Ухвала

від 28.12.2022 по справі 520/874/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа №520/874/19

адміністративне провадження №К/990/35583/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №520/874/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Спецтехніка+» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022, позов ТОВ «Спецтехніка+» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.08.2018 №00003251403, №00003261403, №00003271403; здійснено розподіл судових витрат.

15.12.2022 ГУ ДПС за допомогою підсистеми «Електронний суд» направило до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання частини першої статті 329, пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); відповідач пропустив строк на касаційне оскарження; до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

ГУ ДПС у касаційній скарзі вказало підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з абзацом першим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 4 частини другої статті 330 КАС).

Разом з тим, у касаційній скарзі ГУ ДПС не зазначено, від якого висновку Верховного Суду щодо застосування норми права необхідно відступити та в якій постанові Верховного Суду зроблено відповідний висновок.

ГУ ДПС лише посилається у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №520/223/20, від 24.05.2019 у справі №816/4537/14, від 21.06.2022 у справі №820/4033/16, від 13.11.2020 у справі №820/820/18, від 12.11.2020 у справі №820/6554/16 як на підтвердження своїх доводів щодо неправильного вирішення судами першої та апеляційної інстанцій спору у справі №520/874/19.

Відтак, відповідачу необхідно уточнити підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень першої і апеляційної інстанцій у цій праві.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у лютому 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 19 210,00 грн (10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру на загальну суму 8 044 431,00 грн).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 30 736,00 грн (19 210,00 грн *200%*0,8), однак, до касаційної скарги долучено документ про сплату судового збору лише у сумі 28 815,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з касаційною скаргою ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій, обґрунтоване тим, що перша касаційна скарга подана у строк, встановлений частиною першою статті 329 КАС, проте була повернута ухвалою Верховного Суду від 23.09.2022. Обґрунтовуючи наявність поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження, ГУ ДПС посилається на введення з 24.02.2022 в країні воєнного стану і запровадження у зв`язку з цим простою в роботі ДПС України та її територіальних органів.

Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Згідно з інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ухвалою Верховного Суду від 23.09.2022 (доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 23.09.2022) касаційна скарга була повернута, як така, що не відповідала пункту 4 частини другої статті 330 КАС (у касаційній скарзі не було зазначено підставу касаційного оскарження).

Запровадження воєнного стану в країні є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, ця обставина, як і будь-яка інша обставина, на яку посилається особа як на причину пропуску процесуального строку, повинна бути у прямому зв`язку з пропуском строку, тобто, мати значення тієї обставини, саме через яку звернення до суду в установлений законом строк було неможливим. ГУ ДПС, однак, не наведено доводів, які б свідчили, що саме воєнний стан, який наразі триває, спричинив пропуск відповідачем строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №520/874/19.

Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наведені відповідачем підстави знаходяться поза межами обставин, з якими норма частини першої статті 121 КАС пов`язує можливість поновлення процесуального строку, оскільки доводи ГУ ДПС стосуються обставин, які входять у сферу організації діяльності відповідача, який має правовий статус суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведені недоліки, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій; документ про сплату судового збору у розмірі 1930,00 грн та клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення (в разі якщо такі підстави є).

Керуючись статтею 248, пункту 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.М. Яковенко ,

Судді Верховного Суду