Ухвала

від 21.12.2022 по справі 214/6932/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6932/22

2-з/214/134/22

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Прасолова В.М.

при секретарі Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на: транспортний засіб марки BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та заборонити їх відчуження, їх реєстрацію та перереєстрацію, направлену на зміну власника транспортних засобів.

В обґрунтування заяви навів наступне. Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

24 червня 2011 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 24 червня 2011 року, видане Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №217.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 2 і 3 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Встановлено презумпцію права спільної сумісної власності, що узгоджується з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18). Зазначений правовий висновок також міститься у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №725/1776/18 (провадження №61-7911св19). Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду: 1) від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц (провадження №61-2446св18); 2) від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц (провадження №61-8518св18); 3) від 04 березня 2020 року у справі №761/22696/17 (провадження №61-17209св19). Таким чином, законодавець презумує спільність майна, якщо воно було набуте за час шлюбу. Протилежне, тобто належність майна до роздільного майна подружжя, потребує доведення. При цьому обов`язок доказування, що майно не є спільним, належить тому, хто це заперечує (постанови Верховного Суду України від 24 травня 2017 р. у справі №6-843цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі №372/504/17-ц).

За час шлюбу сторони придбали два автомобілі: транспортний засіб марки BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Транспортний засіб BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться у фактичному володінні та користуванні відповідача. Транспортний засіб TOYOTA CAMRY, яким постійно користувалась позивач, був таємно забраний відповідачем та знаходиться у фактичному володінні та користуванні відповідача.

Між сторонами існує спір щодо вказаного рухомого майна, відповідач погрожує продати належні на праві спільної сумісної власності автомобілі.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи викладене, позивач дійшов висновку, що доцільно просити про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, накладання арешту, заборонивши будь-яким особам укладати будь-які угоди стосовно транспортних засобів є співмірним із заявленими позивачами вимогами та є достатнім заходом забезпечення позову.

Ціна позову, про забезпечення якого просить заявник: 2 099 910 грн. 00 коп.

При таких обставинах позивач просить вжити заходів забезпечення позову. Пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення відсутні.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Дослідженням змісту позовної заяви встановлено, що предметом спору, у зв`язку з яким ОСОБА_1 звернулася до суду, є поділ майна подружжя, зокрема рухомого майна: транспортних засобів автомобілю марки BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобілю марки TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

Враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивачки, які вона має намір захистити, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно. Саме такий вид забезпечення позову просить застосувати представник позивачки ОСОБА_1 , виходячи із характеру спору та змісту вимог, які пред`явила остання.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивачки, вимогам, які пред`явила остання, у зв`язку з чим вважає необхідним заяву задовольнити повністю, а саме накласти арешт на вищезазначені транспортні засоби, що буде відповідати співмірності заявлених вимог.

Підстав, які б визначали необхідність застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити повністю.

Накласти арешт на транспортні засоби: автомобіль марки BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та автомобіль марки TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , що власником яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Прасолов В.М.