Ухвала

від 27.12.2022 по справі 463/2936/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2936/22

Провадження №1-кс/463/6800/22

У Х В А Л А

про залишення без розгляду

27 грудня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасовуванняарешту змайна в кримінальному провадженні №62021000000000499 від 07.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч. 2 ст. 212, ч.3 ст.358 КК України,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасовування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.09.2022 р., а саме на майно:

- Сигаретна машина, яка використовується для виготовлення сигарет типу «Кунгсайз», орієнтовний тип машини «Марк 9»;

- Лінія упаковки сигарет в пачку типу «Кінгсайз» зовні схожа на «HLP2».

В судові засідання 23.12.2022 р., 27.12.2022 р. заявник, не зважаючи на виклики слідчого судді, не з`явився з невідомих причин, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений в порядку визначеному ст. 135 КПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі «Стрижак проти України» Європейський суд з прав людини у рішенні від 8 листопада 2005 року констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на відмову повідомити заявника про дату та час слухання у цій справі.

У справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини (рішення від 21 липня 2011 року, яке набуло статусу остаточного 21 жовтня 2011 року) встановив, що при розгляді справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції було допущено порушення ст. 3, п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема, й через те, що суд апеляційної інстанції розглянув подану апеляцію на постанову місцевого суду без його участі та таким чином обмежив його право бути присутнім під час розгляду справи.

Також рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 11 квітня 2011 року, констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. При цьому Європейський суд у своєму рішенні в пунктах 25 і 26 наголосив про те, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Пункт 15 ч. 1 ст. 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме заявник.

Так, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Особа, яка подала клопотання неодноразово в судові засідання не з`являлась, не повідомляла про причини неявки, клопотань про відкладення розгляду такого не подавала. Беручи до уваги обмежені строки розгляду клопотання, а також необхідність розгляду такої хоча б в розумні строки, які через неявку заявника порушуються, прихожу до переконання, що клопотання слід залишати без розгляду, що не позбавляє особу, яка подала таке, права на повторне звернення до суду.

Оскільки залишення клопотання без розгляду не позбавляє ОСОБА_3 права повторно звернутись до слідчого судді з аналогічним клопотанням, в противагу прийняття рішення по суті за наслідками розгляду клопотання без участі особи, яка її подала, вважаю, що його право на судовий захист не буде порушено.

Вивчивши матеріали заяви, з врахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 КПК України, матеріали клопотання слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 303 КПК України, -

постановив:

клопотання ОСОБА_3 про скасовуванняарешту змайна в кримінальному провадженні №62021000000000499 від 07.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч. 2 ст. 212, ч.3 ст.358 КК України залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1