Ухвала

від 27.12.2022 по справі 904/1087/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 904/1087/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі

за позовом Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок

до: 1) Дніпровської районної ради, 2) Петриківської районної ради, 3) Єлизаветівської сільської ради, 4) Петриківської селищної ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Дніпровського мисливсько-рибальського виробничого підприємства Українського товариства мисливців та рибалок, 2) Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна в розмірі 2 684,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022, ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 у справі № 904/1087/20, надіслана 14.12.2022 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму становить 2 102,00 грн (станом на 01.01.2020).

Предметом позову у цій справі є визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, вартістю 2 684,16 грн, що становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн станом на 2020 рік), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Звертаючись із касаційною скаргою, Підприємство "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права у випадку застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; не з`ясував у повному обсязі обставини, що мають значення для справи; не дослідили зібрані у справі докази.

При цьому у поданій касаційній скарзі не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Оскільки доводи касаційної скарги Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок не містять обґрунтування щодо необхідності відкриття касаційного провадження у малозначній справі, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Однак вказана касаційна скарга Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок не містить обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд з власної ініціативи таких обставин також не вбачає.

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 904/1087/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та передачу справи ра розгляд Великої Палати Верховного Суду слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 2,12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 904/1087/20.

2. Матеріали касаційної скарги, у тому числі платіжну інструкцію від 16.12.2022 № 466 про сплату судового збору на суму 5 368,32 грн, повернути Підприємству "Дніпродзержинське мисливсько-рибальське господарство" Дніпродзержинської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак