Рішення

від 13.03.2024 по справі 214/6932/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/6932/22

2/214/1129/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Прасолова В.М.

при секретарі Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим їїпредставником ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , уточнивши який, просить: визнати, що: машиномісце №24 (двадцять чотири) площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 (двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; грошові кошти на депозитних рахунках в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 : договір SAMDNWFD0070744730800, рахунок НОМЕР_5 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071024507401, рахунок НОМЕР_6 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071499843801, рахунок НОМЕР_7 , на суму 6000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071570863301, рахунок НОМЕР_8 , на суму 9100,00 доларів США; грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_9 в АТ "ОЩАДБАНК", відкритому на ім`я ОСОБА_3 , на суму 10400,00 доларів США; грошові кошти, внесені до статутного капіталу ТОВ "СПЕЦБУДКРИВБАС", ід. код 36608293, в сумі 31 500 грн.; ТОВ "СЕРВІСТЕХМАШ", ід. код 43110485, в сумі 500 грн. є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , частки яких є рівними, по частині кожному.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набуте майно наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на машиномісце № НОМЕР_10 (двадцять чотири) площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 (двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення під номером 8 (вісім), припинивши право власності ОСОБА_3 на зазначене майно; визнати за ОСОБА_1 право власності цілою часткою на транспортний засіб TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , припинивши право власності ОСОБА_3 на зазначене майно; визнати за ОСОБА_3 право власності цілою часткою на транспортний засіб BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , припинивши право власності ОСОБА_1 на зазначене майно.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 115 304,50 грн., як різницю у вартості між транспортним засобом BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який залишається у власності відповідача (вартість транспортного засобу 1 064 400,00 грн.) та майном, що залишається у власності позивача (TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , вартістю 637 600,00 грн. + машиномісце №24 (двадцять чотири) площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 (двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будинок під номером, приміщення під номером 8 (вісім), вартістю 196 191,00 грн.; у порядку розподілу майна, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 12 550,00 доларів США, як компенсацію частини банківських вкладів (депозитів), що знаходились на депозитних рахунках в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 : договір SAMDNWFD0070744730800, рахунок НОМЕР_5 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071024507401, рахунок НОМЕР_6 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071499843801, рахунок НОМЕР_7 , на суму 6000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071570863301, рахунок НОМЕР_8 , на суму 9100,00 доларів США.

У порядку розподілу майна, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 5200,00 доларів США, як компенсацію частини банківського вкладу (депозиту), що знаходився на депозитному рахунку НОМЕР_9 в АТ "ОЩАДБАНК", відкритий на ім`я ОСОБА_3 , на суму 10400,00 доларів США;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , половину внесених грошових коштів до статутних капіталів юридичних осіб, а саме: 16 000 грн., як половину внесених коштів до статутного капіталу: ТОВ "СПЕЦБУДКРИВБАС", ід. код 36608293, в сумі 15 750 грн.; ТОВ "СЕРВІСТЕХМАШ", ід. код 43110485, в сумі 250 грн.;

Стягнути з відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору; витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

В обґрунтування пред`явлених вимог зазначає наступне. 24 червня 2011 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_11 від 24 червня 2011 року, видане Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №217. Шлюб не розірвано. За час шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження. Діти проживають з позивачкою, що підтверджується долученими витягами з реєстру територіальної громади.

За час перебування у шлюбі сторонами було придбане машиномісце № НОМЕР_10 площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення під номером 8. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: НАО 615511, НАО 615512, виданий 16.07.2015, видавник: Рукавіцин І.А., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1129. Опис об`єкта нерухомого майна: приміщення підземної автостоянки, вбудоване в підвальний поверх дванадцятиповерхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, загальною площею 1884,3 кв.м., а саме: гараж, який складається з машиномісць з №№1 по 44 та проїзду - І, всього загальною площею 1825,0 кв.м.; II - вентиляційної камери загальною площею 5,2 кв.м.; III - вентиляційної камери загальною площею 32,6 кв.м., IV - приміщення загальною площею 6,5 кв.м.; V - приміщення загальною площею 4,1 кв.м., VI - приміщення охорони загальною площею 10,9 кв.м. Загальна площа - 1884,3 кв.м. Нерухоме майно було набуте сторонами за спільні кошти та в період шлюбу. Нерухоме майно оформлене на ім`я відповідача. Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Стаття 63 СК України, розвиваючи закріплений в Конституції України базовий принцип сімейних відносин - рівність прав подружжя, передбачає рівні права чоловіка та жінки на володіння і розпорядження майном, належним їм на праві спільної сумісної власності. В разі, якщо подружжя не домовилось про інше. Таке законодавче застереження "якщо інше не встановлено домовленістю між ними", не можна вважати відступленням від принципу рівності сторін. Скоріш, це надає подружжю права на підставі взаємної згоди визначати порядок володіння, користування і розпорядження спільним майном. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 2 і 3 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Встановлено презумпцію права спільної сумісної власності, що узгоджується з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18). Зазначений правовий висновок також міститься у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №725/1776/18 (провадження №61-7911св19). Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду: 1) від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц (провадження №61-2446св18); 2) від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц (провадження №61-8518св18); 3) від 04 березня 2020 року у справі №761/22696/17 (провадження №61-17209св19). Таким чином, законодавець презумує спільність майна, якщо воно було набуте за час шлюбу. Протилежне, тобто належність майна до роздільного майна подружжя, потребує доведення. При цьому обов`язок доказування, що майно не є спільним, належить тому, хто це заперечує (постанови Верховного Суду України від 24 травня 2017 р. у справі №6-843цс17 та Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 р. у справі №372/504/17-ц). Однак, відповідач по справі повідомив, що набуте нерухоме майно, так як тільки він зазначений у документах, є його особистою приватною власністю. Поділити нерухоме майно відповідач відмовляється. Твердження відповідача є безпідставним, незаконним та таким, що порушує особисті майнові права позивача. Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім`я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя (постанова Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №462/518/18 (провадження №61-13422св19). Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначається, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. На підставі вищевикладеного позивачу належить частина вказаного нерухомого майна. Вартість нерухомого майна складає 196 191,00 грн., що підтверджується проведеною судовою будівельно-технічною експертизою.

Крім того, за час шлюбу сторони придбали два автомобілі: транспортний засіб марки «BMW Х5», загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 . Транспортний засіб «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться у фактичному володінні та користуванні відповідача. Вартість транспортного засобу 1 064 400,00 грн., що підтверджується долученим витягом з висновку про вартість транспортного засобу. Транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», яким постійно користувалась позивачка, був таємно забраний відповідачем та знаходиться у фактичному володінні та користуванні відповідача. Вартість транспортного засобу 637 600,00 грн., що підтверджується долученим витягом з висновку про вартість транспортного засобу. Транспортні засоби були оформлені на ім`я відповідача, оскільки припиняти шлюбні відносини сторони на той час не збирались і позивач цілком довіряла своєму чоловіку, вважаючи, що придбання такої цінної речі як автомобіль відбувається виключно в інтересах сім`ї та немає значення на кого він буде зареєстрований. Відповідач вважає, що обидва автомобілі є його особистою приватною власністю. Вирішити у добровільному порядку питання розподілу майна, набутого за час шлюбу, відповідач не бажає. Вказані транспортні засоби були придбані за спільні кошти сімейного бюджету сторін. На підставі ст.ст. 60, 63, 69 СК України позивачці належить частина вказаних транспортних засобів. Згідно ст. 71 СК України визначається, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Оскільки автомобіль є неподільною річчю, враховуючи неможливість окремої експлуатації частини автомобілю без його іншої частини, та приймаючи до уваги, що транспортний засіб «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться у фактичному користуванні та розпорядженні відповідача, а також значно перевищує вартість транспортного засобу, яким користувалась позивачка, остання просить зарахувати різницю вартості її частки у автомобіля «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та поділити зазначене майно разом з зазначеним вище паркомісцем наступним чином: визнати право власності цілою часткою на вказаний транспортний засіб «BMW Х5» за відповідачем та визнати право власності цілою часткою на вказані паркомісце та транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за позивачкою, стягнувши на користь позивачки різницю у вартості між транспортним засобом BMW Х5, який залишається у власності відповідача (вартість транспортного засобу 1 064 400,00 грн.) та майном, що залишається у власності позивачки (TOYOTA CAMRY, вартістю 637 600,00 грн. + машиномісце №24, вартістю 196 191,00 грн.) у розмірі 115 304,50 грн. (1 064 400,00 - (637 600,00 + 196 191,00)

Також, за час шлюбу сторін, на ім`я чоловіка - ОСОБА_3 було відкрито депозити у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", АТ "ОЩАДБАНК". Відповідно до отриманих на підставі ухвали суду доказів маємо наступну інформацію. Грошові кошти на депозитних рахунках в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 : договір SAMDNWFD0070744730800, рахунок НОМЕР_5 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071024507401, 26308615400541, на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071499843801, рахунок НОМЕР_7 , на суму 6000,00 доларів США договір SAMDNWFD0071570863301, рахунок НОМЕР_8 , на суму 9100 доларів США; грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_9 в АТ "ОЩАДБАНК", відкритий на ім`я ОСОБА_3 на суму 10400,00 доларів США. Дані депозити формувались зі спільних сімейних коштів, а тому вказані кошти є спільним майном подружжя, набутим за час перебування у шлюбі та проживання однією сім`єю, тобто є спільною сумісною власністю подружжя у рівних частках, а тому підлягають поділу. Депозити у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 у загальному розмірі 25 100 доларів США (5000,00 + 5000,00 + 6000,00 + 9100), половина з яких належить позивачу у розмірі 12550 доларів США, що за курсом НБУ (36,58 офіційний курс до дол. США) складає 459 079,00 грн. Депозит в АТ "ОЩАДБАНК", відкритий на ім`я ОСОБА_3 у розмірі 10 400,00 доларів США, половина з яких належить позивачу у розмірі 5200,00 доларів США, що за курсом НБУ (36,58 офіційний курс до дол. США) складає 190 216,00 грн. Законом України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Пунктами 6.3., 7.1.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків визначаються нормативно-правовими актами НБУ та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Відповідно до пункту 10.20. Постанови НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" з вкладного (депозитного) рахунка фізичної особи резидента в іноземній валюті за розпорядженням вкладника або за його дорученням кошти повертаються шляхом виплати готівкою; перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті. Крім того, відповідно до статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Позивачка зазначає, що відповідач за рахунок спільних коштів подружжя зробив внесок у розмірі 31 500 грн. до статутного капіталу ТОВ "СПЕЦБУДКРИВБАС", ід. код 36608293, а також внесок у розмірі 500 грн. до статутного капіталу ТОВ "СЕРВІСТЕХМАШ". В силу вимог чинного законодавства, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу грошові кошти, які є спільними коштами подружжя, то таке переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства. За вказаних обставин, позивач звертається до суду з цим позовом, оскільки вважає, що має право вимагати виплатити частину (половину) внеску до статутного капіталу ТОВ "СПЕЦБУДКРИВБАС" та ТОВ "СЕРВІСТЕХМАШ", який здійснений її чоловіком за рахунок спільних коштів (майна) подружжя. За змістом ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників. Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №756/10797/15-ц. Водночас, як роз`яснила Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2018 року по справі № 372/504/17, презумпція спільності права власності подружжя на майно може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі і в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідач не погодившись з позовними вимогами позивачки подав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначає наступне. Позивачка, в порядку поділу майна подружжя, просить суд: визнати за нею право приватної власності на машиномісце № НОМЕР_10 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; та транспортний засіб марки TOYOTA CAMRY, 2014 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3 ; визнати за ним право приватної власності на транспортний засіб марки BMW Х5, 2016 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 ; стягнути з нього на її користь різницю вартості вищевказаного майна у розмірі 115304, 50грн.; стягнути з нього на її користь як компенсацію 1/2 частки банківських вкладів (депозитів) у розмірі 459079, 00 грн. та 5200 доларів США; стягнути з нього на її користь половину внесених грошових коштів до статутних капіталів юридичних осіб у розмірі 16000, 00 грн. Щодо стягнення з нього на користь позивачки грошових коштів, зазначених у вищевказаних пунктах (3,4), заперечень він не має, так як дані вимоги узгоджуються із ст. 60-61, 70 СК України. Стосовно машиномісця та транспортних засобів зазначає наступне. Машиномісцем фактично користується він та, з його дозволу, ОСОБА_6 , даний факт підтверджується довідкою голови правління ОСББ "Едельвейс-Кривий Ріг" № 3/10 від 25 жовтня 2023 року. Транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» фактично, також, перебуває у його користуванні, що не заперечується позивачкою. За таких обставин, машиномісце (вартістю 196 191, 00 грн.) та транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» (вартістю 637 600,00 грн.) в порядку поділу майна подружжя, мають бути залишені у його приватній власності, а транспортний засіб марки BMW Х5 (вартістю 1 064 400, 00 грн.), відповідно, у власності позивачки. Різниця у вартості вищевказаного майна у розмірі 115 304, 50 грн. підлягає стягненню з позивачки. Статтею 41 Конституції України та ч. 5 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власник не може використовувати своє право власності на шкоду правам та свободам громадян. Таким чином, з урахуванням зазначеного, правовий режим власності, в тому числі й спільної часткової, має забезпечувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. В даному випадку, ОСОБА_1 , при подачі позову до суду, не в повному обсязі враховані вищевказані приписи діючого законодавства і, відповідно, її позовні вимоги є частково необґрунтованими. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 76, 81, 191 ЦПК України, просить, суд позовні вимоги задовольнити частково, у спосіб вказаний у даному відзиві.

29 травня 2023 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи було заявлено клопотання про проведення судово будівельно - технічної експертизи, яке задоволено.

В судове засідання 13.03.2024 року позивачка та її представник не з`явились, від останнього до суду надійшла заява, згідно якої просить справу розглядати за їх відсутності. Просить суд врахувати визнання відповідачем обставин позову, наявність спільно придбаного майна, депозитів тощо, про що зазначено у відзиві. Наполягає на поділі майна саме у спосіб визначений уточненим позовом.

В судове засідання 13.04.2024 року відповідач не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати за його відсутності. Позовні вимоги визнає частково, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: довідка (а.с. 5зв.), свідоцтво про шлюб (а.с. 6), свідоцтво про народження (6 зв. 7), довідка (а.с. 7 зв.- 8), витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9 зв. 10), договір купівлі продажу (а.с. 10зв. -12), свідоцтво про реєстрацію т\з (а.с. 12 зв. 13), висновок про вартість т/з (а.с. 14,15), інформація щодо ТОВ (а.с. 15 зв.16, 16зв.), інформація про рух коштів (а.с. 39, 40, 42,43, 48,49,50,51,52,53), довідка (а.с. 54), висновок експерта (а.с. 82-109), довідка ОСББ (а.с. 131).

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належним доказами: свідоцтво про шлюб (а.с. 6), свідоцтво про народження (6 зв. 7), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, наявність спільних дітей.

Суд вважаєналежними доказами:витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9 зв. 10), договір купівлі продажу (а.с. 10зв. -12), свідоцтво про реєстрацію т\з (а.с. 12 зв. 13), висновок про вартість т/з (а.с. 14,15), висновок експерта (а.с. 82-109), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме придбання сторонами в період перебування в шлюбі спірного майна, вартість спірного майна.

Суд вважає належними доказами: інформацію щодо ТОВ (а.с. 15 зв.16, 16зв.), інформацію про рух коштів (а.с. 39, 40, 42,43, 48,49,50,51,52,53), довідку (а.с. 54), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме внесків ОСОБА_3 до статутного капіталу товариств, відкритих депозитів в банках.

Суд вважаєналежними доказами: довідку (а.с.5зв.), довідку (а.с.7зв.-8), довідкуОСББ (а.с.131), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги.

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні письмові, які визнані належними, допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані допустимими та належними, є достовірними.

Керуючись вимогамист.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

24 червня 2011 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом (а.с. 6).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається зі свідоцтв (а.с. 6зв.- 7).

В періодперебування вшлюбі,сторони посправі придбалимашиномісце №24,площею 23,2кв.м.,що складає201/10000частку відзагальної площінежитлового приміщенняпідземної автостоянки,загальною площею1884,3кв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,приміщення підномером 8.Підстава виникненняправа власності:договір купівлі-продажу,серія таномер:НАО 615511,НАО 615512,виданий 16.07.2015року, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А., зареєстровано в реєстрі за № 1129. Опис об`єкта нерухомого майна: приміщення підземної автостоянки, вбудоване в підвальний поверх дванадцятиповерхового житлового будинку з магазином та елементами обслуговування, загальною площею 1884,3 кв.м., а саме: гараж, який складається з машиномісць з №№1 по 44 та проїзду - І, всього загальною площею 1825,0 кв.м.; II - вентиляційної камери загальною площею 5,2 кв.м.; III - вентиляційної камери загальною площею 32,6 кв.м., IV - приміщення загальною площею 6,5 кв.м.; V - приміщення загальною площею 4,1 кв.м., VI - приміщення охорони загальною площею 10,9 кв.м. Загальна площа - 1884,3 кв.м. Зазначена обставина підтверджується витягом (а.с.9 зв.-10), договором (а.с.10 зв. -12).

Зазначеним машиномісцем фактично користується відповідач та, з його дозволу, ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою голови правління ОСББ "Едельвейс-Кривий Ріг" № 3/10 від 25 жовтня 2023 року (а.с. 131).

Відповідно до висновку експерта №64-23 від 28.09.2023 року, ринкова вартість станом на час проведення експертизи (28.09.2023 року) машиномісця № НОМЕР_10 , площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначена по порівняльному підходу складає: 196 191,00 грн. (а.с. 82-105).

В періодперебування вшлюбі,сторони посправі придбалитранспортний засібмарки «BMWХ5»,загальний універсал-В,2016рік випуску,д.н.з. НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_2 ,та транспортнийзасіб марки«TOYOTACAMRY»,загальний легковийседан -В,2014рік випуску,д.н.з. НОМЕР_3 ,номер кузова НОМЕР_4 . Вартість транспортногозасобу «BMWХ5»складає 1064400,00грн.Вартість транспортногозасобу «TOYOTACAMRY» д.н.з. НОМЕР_3 складає 637 600,00 грн. Дані транспортні засоби зареєстровані на ім`я відповідача. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвами про реєстрацію т/з (а.с. 12 зв. 13), висновком про вартість т/з (а.с. 14, 15).

Транспортний засібмарки «TOYOTACAMRY» н.з. НОМЕР_3 фактично перебуває у користуванні відповідача, що встановлено поясненнями позивачки, викладеними у змісті позову, та не спростовано відповідачем.

Відповідачем зроблені внески в розмірі 31500,00 грн до статутного капіталу ТОВ «СПЕЦБУДКРИВБАС», та внесок у розмірі 500,00 грн. до статутного капіталу ТОВ «СЕРВІСТЕХМАШ» (а.с. 15 зв. -16, 16 зв.).

За часперебування сторіну шлюбу,на ім`я ОСОБА_3 було відкритодепозити увідділенні АТКБ "ПриватБанк",АТ "ОЩАДБАНК".Грошові коштина депозитнихрахунках вАТ КБ"ПРИВАТБАНК",відкриті наім`я ОСОБА_3 :договір SAMDNWFD0070744730800,рахунок НОМЕР_5 ,на суму5000,00доларів США;договір SAMDNWFD0071024507401,26308615400541,на суму5000,00доларів США;договір SAMDNWFD0071499843801,рахунок НОМЕР_7 ,на суму6000,00доларів СШАдоговір SAMDNWFD0071570863301,рахунок НОМЕР_8 ,на суму9100доларів США;грошові коштина депозитномурахунку НОМЕР_9 в АТ"ОЩАДБАНК",відкритий наім`я ОСОБА_3 на суму10400,00доларів США.Депозити уАТ КБ"ПРИВАТБАНК",відкриті наім`я ОСОБА_3 у загальномурозмірі 25100доларів США. Депозитв АТ"ОЩАДБАНК",відкритий наім`я ОСОБА_3 у розмірі10400,00доларів США. Зазначені обставинипідтверджуються інформацією про рух коштів (а.с. 39, 40, 42,43, 48,49,50,51,52,53), довідкою (а.с. 54).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, що регулюються нормами ЦК України, СК України.

В силу положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 368 ЦК України право спільної сумісної власності є майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного набутого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (п.п.23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року).

За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Норма статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц,провадження № 14-325цс18.

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (статті 62, 66 ГК України).

Так, з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна й це майно не може одночасно перебувати у власності інших осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1 8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 61 СК України при вирішенні питання відносно правового режиму майна фізичної особи - підприємця зазначено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

За змістом статті 113 ЦК України та статті 1 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно із статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Висновок щодо застосування зазначених норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, відповідно до якого грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Аналогічної позиції Верховний Суд України дотримався і у справі № 6-79цс13 (постанова від 02 жовтня 2013 року) та у справі № 6-61цс13 (постанова від 03 липня 2013 року).

Судом встановлено, що за час перебування у шлюбі сторони придбали машиномісце № НОМЕР_10 площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , придбане сторонами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за час шлюбу, а тому хоча й зареєстроване на праві власності на ім`я ОСОБА_3 , однак у відповідності до вимог ст. 60 СК України, є їх спільною сумісною власністю.

За час шлюбу сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбали два автомобілі: транспортний засіб марки «BMW Х5», загальний універсал - В, 2016 рік випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , хоча дані автомобілі зареєстровані на ім`я відповідача ОСОБА_3 , однак у відповідності до вимог ст. 60 СК України, є їх спільною сумісною власністю.

Відповідачем зроблені внески в розмірі 31 500,00 грн до статутного капіталу ТОВ «СПЕЦБУДКРИВБАС», та внесок у розмірі 500, 00 грн. до статутного капіталу ТОВ «СЕРВІСТЕХМАШ».

За час перебування сторін у шлюбу, на ім`я відповідача ОСОБА_3 було відкрито депозити у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", АТ "ОЩАДБАНК". Грошові кошти на депозитних рахунках в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я відповідача ОСОБА_3 : договір SAMDNWFD0070744730800, рахунок НОМЕР_5 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071024507401, 26308615400541, на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071499843801, рахунок НОМЕР_7 , на суму 6000,00 доларів США договір SAMDNWFD0071570863301, рахунок НОМЕР_8 , на суму 9100 доларів США; грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_9 в АТ "ОЩАДБАНК", відкритий на ім`я ОСОБА_3 на суму 10400,00 доларів США. Депозити у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 у загальному розмірі 25 100 доларів США. Депозит в АТ "ОЩАДБАНК", відкритий на ім`я ОСОБА_3 у розмірі 10 400,00 доларів США, хоча дані рахунки відкриті на ім`я відповідача ОСОБА_3 , однак у відповідності до вимог ст. 60 СК України, є їх спільною сумісною власністю.

Згідно ст. 71 СК України визначається, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Суд бере до уваги твердження відповідача, які викладені у відзиві. Так, відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь позивачки як компенсацію частки банківських вкладів у розмірі 459079,00 грн. та 5200 доларів США. Не заперечує проти стягнення з нього на користь позивачки половини внесених грошових коштів до статутних капіталів юридичних осіб в сумі 16000,00 грн.

Суд приходитьдо переконання,що відповідачемна обґрунтуваннясвого варіантуподілу майнанаведені обставинищодо фактичногокористування спільниммайном,які маютьістотне значення,та яківідповідно довимог ст.71СК Українипідлягають врахуванню. Томувраховуючи,що судомвстановлено,що машиномісцемфактично користуєтьсявідповідач та,з йогодозволу, ОСОБА_6 ,та транспортнийзасіб марки«TOYOTACAMRY» н.з. НОМЕР_3 також фактично перебуває у користуванні відповідача, за таких обставин, машиномісце (вартістю 196 191, 00 грн.) та транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» (вартістю 637 600,00 грн.) в порядку поділу майна подружжя, мають бути залишені у приватній власності відповідача, а транспортний засіб марки «BMW Х5» (вартістю 1 064 400, 00 грн.), відповідно, у власності позивачки. Різниця у вартості вищевказаного майна у розмірі 115 304, 50 грн. підлягає стягненню з позивачки на користь відповідача.

Статтею 41 Конституції України та ч. 5 ст. 319 ЦК України, передбачено, що власник не може використовувати своє право власності на шкоду правам та свободам громадян. Таким чином, з урахуванням зазначеного, правовий режим власності, в тому числі й спільної часткової, має забезпечувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 , в своєму позові, не в повному обсязі врахувала вищевказані приписи діючого законодавства і, відповідно, її позовні вимоги є частково необґрунтованими.

Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зіст.13 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а також в межах заявлених позивачем вимог.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Також суд враховує, що часткове задоволення позову ОСОБА_1 буде відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 17405 грн. 00 коп., які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 12 405 грн. 00 коп., а також витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи в сумі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 65, 68-71 СК України, ст. ст. 360, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_13 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати, що: машиномісце № НОМЕР_10 , площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 (двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; «BMW Х5», загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; грошові кошти на депозитних рахунках в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 : договір SAMDNWFD0070744730800, рахунок НОМЕР_5 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071024507401, рахунок НОМЕР_6 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071499843801, рахунок НОМЕР_7 , на суму 6000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071570863301, рахунок НОМЕР_8 , на суму 9100,00 доларів США; грошові кошти на депозитному рахунку НОМЕР_9 в АТ "ОЩАДБАНК", відкритий на ім`я ОСОБА_3 , на суму 10400,00 доларів США; грошові кошти, внесені до статутного капіталу ТОВ "СПЕЦБУДКРИВБАС", ід. код 36608293, в сумі 31 500 грн.; ТОВ "СЕРВІСТЕХМАШ", ід. код 43110485, в сумі 500 грн., - є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , частки яких становлять по 1/2 частині кожному.

Поділити майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступним чином:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб «BMW Х5», загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

- визнати за ОСОБА_3 право власності на транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 .

- визнати за ОСОБА_3 право власності на машиномісце № НОМЕР_10 , площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 (двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 12 550,00 доларів США, як компенсацію 1/2 частини банківських вкладів (депозитів), що знаходились на депозитних рахунках в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відкриті на ім`я ОСОБА_3 : договір SAMDNWFD0070744730800, рахунок НОМЕР_5 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071024507401, рахунок НОМЕР_6 , на суму 5000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071499843801, рахунок НОМЕР_7 , на суму 6000,00 доларів США; договір SAMDNWFD0071570863301, рахунок НОМЕР_8 , на суму 9100,00 доларів США.

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 5200,00 доларів США, як компенсацію 1/2 частини банківського вкладу (депозиту), що знаходився на депозитному рахунку НОМЕР_9 в АТ "ОЩАДБАНК", відкритого на ім`я ОСОБА_3 , на суму 10400,00 доларів США.

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 16 000 грн., як компенсацію 1/2 частини внесених грошових коштів до статутних капіталів юридичних осіб, які складаються з: 1/2 частини внесених коштів до статутного капіталу ТОВ "СПЕЦБУДКРИВБАС", ід. код 36608293, в сумі 15 750 грн.; 1/2 частини внесених коштів до статутного капіталу ТОВ "СЕРВІСТЕХМАШ", ід. код 43110485, в сумі 250 грн.

-стягнутиз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , 115 304 грн. 50 коп., як різницю у вартості між транспортними засобом BMW Х5, загальний універсал - В, 2016 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який залишається у власності ОСОБА_1 , та машиномісцем №24, площею 23,2 кв.м., що складає 201/10000 (двісті одну/десятитисячну) частку від загальної площі нежитлового приміщення підземної автостоянки, загальною площею 1884,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і транспортним засобом TOYOTA CAMRY, загальний легковий седан - В, 2014 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , який залишаються у власності ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_13 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) судові витрати по справі в сумі 17405 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов