Ухвала

від 08.12.2022 по справі 757/3501/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року, відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дрогобич Львівської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_9 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання невідкладної медичної допомоги в разі необхідності відвідання лікарняних закладів, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 24 березня 2020 року.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Також, просить поновити строк апеляційного оскарження, зважаючи на те, що 24 січня 2020 року слідчим суддею проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, а повний текст ухвали слідчого судді отримано 12 лютого 2020 року.

Підозрюваний вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Зокрема, зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснено неуповноваженим органом досудового розслідування.

Також, вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про наявність в матеріалах провадження достатніх та допустимих доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, вказує, що клопотання слідчого не відповідає вимогам, передбаченим ст. 184 КПК України, органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не проведено жодних слідчих дій з підозрюваним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити поновивши строк апеляційного оскарження, виступ прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

З матеріалів справи видно, що повний текст оскаржуваної ухвали від 24 січня 2020 року проголошено 29 січня 2020 року за відсутності учасників провадження, копію постановленого рішення підозрюваний отримав 12 лютого 2020 року, а тому колегія суддів у даному випадку вважає за можливе поновити підозрюваному строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 17 березня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017110000000154, за підозрою, зокрема ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України.

15 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пропозиції надати неправомірну вигоду та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею дії в інтересах того, хто надає таку вигоду з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

24 січня 2020 року слідчий в особливо важливих справах 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року клопотання слідчого задоволено частково, застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 181 КПК України.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що всупереч доводам сторони захисту, сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

Так, оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Також слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

За таких умов, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Також, з матеріалів судового провадження вбачається, що органами досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які оцінені слідчим суддею в межах КПК України наданих на даній стадії кримінального провадження, що дає законні підстави для обмеження свободи підозрюваного, а тому відповідні доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а тому підстав для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу не встановлено.

Усі інші обставини, зокрема і наведені в апеляційній скарзі щодо порушення підслідності, згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час розгляду кримінального провадження по суті.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів судового провадження не вбачається.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження підозрюваного, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що строк дії оскаржуваної ухвали слідчого судді закінчився, та те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року, якою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, строком до 24 березня 2020 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення, поновивши строк апеляційного оскарження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Унікальний номер справи 757/3501/20-к Справа №11-сс/824/996/2022 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1