Ухвала
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 529/830/22
провадження № 61-8034ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру соціальних послуг Золочівської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання незаконною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Харківської області з позовом до Центру соціальних послуг Золочівської селищної ради, в якому просила:
- поновити строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С. А. від 13 квітня 2022 року № 17-к «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків сестри-господині»;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С. А. від 13 квітня 2022 року № 17-к «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків
сестри-господині»;
- поновити її на посаді сестри-господині (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради;
- визнати незаконною бездіяльність директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С. А. щодо непоновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством
(0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради;
- поновити дію трудового договору Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з 01 червня 2022 року, визнавши таким,
що втратив чинність з 01 червня 2022 року наказ директора Федорової С. А. від 13 квітня 2022 року № 18-к;
- стягнути з Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2022 року до дня ухвалення судового рішення;
- визнати незаконною бездіяльність директора Федорової С. А. щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11 квітня 2022 року та відпустки без збереження заробітної плати від 26 квітня 2022 року.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просила:
- поновити строк на звернення до суду;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Федорової С. А.
від 13 квітня 2022 року № 18-к «Про призупинення дії трудового договору» та поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством з 13 квітня 2022 року.
Верховний Суд своїм розпорядженням від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінив територіальну підсудність судових справ Золочівського районного суду Харківської області - Диканському районному суду Полтавської області.
Диканський районний суд Полтавської області своїм рішенням
від 23 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Поновив ОСОБА_1 строк на звернення до суду в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С. А. від 13 квітня 2022 року № 17-к «Про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків
сестри-господині»
Визнав незаконною бездіяльність директора Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради Федорової С. А. щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання основної щорічної оплачуваної відпустки від 11 квітня 2022 року та відпустки без збереження заробітної плати від 26 квітня 2022 року.
Поновив дію трудового договору Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з ОСОБА_1 на посаді завідувача господарством (0,5 посадового окладу) Центру надання соціальних послуг Золочівської селищної ради з дати винесення рішення суду та допустив до негайного виконання рішення суду в цій частині.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Полтавський апеляційний суд своєю постановою від 02 травня 2023 року рішення Диканського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2022 року залишив без змін.
У травні 2023 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2023 року.
Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстави, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки справа має виняткове значення для заявниці, оскільки незаконне призупинення відповідачем дії трудового договору з ОСОБА_1 та незаконне звільнення негативно впливають на її права та законні інтереси щодо пенсійного забезпечення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга подана на судові рішення, які ухвалені у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення
у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня
2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання незаконною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Отже, предметом спору є захист трудових прав.
Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та не належить
до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Однак, наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а тому, не дивлячись на те, що справа є малозначною, оскаржувані у ній судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку на підставі
підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України
(суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Зазначені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно з частиною сьомою статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Диканського районного суду Полтавської області цивільну справу № 529/830/22 за позовом ОСОБА_1 до Центру соціальних послуг Золочівської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання незаконною бездіяльність, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2023 |
Оприлюднено | 23.06.2023 |
Номер документу | 111713458 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні