Рішення

від 15.12.2022 по справі 910/7768/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2022Справа № 910/7768/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ" (03035, місто Київ, вулиця Сурікова, будинок 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" (03045, місто Київ, вулиця Новопирогівська, будинок 50), Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЛУС-М" (61003, Харківська обл., місто Харків, вулиця Кооперативна, будинок 6/8), Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-2016" (61075, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 38-А), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ), про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги,

За участю представників:

від позивача - Пінчук О. С.;

від відповідача 2 - Ашурова А. Р.;

від третьої особи 1 - Ашурова А. Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.08.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІННОВАЦІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМА ФАКТОРИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЛУС-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-2016" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №372 від 29 грудня 2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма факторинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теллус-М», визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 02.02.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теллус-М» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка-2016», та визнання відсутнім права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка-2016» за кредитним договором №014/3531/9/14415 від 25.04.2008, та була передана 18.08.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Договір про відступлення права вимоги №372 від 29.12.2015, укладений між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Теллус-М» є договором факторингу. В той же час, ТОВ «Теллус-М» не є фінансовою установою та немає жодних дозволів та ліцензій не здійснення факторингової діяльності, а отже не мало повноважень на укладення договору факторингу, що свідчить про його недійсність на підставі п.п. 1,2,4 ст. 203 ЦК України.

Щодо Договору про відступлення прав вимоги від 02.02.2018, позивач зазначає, що ТОВ «Ніка-2016» не є фінансовою установою та немає жодних дозволів та ліценцій не здійснення факторингової діяльності, а отже не мало повноважень на укладення договору факторингу, що свідчить про його недійсність на підставі п.п. 1,2,4 ст. 203 ЦК України.

Таким чином, на думку позивача всі договори про відступлення прав є договорами факторингу укладені з порушенням норм Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 відкрито провадження у справі №910/7768/22 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ). Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 відкладено підготовче засідання на 20.10.2022.

14.10.2022 через канцелярію суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення на позовну заяву. Пунктом 1 прохальної частини пояснень представник третьої особи просив продовжити строк на подання пояснень та прийняти такі до матеріалів справи.

17.10.2022 через канцелярію суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЛУС-М" надійшов відзив на позовну заяву. Пунктом 1 прохальної частини відзиву представник відповідача просив продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти таку до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 у задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про продовження строку на подання пояснень відмовлено. Клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про продовження строку на подання пояснень разом з поясненнями залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЛУС-М" про продовження строку на подання відзиву відмовлено. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЛУС-М" про продовження строку на подання відзиву разом з відзивом залишено без розгляду.

У судовому засіданні 20.10.2022 розгляд справи відкладено на 03.11.2022.

21.10.2022 року через канцелярію суду від відповідача-2 надійшла заява про застосування строку позовної давності.

24.10.2022 року через канцелярію суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просив: відмовити в задоволенні позову, продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву та застосувати позовну давність. Зазначає, що право вимоги ТОВ «Ніка-2016» за кредитним договором №014/3531/9/14415 від 25.04.2008 до ОСОБА_3 існувало на законних підставах, відповідно до договорів між кредиторами. Натомість позивачу право вимоги за даним договором не передавалося, а відтак у позивача відсутнє порушене право або інтерес, яке може бути захищено у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.22 року відкладено підготовче засідання на 03.11.22 о 10:00, у зв`язку з перебуванням судді Демидов В.О. у період з 21.10.2022 по 24.10.2022 у відпустці, ухвалу у даній справі винесено у перший робочий день 25.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКА-2016" про поновлення строку на подання відзиву задоволено та прийнято відзив на позовну заяву до розгляду.

01.11.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач посилався на те, що відступлення права вимоги до ТОВ «Ніка-2016» було призначене для того, щоб уникнути або не виконувати зобов`язань перед позивачем. До відзиву не додано доказів наявності у відповідачів ліцензії на здійснення факторингових операцій, а також доказів реальної оплати за договорами відступлення прав вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 01.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 розгляд справи відкладено на 15.12.2022.

У судове засідання 15.12.2022 з`явилися представники від позивача, відповідача 2 та третьої особи1, надали пояснення по справі.

Представники від відповідача 1, 3 та третьої особи 2 не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 15.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

24.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Ерсте банк» та ОСОБА_3 було укладено Генеральну кредитну угоду № 010/2000/001/5 та в рамках цієї угоди кредитний договір № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р., № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р.

Зобовязання ОСОБА_3 за зазначеними генеральною угодою та кредитними договорами було забезпечено іпотекою, предметом якої було нерухоме майно: нежиле приміщення в літ. «А-4», загальною площею 854,1 кв.м, що складається з наступних приміщень: приміщення першого поверху №№1, 30-37, приміщення антресолі першого поверху №№6, 7, 7а, 8, 8а, приміщення другого поверху №№ ІІ, 9-14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, приміщення третього поверху №№ IV, 11, 12, 12а, 13, 13а, 14-20, 20а, приміщення четвертого поверху №№ IV, 2-15, балкон, загальною площею 184,2 кв.м., приміщення підвалу №№ 9, 9а, 10-12, 12а, 13, 13а, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саврасовою І.О., зареєстровано в реєстрі за №3650.

ТОВ «ФК «Інновація» (позивач) отримало право вимоги до ОСОБА_3 за Генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/5 від 24.12.2007 та кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р. та № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р. на підставі договору про відступлення права вимоги № 3 від 08.02.2017, укладеного з ТОВ «Фінанс траст груп» (код ЄДРПОУ 39440451).

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Фідобанк», яке є правонаступником ПУАТ «СЕБ БАНК», ПУАТ «Ерсте Банк» (первісний кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги №14-СК від 30.10.2014, за яким, згідно з реєстром прав вимоги №1 від 30.10.2014 передало право вимоги передало останньому право вимоги за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007, № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 та № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008.

Також 30.10.2014 публічне акціонерне товариство «Фідобанк», яке є правонаступником ПУАТ «СЕБ БАНК», ПУАТ «Ерсте Банк» (первісний іпотекодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права за договорами іпотеки №1/14-СК, за яким, згідно з реєстром прав іпотеки останній отримав право вимоги за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007, укладеним з ОСОБА_3 .

В подальшому, 25.05.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 та договір про відступлення права вимоги (факторингу) №208, за якими відступило останньому право вимоги, що виникло з Генеральної кредитної угоди № 010/2000/001/5 та кредитних договорів № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007, № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007, № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008.

08.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» укладено договір про відступлення права вимоги №3, за яким, згідно з реєстру права вимоги №1, останній отримав право вимоги за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 та № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007.

Таким чином, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» набуло право вимоги до ОСОБА_3 за Генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/5 від 24.12.2007 та кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р. та № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р.

ТОВ «Ніка-2016» отримало право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р. на підставі Договору відступлення права вимоги від 02.02.2018 року між ТОВ «Ніка-2016» та ТОВ «Теллус-М», яке в свою чергу отримало таке від ТОВ «Арма Факторинг» (код ЄДРПОУ 32487273) за Договором про відступлення права вимоги № 372 від 29.12.2015 року, яке отримало право від ТОВ «Фінанс траст груп» (код ЄДРПОУ 39440451) на підставі Договору про відступлення права вимоги № 372 від 29.12.2015 р.

19.11.2018 ТОВ «ФК «Інновація» на підставі договору іпотеки №010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Формленд» договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстровано в реєстрі №6859, предметом якого є нежитлове приміщення літ «А-4», загальною площею 854,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказане нерухоме майно було відчужене позивачем на користь ТОВ «Формленд» за 11 068 000,00 грн, що в еквіваленті складало 398 775,43 дол. США.

Позивач зазначає, що станом на 27.09.2019 залишок боргу за Генеральною кредитною угодою №010/2000/001/5 від 24.12.2007, кредитним договором №014/3531/9/08305 від 24.12.2007 та № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 становив 576 558,31 дол. США.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Мазуренко ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 06.11.2018.

Згідно із довідкою Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області № 229/02-14 від 06.03.2019 спадкоємцями померлого ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 14.05.2019 спадкоємці успадкували по 1/2 часток майна, що складається з нежитлових приміщень підвалу №№ 9-13, першого поверху №№ 30-38, антресолі першого поверху №№ 6-8, другого поверху №№ 9-15, 15-а, 16-19, ІІ, третього поверху №№ 11-20, IV, в літ. «А-3», загальною площею 671,30 кв.м. у АДРЕСА_3 , частки у статутному капіталі ТОВ «Теллус-М» (код ЄДРПОУ 38281048) та частки у статутному капіталі ТОВ «Ньютон 2008» (код ЄДРПОУ 36225107).

До спадкоємців 11.12.2018 було пред`явлено вимогу кредитора спадкодавця ТОВ «Ніка-2016» та 11.06.2019 кредитора спадкодавця ТОВ «ФК «Інновація».

За довідкою ТОВ «Ніка-2016» від 01.03.2021, виданою спадкоємцям, ТОВ «Ніка-2016» отримало суму на погашення заборгованості ОСОБА_3 відповідно до вимоги кредитора від 11.12.2018 у розмірі 5161200 (п`ять мільйонів сто шістдесят одна тисяча двісті) гривень.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визнати недійсними договори про відступлення права вимоги №372 від 29.12.2015, укладеного між ТОВ «Арма факторинг» та ТОВ «Теллус-М» та від 02.02.2018, укладеного між ТОВ «Теллус-М» та ТОВ «Ніка-2016», посилаючись на те, що вказані договори є договорами факторингу, проте ані ТОВ «Теллус-М», ані ТОВ «Ніка-2016» не є фінансовими установами та не мають жодних дозволів та ліцензій на здійснення факторингової діяльності, а тому не мали повноважень на укладання договорів факторингу, що свідчить про їх недійсність на підставі п. п. 1, 2, 4 ст. 203 ЦК України.

Також просив визнати відсутнім право вимоги ТОВ «Ніка-2016» за кредитним договором №014/3531/9/14415 від 25.04.2008.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За частиною 3 статті 216 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду в складі суддів Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17 та в постановах Верховного Суду: від 4 грудня 2019 року в справі № 910/15262/18 та від 3 березня 2020 року в справі № 910/6091/19.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визнати недійсними договори про відступлення права вимоги №372 від 29.12.2015, укладеного між ТОВ «Арма факторинг» та ТОВ «Теллус-М» та від 02.02.2018, укладеного між ТОВ «Теллус-М» та ТОВ «Ніка-2016», посилаючись на те, вказаними договорами порушуються його права, оскільки їх укладення було призначене для того, щоб уникнути або не виконувати зобов`язань перед позивачем.

Разом з тим, як зазначалося вище, публічне акціонерне товариство «Фідобанк», яке є правонаступником ПУАТ «СЕБ БАНК», ПУАТ «Ерсте Банк» (первісний кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги №14-СК від 30.10.2014, за яким, згідно з реєстром прав вимоги №1 від 30.10.2014 передало право вимоги передало останньому право вимоги за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007, № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 та № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008.

Також 30.10.2014 публічне акціонерне товариство «Фідобанк», яке є правонаступником ПУАТ «СЕБ БАНК», ПУАТ «Ерсте Банк» (первісний іпотекодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» (новий іпотекодержатель) уклали договір про відступлення права за договорами іпотеки №1/14-СК, за яким, згідно з реєстром прав іпотеки останній отримав право вимоги за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007, укладеним з ОСОБА_3 .

В подальшому, 25.05.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Кепітал» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 та договір про відступлення права вимоги (факторингу) №208, за якими відступило останньому право вимоги, що виникло з Генеральної кредитної угоди № 010/2000/001/5 та кредитних договорів № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007, № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007, № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008.

08.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Траст Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» укладено договір про відступлення права вимоги №3, за яким, згідно з реєстру права вимоги №1, останній отримав право вимоги за кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 та № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007.

Таким чином, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» набуло право вимоги до ОСОБА_3 за Генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/5 від 24.12.2007 та кредитними договорами № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р. та № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р.

Тобто права вимоги за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 позивач не набував.

В той же час, ним оскаржуються договори про відступлення права вимоги №372 від 29.12.2015, укладеного між ТОВ «Арма факторинг» та ТОВ «Теллус-М» та від 02.02.2018, укладеного між ТОВ «Теллус-М» та ТОВ «Ніка-2016», на підставі яких ТОВ «Ніка-2016» отримало право вимоги до ОСОБА_3 саме за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008.

Крім того, він також просить суд визнати відсутнім право вимоги ТОВ «Ніка-2016» за кредитним договором №014/3531/9/14415 від 25.04.2008.

Разом із цим, судом встановлено, що у своїй позовній заяві позивач, який не є стороною спірних договорів, взагалі не вказав та не обґрунтував жодним чином, які саме його права та/або законні інтереси порушують спірні правочини та в який спосіб.

За наслідками задоволення позову має відбуватися поновлення (захист) майнових прав позивача або ж його інтереси можуть бути реалізовані, внаслідок чого він здатний буде набути прав.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав також є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року в справі № 910/10011/19.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю, відсутні підстави для розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ