Ухвала

від 21.12.2022 по справі 372/4253/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/4253/20 Головуючий у 1 інстанції Проць Т.В.

Провадження №22-ц/824/609/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

додаткова

21 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участі секретаря Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника садівницького товариства «Арсеналець-6» та голови правління садівницького товариства «Арсеналець-6» ОСОБА_1 - адвоката Саліван Лілії Федорівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до садівницького товариства «Арсеналець-6», голови правління садівницького товариства «Арсеналець-6» - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії обслуговуючого кооперативу СТ «Арсеналець-6» та голови правління ОСОБА_1. щодо ненадання їй інформації та документів незаконними та зобов`язати відповідачів надати інформацію та документи, зазначені в зверненні від 11 вересня 2020 року, зареєстрованому за вх. №16 12.09/20 від 12 вересня 2020 року, та зверненні від 11 вересня 2020 року,зареєстрованому за вх. №15 12.09/20 від 12 вересня 2020року, а також стягнути із відповідачів судові витрати.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Диканя Антона Павловича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2021 року скасовано. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до садівницького товариства «Арсеналець-6», голови правління садівницького товариства «Арсеналець-6» - ОСОБА_1 про захист прав споживачів. Роз`яснено ОСОБА_3 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та порядок подання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

03 серпня 2022 року представник садівницького товариства «Арсеналець-6» та голови правління садівницького товариства «Арсеналець-6» ОСОБА_1 - адвокат Саліван Л.Ф. звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, просить стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідачів понесені останніми витрати на правову допомогу, надану у суді першої та апеляційної інстанцій.

Зокрема, посилаючись на положення частини 5 статті 142 ЦПК України, представник відповідачів зазначає, що внаслідок необґрунтованих дій позивача, що полягають у безпідставному зверненні до суду з позовом до СТ «Арсеналець-6» та ОСОБА_1 про захист прав споживачів, останніми були понесені витрати на отримання правової допомоги. Звертає увагу суду на те, що оцінюючи правову природу та зміст позовних вимог, викладених позивачем, представник відповідачів відразу, ще на стадії підготовчого засідання (перше засідання) заявила клопотання про забезпечення судових витрат з наведенням обґрунтування, що заявлені позовні вимоги мають розглядатись за правилами господарського, а не цивільного судочинства. Однак судом першої інстанції зазначене клопотання залишено без задоволення.

Під час підготовчого засідання адвокат позивача неодноразово змінював позовні вимоги, збільшував, уточнював, зменшував тощо. Заявляв ряд клопотань, що як наслідок затягувало судовий розгляд справи з незалежних від відповідачів причин.

Заявник вказує, що під час розгляду справи №372/4253/20 правничу допомогу обом відповідачам у справі - СТ «Арсеналець-6» (відповідач-1) та голові правління ОСОБА_1 (відповідач-2) на підставі укладених договорів про надання правничої допомоги №1-01/21 від 26 січня 2021 року та №3-02/21 від 10 лютого 2021 року надавала адвокат Саліван Лілія Федорівна.

Укладеними договорами між адвокатом та її клієнтами було врегульовано вартість за надання правової допомоги, обсяг послуг та порядок оплати.

Також, до зазначених договорів надано рахунки для оплати з детальним описом наданих послуг, кількості витраченого часу для надання правової допомоги по кожному з клієнтів, при цьому жодний пункт рахунку не дублює роботи зазначені в рахунку для іншого клієнта. Вартість однієї години роботи адвоката розраховано на підставі мінімальних рекомендованих Радою адвокатів погодинних ставок адвокатського гонорару.

Звертає увагу суду, що попередньо відповідно до виставлених рахунків, адвокатом було розраховано час на надання правової допомоги виходячи з власного досвіду з урахуванням складності справи, та на судові засідання відведено 4 години. Однак, враховуючи, що представник позивача постійно зловживав правами та чотири рази уточнював, змінював позовні вимоги, то кількість витраченого фактично часу на участь в судових засіданнях, підготовку до них, підготовку процесуальних документів та відповідно обсяг наданих послуг збільшився в двічі.

Відповідно розмір судових витрат пов`язаних з оплатою послуг повинен був збільшитись. Однак, зважаючи на матеріальний стан клієнтів розмір гонорару не переглядався.

На виконання умов укладених договорів адвокатом було підготовлено відзиви на позов від кожного клієнта, уточнення до відзиву на позов в зв`язку із уточненням позовних вимог позивачем, клопотання про забезпечення судових витрат, клопотання про задоволення судових витрат, пояснення для кожного з відповідачів, участь в 7 (семи) судових засіданнях (11.02.2021; 10.03.2021; 29.03.2021; 05.03.2021; 05.05.2021; 27.05.2021; 15.07.2021; 06.09.2021), підготовка промови для участі в дебатах, збирання доказів у справі, надання пояснень під час засідань, представництво інтересів клієнтів у судових засіданнях, виступ у судових дебатах тощо.

На підтвердження понесених відповідачами витрат, разом з першою заявою по суті (відзив на позовну заяву) представником відповідачів було зроблено заяву про судові витрати та надано суду першої інстанції договір про надання правничої допомоги №1- 01/21 від 26 січня 2021 року; договір про надання правничої допомоги №3-02/21 від 10 лютого 2021 року; рахунок за надання правової допомоги до договору №1-01/21 від 26 січня 2021; рахунок за надання правової допомоги до договору №3-02/21 від 10 лютого 2021; квитанція до прибуткового касового ордера від 10 лютого 2021 року; квитанція на оплату послуг до договору №1-01/21 від 26 січня 2021 року.

Окремо в відзиві на позовну заяву зазначено, що у випадку перегляду апеляційним/касаційним судом справи розмір витрат на правову допомогу збільшиться та згідно укладених договорів гонорар адвоката становить по 5000,00грн. за кожним з Договорів.

Додатково до зазначених документів поданих нами раніше, та на підтвердження понесених витрат, що пов`язані з судом, до заяви додано: - Акт передачі-приймання послуг від 06 вересня 2021 року складений між СТ «Арсеналець-6» та адвокатом Саліван Л.Ф., згідно якого адвокатом в суді першої інстанції надано послуги на суму 9850,50грн.; - Акт передачі-приймання послуг від 06 вересня 2021 року складений між ОСОБА_1 та адвокатом Саліван Л.Ф., згідно якого адвокатом в суді першої інстанції надано послуги на суму 10 000,00грн.; - Акт передачі-приймання послуг від 20 липня 2022 року складений між СТ «Арсеналець-6» та адвокатом Саліван Л.Ф., згідно якого адвокатом при перегляді справи в апеляційній інстанції надано послуги, згідно п. 1.10.1 Договору, на суму 5000,00грн.; - Акт передачі-приймання послуг від 20 липня 2022 року складений між ОСОБА_1 та адвокатом Саліван Л.Ф., згідно якого адвокатом при перегляді справи в апеляційній інстанції надано послуги, згідно п. 1.10.1 Договору, на суму 5000,00грн.; - платіжне доручення від 22 липня 2022 року на суму 5000,00грн., що підтверджує оплату СТ «Арсеналець-6» адвокату гонорару за надані послуги; - квитанція до прибуткового касового ордера від 21 липня 2022 року на суму 5000,00грн., що підтверджує оплату ОСОБА_1 гонорару адвокату.

Таким чином, фактично відповідачами при отримані професійної правничої допомоги було пронесено витрат у розмірі: СТ «Арсеналець-6» - 14 850 гривень 50 коп. та ОСОБА_1 - 15 000 гривень 00 коп.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Дикань А.П. подав відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить у задоволенні заяви відмовити. Зазначив, що 20 липня 2022 року Київський апеляційний суд своєю постановою задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 частково та скасував рішення суду першої інстанції. На думку представника позивача, скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд скасував і вимоги по стягненню відповідачами з позивача судових витрат. Крім того, задовольняючи позов частково, судові витрати на сторін покладаються на обидві сторони пропорційно задоволенню позовних вимог.

Крім того, представник позивача вказує, що Договір про надання правової допомоги на суму 10000,00 грн укладений адвокатом з фізичною особою ОСОБА_1 , в той час, як відповідачем у справі є голова правління СТ «Арсеналець-6» ОСОБА_1.

Також звертає увагу суду, що матеріали справи не містять належного доказу на підтвердження фактичного обсягу наданих адвокатом послуг, а саме акту приймання-передачі послуг за договором на надання правової допомоги, укладеного між СТ «Арсеналець-6» та адвокатом. Аналогічна ситуація з актом приймання передачі за договором, укладеним з фізичною особою ОСОБА_1 .

Зазначив, що заявником протягом п`яти днів після ухвалення рішення не було подано до суду жодних доказів на підтвердження понесених відповідачами витрат. Також, відповідачами не було заявлено про відшкодування судових витрат під час провадження в апеляційній інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник садівницького товариства «Арсеналець-6» та голови правління садівницького товариства «Арсеналець-6» ОСОБА_1 - адвокат Саліван Л.Ф. підтримала вимоги заяви, просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь садівницького товариства «Арсеналець-6» 14 850 грн 50 коп. витрат на правову допомогу, а на користь ОСОБА_1 - 15 000,00 грн.

ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Диканя А.П. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із його участю в цивільній справі 910/6925/22, розгляд якої призначено у Господарському суді м. Києва 21.12.2022 року о 09 год. 50 хв. Просив визнати причини неявки поважними.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_4 та її представника, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Рівності процесуальних прав учасників справи дотримано, оскільки сторона позивача скористалась своїм правом на подання відзиву на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заявника доказами у межах доводів заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначену заяву задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно положень ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз змісту наведеної норми закону дає підстави для висновку, що покладення судових витрат на позивача у разі закриття провадження у справі можливе за умови доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій або зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне або штучне ініціювання судового провадження за відсутності реального спору, вчинення позивачем свідомих недобросовісних дій, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18, залишаючи в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження з огляду на господарську юрисдикцію спору та відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, Велика Палата вказала, що доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч.1 ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.4 ЦПК України. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, у порядку, встановленому ст.44 ЦПК України. Проте, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, не встановив факт зловживання позивачем його процесуальними правами. При цьому Велика Плата Верховного Суду не погодилася з доводами відповідача про необґрунтованість дій позивача, виражених у "свідомому" поданні "безпредметного позову до суду неналежної юрисдикції", оскільки закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції. Тому немає підстав для покладення на позивача витрат відповідача на правничу допомогу на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України (п.п.42-46).

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу узв`язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, де, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, тобто його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. При цьому Верховний Суд вказав, що із системного тлумачення положень частин 5 та 6 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові позиції є усталеними і викладені цілому ряді постанов, в тому числі у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц та від 03 липня 2019 року у справі № 543/408/17.

З матеріалів даної справи вбачається, що 09 грудня 2020 року ОСОБА_2 , в особі адвоката Диканя П.О., звернулась до Обухівського районного суду Київської області із позовом до Садівницького товариства «Арсеналець-6» та ОСОБА_1 про захист прав споживача.

11 січня 2021 року ухвалою Обухівський районний суд Київської області відкрив провадження у справі, призначивши підготовче судове засідання на 11 лютого 2021 року.

Згідно з протоколом судового засідання від 11 лютого 2021 року сторони у судове засідання не з`явились, справу відкладено на 10.03.2021 року.

09 березня 2021 року представник позивача адвокат Дикань П.О. подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про зміну предмету позову та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

10.03.2021 року представник відповідачів - адвокат Саліван Л.Ф. подала заяву про забезпечення судових витрат, у якій зазначила, що позов ОСОБА_2 має ознаки завідомо безпідставного та свідчить про зловживання правом. Крім того, вказала на те, що зміст вимог свідчить про наявність корпоративного спору між сторонами, який підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. В той же час, позов, поданий ОСОБА_2 , як членом садівницького товариства, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», не містить посилання на те, коли і в який саме спосіб, визначений положеннями статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», було порушено право позивача як споживача. Крім того, позивачем не визначено який спосіб захисту, передбачений саме даним Законом, вона просить обрати, оскільки даний Закон регулює конкретні підстави та форми захисту.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 березня 2021 року в задоволенні клопотання Саліван Л.Ф. про забезпечення судових витрат відповідачів відмовлено.

Також, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 березня 2021 року ОСОБА_2 надано строк для усунення недоліків, зокрема оплати судового збору в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

31.03.2021 року адвокат Дикань П.О. звернувся до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку на виконання ухвали суду про усунення недоліків, додавши квитанцію про оплату судового збору.

04.05.2021 року адвокат Дикань П.О. подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про заміну відповідача - ОСОБА_1 на належного відповідача - голову правління СТ «Арсеналець-6» ОСОБА_1., а також подав клопотання про долучення доказів по справі, у зв`язку із чим судове засідання, призначене на 05.05.2021 року було відкладене для ознайомлення відповідачів зі змістом заяви і клопотання.

26.05.2021 року адвокат Дикань П.О. знову подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про долучення доказів до матеріалів справи, у зв`язку із чим судове засідання, призначене на 27.05.2021 року було відкладене з метою надання відповідачам часу ознайомитись зі змістом клопотань та доданими документами.

14.07.2021 року адвокат Дикань П.О. подав до Обухівського районного суду Київської області заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 липня 2021 року закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до розгляду по суті на 06 вересня 2021 року.

Оцінюючи доводи заявника щодо необґрунтованості дій позивача, як підстави для стягнення понесених відповідачем витрат на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду знаходить їх такими, що заслуговують на увагу.

Звернення ОСОБА_2 до суду із позовом є її суб`єктивним правом, і у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що позивачем свідомо порушено правила суб`єктної юрисдикції.

В той же час, дії представника позивача - адвоката Диканя П.О., зокрема неодноразове подання безпосередньо напередодні судових засідань заяв про зміну позовних вимог, заміну відповідача, зменшення позовних вимог, подання клопотань про долучення до справи доказів, наслідком яких було неодноразове відкладення розгляду справи, суд оцінює як свідомі недобросовісні дії представника, спрямовані на затягування строків розгляду справи, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже, частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України»(пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України»(пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited»проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України»(пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії»зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За положеннями частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

10 березня 2021 року представник відповідачів - адвокат Саліван Л.Ф. разом із клопотанням про забезпечення судових витрат відповідачів подала до суду першої інстанції договір про надання правничої допомоги №1- 01/21 від 26 січня 2021 року між Саліван Л.Ф. та СТ «Арсеналець-6»; договір про надання правничої допомоги №3-02/21 від 10 лютого 2021 року між Саліван Л.Ф. та ОСОБА_1 ; рахунок за надання правової допомоги до договору №1-01/21 від 26 січня 2021; рахунок за надання правової допомоги до договору №3-02/21 від 10 лютого 2021; квитанція до прибуткового касового ордера від 10 лютого 2021 року про сплату СТ «Арсеналець-6» на користь Саліван Л.Ф. на оплату послуг адвоката 9850,50 грн; квитанція на оплату послуг до договору №1-01/21 від 26 січня 2021 року про сплату ОСОБА_1 на користь Саліван Л.Ф. на оплату послуг адвоката 1000,00 грн.

Дослідивши подані докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені вище документи належним чином підтверджують витрати відповідачів, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, а тому заява Саліван Л.Ф. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про відшкодування витрат відповідачів, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, заяву в цій частині слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Частиною 8 ст. 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В порядку ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Провадження у даній справі закрите постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року.

Зважаючи на положення частини 8 статті 141 ЦПК України заявник мав подати відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції протягом п`яти днів після прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 20 липня 2022 року, тобто не пізніше 26 липня 2022 року.

Разом з тим, представник адвокат Саліван Л.Ф. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала докази понесених витрат на оплату правничої допомоги у суді апеляційної інстанції 03 серпня 2022 року, що згідно пункту 3 частини 8 статті 141 ЦПК України є підставою для залишення заяви в цій частині без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника садівницького товариства «Арсеналець-6» та голови правління садівницького товариства «Арсеналець-6» ОСОБА_1 - адвоката Саліван Лілії Федорівни задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь садівницького товариства «Арсеналець-6» понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9850 (девять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Вимоги заявника в частині стягнення витрат, понесених відповідачами у суді апеляційної інстанції - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Садівницькетовариство«Арсеналець-6», 08700, Київська область, Обухівський район, село Підгірці, код ЄДРПОУ 25294770

ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Приходько К.П.