Рішення

від 06.12.2022 по справі 755/7125/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/7125/16-ц

Провадження №: 2/755/5513/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» про відшкодування завданої майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму завданої майнової шкоди в розмірі 17 209 (сімнадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 45 коп. та витрати на оплату судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.01.2013 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Проект М Плюс» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 046734, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією автомобіля марки ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 . 02.12.2013 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки AUDI Q3 державний номерний знак НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_1 . В результаті настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.12.2013 особою винною в настанні ДТП визнано ОСОБА_1 . Відповідно до висновку № 839-1/13 від 11.02.2014 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП 02.12.2013 складає 17 204 (сімнадцять тисяч двісті чотири) грн. 80 коп. Відповідно до рахунку-фактури № СЧ-0016087 від 23.12.2013 та рахунку-фактури № СЧ-0018660 від 17.02.2014, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 становить 17 209 (сімнадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 45 коп. (16 502,69+706,76). Керуючись умовами укладеного договору страхування, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатили на користь страхувальника (на рахунок ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський») суму страхового відшкодування в розмірі 17 209, 45 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у відповідності до статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви страхувальника від 03.12.2013 та страхових актів від 23.01.2014, 20.02.2014. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями № 19766 від 24.01.2014 та № 20671 від 21.02.2014. Разом з тим, на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «СК «НАСТА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5234339. У зв`язку із відсутністю доказів виконання відповідачем приписів ст. 33 Закону № 1961-IV, останні звернулись із даною позовною заявою з вимогами до винної особи, тобто ОСОБА_1 , оскільки завдана шкода має бути відшкодовано безпосередньо ним, як винною особою в настанні ДТП.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.05.2016 відкрито провадження у цій цивільній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні, відповідачу запропоновано подати письмові заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.

Копію зазначеної ухвали разом із судовою повісткою на 02.06.2016 було отримано позивачем 25.05.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками та судовою повісткою на 02.06.2016 відповідачем було отримано 31.05.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 05.07.2016, ухвалою, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2016 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 призначено у справі судову авто-товарознавчу експертизу, провадження по справі до отримання висновку експертизи - зупинено. З метою проведення експертизи у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та з Солом`янського районного суду міста Києва витребувано документи.

25.08.2016 до Дніпровського районного суду м. Києва з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» про відшкодування завданої майнової шкоди разом з клопотанням експерта щодо надання додаткових відомостей для проведення експертизи, зокрема, зазначення на яку дату необхідно визначити розмір матеріального збитку та що використовувати при проведення експертизи: акт огляду транспортного засобу чи протокол.

29.08.2016 з Солом`янського районного суду міста Києва надійшли витребувані судом документи на виконання ухвали суду від 05.07.2016.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.09.2016 провадження у вказаній цивільній справі було відновлено та призначено справу до розгляду.

30.09.2016 до суду надійшла заява представника позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - Галатенка Є.Є. про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача.

28.10.2016 до суду надійшла заява ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - Лобченко В.В. про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

13.12.2016 до Дніпровського районного суду м. Києва з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта № 662/16-23 від 07 грудня 2016 року, з посиланням на невиконання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи.

10.01.2017 до суду надійшла заява представника позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - Хромець А.О. про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судовому засіданні 16.01.2017, ухвалою, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії квитанції про оплату вартості експертизи.

16.03.2017 до суду від представника позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - Хромець А.О. надійшли витребувані судом документи, а саме: оригінал висновку № 839/13 від 11 лютого 2014 року з додатками.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.04.2017 провадження у даній цивільній справі було зупинено, а матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової авто-товарознавчої експертизи відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2016.

29.05.2017 до суду надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо направлення матеріалів справи для проведення судової експертизи до Черкаського відділення КНДІСЕ у зв`язку із високим рівнем завантаженості та прискорення проведення експертизи

13.06.2017 до суду з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта Ружинського О.Л. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи, про що повідомлено сторін листом суду від 21.06.2017.

18.07.2017 від представника позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - Корнілова Л.О. надійшло клопотання у відповідь на клопотання судового експерта Ружинського О.Л. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи № 581/17-23.

17.08.2017 до суду надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо направлення матеріалів справи для проведення судової експертизи, згідно якого суд було повідомлено про направлення справи для проведення експертизи до Черкаського відділення КНДІСЕ.

30.08.2017 з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи, копії якого також було направлено на адресу сторін.

05.09.2017 листом суду повідомлено сторін про призначення судового засідання для вирішення питання про відновлення провадження у даній цивільній справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2017 провадження у вказаній цивільній справі було відновлено та призначено справу до розгляду.

07.11.2017 з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта від 30.10.2017.

12.12.2017 до суду надійшло клопотання представника позивача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» - Українець Т.А. про долучення до матеріалів справи висновку № 839/13 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, внаслідок пошкодження в ДТП, станом на 02.12.2013, складеного судовим експертом - автотоварознавцем Коваль І.М. 09.12.2013.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.07.2018 у вказаній справі було зупинено провадження у справі до отримання висновку авто-товарознавчої експертизи, призначеної відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2016.

10.08.2022 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду повернулися матеріали цивільної справи № 755/7125/16-ц з висновком експерта від 03.08.2022 № 34369/21-54, які передані головуючому судді 01.09.2022.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2022 провадження у вказаній цивільній справі було поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач не використав своє право на подання письмові заперечення проти позову. Інших заяв та заперечень по суті справи від сторін не надійшло.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач про причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.12.2013 у справі № 760/26868/13-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу(т. 1 а.с.22).

Зі змісту вказаної постанови суду убачається, що відповідно до протоколу серія АБ2№379103 від 02.12.2013 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 02.12.2013 о 14 год. 20 хв. по вул. Курській, 13-Е в м. Києві, керуючи автомобілем марки «Ауді А-3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив пункт 10.9 Правил дорожнього руху, а саме під час руху заднім ходом, не врахував дорожню обстановку, не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні ДТП фактично визнав.

Станом на день розгляду справи постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 24.12.2013 у справі 760/26868/13-п є такою, що набрала законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з вимогами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

При цьому, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Так, 22.01.2013 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «Проект М Плюс» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 046734, за яким було застраховано транспортний засіб ЗАЗ TF55YO, 2011 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до пп. 9.5.5 п. IX. Загальних умов страхування, страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим Договором строк.

Згідно положень розділу X Загальних умов страхування, при настанні страхового випадку страховик визначає розмір збитку згідно з умовами цього договору. При визначенні розміру страхового відшкодування (при проведенні відновлювального ремонту) до уваги беруться виключно розрахунки, складені страховиком або акт (висновок) незалежної автотоварознавчої експертизи, підготовлений за його замовленням спеціалізованою організацією (оцінювачем, суб`єктом оціночної діяльності, судовим експертом) або обсяг коштів, визначений у калькуляції ремонту СТО.

ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою від 03.12.2013 про настання страхового випадку по договору страхування та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, у якій просив виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО.

Наявність та обсяг механічних пошкоджень, що спричинені автомобілю ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті ДТП, що сталася 02.12.2013, підтверджується даними про пошкодження транспортних засобів, що містяться у картці обліку ДТП № 9312171, заяві про настанні страхового випадку, актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 03.12.2013.

Згідно висновку додаткового експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику ЗАЗ TF55YO державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, внаслідок пошкодження в ДТП, станом на 02.12.2013, № 839-1/13 від 11.02.2014, що складений судовим експертом-автотоварознавцем Коваль І.М., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ЗАЗ TF55YO держ. № НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП 02.12.2013 складає 17 204,80 грн.

Згідно з рахунком-фактурою № СЧ-0016087 від 23.12.2013 та рахунком-фактурою № СЧ-0018660 від 17.02.2014, складених ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 становить 17 209 (сімнадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 45 коп.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» складено Страхові акти № UA2013120200028/L01/03 від 23.01.2014, № UA2013120200028/L01/04 від 20.02.2014 щодо автомобіля ЗАЗ TF55YO державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до яких на підставі наявних документів вказана подія кваліфікована як страховий випадок, у зв`язку з чим, прийнято рішення про відшкодування збитків на підставі умов договору страхування в розмірі 16 502,69 грн. та 706,76 грн., що разом становить - 17 209,45 грн. Крім того, вказане підтверджується розрахунками страхового відшкодування до страхового акту № UA2013120200028/L01/03 та № UA2013120200028/L01/04.

За ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило перерахування коштів у розмірі 17 209 ,45 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 19766 від 24.01.2014 на суму 16 502,69 грн; № 20671 від 21.02.2014 на суму 706,76 грн.

За вимогами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З наведеного убачається, що позивачем у розрізі спірних правовідносин було обрано спосіб захисту, шляхом звернення з вимогою відшкодувати шкоду безпосередньо до завдавача шкоди.

Так, згідно висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Втім, як убачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «СК`НАСТА» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому обов`язок страхувальника повідомити страховика про настання страхового випадку останнім не було виконано.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, підпункт 33.1.4 (до набрання чинності Законом № 3045-VI від 17 лютого 2011 року - підпункт 33.1.2) пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Так, дійсно серед положень, наведених у статті 37 зазначеного Закону, не наводяться приписи, які передбачали б право вимоги безпосередньо до винної особи (завдавача шкоди), у разі наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі якщо страхувальник не повідомив страховика про настання страхового випадку.

Вказане кореспондує із висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018, де зазначено, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інститутустрахування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Втім, у розрізі спірних правовідносин, що виникли між сторонами та зокрема, відсутності будь-яких заперечень із боку відповідача, у частині правомірності таких вимог позивача, окрім розміру відшкодування, суд доходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог, оскільки відповідач, свідомо припускаючи настання негативних наслідків у подальшому, безпосередньо визнання вини у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, не повідомив страховика про настання страхового випадку, чим позбавив можливості страховика встановити дійсні обставини ДТП та здійснити усі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини та здійснити страхове відшкодування у належний спосіб та на умовах договору, укладеного між сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, відповідно до Висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 03.08.2022 № 343269/21-54, складеного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Єрмоленко Олегом, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ» модель «TF55YO», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, яка мала місце 02.12.2013 дорівнювала 18 756, 59 грн.

Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України), приймаючи до уваги вимоги ст. 1187 ЦК України, із врахуванням встановлених обставин, зокрема даних Висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 03.08.2022 № 343269/21-54, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» про відшкодування завданої майнової шкоди, в частині відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 17 209 (сімнадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 45 коп., у межах заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд доходить висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» про відшкодування завданої майнової шкоди.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 9, 20 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ: 20782312, 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (код ЄДРПОУ: 35893575, 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 6) про відшкодування завданої майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдану майнову шкоду в розмірі 17 209 (сімнадцять тисяч двісті дев`ять) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: