ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2022 р. Справа№ 910/3078/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Бендюг І.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.12.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНСЕРВІС" про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції
за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 (повний текст рішення підписано 20.06.2022)
у справі № 910/3078/21 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНСЕРВІС"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ"
про стягнення 879 987, 65 грн.
В судовому засіданні 01.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частину додаткової постанови.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 у справі №910/3078/21 залишено без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ".
27.10.2022 від представника позивача надійшла заява про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн., (подано 25.10.2022).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНСЕРВІС" про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/3078/21 призначено на 17.11.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 клопотання представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" Деркача В. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon" задоволено.
11.11.2022 до суду надійшли заперечення представника відповідача на заяву про розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
17.11.2022 представником позивача подані пояснення щодо помилковості тверджень відповідача, викладених ним у запереченнях на заяву позивача про розподіл витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Представник відповідача в судове засідання 17.11.2022 в режимі ВКЗ на зв`язок не вийшов, оскільки через оголошену повітряну тривогу в місті Києві судове засідання відбулось не по графіку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦОБОРОНСЕРВІС" про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/3078/21 відкладено на 01.12.2022.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.12.2022 підтримав заяву про розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, просив її задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в апеляційної інстанції.
Представник відповідача в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, оскільки витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції не пов`язані з розглядом справи по суті.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2022 відповідачем подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, оскільки витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції не пов`язані з розглядом справи по суті.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивачем надано суду:
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у даній справі, а саме:
Вивчення (здійснення аналізу та дослідження) апеляційної скарги, поданої ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція») на рішення Господарського суду міста Києва від 20 червня 2022 у справі №910/3078/21, здійснення аналізу норм законодавства та актуальної судової практики для обґрунтування правової позиції ТОВ «УКРСПЕЦОБОРОНСЕРВІС» щодо названої апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції;
- складення відзиву на апеляційну скаргу, подану ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція») на рішення Господарського суду міста Києва від 20 червня 2022 у справі №910/3078/21, подання названого відзиву до Північного апеляційного господарського суду з направленням апелянту його копії з доданими матеріалами;
- участь у судовому засіданні при розгляді справи Північним апеляційним господарським судом (20 жовтня 2022 року);
- складення заяви від 25 жовтня 2022 року про розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, для подання такої заяви до Північного апеляційного господарського суду з направленням апелянту її копії з додатними матеріалами;
- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 18.02.2021;
- додаток 1.2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 18.02.2021, відповідно до якого встановлена фіксована винагорода адвоката в розмірі 10 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги при підготовці та розгляді в суді апеляційної інстанції даної справи;
- акт про прийняття результату наданої професійної правничої допомоги від 25.10.2022.
Інтереси позивача в суді апеляційної інстанції здійснювались адвокатом Кобзар О.В.(свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1270/10 від 30.10.1997) на підставі довіреності від 18.02.2021 року.
Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. в суді апеляційної інстанції, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Слід зазначити і про те, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецоборонсервіс» про розподіл судових витрат у справі №910/3078/21, з покладанням на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу позивача в суді апеляційної інстанції 2000,00 грн., відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.
При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецоборонсервіс» про розподіл судових витрат у справі №910/3078/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661, адреса: вул. Назарівська, 3, м.Київ, 01032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецоборонсервіс» (ідентифікаційний код 35714444, адреса: пр.-кт Героїв Сталінграда, 26-А, кв.13, м.Київ, 04210) 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
5.Матеріали справи справі №910/3078/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно статей 286-291 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 26.12.2022.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2022 |
Оприлюднено | 28.12.2022 |
Номер документу | 108105003 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні