня 2021 року у справі №201/6486/20 (провадження № 61-19066св20), підстав відступити від зазначених висновків суд не встановив.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановивши наведенівище обставини,інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не бере, оскільки суд повинен був відмовити у відкритті провадження у справі з наведених вище правових підстав, а не розглядати спір по суті.

Судова колегія зауважує, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20, який у відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню до правовідносин у справі, яка переглядається в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 377, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 грудня 2021 року в частині скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу від 13.11.2014 року ВП 45324932 - скасувати.

Провадження у справі №509/5762/21 за позовом ОСОБА_1 доПершого Київськоговідділу державноговиконавчої службиу м.ОдесіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),Другого Київськоговідділу Державноївиконавчої службиу м.ОдесіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),Відділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень вОдеській областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),третяособа,якане заявляєсамостійнихвимог щодопредметаспору-Овідіопольськийвідділдержавної виконавчоїслужби вОдеському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про звільненнямайна з-підарешту в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18069766 від 17.12.2014 року, яким накладено арешт, на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до Постанови про арешт майна та коштів боржника, серія та номер ВП № 45324932 від 13.11.2014 року Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та вчастині скасування обтяження8109882(спеціальнийрозділ),зареєстроване 17.12.2014року державнимреєстратором Драненко-РибачокВ.І.Одеського міськогоуправління юстиціїОдеської області- закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 26.12.2022 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

О.В. Князюк