Постанова

від 15.12.2022 по справі 910/15344/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2022 р. Справа№ 910/15344/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеров Е.Н. за довіреністю;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Скрипчук М.Є. за ордером;

від відповідача 3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 (повний текст складено 29.12.2021)

у справі №910/15344/21 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ."

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ"

3. ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 1 754 000 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (далі відповідач 1, Банк) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." (далі відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" (далі відповідач 2), ОСОБА_1 (далі відповідач 3) та просило стягнути з відповідачів солідарно 1 754 000,00 грн, у тому числі: 1 020 000,00 грн простроченої заборгованості (сума авансування) та 734 000,00 грн простроченої заборгованості за залишком накладних (залишкова сума).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 1 неналежним чином виконував зобов`язання за Договором про факторингове обслуговування №168/20-F від 14.12.2020 року, у зв`язку із чим станом на 01.09.2021 утворилась заборгованість в загальній сумі 1 754 000,00 грн, у зв`язку із чим позивач набув право грошової вимоги (дебіторської заборгованості) по відношенню до відповідача 2, з яким відповідач 1 несе солідарну відповідальність, а зобов`язання також забезпечувались відповідачем 3 на підставі Договору поруки №168/20-F/Р-1 від 14.12.2020 року.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову, посилався на те, що органом ДВС були арештовані його рахунки у зв`язку із виконанням рішення суду у справі №910/3588/20, тому з серпня 2021 року він не міг сплачувати кошти по кредитним зобов`язанням, про що повідомлялось позивачу, однак за заявою Банку було порушено кримінальне провадження і правоохоронними органами були вилучені всі наявні документи щодо фінансово-господарської діяльності, усе майно та виробниче обладнання арештовано та вилучено, а складські та виробничі приміщення опечатані, що не дозволяє повноцінно вести господарську діяльність, отже позивач своїми діями заблокував діяльність відповідача 2, у зв`язку із чим товариство не може виробляти продукцію, реалізовувати і сплачувати кошти за договором.

Відповідач 2, заперечуючи проти позову, посилався на те, що його не було повідомлено про укладання Договору факторингу, що є обов`язковим згідно його пункту 3.2.5; між відповідачем 2, як покупцем, та відповідачем 1, як постачальником, був укладений Договір поставки №210111/01 від 11.01.2021, право вимоги за яким передано Банку, згідно якого відповідач 2 отримав товар (костюми біозахисту/комбінезон) на суму 4 212 000,00 грн, та у кінці квітня утворилась заборгованість в сумі 3 770 000,00 грн, і товар на вказану суму, за домовленістю сторін договору, був повернутий на постачальнику 16.06.2021, тому заборгованість по договору поставки відсутня; за умовами Договору факторингу відповідач 1 зобов`язаний був повідомити позивача про всі повернення товарів дебіторами і повернути кошти позивачу, а тому відповідач 1 повинен самостійно відповідати за вказані порушення. Також вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу 60000,00 грн.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову, дотримувалась доводів, аналогічним доводам, викладеним у відзиві відповідача 1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ.", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ", ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" заборгованість у розмірі 1754000 грн. та стягнуто з кожного відповідача окремо по 8 770 грн. судового збору

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" 17.01.2022 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ" та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем 2 було повернуто відповідачу 1 товар на загальну суму 3 770 000,00 грн і станом на 17.06.2021 заборгованість по Договору поставки була відсутня, що підтверджується видатковими накладними, які є первинними документами, та актом звірки, однак суд першої інстанції необґрунтовано відхилив вказані докази. Також вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу 60000,00 грн, докази понесення яких будуть надати в порядку, визначеному ГПК України.

Сторони неодноразово належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), шляхом направлення ухвал суду на адреси державної реєстрації та на адреси електронної пошти.

Ураховуючи положення статей 202, 270 ГПК України, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на обізнаність сторін про розгляд справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, і участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідачів 1, 3.

За клопотанням представника відповідача 2 судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача 2 (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2020 року між Акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК", як Фактором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ", як Клієнтом, було укладено Договір про факторингове обслуговування №168/20-F, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта в загальному розмірі не більше 12000000,00 грн. (Ліміту Факторингу), а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги (включаючи всі види штрафних санкцій) до Дебіторів за Контрактами та зобов`язаний сплатити Проценти за користування факторинговим фінансуванням та інші передбачені цим Договором платежі в порядку та у терміни, обумовлені цим Договором. Фінансування за цим Договором може надаватися Фактором як однією сумою, так і декількома сумами відповідно та у порядку, передбаченому цим Договором. Клієнт бере на себе зобов`язання перед Фактором відповідати за зобов`язаннями Дебіторів, які виникають з умов Контракту, в повному обсязі зобов`язань (том 1 а.с.177-190).

Протягом терміну дії цього договору кожне право грошової вимоги до дебітора вважається набутим Фактором (відступленим Клієнтом) з дати підписання сторонами реєстру. (п.2.3 Договору).

Згідно з п. 5.1.1 Договору перелік Дебіторів визначається в додатку №1 до цього Договору. Сторони зобов`язуються переглядати Перелік Дебіторів не рідше одного разу на кожні три місяці протягом терміну дії цього Договору.

Відповідно до п. 8.1.1 Договору керуючись ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України домовилися, що Клієнт виступає Поручителем перед Фактором за виконання Дебіторами Клієнта зобов`язань по сплаті коштів за Угодами, право вимоги за якими відступлено Клієнтом Факторові відповідно до умов цього Договору. Клієнт несе солідарну відповідальність перед Фактором за виконання Дебітором зобов`язань, які виникли на підставі Контракту та кожної окремої Угоди.

Пунктом 8.1.2 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Дебітором зобов`язань по оплаті коштів за Угодою, Право грошової вимоги за якою відступлено Клієнтом Факторові, Клієнт як поручитель Дебітора (солідарний боржник) зобов`язується в порядку, передбаченому п.п. 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, оплатити Факторові заборгованість Дебітора в повному обсязі, право стягнення якої належить Факторові на підставі цього Договору та умов Контракту та/або Угоди, і відшкодувати Факторові всі понесені ним збитки, пов`язані з невиконанням Дебітором своїх зобов`язань.

У відповідності до п. 8.1.4 Договору факторингу, відповідальність Клієнта як Поручителя обмежується сумою заборгованості Дебітора за Угодою, яка виникла в результаті невиконання або неналежного виконання Дебітором зобов`язань, передбачених Контрактом і угодою.

Цей Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до 13.12.2012 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов цього Договору. (п.11.1 Договору)

Додатковою угодою №3 від 28.04.2021 року до Договору про факторингове обслуговування №168/20-F від 14.12.2020 року Сторони виклали статті 1, 2 Договору в новій редакції:

"1.1. Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта в загальному розмірі не більше 13 020 000,00 грн. (Ліміту Факторингу), а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги (включаючи всі види штрафних санкцій) до Дебіторів за Контрактами та зобов`язаний сплатити Проценти за користування факторинговим фінансуванням та інші передбачені цим Договором платежі в порядку та у терміни, обумовлені цим Договором. Фінансування за цим Договором може надаватися Фактором як однією сумою, так і декількома сумами відповідно та у порядку, передбаченому цим Договором. Клієнт бере на себе зобов`язання перед Фактором відповідати за зобов`язаннями Дебіторів, які виникають з умов Контракту, в повному обсязі зобов`язань" (том 1 а.с.195-196).

2.1. В якості оплати за відступлення Клієнтом права грошової вимоги Фактор сплачує на поточний рахунок Клієнта в Акціонерному товаристві "Комерційний Індустріальний Банк" кошти у наступному порядку:

2.2.1 За Правами грошової вимоги до дебіторів Міністерство оборони України, ПІДПРИЄМСТВО "МОНОЛІТ- БІЗНЕС" ВОІ СОІУ 80%; за Правами грошової вимоги до дебітора ТОВ "АЛЬФА ШУЗ" (код 41034963) 60% (шістдесят процентів) від розміру грошового зобов`язання, Права вимоги щодо яких відступлені Фактору (Сума авансування), не пізніше наступного робочого дня від дати підписання Фактором відповідного Реєстру та надання Фактору Первинних документів, що засвідчують Право вимоги;

2.2.2 За Правами грошової вимоги до дебіторів Міністерство оборони України, ПІДПРИЄМСТВО "МОНОЛІТ- БІЗНЕС" ВОІ СОІУ 20%; за Правами грошової вимоги до дебітора ТОВ "АЛЬФА ШУЗ" (код 41034963) 40% від розміру грошового зобов`язання, Права вимоги що відступлені Фактору, не пізніше наступного робочого дня від дати повного виконання Дебітором перед Фактором зобов`язання, що випливає з Права вимоги (визначається за датою надходження Повної суми грошового зобов`язання, зазначеною в Реєстрі, на відповідний рахунок Фактора), крім випадків, передбачених п.п. 8.1.2 цього Договору, за винятком усіх сум, що Позивач вправі утримати у випадку і порядку, передбаченому даним Договором, по конкретній Угоді."

Додатком №1 до Договору про факторингове обслуговування №168/20-F від 14.12.2020 року в редакції Додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року Сторони узгодили перелік дебіторів, заборгованість за яким приймається до факторингу станом на 28.04.2021 р., зокрема, до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ" за договором поставки №210111/01 від 11.01.2021 року, ліміт на дебітора 1 020 000 грн. 00 коп. (том1 а.с.196).

На виконання умов Договору про факторингове обслуговування Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ" передало Акціонерному товариству "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" права грошових вимог прийнятих до факторингу, зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" за договором поставки №210111/01 від 11.01.2021 року на підставі видаткових накладних №П-0166 від 19.04.2021 р., №П-0168 від 21.04.2021 р., №П-0174 від 26.04.2021 р., №П-0177 від 27.04.2021 р. на загальну суму 1754000 грн., що підтверджується реєстром №23 від 28.04.2021 року (том 1 а.с.207).

Також в якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором про факторингове обслуговування 14.12.2020 року між Акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК", як Кредитором, та ОСОБА_1 , як Поручителем, було укладено Договір поруки №168/20-F/, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед кредитором за виконання Клієнтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." зобов`язань за Договором №168/20- F про факторингове обслуговування від 14.12.2020р. зі всіма додатковими угодами до нього, укладеними та тими, що будуть укладені в майбутньому між Кредитором та Клієнтом, відповідно до якого Кредитор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта та Кредитор набуває права грошової вимоги (дебіторської заборгованості) Клієнта (включаючи всі види штрафних санкцій) по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений в додатку 1 до договору, за контрактами, суми та строки виконання зобов`язань за якими зазначені в реєстрах до договору факторингу та прийом платежів за ними, з лімітом факторингу, тобто загальної суми фінансування клієнта (максимальної заборгованості на клієнта за факторингом) 12000000 грн терміном факторингового фінансування по 13.12.2021 р., при цьому зобов`язання по розрахунках діють до повного їх виконання, а клієнт зобов`язується в порядку та розмірі, визначеному Договором, за здійснення факторингу сплатити Кредитору проценти в розмірі 10% річних за фактичний період користування факторинговими коштами (процентна ставка на період терміну очікування 15% за користування факторинговим фінансуванням), а також сплатити інші платежі, комісії, пені та штрафи, в розмірах та в строки, передбачені договором факторингу (том 1 а.с.197-198).

Згідно з п.1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за договором факторингу в тому ж розмірі, що і Клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, винагороди, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Додатковою угодою №1 від 28.04.2021 року до Договору поруки №168/20-F/Сторони виклали п.1.1 в новій редакції:

"Поручитель поручається перед кредитором за виконання Клієнтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." зобов`язань за Договором №168/20- F про факторингове обслуговування від 14.12.2020р. зі всіма додатковими угодами до нього, укладеними та тими, що будуть укладені в майбутньому між Кредитором та Клієнтом відповідно до якого Кредитор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта, а Кредитор набуває права грошової вимоги (дебіторської заборгованості) Клієнта (включаючи всі види штрафних санкцій) по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений в додатку 1 до договору, за контрактами, суми та строки виконання зобов`язань за якими зазначені в реєстрах до договору факторингу, та прийом платежів за ними, з лімітом факторингу, тобто загальної суми фінансування клієнта (максимальної заборгованості на клієнта за факторингом) 13020000 грн терміном факторингового фінансування по 13.12.2021 р., при цьому зобов`язання по розрахунках діють до повного їх виконання, а Клієнт зобов`язується в порядку та розмірі, визначеному Договором, за здійснення факторингу сплатити Кредитору проценти в розмірі 10% річних за фактичний період користування факторинговими коштами (процентна ставка на період терміну очікування 15% за користування факторинговим фінансуванням), а також сплатити інші платежі, комісії, пені та штрафи, в розмірах та в строки, передбачені договором факторингу." (том 1 а.с.199).

Позивач вказує, що відповідач 1, в порушення умов вказаного Договору про факторингове обслуговування, допустив прострочення виконання договірних зобов`язань, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в загальній сумі 1 754 000,00 грн, у тому числі: 1 020 000,00 грн простроченої заборгованості (сума авансування) та 734 000,00 грн простроченої заборгованості за залишком накладних (залишкова сума), що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по особовим рахункам відповідача 1 (том 1 а.с.29-147).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідачів суму простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 020 000 грн та суму простроченої заборгованості за залишком накладних у розмірі 734 000 грн.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 1 та відповідач 3 (яка також є директором відповідача 1) посилались на те, що рахунки товариства були арештовані у зв`язку із виконанням рішення суду у справі №910/3588/20, тому з серпня 2021 року товариство не могло сплачувати кошти по кредитним зобов`язанням, про що повідомлялось позивачу, однак за заявою Банку було порушено кримінальне провадження і правоохоронними органами були вилучені всі наявні документи щодо фінансово-господарської діяльності, усе майно та виробниче обладнання арештовано та вилучено, а складські та виробничі приміщення опечатані, що не дозволяє повноцінно вести господарську діяльність, отже позивач своїми діями заблокував діяльність відповідача 2, у зв`язку із чим товариство не може виробляти продукцію, реалізовувати і сплачувати кошти за договором.

На підтвердження вказаних доводів відповідачами 1, 3 були надані лист позивача від 22.09.2021 щодо рефінансування, лист відповідача 1 від 29.09.2021 до НБУ щодо дій позивача, заява від 07.10.2021 до ТУ ДБР у м.Києві про вчинення кримінального правопорушення, Витяг з Державного реєстру обтяжень (том 1 а.с.247-254).

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач стверджував, що його не було повідомлено про укладання Договору факторингу, що є обов`язковим згідно його пункту 3.2.5; між відповідачем 2, як покупцем, та відповідачем 1, як постачальником, був укладений Договір поставки №210111/01 від 11.01.2021, право вимоги за яким передано Банку, згідно якого відповідач 2 отримав товар (костюми біозахисту/комбінезон) на суму 4 212 000,00 грн, та у кінці квітня утворилась заборгованість в сумі 3770000,00 грн; товар на вказану суму, за домовленістю сторін договору, був повернутий постачальнику 16.06.2021 і заборгованість по договору поставки відсутня; за умовами Договору факторингу відповідач 1 зобов`язаний був повідомити позивача про всі повернення товарів дебіторами і повернути кошти позивачу, а тому відповідач 1 повинен самостійно відповідати за вказані порушення.

На підтвердження вказаних доводів відповідачем 2 було подано Договір поставки №210111/01 від 11.01.2021, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ.", як постачальник, зобов`язалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ", як покупця, а покупець зобов`язався прийняти товари медичного призначення (том 2 а.с.3-4).

Пунктом 1.2 Договору поставки визначено, що загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), одиниці виміру та ціна одиниці виміру товару зазначаються у накладних.

Пунктом 3.2 Договору поставки встановлено, що розрахунок за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу до 90 календарних днів.

Згідно п.4.2 Договору поставки сторони домовились, що датою поставки товару за цим договором вважається дата отримання товару покупцем. Поставка товару підтверджується видатковою накладною, яку уповноважені представники сторін зобов`язані підписати в момент поставки, а якщо це неможливо безпосередньо після поставки товару.

На виконання умов Договору відповідач 1 поставив відповідачу 2 товар на загальну суму 4 212 000,00 грн, що підтверджується наявними видатковими накладними: від 14.01.2021 на суму 130 000,00 грн, від 20.01.2021 на суму 312 000,00 грн, від 29.01.2021 на суму 270 000,00 грн, від 16.04.2021 на суму 468 000,00 грн, від 19.04.2021 на суму 350 000,00 грн, від 20.04.2021 на суму 640 000,00 грн, від 21.04.2021 на суму 530 000,00 грн, від 22.04.2021 на суму 198 000,00 грн, від 23.04.2021 на суму 440 000,00 грн, від 26.01.2021 на суму 391 000,00 грн, від 27.04.2021 на суму 483 000,00 грн (том 2 а.с.5-15).

Відповідач вказує, що отриманий товар ним був оплачений частково в загальній сумі лише 442 000,00 грн (по накладним від 14 та 20.01.2021), однак розуміючи відсутність комерційної вигоди від продажу поставленого товару, домовився із постачальником про його повернення та 16 червня 2021 повернув відповідачу 1 залишок товару на суму 3 770 000,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №1 від 16.06.2021 на суму 3500000,00 грн та №2 від 16.06.2021 на суму 270 000,00 грн, а також актом звірки взаємних розрахунків по договору станом на 18.10.2021 (том 2 а.с.16-18).

Крім цього, відповідачем 2 надано додаткову угоду №1 від 10.06.2021, якою сторони доповнили договір поставки пунктом 4.5, відповідно до якого покупець має право в будь-який момент повернути постачальнику товар, поставлений останнім згідно умов цього договору на адресу покупця. Продавець зобов`язаний прийняти товар, який повертається покупцем, за умови, що він має первісний товарний вигляд і зберіг належну якість. У разі дотримання вимог стосовно вигляду й якості продавець зобов`язаний повернути покупцеві сплачену за нього суму грошових коштів (том 2 а.с.151).

В обґрунтування неможливості подачі вказаної додаткової угоди разом із відзивом відповідач 2 послався на те, що оригінал вказаної угоди був направлений на підпис відповідачу 1 і ним повернутий лише 07.12.2021 у відповідь на адвокатський запит від 23.11.2021 (том 1 а.с.135).

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 2 про долучення вказаної додаткової угоди до матеріалів справи.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є доведеними і обґрунтованими.

Відповідач 2 у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду лише в частині в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ".

Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції виключно в частині наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ".

Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі наступних правочинів:

- Договору про факторингове обслуговування №168/20-F від 14.12.2020 року, який укладений між позивачем (фактор) та відповідачем 1 (клієнт), та за правовою природою є договором факторингу;

- Договору поруки №168/20-F/Р-1 від 14.12.2020 року, який укладений між позивачем (кредитор) та відповідачем 3 (поручитель), та забезпечує виконання зобов`язань за Договору про факторингове обслуговування;

- Договору поставки №210111/01 від 11.01.2021, який укладений між відповідачем 1 (постачальник) та відповідачем 2 (покупець), і право вимоги за яким, за доводами позивача, перейшло до нього.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про солідарне стягнення заборгованості з боржника (відповідача 1), поручителя (відповідача 2) та дебітора клієнта (відповідача 3).

Статтею 350 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи.

Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Зі змісту Реєстру №23 від 28.04.2021 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ" на підставі Договору про факторингове обслуговування відступило на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" за договором поставки №210111/01 від 11.01.2021 року на підставі видаткових накладних №П-0166 від 19.04.2021 р., №П-0168 від 21.04.2021 р., №П-0174 від 26.04.2021 р., №П-0177 від 27.04.2021 р. на загальну суму 1754000 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що право вимоги за вказаними накладними перейшло до позивача з моменту підписання сторонами реєстру №23 від 28.04.2021 року.

Однак, при цьому судом першої інстанції не були враховані вищенаведені положення частини 2 статті 1078 ЦК та умови пункту 3.3 Договору поставки, згідно яких розрахунок за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу до 90 календарних днів.

Враховуючи вказані умови договору поставки, строк оплати по накладній від 19.04.2021 встановлений до 18.07.2021, по накладній від 21.04.2021 - до 20.07.2021, по накладній від 26.04.2021 - до 25.07.2021 та по накладній від 27.04.2021 - до 26.07.2021.

Таким чином, відповідач 1 передав позивачу майбутні вимоги, оскільки на дату укладання Реєстру №23 від 28.04.2021 строк оплати по жодній з цих накладних не настав.

Статтею 265 ГК України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджується, що відповідач 1 поставив відповідачу 2 товар на загальну суму 4 212 000,00 грн, однак одержаний товар покупцем був оплачений частково лише в сумі 442 000,00 грн, та, відповідно до умов пункту 3.3 договору поставки, була наявна прострочена заборгованість по накладній від 29.01.2021 в сумі 270 000,00 грн, строк оплати якої настав 29.04.2021, право вимоги по якій позивачу не передавалось.

Частинами 4 статті 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Згідно з частиною 2 статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Таким чином, цивільним законодавством передбачено можливість повернення неоплаченого товару, отже, відповідач 1 та відповідач 2 мали право домовитись про відмову від правочину та про повернення товару.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними №1 від 16.06.2021 на суму 3 500 000,00 грн та №2 від 16.06.2021 на суму 270000,00грн, які є первинними бухгалтерськими документами, підтверджується факт повернення відповідачем 2 відповідачу 1 залишку товару на суму 3 770 000,00 грн.

Висновок суду першої інстанції про відсутність у видаткових накладних посилань на договір поставки №210111/01 та неприйняття їх, у зв`язку із цим, в якості належних доказів повернення товару, апеляційним господарським судом визнається необґрунтованими, оскільки вказані видаткові накладні підписані представниками постачальника і покупця, підписи яких скріплені печатками товариств і мають всі обов`язкові реквізити та дозволяють встановити зміст і обсяг господарської операції, отже, є належними первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім цього, повернення товару та відсутність заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків по договору поставки станом на 18.10.2021, який складений між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, однак акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто, має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Статтею 512 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач 1 передав позивачу майбутні вимоги, оскільки на дату укладання Реєстру №23 від 28.04.2021 строк оплати по жодній з накладних не настав, а з 17.06.2021 у відповідача 2 була відсутня жодна заборгованість перед відповідачем 1.

Згідно стаття 516 заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Пунктом 3.2.2 Договору про факторингове обслуговування визначено, що Клієнт зобов`язується до моменту підписання сторонами першого Реєстру (відступлення Клієнтом Фактору права грошової вимоги) подати в Банк повідомлення Дебіторам (за формою згідно додатку №4 цього Договору) з відміткою Дебіторів про ознайомлення. До подання в Банк повідомлення Дебіторів з відміткою про ознайомлення, підписання першого Реєстру та перерахування коштів згідно п.2.2.1 цього Договору не здійснюється.

Згідно з п.3.2.5 Договору про факторингове обслуговування Клієнт зобов`язується направити повідомлення у строк не пізніше 5 календарних днів з дати підписання цього договору /укладення, Дебіторам за формою згідно додатку №4 до цього Договору про відступлення Фактору прав грошової вимоги та зміну умов перерахування коштів за відповідним контрактом, зазначений у п.3.1.3 цього Договору.

З наявного у справі Реєстру №23 від 28.04.2021, згідно якого відступалось право вимоги за Договором поставки, вбачається, що відповідача 2 не повідомляли про відступлення права вимоги, отже, повернення товару відповідачу 1 є належним виконанням зобов`язання, а позивач, як новий кредитор, у даному випадку несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позивачу не перейшло право вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача 2 по договору поставки, оскільки станом на час подання позову така заборгованість була відсутня, отже, позовні вимоги до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ" не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ" з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові до ТОВ "АЛЬФА ШУЗ", в іншій частині рішення залишається без змін, отже, апеляційна скарга задовольняється повністю.

Відповідно до ч. 14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у задоволенні позову до відповідача 2, судові витрати, понесені позивачем при поданні позову, підлягають перерозподілу та стягненню з відповідачів 1 та 3 у рівних частинах на користь позивача.

Судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом справи, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача 2.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" відмовити.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у наступній редакції:

"1. Позов Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." (04073, місто Київ, ПРОВУЛОК КУРЕНІВСЬКИЙ, будинок 17, Ідентифікаційний код юридичної особи 42283030), ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) заборгованість у розмірі 1 754 000 (один мільйон сімсот п`ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." (04073, місто Київ, ПРОВУЛОК КУРЕНІВСЬКИЙ, будинок 17, Ідентифікаційний код юридичної особи 42283030) на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) судовий збір у розмірі 13155 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) судовий збір у розмірі 13155 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп."

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили."

4. Стягнути з Акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 21580639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ШУЗ" (65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Базарна, будинок 5/5, Ідентифікаційний код юридичної особи 410347963) 39 365 (тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.12.2022.

Головуючий суддяТ.П. Козир

СуддіМ.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко