Рішення

від 23.12.2022 по справі 529/830/22

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/830/22

Провадження № 2/529/312/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Петренко Л.Є.,

секретаря с/з - Звягольської В.А.,

з учасю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання незаконною бездіяльності, стягнення cереднього заробітку за час вимушеного прогулу

встановив:

Розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 р. N 7/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Золочівського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.

Позивачка ОСОБА_1 30.08.2022 звернулась до суду з позовом до Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради про визнання незаконною бездіяльність щодо непоновлення дії трудового договору, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення cереднього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог зазначає, що вона з 03.08.1998 працює на посаді завідувачем господарством стаціонарного відділення Золочівського територіального центу. Назва даного закладу неодноразово змінювалась. Наразі перейменовано в Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради. Станом на 11.04.2022 у вказаному закладі вона виконувала обов`язки завідувача господарством (0,5 посадового окладу) та сестри-господині (0,5 посадового окладу). У зв`язку із загостренням бойових дій в смт.Золочів, через існування реальної небезпеки для життя, нею було прийнято рішення евакуюватися разом із родиною до іншого населеного пункту. Згідно з Рекомендаціями Державної служби з питань праці, 11.04.2022 вона підготувала заяву про надання оплачуваної відпустки на 14 календарних днів, починаючи з 12.04.2022, яку направила через месенджер «Вайбер» директору Центру надання соціальних послуг Федоровій С.А. Направлення такої заяви було попередньо погоджено в телефонному режимі з директором. Зранку 12.04.2022 директор ОСОБА_3 в телефонному режимі надала усну вказівку повернутися на робоче місце. Проте, нею було пояснено директору про неможливість виходу на роботу, оскільки вона знаходиться в іншому населеному пункті, відсутні рейсові автобуси та на території смт.Золочів ведуться бойові дії. Також директору нагадала, що була погоджена з нею відпустка на 14 календарних дні.

26.04.2022 у зв`язку із продовженням обстрілів Золочівської селищної ради вона написала заяву про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати з 26.04.2022. В той же день, вказану заяву, разом із заявою про надання щорічної відпустки було особисто вручено під підпис керівнику Центру Федоровій С.А.

Проте, 26.04.2022 отримала копію наказу директора від 13.04.2022 про те, що з 13.04.2022 і до відновлення можливості виконувати роботу за посадою завідувача господарством, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, з нею призупиняється дія трудового контракту. Також вона отримала наказ директора «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» від 13.04.2022.

01.06.2022 вона виявила бажання приступити до виконання своїх функціональних обов`язків за посадою, але директор ОСОБА_3 безпідставно не допустила її до роботи, та зі слів директора відомо, що на її посаду призначено іншу людину.

Також вказує, що на час подання позову, директором не розглянуто подані заяви про надання відпусток, не видано наказів про їх надання або ж вмотивованих рішень про відмову.

Вважає видані накази директора незаконними, оскільки з 01.06.2022 вона вийшла на роботу з метою приступити до своїх обов`язків і директор мав забезпечити її роботою та не мала права ухилятися від видання відповідного наказу про поновлення дії трудового договору. Крім того, в наказах прописано, що підставою для їх видання є порушення трудової дисципліни, але ч.1 ст.147 КЗпП не містить такого стягнення як призупинення дії трудового договору.

Також у позові зазначає, що вона не вийшла 12.04.2022 на роботу, оскільки вважала, що перебуває у відпустці, яку погодила напередодні з директором у телефонному режимі. Крім того, в цей день були активні бойові дії в смт.Золочів, а вона перебувала в іншому населеному пункті.

Зважаючи на викладені обставини просить:

-поновити строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022;

-визнати незаконним та скасувати наказ директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022;

-поновити ОСОБА_1 на посаді сестри-господині (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради;

-визнати незаконною бездіяльність директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради ОСОБА_3 щодо непоновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради;

-поновити дію трудового договору Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з 01.06.2022, визнавши таким, що втратив чинність з 01.06.2022 наказ директора ОСОБА_3 № 18-к від 13.04.2022;

-стягнути з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.04.2022 до дня ухвалення судового рішення;

-визнати незаконною бездіяльність директора ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022.

02.09.2022 ухвалою судді відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Також ухвалою судді від 02.09.2022 задоволено клопотання позивача про зобов`язання відповідача надати відповіді на питання, поставлені у позовній заяві.

На виконання ухвали суду, 11.10.2022 на електронну пошту суду, відповідачем направлено відповіді на питання позивача та витребовувані судом документи.

Також 11.10.2022 на електронну пошту суду, відповідачем направлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві зазначає, що заяви позивача про надання відпусток від 11.04.2022 та 26.04.2022 приніс чоловік позивачки 26.04.2022, до цього часу через месенджери директор таких заяв не отримувала. Вказує, що на протязі робочого часу 12.04.2022 позивачка була відсутня на роботі, про що вона сама не заперечує. Таким чином підстав щодо розгляду заяв про відпустки станом на дату їх подання 26.04.2022 у відповідача не було. Щодо видачі наказів від 13.04.2022, то вважає такі законними, оскільки обов`язки сестри-господині позивачка виконувала як внутрішній сумісник та в екстренному порядку був знайдений зовнішній працівник, який прийняв на себе виконання цих обов`язків. Проте за позивачем збережена основна посада 0,5 окладу завідуючого господарством.

Крім того у відзиві відповідач вказує, що позивачка не довела належними доказами про її бажання приступити до роботи з 01.06.2022, тому позовні вимоги в частині стягнення коштів за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

17.10.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивачка заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позов. Зокрема, вказує, що випадково довідалась про те, що на її телефон була записана розмова із ОСОБА_3 01.06.2022, з якої чітко вбачається про її бажання приступити до роботи 01.06.2022, просить долучити до справи диск із записом розмови.

Ухвалою суду від 18.10.2022 зобов?язано відповідача надати відповіді на усі поставлені позивачем питання, оформлені відповідно до вимог ст.93 ЦПК України. 01.11.2022 відповідачем надано заяву з відповідями на поставлені питання.

17.11.2022 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

09.12.2022 представником позивача подано заяву про зміну предмета позову, в якій просить поновити строк на подачу такої заяви та частково змінено позовні вимоги, а саме просить визнати незаконним та скасувати наказ директора «Про призупинення дії трудового договору» від 13.04.2022 та поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством з 13.04.2022.

Ухвалою суду від 23.12.2022 представнику позивача поновлено строк для подачі заяви про зміну предмета позову та прийнято вказану заяву до розгляду.

Позивачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та вказала, що вона з 1998 року працює в Центрі надання соціальних послуг, ніяких нарікань з приводу її роботи не було. Після того, як в країні почалася війна, вона ходила на роботу. 11.04.2022 вона також була на роботі, в цей день був обстріл смт.Золочів, директор сказала щоб усі йшли додому. Ввечері цього ж дня вона з родичами виїхала до с.Івашки, де було поспокійніше, також в цей же день вона подзвонила ОСОБА_5 і повідомила її про свій виїзд. Вона сказала їй щоб написала заяву на 2 тижні, після чого вона написала таку заяву та відправила ОСОБА_5 через месенджер Вайбер, але доказів цього не може надати, бо у телефоні не збереглися дані після ремонту. 12.04.2022 подзвонили до неї з телефона старшої медсестри, ОСОБА_5 кричала на неї та казала, що вона повинна бути на роботі і ніякої заяви про відпустку не отримувала. Після цього дзвінка ніяких розмов між нею та ОСОБА_5 не було. 25.04.2022 вона подзвонила ОСОБА_5 і повідомила, що на роботу не вийде через військові дії та напише заяву за власний рахунок з 26.04.2022, бо вважала, що вона з 12.04.2022 перебуває у відпустці. 24.04.2022 вона повернулась до смт.Золочів, але вирішила що не піде на роботу через обстріли. 26.04.2022 її чоловік відвіз дві заяви від 11.04.2022 та від 26.04.2022 на роботу, де йому вручили два накази про її звільнення від обов`язків сестри-господині та призупинення дії трудового договору. 01.06.2022 вона на 08 год прийшла на роботу щоб працювати, але ОСОБА_5 сказала, що не готова її прийняти та наказала чекати на її дзвінок. Вважає дії директора незаконними та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні, в режимі відеоконференції, наголосив на тому, що згідно двох оспорюваних наказів підставами для їх видання є відсутність позивачки на роботі (прогул), що є дисциплінарним стягненням. Проте відповідачем не надано до суду матеріали службового розслідування щодо прогулу позивачки, відсутній наказ про винесення дисциплінарного стягнення, а Акти та доповідна записка, складені ОСОБА_5 та старшою медичною сестрою не містять усіх необхідних реквізитів, не зареєстровані, тому не можуть бути визнані допустимими доказами. Інших доказів на підтвердження прогулу позивачки в матеріалах справи немає. Вважає, що оспорювані накази є незаконними та підлягають скасуванню, а позивачка слід поновити на посаді 0,5 ставки сестри-господині та 0,5 ставки завідуючої господарством з 13.04.2022. Також вказує, що наявна бездіяльність директора щодо нерозгляду заяв ОСОБА_1 про надання відпусток, оскільки жодних рішень з цього приводу директором не виносилось. З урахуванням змінених позовних вимог просить: визнати незаконним та скасувати наказ № 17-к від 13.04.2022 Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині, поновити її на 0,5 окладу вказаної посади з 13.04.2022; визнати незаконним та скасувати наказ № 18-к від 13.04.2022 Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 та поновити дію договору на 0,5 окладу посади завідувача господарством з 13.04.2022; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.04.2022 по день рішення суду та визнати незаконною бездіяльність директора ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, директором надіслано лист з проханням проводити розгляд справи у відсутність відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом № 111 призначена на посаду завідуючого господарством стаціонарного відділення з 03.08.1998 та на неї покладено виконання обов`язків комірника, укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.69)

Наказом від 16.09.2016 № 35 ОСОБА_1 переведено на 0,5 посадового окладу завгоспа та 0,5 посадового окладу сестри-господарки відділення стаціонарного догляду (а.с.72).

З 01.11.2020 з ОСОБА_1 знято 0,5 ставки посадового окладу сестри-господарки, а наказом директора від 07.12.2020 № 50 ОСОБА_1 додатково надано 0,5 ставки посадового окладу сестри-господарки (а.с.73, 74)

Відповідно до Акту від 12.04.2022 про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці та відмову надати письмові пояснення, який підписаний директором Центру НСП Федоровою С.А. та старшою медичною сестрою ОСОБА_6 , на протязі всього робочого дня з 08.00 по 17.00 год. ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. У телефонній розмові з керівником пояснила, що поїхала в с.Івашки, повертатися на робоче місце в найближчий час не планує. Письмові пояснення щодо своєї відсутності надавати відмовилась (а.с.79)

12.04.2022 на ім`я директора Центру НСП ОСОБА_3 подана доповідна записка від старшої медичної сестри ОСОБА_6 , в якій остання зазначила, що ОСОБА_1 12.04.2022 без дозволу та попередження її, як безпосереднього керівника, не з`явилась на робоче місце. Також вказано, що о 09.30 вона телефонувала ОСОБА_1 , яка відповіла, що «Виходити на роботу не збирається», «Виїхала із Золочіва», «Рішення немай приймає керівництво» (а.с.80).

Наказом № 18-к від 13.04.2022, керуючись Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, у зв`язку з самовільною відсутністю завідувача господарством ОСОБА_1 на робочому місці та п.2 розпорядження Золочівського селищного голови від 01.03.2022 щодо забезпечення безперебійної роботи закладу, з ОСОБА_1 , завідувачкою господарством. призупинено дію трудового договору з 13.04.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану (а.с.77)

Також наказом № 17-к від 13.04.2022, у зв`язку з самовільною відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці, керуючись п.2 розпорядження Золочівського селищного голови від 01.03.2022 щодо забезпечення безперебійної роботи закладу, розглянувши доповідну записку старшої медичної сестри ОСОБА_6 від 12.04.2022, ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків сестри-господині з 13.04.2022 (а.с.76)

Відповідно до Акта від 13.04.2022 Про повідомлення ОСОБА_1 про звільнення від обов`язків сестри-господині, який підписаний директором Центру НСП Федоровою С.А. та старшою медичною сестрою ОСОБА_6 про те, що з телефону ОСОБА_6 відбулося повідомлення ОСОБА_1 про те, що вона звільненя від обов`язків сестри-господині та зачитано наказ про її звільнення (а.с.118).

Як вбачається із заяви, яка додана позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 просила надати їй щорічну тарифну відпустку на 14 днів з 12.04.2022 за сімейними обставинами, заява датована 11.04.2022 та мається відмітка про отримання такої ОСОБА_3 26.04.2022.

Також в матеріалах справи мається заява ОСОБА_1 про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 26.04.2022, така заява отримана ОСОБА_3 26.04.2022, про що мається запис на заяві (а.с.15)

Крім того позивачкою додано до позову скріншот з месенджера Телеграм, з якого вбачається відправлення заяви про відпустку ОСОБА_7 27.04.2022 (а.с.17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо поновлення позивачу строку на зверненнядо судув частинівимог провизнання незаконнимта скасуваннянаказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції чинній на час звільнення позивача) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Встановлений ст. 233 КЗпП України строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (стаття 234 КЗпП України).

Стаття 234 КЗпП України не визначає переліку причин для поновлення строку та їх поважність має визначається судом в кожному випадку, залежно від конкретних обставин справи. При цьому очевидно, що як поважні причини пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали істотні труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Загально відомим та таким, що не потребує доказуванняє той факт, що 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію по відношенню до України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Як зазначає позивачка причинами пропуску строку для звернення до суду були активні бойові дії на території смт.Золочіва та відсутність правової допомоги у цьому регіоні, також були відсутні місця, де б було можливо роздрукувати текст позову.

Враховуючи зазначені позивачкою причини, суд вважає їх поважними, а тому пропущений строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022 підлягає поновленню.

Щодо позовних вимог про визнати незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради ОСОБА_3 . Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством та поновлення дії трудового договору з 13.04.2022 суд зазначає наступне.

24.03.2022 набрав чинностіЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон2136-IX).

Статтею 1 Закону визначено, що він визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідност. 13 вказаного Закону (у первинній редакції, яка діяла до 19.07.2022) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

При цьому саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівникамипорушень трудового розпорядку тощо).

В даному випадку тимчасово призупиняючи дію трудового договору з позивачкою,роботодавець в якості такого критерію визначив невихід ОСОБА_1 на роботу 12.04.2022, при цьому у наказі зазначено, що дія договору призупинена до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Окрім того, розпорядженням селищного голови Золочівської селищної ради від 03.03.2022 вказано забезпечити безперебійну роботу в тому числі Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради (а.с.113-114).

Як зазначає в судовому засіданні позивачка, вона 11.04.2022 ввечері через обстріли смт.Золочів, виїхала до с.Івашки, після чого на роботу вона не виходила, аж до 01.06.2022. Зі слів позивачки, нею через месенджер Вайбер направлено директору заяву від 11.04.2022 про відпустку на 2 тижні за сімейними обставинами. Проте доказів такого направлення матеріали справи не містять. Також такий факт заперечила і директор ОСОБА_3 у письмовому відзиві.

Про відсутність позивачки на роботі 12.04.2022 відповідачем складено Акт від 12.04.2022, який також підтверджує факт невиходу ОСОБА_1 на роботу з 08 до 17 год.

Доводи представника позивача про визнання доказів недопустимими, а саме Акт від 12.04.2022 Про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, Акт від 13.04.2022 Про повідомлення ОСОБА_1 про звільнення від обов`язків сестри-господині та Доповідну записку через те, що такі не відповідають правилам ведення діловодства, не зареєстровані та не містять усих необхідних реквізитів, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені документи відповідають Національному стандарту ДСТУ 4163:2020, мають назву документа, дату, місце складання, заголовок, текст, який містить інформацію, заради фіксування якої його було створено та відповідні підписи. Отже, зазначені документи є належними та допустимими доказами.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що після того, як дізналася про призупинення дії договору, тільки 01.06.2022 прийшла на роботу щоб приступити до виконання трудових обов`язків, але жодних заяв роботодавцю про бажання поновити дію трудового договору не писала. Проте доказів свого виходу на роботу 01.06.2022 та відмови директора у поновлення її на роботі суду не надано.

Отже, судом встановлено, що дійсно 12.04.2022 ОСОБА_1 була відсутня на роботі, тому на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 та п.2 розпорядження Золочівського селищного голови від 01.03.2022 щодо забезпечення безперебійної роботи закладу, директором ОСОБА_3 призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , завідувачкою господарством з 13.04.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Вказаний наказ є законним, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні. Також і відсутні підстави для поновлення дії трудового договору з 13.04.2022.

Разом з тим, враховуючи, що призупинення дії трудового договору носить тимчасовий характер, та був обумовлений саме неможливістю виконання обов`язків працівником ОСОБА_1 , у зв`язку з необхідністю виїзду із смт.Золочів, де велися активні бойові дії, а станом на день розгляду справи ОСОБА_1 взмозі приступити до роботи та бажає виконувати свої основні обов`язки, а роботодавець взмозі надати позивачу роботу, то суд вважає за необхідне поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством 0,5 ставки, з дня ухвалення рішення суду.

Щодо позовнихвимог провизнання незаконнимта скасуваннянаказа директораЦентру наданнясоціальних послугЗолочівської селищноїради ФедоровоїС.А.«Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язківсестри-господині» № 17-квід 13.04.2022та поновленняїї націй посаді суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 105 Кодексу законів про працю України, працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Отже заміна працівника, відсутнього у зв`язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов`язки тимчасово відсутнього працівника.

Суміщення посад може бути встановлено за заявою працівника або на підставі прийнятого роботодавцем рішення.

Оформлюється суміщення професій (посад) наказом роботодавця. Оскільки працівник продовжує обіймати свою основну посаду, записи про суміщення до особової картки працівника та трудової книжкине вносяться.

Відповідно до завіреної копії трудової книжки, 03.08.1998 ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду завідувача господарством. Отже, основна посада є завідувач господарством.

Наказом директора Центру НСП від 07.12.2020 № 50 ОСОБА_1 додатково надано 0,5 ставки посадового окладу сестри-господарки.

13.04.2022 наказом директора Центру НСП, у зв`язку із самовільною відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці, керуючись п.2 розпорядження Золочівського селищного голови від 01.03.2022 щодо забезпечення безперебійної роботи закладу, розглянувши доповідну записку старшої медичної сестри ОСОБА_6 від 12.04.2022, ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків сестри-господині з 13.04.2022.

Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 12.04.2022 знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, що не заперечує і сама позивачка.

Суміщення посад може бути скасовано за ініціативою роботодавця.

Отже, враховуючи необхідність забезпечення роботи Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради та відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 12.04.2022, директором був прийнятий вказаний наказ про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків сестри-господині, які вона виконувала за суміщенням на підставі відповідного наказу директора від 07.12.2020.

Тому підстав для визнання цього наказу незаконним та його скасування відсутні. У зв`язку із цим відсутні підставі і для поновлення ОСОБА_1 на посаді сестри-господарки.

Позовна вимога позивачки про стягнення з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.04.2022 до дня ухвалення судового рішення, задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про скасування наказу та поновлення дії договору з 13.04.2022.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконною бездіяльність директора ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022 суд вказує наступне.

Як вказує позивачка, подані нею заяви про відпустки не були розглянуті директором ОСОБА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою додано дві заяви на ім`я директора НСП Федорової С.А. про надання щорічної тарифної відпустки на 14 днів з 12.04.2022 за сімейними обставинами, заява датована 11.04.2022 та заяви про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 26.04.2022, такі заяви отримано ОСОБА_3 26.04.2022, про що мається відповідна відмітка (а.с.14, 15).

Також відповідні записи про такі заяви маються у журналі вхідної кореспонденції відповідача (а.с.117).

Проте на вказаних заявах відсутня резолюція керівника, тобто зроблений посадовою особою напис на документі, що містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа, отже взагалі заяви про відпустки не були розглянуті відповідачем. Інформація про їх розгляд в матеріалах справи відсутня.

Отже наявна бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та про надання відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022, тому вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог задоволено частково, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265, 394,395 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги, зі змінами, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_8 строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022.

Визнати незаконною бездіяльність директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022.

Поновити дію трудового договору Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з дати винесення рішення суду та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині.

Стягнути з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 660 грн 90 коп.

В іншій частині змінених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 27.12.2022.

Головуюча: Л.Є. Петренко