Рішення

від 28.12.2022 по справі 910/8133/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2022Справа № 910/8133/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8133/22

За позовом Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" (36034, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Великотирнівська, будинок 29/1, квартира 64; ідентифікаційний код: 19360913)

До Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570)

Про стягнення пені у розмірі 94 318, 88 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення пені у розмірі 94 318, 88 грн за безпідставне списання коштів з рахунка.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 залишено позову заяву без руху та встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви.

19.08.2022 до суду від позивача надійшла заява вих. №11/35 від 15.09.2022, якою позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8133/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд:

(1) застосувати спеціальну позовну давність до вимоги про стягнення пені;

(2) відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

24.10.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував проти доводів, викладених у відзиві.

07.11.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення.

Інших клопотань чи заяв від сторін до суду не надходило до моменту прийняття рішення у справі.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

26.12.2011 Спільне українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" підписало Заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно цієї заяви позивач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" (надалі «Умови»), які разом із Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, складають Договір банківського обслуговування (надалі - "Договір") та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті відповідача (www.privatbank.ua), AT КБ "Приватбанк" публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, у зв`язку чим публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

31.07.2013 Спільне українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" підписало заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої останньому було відкрито рахунок.

Також, з 16.08.2013 Спільне українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24 почало користуватись послугою "Гарантований платіж" (надалі - «договір від 16.08.2013»).

11.02.2021 згідно меморіальних ордерів №173721657 та №170617355 Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» було списано з рахунку Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» грошові кошти у розмірі 123 706,37 грн та у розмірі 132 916,06 грн, з призначенням платежу: «Погашення заборгованості по договору №б/н від 26.12.2011» та «Погашення заборгованості по гарантованим платежам по договору №б/н від 16.08.2013» відповідно.

Вважаючи, що грошові кошти АТ КБ «Приватбанк» було списано за відсутності договірних умов списання грошових коштів та без розпорядження клієнта, у травні 2021 року Спільне українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до КТ КБ "Приватбанк" про стягнення 256 622,43 грн безпідставно списаних 11.02.2021 коштів (справа №910/8454/21).

Рішенням Господарського суду міста Києва 03.08.2021 у справі №910/8454/21 за позовом Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 256 622, 43 грн позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» грошові кошти у розмірі 242 098, 40 грн, судовий збір у розмірі 3631, 48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 434, 03 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/8454/21 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/8454/21 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №910/8454/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/8454/21.

У рішенні Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 у справі №910/8454/21, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, встановлено, що банк мав право на списання заборгованості за договором №б/н від 16.08.2013, саме у розмірі 14 524,03 грн. Інша частина грошових коштів у розмірі 109 182,34 грн, яка була списана із поточного рахунку позивача згідно меморіального ордеру №170617355 від 11.02.2021, в тому числі заборгованість за договором від 26.12.2011 у розмірі 123 706,37 грн, що списана згідно меморіального ордеру №173721657 від 11.02.2021 без надання належних та достатніх доказів на підтвердження її виникнення, визнається судом такою, що була списана банком безпідставно, без розпорядження клієнта, та з порушенням норм чинного законодавства.

За наведених обставин, у справі №910/8454/21 суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Светолюкс" у розмірі 242 098,40 грн.

08.02.2022 відкрито виконавче провадження №68557240 про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» грошових коштів у розмір 242098, 40 грн, судового збору у розмірі 3631, 48 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 434, 03 грн.

01.06.2022 на підставі платіжного доручення №120882 від 01.06.2022 кошти у розмірі 255 163, 91, у тому числі 242 098, 40 грн безпідставно списані кошти, були перераховані на поточний рахунок позивача Печерським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач, з посиланням на пункт 32.3.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), та з огляду на встановлені у рішенні суду обставини щодо безпідставного списання з поточного рахунку 242 098, 40 грн, нараховує пеню у розмірі 30% за період з 11.02.2021 по 01.06.2022, яку відповідач повинен сплатити у зв`язку із списанням коштів без законних підстав.

II. Предмет та підстави позову.

Предметом позову Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» є стягнення пені у розмірі 94 318, 88 грн за період з 11.02.2021 по 01.06.2022, нараховану на суму безпідставно списаних відповідачем коштів 242 098, 40 грн.

Юридичними підставами позову є пункт 32.3.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) та стаття 75 Господарського процесуального кодексу України.

Фактичними підставами позову є несплата відповідачем пені у розмірі 94 318, 88 грн за період з 11.02.2021 по 01.06.2022, нараховану на суму безпідставно списаних коштів 242098, 40 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) Відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 94 318, 88 грн, розраховану виходячи з 30% безпідставно списаних коштів, за період з 11.02.2021 по 01.06.2022.

(2) Щодо втрати чинності Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» позивач зазначив, що вказаний закон в період, за який було нараховано пеню, був чинним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

(3) Що стосується спеціального строку давності, позивач зазначив, що згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (Covid-19), строки, визначені стаття 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби, розпочався 12 березня 2020 року та продовжується у даний час.

(4) Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує, що розмір відсотків за користування короткостроковими кредитами для малого бізнесу, на строк від 30 днів, в АТ КБ «Приватбанк» за період з 11.02.2021 по 01.06.2022 становив не менше 30% річних.

IV. Заперечення відповідача.

Відповідач у своїх заявах по суті справи заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає:

(1) Посилання позивача на Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в цілому та п. 32.3.2. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зокрема є безпідставним, адже відповідний закон втратив чинність від 01.08.2022

(2) За будь-якої правової підстави розрахунку пені, строк спеціальної позовної давності для стягнення пені сплинув щодо кожного дня нарахування пені окремо в межах періоду 11.02.2021-24.08.2021. На думку відповідача, позовна вимога про стягнення пені заявлена поза межами спеціального строку позовної давності, про застосування якої просить відповідач.

(3) У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що між сторонами спору відсутні правовідносини за овердрафтом, при цьому надає суду «Паспорт споживчого кредиту «Оплата частинами», та вказує, що при розрахунку пені підлягає застосуванню ставка 0,01%.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи наявні підстави для стягнення з відповідача пені на підставі п. 32.3.2. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»?

- Яка процентна ставка підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку пені?

- Чи підлягає задоволенню клопотання відповідача про застосування строку позовної давності?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача пені на підставі п. 32.3.2. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2.37. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (яка була чинна на момент виникнення правовідносин) банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов`язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.

Як встановлено пунктом 32.3.2. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (чинного на момент виникнення правовідносин) у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі №910/8454/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, встановлено факт безпідставного, без розпорядження клієнта, та з порушенням норм чинного законодавства списання відповідачем з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 242 098, 40 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК обставина, щодо безпідставного списання відповідачем з рахунку позивача грошових коштів у розмірі 242 098, 40 грн 11.02.2021 не потребує доказуванню.

Таким чином, відповідач має сплати позивачу пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу згідно з поданим позивачем розрахунком, який проведений відповідно до вимог чинного законодавства, тому приймається судом.

Посилання відповідача, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Статтею 58 Конституції України закріплено один із найважливіших загальновизначених принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

У пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Ст. 5 ЦК України «Дія актів цивільного законодавства у часі» визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою (пряма дія норми у часі). Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (висновок Верховного Суду України у постанові від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15).

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» втратив чинність 01.08.2022, в той час, як пеня нарахована позивачем за період з 11.02.2021 по 01.06.2022, тобто, до втрати чинності закону.

Отже, до відносин, які виникли між сторонами в даній справі підлягають застосуванню положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Висновок суду про розмір процентної ставки, яка підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку пені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надає суду розрахунок пені, здійснений за період 11.02.2021 по 01.06.2022, і розрахований виходячи з процентної ставки 30%

28.06.2022 ПП «Крона» звернулось до АТ КБ «Приватбанк» із запитом вих. №2022/06-28/01 в якому просило повідомити розмір процентної ставки/процентних ставок/, встановленої АТ КБ «Приватбанк» у період з 01.02.2021 по 01.06.2022 по короткострокових кредитах в національній валюті України у розмірі до 300 000 грн для юридичних осіб.

Листом від 15.07.2022 №20.1.0.0.0/7-220629/10947 АТ КБ «Приватбанк» повідомило про розмір відсотків за користування короткостроковими кредитами для малого бізнесу, зокрема, на строк понад 30 днів, процентна ставка становить 30%.

Судом встановлено, що банк користувався коштами позивача 474 дні, тобто, понад 30 днів. Відповідно, підлягає застосуванню ставка 30%

Заперечення відповідача з приводу проведеного позивачем розрахунку безпідставні, оскільки суперечать вищевстановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Наданий відповідачем «Паспорт споживчого кредиту «Оплата частинами» (що в тому числі є короткостроковим кредитом (овердрафтом) з відображенням процентної ставки 0, 01% не може бути застосований при розрахунку пені з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 1-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У даному випадку відсутні підстави для застосування до виниклих правовідносин ставки по короткостроковому споживчому кредиту у розмірі 0, 01 %, оскільки позивач не є фізичною особою.

Крім того, у листі від 15.07.2022 відповідач надає інформацію на конкретний запит (щодо розміру процентної ставки по короткострокових кредитах (овердрафту), яка суперечить позиції, викладеній у письмових запереченнях.

Крім того, суд відхиляє заперечення відповідача в частині того, що між сторонами відсутні договірні відносини по овердрафту, а отже ставка у розмірі 30 % річних не підлягає застосуванню, оскільки розрахована не за кожен день прострочення

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі №910/8454/21, що набрало законної сили 02.12.2021 (залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021), між сторонами існував договір комплексного банківського обслуговування №б/н від 16.08.2013. При цьому, відповідач, як особа, яка заперечує відсутність між сторонами договірних зобов`язань щодо процентної ставки 30 % річних по короткостроковому кредиту не надав суду примірник вказаного договору, з якого б вбачалась інша відповідальність банку за незаконне (безпідставне) списання грошових коштів.

Оскільки, наявні в матеріалах справи докази, з більшою вірогідністю вказують на те, що сторони не передбачили відповідальності банку за незаконне (безпідставне) списання грошових коштів в іншому розмірі, а відтак правомірним є застосування позивачем для обрахунку пені розміру, визначеного підпунктом 32.3.2 пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" - у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника згідно листа банку на запит позивача від 15.07.2022, а саме 30 % річних, у випадку, якщо прострочення тривало понад 30 днів.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 94 318, 88 грн за період з 11.02.2021 по 01.06.2022 підлягають задоволенню. При цьому, суд зазначає, що при розрахунку пені позивач виходив зі ставки 30% річних, розраховуючи її щодо кожного дня прострочення, що складає на день 198,98 грн.

Висновок суду про відсутність підстав для відхиленні позовних вимог через пропуск позивачем спеціального строку позовної давності базується на наступному.

Доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності в частині вимог про стягнення пені до часу звернення позивача в суд з указаним позовом суд оцінює критично з огляду на таке.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено та триває на даний час.

Ураховуючи викладене, позивач, звернувшись до суду 18.08.2022, не пропустив строк спеціальної позовної давності, який було продовжено на строк дії карантину з 12.03.2020

За наведених обставин, клопотання відповідача про застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені задоволенню не підлягає.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Про понесення інших судових витрат позивач не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 94318, 88 грн задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) на користь Спільного українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю «Светолюкс» (36034, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Великотирнівська, будинок 29/1, квартира 64; ідентифікаційний код: 19360913) 94 318 (дев`яносто чотири тисячі триста вісімнадцять гривень) 88 коп пені та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню), 00 коп судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяГ. П. Бондаренко-Легких