Постанова

від 14.12.2022 по справі 910/3143/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. Справа№ 910/3143/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від прокуратури: Вакуленко М.Г. (службове посвідчення № 065758)

від позивача: Кондратенко Я.І. (посвідчення № 036-ОР)

від відповідача-1: Бєлов А.Г. (посвідчення адвоката № 4867/10 від 19.04.2012)

від відповідача-2: Трохимчук О.І. (посвідчення адвоката)

від третьої особи-1: Желепа С.П.

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 (повний текст рішення складено 05.11.2021)

у справі № 910/3143/21 (суддя Ягічева Н. І.)

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради

до 1. Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "БУЗІНВЕСТ"

про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради (позивача) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" (відповідача-2) про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність прокурором наявності правових підстав для визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/3143/21 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, що висновки місцевого господарського суду:

- про відсутність потреби у прийнятті органом місцевого самоврядування окремого рішення про приватизацію спірного об`єкта малої приватизації після його включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області (комунальної власності), на думку прокурора, не відповідають положенням Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- щодо відсутності порушень вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в ході проведення інвентаризації та оцінки спірних об`єктів нерухомого майна, за твердженням прокурора, не ґрунтуються на дійсних обставинах та належних, допустимих і достовірних доказах;

- стосовно неухильного дотримання організації, проведення та оформлення результатів спірного електронного аукціону, на переконання прокурора, не відповідають дійсності, є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

Окрім викладеного вище, прокурор зауважує на тому, що судом першої інстанції не спростовано доводи прокурора про відсутність змагальності між учасниками проведеного 19.11.2020 аукціону, а саме між відповідачем-2, ТОВ "ТРЦ "Комфорт", та забудовником сусідніх земельних ділянок ЖК "Whitelines" і спотворення результатів аукціону через обставини пов`язаності між собою, а також наявність узгоджених взаємовідносин між ними.

Також, прокурор наголошує на тому, що місцевим господарським судом не викладено жодного мотиву на спростування тверджень прокурора стосовно того, що при визначенні переможцем аукціону відповідача-2, органом приватизації грубо порушено вимоги ст.ст. 8, 14, 23 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Окрім цього, до Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшло клопотання про приєднання до матералів справи додаткових доказів, судовою колегією вищевказане клопотання відхилено, оскільки вказане клопотання прокурора не містить належного мотивування поважності причин пропуску процесуального строку.

Короткий зміст відзиву позивача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та не погоджується з доводами прокурора, а також на думку позивача, ним прийнято рішення від 22.06.2020 № 852-35-VII, яке відповідає вимогам законодавства України.

При цьому, позивач наголошує на тому, що відповідачем-1, як органом приватизації позивача було проведено інвентаризацію спірного нерухомого майна з дотриманням вимог Методики оцінки майна.

Також, на думку позивача, надання відповідачем-1 відомостей про зареєстровані права оренди та інші речові права щодо спірного нерухомого майна разом з інформаційним повідомленням не може свідчити про недотримання ним вимог закону щодо забезпечення прозорості приватизації спірного нерухомого майна, а також повного, своєчасного та достовірного інформування про таке майно, як об`єкт приватизації.

Короткий зміст відзиву відповідача-1 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач-1 зазначає, що орган приватизації Київська обласна рада не мала правових підстав для ухвалення окремого рішення про приватизацію чітко визначеного спірного об`єкта комунальної власності, оскільки Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" такої вимоги не передбачав для органу приватизації комунального майна.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач-2 наголошує на тому, що рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII про приватизацію спірних об`єктів нерухомості прийнято відповідно до вимог законодавства України, зокрема, ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

До того ж, віповідач-2 зауважує на тому, що прокурором не надано суду жодних доказів, які можуть бути підставою для сумніву у правомірності прийняття рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.

Таким чином, відповідач-2 вважає, що спірні об`єкти комунальної власності цілком законно було включено до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.

Окрім цього, відповідач-2 стверджує, що ним у відповідності до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України було повідомлено суд першої інстанції про неможливість подання доказів (матеріалів оцінки спірних об`єктів нерухомості), до числа яких належали й докази проведення інвентаризації спірних об`єктів нерухомості.

Разом з тим, відповідач-2 вказує про те, що подання до місцевого господарського суду доказів проведення інвентаризації спірних об`єктів нерухомості, здійснювалось відповідачем-2 з одночасним заявленням останнім клопотання про поновлення пропущеного строку на подання таких доказів.

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у даній справі було задоволено вищезгадане клопотання відповідача-2 про долучення доказів до матеріалів справи та поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів.

Також, відповідач-2 зауважує на тому, що з наданих відповідачем-1 доказів до матеріалів справи, вбачається факт видання наказів №11-1 від 18.08.2020 та № 12-1 від 20.08.2020 та пов`язаних з ними документів, які стосуються організації, проведення та затвердження результатів інвентаризації спірних об`єктів нерухомості.

Враховуючи зазначене та приймаючи до уваги стандарт доказування - вірогідність доказів, відповідач-2 вважає, що ним та відповідачем-1 надано достатню кількість доказів по справі на підтвердження проведення інвентаризації спірного нерухомого майна у відповідності до вимог Методики оцінки майна та Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

При цьому, за твердженням відповідача-2, ним як учасником спірного аукціону було виконано всі необхідні вимоги ч. 13 ст. 14 та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою придбання спірних об`єктів за рахунок позикових коштів.

Короткий зміст відзиву третьої особи-1 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-1 просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, від третьої особи до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення, в яких третя особа-1 зауважила на тому, що нею надавалися в рамках проведення досудового розслідування Київською обласною прокуратурою та запити прокуратури оригінали документів, зокрема: зведений акт майна від 20.08.2020, інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції), наказ відповідача-1 від 18.08.2020 №11-І "Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна", наказ відповідача-1 від 20.08.2020 № 12-І "Про затвердження матеріалів інвентаризації".

Узагальнений виклад позиції інших учасників

Треті особи-2,-3 не скористалися своїм правом подати письмові поснення на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/3143/21 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/3143/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/3143/21 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.03.2022.

18.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 01.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 розгляд справи № 910/3143/21 відкладено на 13.07.2022.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, 21.09.2022, від 05.10.2022, та від 16.11.2022 було оголошено перерву на 21.09.2022, на 05.10.2022, на 16.11.2022 та на 14.12.2022.

В судове засідання, яке відбулося 14.12.2022, з`явилися прокурор та представники позивача, відповідачів-1,-2, третьої особи-1, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Представники третіх осіб-2,-3 явку в судове засідання не забезпечили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 була направлена третім особам-2,-3 на їх зазначену в матеріалах справи офіційну електронну адресу.

Також, слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому треті особи-2,-3 по справі не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Враховуючи, що явка представників третіх осіб-2,-3 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третіх осіб-2,-3.

Колегією суддів в судовому засіданні оглянуто оригінали документів, які подано:

1) позивачем, а саме:

- додаток 2 до рішення Київської обласної ради "Склад аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області";

- рішення Київської обласної ради "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації 2020 році";

- довідка узгодження Київської обласної ради до проекту рішення Київської обласної ради;

- висновок і рекомендації Київської обласної ради засідання № 4 від 18.06.2020;

- пояснювальна записка до проекту рішення Київської обласної ради "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації 2020 році";

- висновок про вартість майна;

- додатком № 1 до рішення Київської обласної ради "Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області";

- юридичний висновок до проекту рішення Київської обласної ради "Про затвердження Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області";

- проект рішення Київської обласної ради "Про затвердження Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області";

- додаток до рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 №852-35-VII "Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області що підлягають приватизації";

- юридичний висновок до проекту рішення Київської обласної ради "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році";

- додаток №1 до рішення Київської обласної ради "Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області";

- службова записка начальника управління комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради;

- звіт про оцінку майна визначення ринкової вартості групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м.

- паспорт - сертифікат об`єкта незалежної оцінки (нерухомості).

2) третьої особи, зокрема:

- наказ Комунальної установи Київської обласної ради "Фонду комунального майна" від 18.08.2020 № 11-І "Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна";

- наказ Комунальної установи Київської обласної ради "Фонду комунального майна" від 20.08.2020 № 12-І "Щодо затвердження матеріалів інветаризації".

При цьому, в судовому засіданні представником третьої особи було наголошено на тому, що ним в рамках проведення до судового розслідування Київською обласною прокуратурою на запити прокуратури надавалися вищезгадані оригінали документів, а прокурором в свою чергу, в судовому засіданні не було спростовано, що вказані вище оригінали документів від третьої особи не надходили до прокуратури.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, відповідачів-1,-2, третьої особи-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Київської обласної ради (позивача) від 22.06.2020 № 852-35-VII "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році" визначено перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, зокрема, будівля А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівля Б площею 535,20 кв.м., будівля В площею 54,3 кв.м., будівля Г площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3, балансоутримувачем яких зазначено Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" (третя особа-1).

В електронній торговій системі "Прозоро.Продажі" 19.11.2020 відбувся електронний аукціон щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., а саме: адміністративної будівлі (літ. А, А1) загальною площею 2708,10 кв.м.; будівлі гаражу/складу (літ. Б) площею 535,20 кв.м.; будівлі кафе (літ. В) площею 54,3 кв.м.; будівлі складу (літ. Г) площею 25,0 кв.м., що перебували на балансі третьої особи-1, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Результати вказаного електронного аукціону оформлено Протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2, затвердженого наказом Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (відповідачем-1) № 42 від 25.11.2020.

На підставі Протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000011-2 між Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (відповідачем-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Девелопмент Компані" (відповідачем-2) укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності від 26.11.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. за реєстровим номером 7820.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було виставлено на приватизацію інвентарні об`єкти нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської обласної ради загальною площею 3322, 60 кв.м. на електронному аукціоні (лот: UA-PS-2020-10-31-000011-2), переможцем якого було визначено відповідача-2 у справі.

Однак, під час здійснення приватизації об`єкта комунальної власності та проведення інвентаризації та оцінки спірного майна відбулися порушення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у зв`язку з чим прокурор просив суд першої інстанції визнати недійними результати електронного аукціону щодо об`єкта приватизації, визнати недійсний договір купівлі продажу групи інвентарних об`єктів, та скасувати державну реєстрацію за відповідачем-2 права власності на спірні нежитлові будівлі.

При цьому, прокурором було зазначено, що позивачем, як власником майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, чи відповідачем-1, як органом приватизації, не приймалось рішення про приватизацію спірного майна - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, вказане рішення не публікувалось на офіційному сайті Київської обласної ради, органу приватизації чи в електронній торговій системі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

За змістом до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Згідно з положеннями абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п`яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.

З аналізу наведених положень вбачається, що законом передбачено затвердження місцевою радою переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, як рішення про приватизацію, яке підлягає опублікуванню відповідно до закону. Рішення про приватизацію окремого об`єкта комунальної власності приймається з метою включення нового об`єкта до затвердженого місцевою радою переліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було прийнято рішення від 22.06.2020 № 852-35-VII "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році" та опубліковано його на веб-сайті ради.

У додатку до цього рішення викладено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації, серед яких зазначено: будівля А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівля Б площею 535,20 кв.м., будівля площею 54,3 кв.м., будівля Г площею 25,0 кв.м., балансоутримувач: Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар", адреса об`єктів нерухомості: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Положеннями п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення позивача від 22.06.2020 № 852-35-VII було прийняте на пленарному засіданні чергової тридцять п`ятої сесії Київської обласної ради VII скликання, що відбулось 22.06.2020 за результатами розгляду включеного до порядку денного під номером 29 питання про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році (в цілому).

З огляду на викладене, матеріалами справи також підтверджується існування прийнятого позивачем, як власником спірного нерухомого майна, рішення про приватизацію такого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" для продажу об`єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.

Тобто, наведеною нормою встановлено десятиденний строк для утворення органом місцевого самоврядування аукціонної комісії, який починає свій відлік з дня прийняття рішення про приватизацію відповідного об`єкта комунальної власності.

За матеріалами справи вбачається, що аукціонну комісію з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області утворено відповідно до рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 851-35-VII, а рішення про приватизацію спірного нерухомого майна оформлене рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.

Колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що рішення про приватизацію спірного нерухомого майна та рішення про створення аукціонної комісії прийнято позивачем протягом одного й того ж дня, що свідчить про дотримання вимог ч. 4 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Враховуючи викладене, спростовуються доводи прокурора про те, що утворення аукціонної комісії відбулося з недотриманням вимог ч. 4 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки, таку комісію було створено рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 851-35-VII раніше за прийняття рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII "Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році".

Твердження прокурора про те, що відповідачем-1 допущені порушення вимог закону в ході проведення інвентаризації та оцінки спірних об`єктів нерухомого майна, судом першої інстанції правомірно не прийнятті до уваги, оскільки спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 224) ця Методика застосовується для проведення оцінки об`єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об`єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об`єктів державної (комунальної) власності).

Відповідно до п. 52 Методики з метою здійснення незалежної оцінки об`єкта у матеріальній формі забезпечується:

1) проведення балансоутримувачем об`єкта або органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об`єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);

2) відбір органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об`єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;

3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) вихідних даних для проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання незалежної оцінки об`єкта приватизації.

Отже, положення п. 52 Методики визначають, що процес оцінки полягає у: 1) проведенні інвентаризації об`єкта його балансоутримувачем або органом приватизації, 2) відборі органом приватизації суб`єкта оціночної діяльності та укладенні з ним договору на проведення оцінки об`єкта, 3) наданні органом приватизації вихідних даних для незалежної оцінки об`єкта приватизації.

За змістом п. 8 Методики інвентаризація майна здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною за рішенням органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування).

Згідно з пп. 1 п. 8 Методики у разі об`єктивної неможливості залучити до участі в інвентаризації уповноважених представників суб`єкта господарювання, на балансі якого обліковується майно, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії до інвентаризаційної комісії, крім представників органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), можуть включатися (за згодою) представники місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.

Як зазначалося вище, рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 851-35-VII затверджено Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Згідно протоколу № 1 від 09.07.2020 аукціонною комісією вирішено створити комісію щодо інвентаризації об`єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII із залученням балансоутримувачів та провести інвентаризацію таких об`єктів приватизації на протязі 30 календарних днів, тобто у строк до 08.08.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 звернувся з листом № 270 від 30.07.2020 до третьої особи-1 провести інвентаризацію об`єктів приватизації, створивши комісію з проведення інвентаризації та включивши до її складу працівників фонду.

Наказом відповідача-1 від 18.08.2020 № 11-І "Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна", у зв`язку з не створенням балансоутримувачем - третьою особою-1 інвентаризаційної комісії відповідно до листа відповідача-1 від 30.07.2020 № 270, створено комісію з проведення інвентаризації об`єктів приватизації, затверджених рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII та доручено інвентаризаційній комісії у п`ятиденний термін провести інвентаризацію вказаних об`єктів.

Інвентаризаційною комісією, утвореною згідно з наказом відповідача-1 від 18.08.2020 № 11-І "Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна" проведено інвентаризацію майна - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що перебувають на балансі третьої особи-1, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3, за результатами чого складено Інвентаризаційний опис необоротних активів від 19.08.2020 та Зведений акт інвентаризації майна від 20.08.2020.

Положеннями пп. 4 п. 8 Методики встановлено, що за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за формою згідно з додатком 6, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою.

Наказом відповідача-1 від 20.08.2020 № 12-І "Щодо затвердження матеріалів інвентаризації" затверджено результати інвентаризації об`єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII. Зокрема, згідно наказу від 20.08.2020 № 12-І затверджено Зведений акт інвентаризації майна від 20.08.2020.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем-1 проведено інвентаризацію спірного нерухомого майна з дотриманням норм Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891.

Протоколом № 1 засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності, утвореної відповідно до наказу № 16 від 20.07.2020 відповідача-1 від 29.07.2020 було погоджено інформаційне повідомлення про проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності та доручено відповідачу-1 здійснити дії щодо публікації затверджених умов конкурсу на офіційному веб-сайті Київської обласної ради.

Протоколом № 2 засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності від 17.08.2020 за результатами розгляду конкурсних пропозицій визнано переможцем конкурсу пропозицію фізичної особи - підприємця Власенко О.В. на проведення оцінки об`єктів нерухомого майна за лотом № 1.

Між фізичною особою - підприємцем Власенко О.В. та відповідачем-1 укладено договір № 17 від 31.08.2020 на проведення незалежної оцінки майна.

Відповідно до п. 1 договору № 17 від 31.08.2020 суб`єкт оціночної діяльності за завданням замовника проводить незалежну оцінку майна об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зазначеного в додатку № 1 до даного договору.

Зі змісту додатку № 1 до договору № 17 від 31.08.2020 вбачається, що до нього під номером 4 включено об`єкт оцінки, який складається з будівлі А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівлі Б площею 535,20 кв.м., будівлі В площею 54,3 кв.м. та будівлі Г площею 25,0 кв.м., що перебувають на балансі третьої особи-1, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3.

На підставі договору № 17 від 31.08.2020 фізичною особою - підприємцем Власенко О.В. складено Звіт про оцінку майна визначення ринкової вартості групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що перебуває на балансі третьої особи-1 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3. Додатки до такого звіту містять, зокрема, вихідні матеріали на оцінку, надані замовником.

Протоколом № 3 засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності від 11.09.2020 вирішено провести моніторинг ринку у сфері надання послуг із рецензування та надіслати письмовий запит до осіб, які відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) з метою укладення договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнекс Консалтінг" та відповідачем-1 укладено договір про надання послуг № 18 від 15.09.2020.

Відповідно до п. 1 договору про надання послуг № 18 від 15.09.2020 до предмету вказаного договору входило проведення рецензування звітів про оцінку майна об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, зазначеного в додатку № 1 до цього договору.

Зі змісту наявного в матеріалах справи додатку № 1 до договору про надання послуг № 18 від 15.09.2020 вбачається, що до нього під номером 4 включено об`єкт оцінки, який складається з будівлі А, А1 площею 2708,10 кв.м., будівлі Б площею 535,20 кв.м., будівлі В площею 54,3 кв.м. та будівлі Г площею 25,0 кв.м., що перебувають на балансі третьої особи-1, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Протоколом № 3 від 09.10.2020 аукціонною комісією затверджено звіт про оцінку майна групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,6 кв.м., що перебуває на балансі третьої особи-1 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи наявні достатні докази проведення інвентаризації спірного нерухомого майна у відповідності до вимог чинного законодавства.

Твердження заступника прокурора, що інформаційне повідомлення про приватизацію спірного нерухомого майна не відповідало вимогам закону, оскільки не містило інформацію про договори оренди, укладені щодо спірного нерухомого майна, спростовується наступним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" органи приватизації здійснюють відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення прозорості приватизації, висвітлення приватизаційних процесів шляхом оприлюднення в засобах масової інформації (на веб-сайті органів приватизації, в офіційних друкованих виданнях органів приватизації, у мережі Інтернет та/або на радіо, телебаченні, рекламних щитах) повідомлень про хід і результати приватизації.

Обов`язковому оприлюдненню підлягають: переліки об`єктів, що підлягають приватизації; інформація про об`єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" в інформаційному повідомленні про приватизацію державного або комунального майна обов`язково зазначаються: спосіб проведення аукціону; найменування об`єкта приватизації, його місцезнаходження; дані про будівлі (споруди, нежитлові приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт приватизації (місцезнаходження, кадастровий номер (за наявності), площа, цільове призначення земельної ділянки, інформація про особу, якій земельна ділянка належить на праві власності або на праві користування, інформація про наявність обтяжень на земельну ділянку), функціональне використання будівель (споруд, нежитлових приміщень) та умови користування ними; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (за наявності); розмір статутного капіталу товариства та кількість акцій (розмір частки), запропонованих до продажу (у разі продажу пакета акцій (часток); стартова ціна об`єкта; розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску; найменування установи банку, її адреса та номери рахунків, відкритих для внесення гарантійного внеску, реєстраційного внеску та проведення розрахунків за придбані об`єкти; умови продажу та/або експлуатації об`єкта приватизації (за наявності); інформація про договори оренди, укладені щодо об`єкта або його частини, із зазначенням за кожним таким договором найменування орендаря, орендованої площі, розміру місячної орендної плати, строку дії договору оренди; кінцевий строк подання заяви на участь в аукціоні (кінцевий строк подання цінових аукціонних пропозицій); дата, час та місце проведення аукціону; час і місце проведення огляду об`єкта; інформація про радника (у разі його залучення); назва організатора аукціону, адреса, номер телефону, час роботи служби з організації аукціону; адреса веб-сайту організатора аукціону; інші відомості (за рішенням державного органу приватизації).

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що інформаційне повідомлення про приватизацію комунального майна є заходом щодо забезпечення прозорості його приватизації з метою повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації, а також створення сприятливих умов для залучення інвестицій.

Протоколом аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 3 від 09.10.2020 затверджено Інформаційне повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні без умов об`єкта малої приватизації - група інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що перебувають на балансі третьої особи-1 за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3, до якого додавалась Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майн.

При цьому, за змістом положень п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) вважається речовим правом на нерухоме майно, що є похідним від права власності, та підлягає державній реєстрації.

Згідно з п. "г" ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є балансоутримувачі щодо:

- нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна;

- нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії;

- нерухомого майна для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів - на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організування конгресів і торговельних виставок;

- іншого окремого індивідуально визначеного майна.

З наведених правових норм вбачається, що повноваження з передачі спірного нерухомого майна в оренду до моменту втрати ним статусу об`єкта комунальної власності належали третьої особи-1, як балансодержателю такого майна, який, відповідно, володів відомостями щодо незареєстрованих речових прав третіх осіб відносно спірного нерухомого майна.

При цьому, протоколом аукціонної комісії № 3 від 09.10.2020 було доручено відповідачу-1 опублікувати інформаційні повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні об`єктів малої приватизації відповідно до рішення Київської обласної ради від 22.06.2020 № 852-35-VII.

З огляду на викладене, надання відповідачем-1 відомостей про зареєстровані права оренди та інші речові права щодо спірного нерухомого майна разом з інформаційним повідомленням не може свідчити про недотримання ним вимог закону щодо забезпечення прозорості приватизації спірного нерухомого майна, а також повного, своєчасного та достовірного інформування про таке майно як об`єкт приватизації.

Разом з цим, заступником керівника Київської обласної прокуратури не надано суду доказів на підтвердження обставин недобросовісності придбання відповідачем-2 спірного нерухомого майна.

За змістом ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України вбачається, що добросовісність набувача презюмується, набувач майна є добросовісним поки не буде доведено протилежне.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі № 16/137б/83б/22б.

Разом з тим, згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Крім того, відповідно до частини другої статті 328 Цивільного кодексу України презюмується правомірність набуття власником права власності на майно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (заява N 43768/07) втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Вєренцов проти України", "Щокін проти України", "Сєрков проти України", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Булвес" АД проти Болгарії", "Трегубенко проти України") напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.112000 в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення Європейського суду з прав людини від 02.11.2004 в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому, з питань оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з урахуванням зазначеного, та невстановлення порушень процедури приватизації спірного нерухомого майна, передбаченої чинним законодавством на момент проведення такої процедури, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 3322,60 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 3. З урахуванням того, що протилежне не відповідатиме принципу пропорційності господарського судочинства та порушуватиме справедливу рівновагу інтересів набувача майна за договором, який оформив набуття ним права власності у передбаченій законодавцем процедурі.

При цьому, вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації комунальної власності від 26.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 7820 та скасування державної реєстрації за відповідачем-2 права власності на спірне нерухоме майно не мають самостійного обґрунтування, а відтак є похідними позовними вимогами.

Таким чином, відсутність підстав для задоволення основної вимоги позивача свідчить про одночасну відсутність підстав для задоволення пред`явлених ним похідних вимог.

Посилання прокурора про те, що позивачем не прийнято окремого належно рішення про приватизацію спірного комунального майна, колегією суддів відхиляються, оскільки позивачем при прийнятті рішення від 22.06.2020 № 851-35-VII дотримано етапність такої приватизації, а саме:

- позивачем прийнято рішення від 22.06.2020 № 851-35-VII відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на пленарному засіданні обласної ради та ч. 4 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";

- опубліковано перелік об`єктів, що підлягають приватизації на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі (зі змінами за Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави". Рішення позивача від 22.06.2020 № 851-35-VII було опобліковано на офіційному сайті обласної ради;

- прийнято рішення про приватизацію;

- опубліковано інформацію про прийняття рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що рішення позивача від 22.06.2020 № 851-35-VII про приватизацію об`єктів комунальної власності прийнято відповідно до вимог законодавства України.

Твердження прокурора про відсутність проведення інвентаризації та оцінки майна, яке підлягає приватизації, колегією суддів не приймається до уваги оскільки матеріалами справи підтверджується те, що інветаризація комунального майно була проведена відповідно до вимог Методики оцінки майна.

З огляду на вказані вище обставини, які обґрунтовані матеріалами справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що твердження прокурора викладені у апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи, що в сукупності наданих до матеріалів справи документів та оглянутих їх оригіналів судовому засіданні підтверджує правомірність прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом.

В свою чергу, наведені позивачем, відповідачами-1,-2 та третьою особою-1 у відзивах на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 у справі № 910/3143/21 - без змін.

Матеріали справи № 910/3143/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.12.2022.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Ю.Б. Михальська