Рішення

від 28.12.2022 по справі 913/230/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року м.Харків Справа № 913/230/22

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Старобільськ Старобільського району Луганської області

до Комунального підприємства «Вода Старобільщини», м. Старобільськ Старобільського району Луганської області

про розірвання договору,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

11.11.2022 Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Вода Старобільщини», в якій просить розірвати договір №215 від 13.01.2022 у зв`язку з істотною зміною обставин з 03.03.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення №215 від 13.01.2021 (далі Договір) за адресою 92703, Луганська область, м. Старобільськ, пл. Гоголя, буд. № 1; 5, за умовами якого виконавець (відповідач) зобов`язався надавати споживачеві (позивачу) послуги з централізованого водовідведення, а споживач зобов`язався оплачувати надану послугу за тарифом, відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Позивач зазначає, що станом на 23.02.2022 належним чином виконував свої зобов`язання за договором. 24.02.2022 Указом Президента України 64/2022 на всій території України оголошено військовий стан.

Наказом ректора ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» № 51-ОД від 03.03.2022 університет було переміщено з міста Старобільська до міста Полтави. Наказом Міністерства освіти і науки України №337 від 14.04.2022 університет було тимчасово переміщено в повному обсязі до міста Полтави, однак фактично евакуація відбулася 24.02.2022, усе нерухоме майно, яке належить університету, знаходиться на тимчасово окупованій території, в тому числі й приміщення за адресою надання послуг за договором, та отже у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони користувалися при укладанні договору, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.11.2022 року відкрито провадження у справі №913/230/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Місцезнаходженням відповідача Комунального підприємства «Вода Старобільщини» є: вул. Центральна, 36, м. Старобільськ, Старобільський район Луганської області, 92703.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Старобільськ тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Старобільськ Луганської області наразі є неможливим.

Відповідач у передбачений строк відзив до суду не надав, щодо розгляду справи був повідомлений наявними можливими засобами (листом на електронну пошту та оголошенням на офіційному веб-порталі Господарського суду Луганської області).

Частиною 9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

13.01.2022 між Комунальним підприємством «Вода Старобільщини» (виконавець) та Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (споживач) укладено договір №215 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водовідведення.

Пунктом 1 розділу 1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується оплачувати споживачеві послуги з централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується оплатити надану послугу за тарифом, встановленим відповідно до законодавства у порядку, строки та на умовах визначених договором.

У пунктах 1, 1.1 розділу 2 договору зазначено, що тарифи на послугу встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону і становлять на послугу з централізованого водовідведення 29, 772 грн за 1 куб. метр (разом з пдв).

Загальна вартість договору становить 475119,40 грн в т.ч. ПДВ 79186,57 грн. (пункт 6 розділу 2 договору).

Пунктом 1 розділу Х договору передбачено, що договір укладається на строк 1 (один) рік та діє до 31 грудня 2022 р.

Також договором передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань по цьому договору, якщо воно викликано обставинами непереборної сили (форс-мажор), таких як: стихійні лиха, пожежі, повені, землетруси, війна, в тому числі оголошена та не оголошена військові операції, включаючи антитерористичні операції, блокада, окупація території України або окремої її частини, ембарго, закони або підзаконні нормативно-правові акти, або інші акти, видані державними органами та які знаходяться під їхнім контролем. (пункт 1 розділу ІХ договору)

У випадку настання обставин непереборної сили, строк виконання зобов`язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Якщо ці обставини та їх наслідки будуть продовжуватися більш одного місяця, то кожна зі сторін буде мати право відмовитися від подальшого виконання зобов`язань передбачених цим договором. У цьому випадку жодна із сторін не буде мати право на відшкодування іншою стороною можливих збитків. (п.2 розділу ІХ договору).

Сторона для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором у зв`язку з настанням форс-мажорниж обставин, зобов`язана негайно повідомити (факсом, електронною поштою) іншу сторону, а також протягом 10 (десяти) днів із дня настання форс-мажорних обставин вислати повідомлення установленої форми, видане представником відповідної Торгово-промислової палати (пункт 3 розділу ІХ договору).

Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання форс-мажорних позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. (пункт 4 розділу ІХ договору).

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин.

Наказом ректора ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» №51 ОД від 03.03.2022 р. тимчасово переведено центр управління університетом з міста Старобільськ до міста Полтава.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №337 від 14.04.2022 р. університет тимчасово переміщено до міста Полтави (на базу Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», місцезнаходження юридичної особи: вул. Коваля, 3, м. Полтава, Полтавська область).

Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року.

При зверненні до суду з позовом у цій справі Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» просить розірвати договір №215 від 13.01.2022 у зв`язку з істотною зміною обставин з 03.03.2022.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.141 вказаного Закону).

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а оцінюється судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами у кожному конкретному випадку, з урахуванням впливу форс-мажорних обставин на неможливість виконання обов`язків за договором, його зміну або розірвання.

Як було зазначено вище листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила виникнення форс-мажорних обставин з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, згідно з яким, за приписами ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. ст. 651, 652 ЦК України.

За загальним правилом, викладеним в ч. 1ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо). Законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін, що передбачено частиною другою статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 ЦК України також встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання (постанова Верховного суду від 27.01.2021 у справі 912/3323/20).

Закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Існування одночасно умов, що відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з`ясування змісту кожної окремо взятої умови.

Щодо існування у відносинах сторін першої умови, суд зазначає наступне. У відповідності до цієї умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати «істотною зміною обставин» повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Позивач у цьому випадку посилається на початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, яка не могла бути відомої сторонам під час укладення договору 13.01.2022.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). До переліку включено Старобільський район, в тому числі Старобільську міську територіальну громаду.

Включення Старобільської територіальної громади до вказаного переліку свідчить про наявність загрози життю та здоров`ю осіб, які перебувають на її території, виникнення об`єктивно непереборних обставин, які ставлять в залежність життя людини, яке є найвищою цінністю, відповідно до ст.3 Конституції України.

Отже розташування сторін на тимчасово окупованій території зробило неможливим виконання договору належним чином.

Введення в дію воєнного стану в України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є загальновідомою, непередбачуваною на момент укладення договору, обставиною та не потребує доказування, відповідно до вимог ч.3 ст.75 ГПК України та відповідає першій умові істотної зміни обставин.

Безумовно зазначені обставини не пов`язані з вольовими діями позивача та не могли стороною бути розумно прийняті до уваги під час виконання договору, що свідчить про наявність другої умови.

Позивач, посилається на неможливість та недоцільність виконання умов договору на теперішній час, у зв`язку з розташування належного йому майна на тимчасово окупованій території та отже істотною зміною обставин, що ставить його в невигідне становище.

В контексті дотримання положень розділу ІХ договору суд також бере до уваги неможливість надсилання кореспонденції в м. Старобільськ (інформація АТ «Укрпошта», розміщена на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) та відсутність іншого функціонуючого зв`язку позивача з відповідачем.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в м. Старобільськ тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Старобільськ Луганської області наразі є неможливим.

Отже суд вбачає наявність всіх чотирьох умов істотної зміни обставин, що є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору.

Окремо суд зазначає щодо позовної вимоги про розірвання договору саме з 03.03.2022 року.

Відповідно до наказу ректора №51-ОД від 03.03.2022 р., державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,- переведено тимчасово центр управління університетом з юридичної адреси (пл. Гоголя, м. Старобільськ, Луганська обл., 192703) на адресу навчальної бази в м. Полтава (вул. Коваля,3 м. Полтава, 36014). Також даним наказом вирішено до 04.03.2022 року створити тимчасові відділи для забезпечення провідних напрямків діяльності університету в м. Полтава: відділу кадрів, бухгалтерії, відділу організації документообігу, навчального відділу.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №337 від 14.04.2022 р., Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» разом з відокремленими структурними підрозділами тимчасово переміщено до міста Полтави (на базу Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», місцезнаходження юридичної особи: вул. Коваля, 3, м. Полтава, Полтавська область) до завершення дії воєнного стану.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вказує, що належність доказу визначає його об`єктивну можливість підтвердити обставину, що має значення для вирішення справи. Аналізуючи зміст двох описаних вище наказів, тобто їхнє інформаційне наповнення та логічний зв`язок відомостей, які вони містять, з датою переміщення Луганського національного університету імені Тараса Шевченка з м. Старобільськ, Луганська обл. в м. Полтава, суд приходить до висновку, що 03.03.2022 року відбулось тимчасове переведення центру управління університетом, тоді як 14.04.2022 року будо здійснено тимчасове переміщення університету разом з відокремленими структурними підрозділами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову судові витрати із сплати судового збору покладається на обидві сторони в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» до Комунального підприємства «Вода Старобільщини» про розірвання договору задовольнити частково.

2.Розірвати договір №215 від 13.01.2022, укладений між Комунальним підприємством «Вода Старобільщини» та Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» з 14 квітня 2022 року.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Вода Старобільщини» (92703, Луганська область, Старобільський район, місто Старобільськ, вулиця Центральна, будинок 36; код ЄДРПОУ 44272937) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1240 грн 50 коп. на користь Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (92703, Луганська область, Старобільський район, місто Старобільськ, площа Гоголя, будинок 1; код ЄДРПОУ 02125131)

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Повний текст рішення складено 28.12.2022.

Суддя Назар ЗЛЕПКО