Рішення

від 27.12.2022 по справі 904/4059/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022м. ДніпроСправа № 904/4059/22

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКЕРТА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення безпідставно збережених коштів

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКЕРТА" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 512 526, 82 грн за період з 27.02.2022 по 30.09.2022.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4059/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 14.11.2022 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Івана Авраменка, буд. 27-в.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

12.12.2022 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 14.11.2022, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.05.2020 між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки № 2020278. На підставі рішення Криворізької міської ради від 26.02.2020 № 4592 позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0, 9655 га з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170, розташовану за адресою вулиця Івана Авраменка, 27в в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. Після закінчення строку дії договору відповідач земельну ділянку не повернув. Разом з тим, з 2012 року відповідач є власником нежитлової будівлі розміщеної на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська область місто Кривий Ріг, вулиця Корнійчука (нині - Івана Авраменка), а отже він є фактичним землекористувачем і ніхто інший не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна, відповідне підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.08.2022 № 307958922).

Рішенням Криворізької міської ради від 23.02.2022 № 1254 ТОВ «ЛАКЕРТА» поновлено оренди земельної ділянки на 2 роки. Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради підготовлено проект відповідного договору оренди земельної ділянки та направлено його на адресу відповідача для погодження та підписання, проте вони ним підписані не були, право оренди земельної ділянки не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.

У період з 27.02.2022 по 30.09.2022 між сторонами не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170. А тому, відповідач користувався зазначеною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки. Протягом спірного періоду плата не здійснювалась, що призвело до недонадходження коштів до бюджету територіальної громади, чим порушено майнові права позивача. За офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідач за користування спірною земельною ділянкою за період з 27.02.2022 по 30.09.2022 не декларував та не сплачував плату за землю.

Відтак, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0270, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти в розмірі 512 526, 82 грн, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 27.02.2022 пло 30.09.2022, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

26.05.2020 між Криворізькою міською радою (далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКЕРТА" (далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 2020278.

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець на підставі рішення міської ради від 26.02.2020 № 4592 «Про надання в оренду земельних ділянок» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови - за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення об`єкта реконструкції нежитлової будівлі під торгово-сервісний центр з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170, яка розташована на вул. Івана Авраменка, 27в в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 9655 га (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 3 договору, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, зокрема, нежитлова будівля згідно витягу про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 30.08.2012 №37503112, номер витягу 35340365.

Пунктом 7 договору встановлено, що договір укладено терміном до 26.02.2022р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, додавши до листа - повідомлення проект додаткової угоди.

Відповідно до пункту 17 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі (повернення).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних норм законодавства та договірних зобов`язань, відповідач свій обов`язок щодо повернення земельної ділянки не виконав, земельну ділянку не повернув.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно, за відповідач є власником нежитлової будівлі розміщеної на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у період з 27.02.2022 по 30.09.2022 між сторонами не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170. Ці обставини зобов`язують відповідача до здійснення оплати за фактичне користування даною земельною ділянкою, оскільки безоплатне використання землі не допускається. Тобто, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170, без достатньої правової підстави, за рахунок міської ради зберіг у себе грошові кошти в розмірі 512 526, 82 грн, за користування земельною ділянкою комунальної власності за період з 27.02.2022 по 30.09.2022.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що він є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .

Доказів сплати відповідачем за користування земельною ділянкою за період з 27.02.2022 по 30.09.2022 матеріали справи не містять.

Згідно частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, статтею 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, у спірний період (з 27.02.2022 по 30.09.2022) без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 7 687, 90 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКЕРТА" (50076, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Івана Авраменка, буд. 27-в; ідентифікаційний код 36994063) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1; ідентифікаційний код 33874388) безпідставно збережені кошти з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:055:0170, за період з 27.02.2022 по 30.09.2022 у розмірі 512 526, 82 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 687, 90 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко