Постанова

від 02.05.2023 по справі 529/830/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/830/22 Номер провадження 22-ц/814/2627/23Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л.Є. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Одринської Т.В.,

Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.

за участю секретаря Сальної Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доЦентру соціальних послуг Золочівської селищноїрадипровизнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання незаконною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

заапеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Диканського районногосудуПолтавськоїобласті від23грудня2022року,-

в с т а н о в и в :

В серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Центру наданнясоціальнихпослугЗолочівської селищноїрадипровизнання незаконнимитаскасуваннянаказів,поновленнянапосаді,визнаннянезаконноюбездіяльності,стягненняcередньогозаробіткузачас вимушеногопрогулу.

Позов мотивовано тим, що вона з 03.08.1998 працює на посаді завідувачем господарством стаціонарного відділення Золочівського територіального центу (Наразі Центр надання соціальних послуг Золочівської селищної ради). Станом на 11.04.2022 у вказаному закладі вона виконувала обов`язки завідувача господарством (0,5 посадового окладу) та сестри-господині (0,5 посадового окладу). У зв`язку із загостренням бойових дій в смт.Золочів, через існування реальної небезпеки для життя, нею було прийнято рішення евакуюватися разом із родиною до іншого населеного пункту. Згідно з Рекомендаціями Державної служби з питань праці, 11.04.2022 вона підготувала заяву про надання оплачуваної відпустки на 14 календарних днів, починаючи з 12.04.2022, яку направила через месенджер «Вайбер» директору Центру надання соціальних послуг Федоровій С.А. Направлення такої заяви було попередньо погоджено в телефонному режимі з директором. Зранку 12.04.2022 директор в телефонному режимі надала усну вказівку повернутися на робоче місце. Проте, нею було пояснено директору про неможливість виходу на роботу, оскільки вона знаходиться в іншому населеному пункті, відсутні рейсові автобуси та на території смт.Золочів ведуться бойові дії. Також директору нагадала, що була погоджена з нею відпустка на 14 календарних дні.

26.04.2022 у зв`язку із продовженням обстрілів Золочівської селищної ради вона написала заяву про надання додаткової відпустки без збереження заробітної плати з 26.04.2022. В той же день, вказану заяву, разом із заявою про надання щорічної відпустки було особисто вручено під підпис керівнику Центру Федоровій С.А. Проте, 26.04.2022 отримала копію наказу директора від 13.04.2022 про те, що з 13.04.2022 і до відновлення можливості виконувати роботу за посадою завідувача господарством, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, з нею призупиняється дія трудового контракту. Також вона отримала наказ директора «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» від 13.04.2022.

01.06.2022 вона виявила бажання приступити до виконання своїх функціональних обов`язків за посадою, але директор ОСОБА_3 безпідставно не допустила її до роботи, та зі слів директора відомо, що на її посаду призначено іншу людину. Також вказує, що на час подання позову, директором не розглянуто подані заяви про надання відпусток, не видано наказів про їх надання або ж вмотивованих рішень про відмову.

Вважає видані накази директора незаконними, оскільки з 01.06.2022 вона вийшла на роботу з метою приступити до своїх обов`язків і директор мав забезпечити її роботою та не мав права ухилятися від видання відповідного наказу про поновлення дії трудового договору. Крім того, в наказах прописано, що підставою для їх видання є порушення трудової дисципліни, але ч.1ст.147 КЗпПне містить такого стягнення як призупинення дії трудового договору.

Також у позові зазначає, що вона не вийшла 12.04.2022 на роботу, оскільки вважала, що перебуває у відпустці, яку погодила напередодні з директором у телефонному режимі. Крім того, в цей день були активні бойові дії в смт.Золочів, а вона перебувала в іншому населеному пункті.

Зважаючи на викладене просила:

- поновити строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022;

- визнати незаконним та скасувати наказ директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022;

- поновити її на посаді сестри-господині (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради;

- визнати незаконною бездіяльність директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради ОСОБА_3 щодо непоновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради;

- поновити дію трудового договору Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з 01.06.2022, визнавши таким, що втратив чинність з 01.06.2022 наказ директора ОСОБА_3 № 18-к від 13.04.2022;

-стягнути з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.04.2022 до дня ухвалення судового рішення;

-визнати незаконною бездіяльність директора ОСОБА_3 щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022.

09.12.2022 представником позивача подано заяву про зміну предмета позову, в якій просив поновити строк на подачу такої заяви та частково змінено позовні вимоги, а саме: просили визнати незаконним та скасувати наказ директора «Про призупинення дії трудового договору» від 13.04.2022 та поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством з 13.04.2022.

Рішенням Диканського районногосуду Полтавськоїобласті від23грудня 2022року поновлено ОСОБА_4 строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині№ № 17-к від 13.04.2022.

Визнано незаконною бездіяльність директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11.04.2022 та відпустки без збереження заробітної плати від 26.04.2022.

Поновлено дію трудового договору Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з дати винесення рішення суду та допушено до негайного виконання рішення суду в цій частині.

Стягнуто з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 660 грн 90 коп.

В іншій частині змінених позовних вимог відмовлено.

З вказаним судовим рішенням не погодилася ОСОБА_1 , в інтересах якої апеляційну скаргу подав її представник за довіреністю ОСОБА_2 . Посилаючись на невідповідність висновків обставинам, що мають значення для справи, неповне з`ясування обставин, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » № 18-к від 13.04.2022; поновленні дії трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з 13.04.2022; визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С.А. «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині» № 17-к від 13.04.2022; поновлення її на посаді сестри-господині (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з 13.04.2022 та стягненні з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.04.2022 до дня ухвалення судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу директор Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорова С.А. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 03.08.1998 призначена на посаду завідуючого господарством стаціонарного відділення та на неї покладено виконання обов`язків комірника з доплатлою 30 % посадового окладу завгоспа (а.с.69)

Наказом від 16.09.2016 № 35 ОСОБА_1 переведено на 0,5 посадового окладу завгоспа та 0,5 посадового окладу сестри-господарки відділення стаціонарного догляду (а.с.72).

З 01.11.2020 з ОСОБА_1 знято 0,5 ставки посадового окладу сестри-господарки, а наказом директора від 07.12.2020 № 50 ОСОБА_1 додатково надано 0,5 ставки посадового окладу сестри-господарки (а.с.73, 74).

Відповідно до Акту від 12.04.2022 р. на протязі всього робочого дня з 08.00 по 17.00 год. ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. У телефонній розмові з керівником пояснила, що поїхала в с.Івашки, повертатися на робоче місце в найближчий час не планує. Письмові пояснення щодо своєї відсутності надавати відмовилась (а.с.79).

12.04.2022 на ім`я директора Центру НСП ОСОБА_3 довідна записка від старшої медичної сестри ОСОБА_5 , в якій остання зазначила, що ОСОБА_1 12.04.2022 без дозволу та попередження її, як безпосереднього керівника, не з`явилась на робоче місце. Також вказано, що о 09.30 вона телефонувала ОСОБА_1 , яка відповіла, що «Виходити на роботу не збирається», «Виїхала із Золочіва», «Рішення нехай приймає керівництво» (а.с.80).

Наказом № 18-к від 13.04.2022, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 з 13.04.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану (а.с.77)

Також наказом № 17-к від 13.04.2022, у зв`язку з самовільною відсутністю, ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків сестри-господині з 13.04.2022 (а.с.76)

Відповідно до Акта від 13.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено про те, що вона звільненя від обов`язків сестри-господині (а.с.118).

До позовної заяви ОСОБА_1 додано заяву про надання їй щорічної тарифної відпустки на 14 днів з 12.04.2022 за сімейними обставинами, а також заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати з 26.04.2022. Заяви містять відмітку про отримання ОСОБА_3 26.04.2022 (а.с. 14, 15).

Суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання наказу № 18-к від 13.04.2022, протиправним, так як він винесений роботодавцем на підставіЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022та п.2 розпорядження Золочівського селищного голови від 01.03.2022 щодо забезпечення безперебійної роботи закладу, так як з 12.04.2022 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі, оскільки через обстріли виїхала з населеного пункту. Оскільки на день розгляду справи ОСОБА_1 взмозі приступити до роботи та бажає виконувати свої основні обов`язки, а роботодавець взмозі надати позивачу роботу, суд прийшов до висновку про можливість поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством0,5 ставки, з дня ухвалення рішення суду.

Суд не знайшов підстав для визнання незаконним наказу № 50 від 07.132.2020 та його скасування, так як суміщення посад може бути скасовано за ініціативою роботодавця. Підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку також не має оскільки така вимога є похідною від вимоги про скасування вказаного наказу та поновлення дії договору.

Суд першої інстанції визнав бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки та про надання відпустки без збереження заробітної плати, так як вони не були розглянуті відповідачем.

Рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, судом апеляційної інстанції переглядається в межах вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченістаттями 43-46 Конституції України.

Відповідно до ч. 3, 6ст. 43 Конституції України- кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно достатті 64 Конституції Українив умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені таттями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.

24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента УкраїниПро введення воєнного стану в Україні№64/2022строком на 30 діб.Згідно зУказом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 рокустрок дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Згідно зУказом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 рокустрок дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно зУказом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 рокустрок дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Згідно зУказом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 рокустрок дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Згідно зУказом Президента№ 757/2022 від 07 листопада 2022 рокустрок дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Згідно зУказом Президента№ 58/2023 від 06 лютого 2023 рокустрок дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2022 року строком на 90 діб.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону УкраїниПро правовий режим воєнного стану.

Статтею 1 Закону України від 15 березня 2022 року«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону УкраїниПро правовий режим воєнного стану.

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із пунктом 2 розділуПрикінцеві положенняЗакону України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»главуXIXПрикінцеві положенняКодексу законів про працю Українидоповнено пунктом 2 такого змісту:Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону УкраїниПро правовий режим воєнного стану, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом УкраїниПро організацію трудових відносин в умовах воєнного стану

З огляду на вищевикладене положення Закону України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКодекс законів про працю- мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням даного законутакож можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Частиною 1 статті 13 Закону України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Таким чином, Закон України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану2надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.

Встановлено, що призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 було обумовлене неможливістю виконання трудових обов`язків працівником через бойові дії в смт Золочів, про що повідомила сама позивач.

ОСОБА_1 помилково вважає, призупинення дії договору дисциплінарним стягненням, так як, відповідно до вимог ст. 147 КЗпП України до дисциплінарного стягнення відносяться : догана та звільнення. Наказ № 18-к від 13.04.2022 року винесено на підставіЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022та п.2 розпорядження Золочівського селищного голови від 01.03.2022 щодо забезпечення безперебійної роботи закладу до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Виносячи оскаржуваний наказ № 18-к від 13.04.2022 роботодавець діяв у відповідності до вимог закону та правомірно скористався наділеним правом призупиняти дію трудового договору з позивачем.

Вимоги позивача, щодо поновлення дії трудового договору з 13.04.2022 року є неспроможними, так як позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що вона зверталася до роботодавця з відповідною заявою про можливість виконання нею трудових обов`язків та бажання поновити дію трудового договору.

Встановлено, що 03.08.1998 ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду завідувача господарством, наказом директора Центру НСП від 07.12.2020 № 50 ОСОБА_1 додатково надано 0,5 ставки посадового окладу сестри-господарки.

Наказом № 17-к від 13.04.2022 ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю на робочому місці, звільнено від виконання обов`язків сестри-господині, з метою забезпечення безперебійної роботи закладу.

Оскільки, ОСОБА_1 на посаді сестри господині працювала за сумісництвом, роботодавець мав законне право звільнити її у зв`язку з її відсутністю на робочому місці без будь-якого попередження та виплати вихідної допомоги, з метою забезпечення безперебійної роботи Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради.

Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, тому підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Диканського районногосуду Полтавськоїобласті від23грудня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.05.2023.

Головуючий: Т.В. Одринська

судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль