Рішення

від 08.12.2022 по справі 752/6717/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6717/20

Провадження № 2/752/927/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.12.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання недійсним договором купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності, витребування з незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника, звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер: 12, посвідчений 14.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта: 2031694980000, реєстраційний номер майна: 34395672, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказав, що між ОСОБА_1 , як позичальником, та ПАТ «АСТРА БАНК», як кредитором, було укладено кредитний договір № 400102029356901 від 16.09.2011 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитний договором сторони уклали Іпотечний договір від 16.09.2011. Строк виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором до 16.09.2021. Позивач виконував свої зобов`язання по кредитному договору належним чином. 08.06.2014 року іпотекодержатель був змінений з ПАТ «АСТРА БАНК» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк». 04.02.2020 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступає своє право вимоги до позивача по кредитному договору № 400102029356901 від 16.09.2011 року та іпотечному договору ТОВ «МЕГАІНВЕСТ СЕРВІС». Позивач зазначає, що в порушення ч. 2 ст. 518 ЦК України боржника - позивача не повідомлено про відступлення права вимоги. Позивач зазначає, що 14.02.2020 року на підставі договору купівлі-продажу було незаконно зареєстровано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, позивач просить визнати договір купівлі-продажу, серія та номер: 12, виданий 14.02.2020, видавник: Золотих О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, недійсним; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта: 2031694980000, реєстраційний номер майна: 34395672, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого вказаним приватним нотаріусом, з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_1 ; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідачів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання недійсним договором купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 травня 2022 року цивільну справу № 760/10700/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування нерухомим майном та зобов`язати не чинити перешкод об`єднано в одне провадження з цивільною справою №752/6717/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання недійсним договором купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності та передано судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазуру Ю.Ю. для спільного розгляду.

У лютому 2022 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якиій просив визнати договір купівлі-продажу, серія та номер: 12, виданий 14.02.2020, видавник: Золотих О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, недійсним; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта: 2031694980000, реєстраційний номер майна: 34395672, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого вказаним приватним нотаріусом, з поновленням реєстрації права власності за ОСОБА_1 ; припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта: 2031694980000, реєстраційний номер майна: 34395672; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта: 2031694980000, реєстраційний номер майна: 34395672 на користь ОСОБА_1 ; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідачів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.11.2022 заяву позивача зустрічним позовом ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законним представником якої є ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування нерухомим майном та зобов`язати не чинити перешкод- залишено без розгляду. У поверненні сплаченого судового збору - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання недійсним договором купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності, витребування з незаконного володіння, до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Кєєр Олена Сергіївна у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Надали до суду заяву, в якій просили провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надійшло.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як встановлено судом, між ОСОБА_1 , як позичальником, та ПАТ «Астра Банк», як кредитором, було укладено кредитний договір № 400102029356901 від 16.09.2021.

Згідно п. 1.1. кредитного договору Кредитор надає Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання у кредит у розмірі 302 871 (триста дві тисячі вісімсот сімдесят одна) гривня 00 копійок. Строк користування кредитом - з «16» вересня 2011 року по «16» вересня 2021 року (включно). Позичальник повертає кредит Кредитору згідно графіку погашення кредиту, викладеному в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2 кредитного договору передбачено, що Кредит надається Позичальнику на оплату за нерухоме майно (надалі майно): однокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,7 квадратних метрів, надалі за текстом - «Квартира».

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору передбачена процентна винагорода: щомісячно, в розмірі 16,9 (шістнадцять цілих дев`ять десятих) % річних за користування кредитом, яка нараховується та сплачується у валюті кредиту, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором. Одноразово - за надання кредиту в розмірі 1,5 (одна ціла п`ять десятих) % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього Договору, а саме 5245 (п`ять тисяч двісті сорок п`ять) гривень 00 копійок на рахунок № НОМЕР_1 у АТ АСТРА БАНК, МФО 380548.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитний договором між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 16.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Дудко Ю.А., зареєстровано в реєстрі за № 2059.

Пунктом 1.1. іпотечного договору встановлено, що Іпотекодавець зобов`язаний: повернути Іпотекодержателю до 16 вересня 2011 року включно (а в разі пролонгації Кредитного договору - в строк, визначений відповідним Договором про внесення змін та доповнень до Кредитного договору) фактично отримані у відповідності до умов Кредитного договору кредитні кошти у розмірі 302 871 (триста дві тисячі вісімсот сімдесят одна) гривня 00 копійок, причому 16 вересня 2021 року (а в разі пролонгації дії Кредитного договору - термін, визначений відповідним Договором про внесення змін та доповнень до Кредитного договору) вважається граничним терміном повернення кредитних коштів. У відповідності до Закону України «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів України, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до відомостей, викладених в Витягу з реєстру прав власності не нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 15 серпня 2011 року, номер витягу 30976871, загальна площа квартири становить 31,70 кв.м., з них житлова - 18,40 кв.м., реєстраційний номер майна: 34395672, номер запису: 87/31719, в книзі: № 9-135. До складу квартири входить одна житлова кімната.

Згідно п. 2.10. іпотечного договору Сторони встановлюють, що Іпотекодержавтель може відступити права за цим договором третій особі без отримання згоди Іпотекодержателя. Іпотекодержатель у такому випадку зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити Іпотекодавця про відступлення прав за цим Договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Пунктом 3.3.1. кредитного договору встановлено, що погашати суму кредиту (частину кредиту) та нарахованих процентів на умовах цього договору в порядку, визначеному п.п. 2.5, 2.6 цього договору.

Відповідно до п. 3.3.6. кредитного договору, застрахувати майно, що буде передано в іпотеку, в повному обсязі в страховій компанії ТДВ «Страхова Компанія «АКСОР» страхування майна від настання збитків здійснюється згідно ризиків, вказаних в п. 1.3.2.1. цього договору. Строк дії договору страхування повинен дорівнювати строку дії цього договору плюс 90 днів. Періодичність поновлення страхування повинна бути узгоджена з Банком. При цьому вигодо набувачем з договором страхування позичальник зобов`язаний вказати АТ «Астра Банк».

Застрахувати від настання нещасного випадку шляхом укладання договору комплексного добровільного страхування позичальника від нещасних випадків та нещасного випадку здійснюється на строк не менше строку дії цього договору в страховій компанії ТДВ «Страхова Компанія «АКСОР» код за ЄДРПОУ 37333299 (п. 3.3.7. кредитного договору).

Умовами кредитного договору передбачено, що протягом п`яти робочих днів повідомляти кредитора про настання таких обставин: зміна фактичного місця проживання або місця прописки (реєстрації), зміна місця роботи, посади або заробітної плати, зміна номерів контактних телефонів, прізвища та/або імені, одруження або розлучення, народження або усиновлення дітей, виїзд за межі місця проживання на термін більше трьох тижнів, а також інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за цим договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують (п. 3.3.11. кредитного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором до 16.09.2021.

08.06.2014 іпотекодержатель був змінений з ПАТ «Астра Банк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

03.03.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фондом гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію і розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02.10.2015 № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

З листа ПАТ «Дельта Банк» № 27/87 від 08.01.2020 стало відомо, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» здійснюється реалізація майна, в тому числі й права вимоги за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість за кредитним договором № 400102029356901 від 16.09.2011 складає 84031,77 грн.

Вирішено, що право вимоги за кредитним договором № 400102029356901 від 16.09.2011 буде виставлено для індивідуального продажу на відритих торгах (аукціоні) 43857 року з 09:30 - 10:00. Початкова (стартова) ціна лоту - 84 031,77 гривень (розмір тіла кредиту та процентів строкових).

04.02.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір № 2148/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., зареєстровано в реєстрі за № 211, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступає своє право вимоги до позивача по кредитному договору № 400102029356901 від 16.09.2011 року та іпотечному договору ТОВ «Мегаінвест Сервіс» (Відповідачу-1).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 14.02.2020, укладеному між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстровано в реєстрі за № 12, продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку», розуміючи значення своїх дій, без будь-якого примушення, як фізичного так і морального, продав, а покупець купив наступне нерухоме майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_2 . Квартира складається з однієї житлової кімнати, загальною площею - 31,70 кв.м., житловою площею - 18,40 кв.м.

Листом ПАТ «Дельта Банк» від 24.03.2020 року за №1140 на адвокатський запит ОСОБА_5 повідомлено, що на підставі договору №2148/к про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 04.02.2020 року АТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Мегаінвест Сервіс» право вимоги за кредитним договором № 400102029356901 від 16.09.2011 року, укладеним з гр. ОСОБА_1 . Станом на 03.02.2020 року заборгованість ОСОБА_1 становила 68296,77 грн. (тіло кредиту). Аукціон з продажу права вимоги за Кредитним договором № 400102029356901 від 16.09.2011 року відбувся 27.01.2020 року, лот № GL3N015952.

Окрім того, відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», «У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт.

Іпотекодавець зобов`язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв`язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Вимоги щодо 30-го терміну «Про отримання боржником - іпотекодавцем» повідомлення про вручення вимоги про усунення порушень - було витримано, оскільки ПАТ «Дельта Банк» направляв на поштову адресу Позивача «Вимогу - Повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання», про що зазначено в самому договорі купівлі - пораджу п. 4, в якому вказано, що продавець не менше ніж за 30 днів до укладення цього договору письмово повідомив іпотекодавця, що підтверджується трекінгом № 0160208054195, що вручено іпотекодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, з 16.09.2014 відсутні страхові платежі, документи, що підтверджують виконання позивачем зобов`язань (сплати) щорічних чи квартальних страхових платежів за Договорами страхування, щодо страхування ризиків відносно предмету іпотеки: випадкового знищення, пошкодження або псування нерухомості; ризик втрати (або не набуття) права власності позичальника на нерухомість.

Позивачем не надано доказів на підтвердження погашення кредиту та нарахованих процентів відповідно до п. 3.3.1. кредитного договору, в порядку, визначеному п. п. 2.5, 2.6 кредитного договору; страхування майна, що передане в іпотеку, в повному обсязі в страховій компанії ТДВ «Страхова Компанія «АКСОР» без зазначення вигодонабувачем за договором страхування АТ «Астра Банк»; страхування майна від настання нещасного випадку шляхом укладання договору комплексного добровільного страхування позичальника від нещасних випадків та відповідальності позичальника за непогашення кредиту страховій компанії ТДВ «Страхова Компанія «АКСОР»; щодо повідомлення протягом п`яти робочих днів кредитора про зміну фактичного місця проживання, зміну роботи, заробітної плати, зміну номерів контактних телефонів, виїзд за межі проживання на термін більше трьох тижнів; що кожні 12 місяців з моменту укладення цього договору надавати кредитору довідку з місця роботи з визначенням суми одержаного доходу за останні 6 місяців з помісячною розбивкою та/або декларацією про доходи, завірені податковою інспекцією.

Пунктом 2.6. договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець також гарантує, що у квартирі, яка є предметом іпотеки не мешкають малолітні та неповнолітні діти і гарантує, що на час надходження квартири в іпотеці малолітні та неповнолітні діти не будуть мешкати та не будуть зареєстровані.

Як встановлено судом, позивач зареєстрував в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 наступних осіб: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.09.2016 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30.03.2019, що підтверджується довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб від 24.03.2020 № 100/39-130.

В матеріалах справи відсутні докази щодо погодження кредитором та надання дозволу позивачу на реєстрацію вищевказаних осіб.

Частиною 4 ст. 82 ЦК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно п. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з аб. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 року у справі № 757/13243/17 висловила правову позицію, згідно якої недотримання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.

Вимоги щодо 30-го терміну «Про отримання боржником - іпотекодавцем» повідомлення про вручення вимоги про усунення порушень - було витримано, оскільки ПАТ «Дельта Банк» направляв на поштову адресу Позивача «Вимогу - Повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання», про що зазначено в самому договорі купівлі - пораджу п. 4, в якому вказано, що продавець не менше ніж за 30 днів до укладення цього договору письмово повідомив іпотекодавця, що підтверджується трекінгом № 0160208054195, що вручено іпотекодавцю.

Судом встановлено, що Позивачем не доведено належного виконання умов Кредитного та Іпотечного договорів.

Також Позивачем не підтверджено виконання зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати платежів передбачених Кредитними договором, зокрема тіла та відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до п. 5.1. Іпотечного договору, обов`язок страхування предмета іпотеки від всіх видів ризиків (в тому числі від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування) у страхових компаніях, які акредитовані Іпотекодержателем покладено на Іпотекодавця.

Окрім того, відповідно до умов Кредитного договору вказано, у п.5.7. в день укладання цього Договору укласти договір добровільного страхування (страховий поліс) Позичальника від нещасних випадків та смерті на суму, не меншу ніж сума Кредиту, в страховій компанії зі списку акредитованих Кредитором на момент укладення відповідного договору страхування (страхового полісу). При цьому страховий платіж за відповідним договором страхування (страховим полісом) повинен бути сплачений одночасно в повній сумі, без поділу суми страхового платежу на частини. Вигодонабувачем за договором добровільного страхування Позичальника від нещасних випадків та смерті вказується Кредитор.

Пункті 5.8. одночасно з укладанням Договору іпотеки щодо оформлення в іпотеку об`єкта нерухомості, зазначеного в п. 1.5. цього Договору, застрахувати нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, в страхових компаніях, які обираються Кредитором, на користь Кредитора в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Договором іпотеки, та в цей же день надати Кредитору належним чином посвідчені копії договорів страхування та документів, що підтверджують сплату страхових платежів.

Пунктом 5.9. Позичальник зобов`язаний забезпечити наявність та дійсність договорів страхування (страхових полісів), укладених на умовах, що визначені у п.п. 5.8., 5.9. цього Договору, протягом усього строку дії цього Договору. У випадку, якщо строк дії укладеного договору страхування (страхового полісу) закінчується, а зобов`язання Позичальника за цим Договором залишаються невиконаними, Позичальник зобов`язаний не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до закінчення строку діючого договору страхування (страхового полісу) укласти новий договір страхування (страховий поліс) на умовах, визначених в п. 5.8. та/або 5.9. цього Договору, та не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до закінчення строку діючого договору страхування (страхового полісу) надати Кредитору для ознайомлення оригінали відповідного договору страхування (страхового полісу) і платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів (премій) на наступний період страхування.

Пунктом 4.1.6. Іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель має право у разі порушення Іпотекодавцем зобов`язання за кредитним та / або зобов`язання за цим договором а також інших обов`язків Іпотекодавця, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

В п.6.2. Іпотечного договору встановлено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) іпотекодавцем зобов`язання в цілому або в частині, а також в інших випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством, іпотекодержпатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку передбаченому цим Договором та чинним законодавством.

Пунктом 7.2. Іпотечного договору визначено, серед іншого, що звернення стягнення на предмет іпотеки у разі набуття іпотекодержателем права на таке звернення за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку згідно умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі - покупцеві та будь-яким способом, на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 України «Про іпотеку» та у будь-який спосіб - п. 7.3. договору іпотеки.

Не отримання іпотекодавцем та заінтересованими особами повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» не є підставою визнавати укладений правочин недійсним, а є підставою для відшкодування збитків» - Це питання дослідила Велика Палата Верховного Суду у постанові № 757/13243/17 від 29.09.2020, а також до такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: № 761/21540/16-ц від 02.07.2020; № 459/3382/16-ц від 24.06.2020; № 442/4416/16-ц від 10.06.2020.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але і визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно із частиною п`ятою статті 38 Закону України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи надані сторонами докази, вимоги законодавства, суд приходить до того, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в суді та не підлягають задоволенню.

Встановленим та підтвердженим належним доказом, який не був спростований в суді стороною позивача, є той факт, що позивач в 2019 отримала від ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про порушення умов кредитного, іпотечного договорів, пропозицію усунути вказані порушення та повідомлення про наслідки, які будуть (реалізація предмета іпотеки) у випадку невиконання зазначених порушень протягом 30 днів після отримання повідомлення. Вказані дії банку відповідають вимогам кредитного, іпотечного договорів та ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що Позивачем доведено, належне виконання умов кредитного та іпотечного договорів, зокрема ряд договорів страхування предмету іпотеки, страхування життя від нещасного випадку, в страхових компаніях зі списку акредитованих Кредитором на момент укладення відповідного договору страхування та видів ризиків (в тому числі від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування).

Суд враховує і те, що за час розгляду справи в суді позивачем також не було надано до справи жодних документів, які вимагав ПАТ «Дельта Банк» та відсутність яких в подальшому стала підставою для реалізації предмета іпотеки, - підтверджень про сплату страхових платежів за договорами страхування. Дане підтверджує факт невиконання позивачем умов кредитного та іпотечного договорів та факт наявності у позикодавця підстав для реалізації предмета іпотеки на підставі та в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Встановлено те, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» на законних підставах отримав право вимоги за кредитним та іпотечним договорами до позичальника ОСОБА_1 . До ТОВ «Мегаінвест Сервіс» перейшли всі права та обов`язки, що мав ПАТ «Дельта Банк», в тому числі, з урахуванням виконання ПАТ «Дельта Банк» вимоги про направлення повідомлення ОСОБА_1 про порушення, усунення порушень, наслідки невиконання порушень, - право на реалізацію предмета іпотеки.

Таким чином, при укладанні спірного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , серія та номер: 12, виданий 14.02.2020, укладений між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ОСОБА_2 , продавець мав право на відчуження вказаного об`єкту, порушень вимог законодавства при вчинення даного правочину судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання недійсним договором купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності, витребування з незаконного володіння, не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович про визнання недійсним договором купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності, витребування з незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Мазур