Постанова

від 20.12.2022 по справі 2-642/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8086/22

Справа № 2-642/11

Головуючий у першій інстанції Барановська З. І.

Доповідач Приходько Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Приходько Л. А.

суддів: Семиженка Г.В.

Склярської І. В.

секретар Виходець А. В.,

учасники справи:

позивач-відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач-позивач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ПАТ Креді Агріколь Банк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Гусарова Олександра Леонідовича на рішення Южного міського суду Одеської області від 08 серпня 2022 року у складі головуючого судді Барановської З. І.,

встановив:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу та поділ спільно набутого майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що сторони з 20 червня 1987 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюбні відносини між ними припинені. Збереження шлюбу є неможливим. За час знаходження у шлюбі сторонами спільно набуте майно, яке підлягає поділу.

Враховуючи зазначене просив суд розірвати шлюб укладений між ним та ОСОБА_3 , Поділити спільне набуте майно, виділивши йому у власність автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , вартістю 20000 грн., та нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 80000 грн., відповідачу виділити у власність нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 100000 грн.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24 вересня 2011 року заявлені позовні вимоги роз`єднані у самостійні провадження: за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поділ спільно набутого майна подружжя.

07 грудня 2011 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна, згідно якого ОСОБА_2 просить суд поділити спільно набуте майно з ОСОБА_1 , виділивши кожному по 1/2 частині наступного майна: автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м., нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., земельна ділянка, площею 0,26 га, в с.Новофедорівка, Березанського району Миколаївської області з недобудованим житловим будинком, гараж у м.Южне Одеської області на автостоянці «Істок». Також просила суд здійснити розподіл в натурі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м., нежитлової будівлі, розташованої адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м. та недобудованого житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,26 га, в с.Новофедорівка, Березанського району Миколаївської області, а також просила встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , на якій розташована нежитлова будівля площею 662.1кв.м, земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , на які розташована нежитлова будівля площею 59.7кв.м. та земельною ділянкою площею 0,26 га, в с.Новофедорівка, Березанського району Миколаївської області на якій розміщений недобудований будинок.

01 листопада 2012 року ОСОБА_1 збільшені позовні вимоги. Вказав, що за час шлюбу подружжям придбано майно: 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м., нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., земельна ділянка, площею 0,26 га, розташована по АДРЕСА_4 ; житловий будинок, загальною площею 189.9кв.м. розташований по АДРЕСА_4 та підсобні споруди, а також борг за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року у розмірі основного зобов`язання у сумі 190000.00доларів США, процентів та інших платежів за вказаним договором. У зв`язку із чим просив поділити спільне сумісне майно подружжя виділивши ОСОБА_2 : земельну ділянку, площею 0,26 га, розташована по АДРЕСА_4 ; житловий будинок, загальною площею 189.9кв.м. розташований по АДРЕСА_4 та підсобні споруди; 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , належну ОСОБА_1 , 1/2 нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м.. Виділити ОСОБА_1 : нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м., 1/2 частину нежитлової будівлі, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , борг за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року у розмірі основного зобов`язання у сумі 190000.00доларів США, процентів та інших платежів за вказаним договором.

29 листопада 2012 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що вартість спільного майна складає 708332.00грн., а боргу 1614000грн., просив суд поділити спільно набуте майно, виділивши ОСОБА_2 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 , належну ОСОБА_1 вартістю 160000 грн., 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 , належну ОСОБА_2 вартістю 160000 грн., 1/2 нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., вартістю 50000 грн., земельну ділянку, площею 0,26 га, в АДРЕСА_4 , належну ОСОБА_1 , вартістю 120000 грн., житловий будинок, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , належну ОСОБА_1 , вартістю 100000 грн., борг за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року з урахуванням відсотків за користування кредитом у розмірі 1043334 грн., а ОСОБА_1 виділивши у власність автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , вартістю 68332 грн., 1/2 нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., вартістю 50000 грн., борг за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року з урахуванням відсотків за користування кредитом у розмірі 571666 грн.

29 вересня 2014 року від ОСОБА_1 до суду надійшли уточнення позовних вимог, згідно яких ОСОБА_1 після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2 сплатив за кредитним договором, укладеним під час шлюбу 108403 доларів США, що за курсом НБУ відповідає 1409239,00 грн., а також обов`язкові платежі за кредитом в розмірі 22795,72 грн. ОСОБА_1 просить суд поділити спільно набуте майно, виділивши ОСОБА_2 нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., 1/2 частину житлового будинку, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, а ОСОБА_1 виділивши у власність автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , вартістю 68332 грн., нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м., 1/2 частину житлового будинку, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , та підсобні споруди.

08 грудня 2015 року ОСОБА_1 подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в зв`язку з тим, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 самостійно були погашені спільні боргові зобов`язання за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року, за договором позики на суму 38000 доларів США, а також була здійснена реконструкція нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого суттєво збільшилась її вартість, ОСОБА_1 просив суд поділити спільно набуте майно, виділивши ОСОБА_2 у власність 1/2 частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., 1/2 частину житлового будинку, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, 1/2 частину автомобілю Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 1/2 частину нежитлову будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м. стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1806753,22 доларів США та 11397,86 грн., а ОСОБА_1 виділивши у власність 1/2 частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., 1/2 частину житлового будинку, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, 1/2 частину автомобілю Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 1/2 частину нежитлову будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м.

22 лютого 2021року від ОСОБА_1 знов збільшив позовні вимоги, подавши відповідну заяву, посилаючись на те, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 самостійно були погашені спільні боргові зобов`язання. Крім того, вартість нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м збільшилась внаслідок реконструкції, проведеної за кошти ОСОБА_1 . Остаточно просив суд поділити спільно набуте майно, виділивши ОСОБА_2 у власність 1/2 частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., 1/2 частину житлового будинку, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , та підсобні споруди; 1/2 частину автомобілю Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частину нежитлову будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 240,12 доларів США, 1076 571,73 грн., 20 245,07 грн., що є половиною грошових коштів сплачених за кредитним договором №565/752480 від 19.08.2008 після припинення шлюбу; 19 000 доларів США, що є половиною боргу отриманого під час шлюбу для будівництва нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та повернутого після припинення шлюбу; 65 572,5 доларів США, що є половиною грошових коштів витрачених ОСОБА_1 після припинення шлюбу на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; а ОСОБА_1 виділивши у власність 1/2 частину нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., 1/2 частину житлового будинку, площею 189,9 кв.м., в АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, 1/2 частину автомобілю Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 1/2 частину нежитлову будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м. ОСОБА_1 .

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 08 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Поділено майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя:

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на:

- нежитлову будівлю, площею 662,1м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі розпорядження міського голови виконкому Южненської міської ради №02-02-195р від 14.07.2008;

-автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 ;

-житловий будинок, площею 189,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №2 від 11.01.2012;

земельну ділянку, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №7 від 21.12.2007;

- нежитлову будівлю, площею 59,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Южненської міської ради №1288 від 05.08.2004.

Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, площею 662,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі розпорядження міського голови виконкому Южненської міської ради №02-02-195р від 14.07.2008; на 1/2 частку автомобіля Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку, площею 189,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №2 від 11.01.2012; на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №7 від 21.12.2007; на 1/2 частку нежитлової будівлі, площею 59,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Южненської міської ради №1288 від 05.08.2004.

Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, площею 662,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі розпорядження міського голови виконкому Южненської міської ради №02-02-195р від 14.07.2008; на 1/2 частку автомобіля Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку, площею 189,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, які зареєстровані на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №2 від 11.01.2012; на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №7 від 21.12.2007; на 1/2 частку нежитлової будівлі, площею 59,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Южненської міської ради №1288 від 05.08.2004.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину грошових коштів сплачених за кредитним договором №565/752480 від 19.09.2008 після припинення шлюбу в розмірі 64 240,11 доларів США, 1 076 571,73 грн.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину боргу отриманого під час шлюбу для будівництва нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та повернутого після припинення шлюбу в розмірі 19 000 доларів США.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що майно, набуте сторонами за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу з урахуванням рівності часток сторін у ньому, шляхом визнання за позивачем та відповідачкою по 1/2 частці вказаного майна.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 не надано суду відповідні висновки та дозвільні документи на підтвердження можливості виділення кожній зі сторін нерухомого майна, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про поділ нерухомого майна в натурі. У зв`язку з неоплатою сторонами призначених судом судових будівельно-технічних експертиз, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про порядок користування земельними ділянками.

У зв`язку з недоведеністю ОСОБА_2 , що гараж для автомобіля, що знаходиться у м. Южне на автостоянці «Істок» був придбаний подружжям під час шлюбу суд дійшов висновку що спірний гараж не належить до об`єкту права спільної сумісної власності, та і не підлягає поділу.

Боргові зобов`язання за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року суд вважав спільними та такими, що виникли в інтересах сім`ї, при цьому з урахуванням відсутності доказів участі позивачки у погашенні такої заборгованості за кредитним договором після розірвання шлюбу, суд стягнув з ОСОБА_2 1/2 частину коштів, сплачених відповідачем на виконання умов кредитного договору після розірвання шлюбу.

Вимоги про стягнення половини страхових виплат, сплачених за кредитним договором після припинення шлюбу суд визнав таким, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з недоведеністю понесення ОСОБА_1 цих витрат.

Боргові зобов`язання за договором позики від 14 вересня 2007 року на суму 38 000 доларів США, суд першої інстанції вважав спільними та такими, що виникли в інтересах сім`ї, при цьому з урахуванням відсутності доказів участі позивачки у погашенні такої заборгованості, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 підлягає стягненню 1/2 частина коштів, повернутих ОСОБА_1 на виконання умов договору позики.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 половини грошових коштів витрачених ОСОБА_1 після припинення шлюбу на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходив з того, що позивачем не доведені понесені ним витрати.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми нарахованих індексу інфляції нараховані на суму боргу 1 076 571,73 грн. за період з 03 вересня 2018 року по 03 вересня 2021 року суд виходив з того, що спірні правовідносини сторін у справі регулюються нормами Сімейного кодексу України, які є спеціальними відносно положень статті 625 ЦК України й які виключають можливість її застосування до їх врегулювання.

В апеляційній скарзі адвокат Гусаров О.Л. діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів сплачених за кредитним договором №565/752480 від 19 вересня 2008 року після припинення шлюбу в розмірі 64 240,11 доларів США, 1 076 571,73 грн., а також половини боргу в розмірі 19 000 доларів США скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильне дослідження та оцінку доказів, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 572,5 доларів США, що є половиною грошових коштів витрачених ОСОБА_1 після припинення шлюбу на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 20 245,07 грн., що є половиною грошових коштів сплачених за кредитним договором №565/752480 від 19 серпня 2008 року після припинення шлюбу; суми нарахованих індексу інфляції в розмірі 241 797,85 грн. та трьох процентів річних в розмірі 96 979 грн., які нараховані на суму боргу 1 076 571,73 грн. за період з 03 вересня 2018 року по 03 вересня 2021 року, скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким, задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 572,5 доларів США, що є половиною грошових коштів витрачених ОСОБА_1 після припинення шлюбу на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 20 245,07 грн., що є половиною грошових коштів сплачених за кредитним договором №565/752480 від 19 серпня 2008 року після припинення шлюбу; суми нарахованих індексу інфляції в розмірі 241 797,85 грн. та трьох процентів річних в розмірі 96 979 грн., які нараховані на суму боргу 1 076 571,73 грн. за період з 03 вересня 2018 року по 03 вересня 2021 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник ОСОБА_2 - адвокат Гусаров О.Л. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду в частині відмови в задоволені частини первісного позову - без змін. Свою апеляційну скаргу підтримав за обставинами вказаними в апеляційній скарзі

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористався.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Беліогло А.В., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримали за обставинами викладеним у скарзі. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги адвоката Гусарова О.Л. поданої в інтересах ОСОБА_2 , зазначили, що на їх думку доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення відсутні.

В судовому засіданні адвокат Гусаров О.Л., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 , приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, свою апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеним у скарзі. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що доводи апеляції скарги, на його думку, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених цивільним процесуальним законодавством, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Рішення суду в частині поділу між сторонами рухомого та нерухомого майна та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право особистої приватної власності за кожним : на 1/2 частку нежитлової будівлі, площею 662,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі розпорядження міського голови виконкому Южненської міської ради №02-02-195р від 14.07.2008; на 1/2 частку автомобіля Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку, площею 189,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , та підсобні споруди, який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №2 від 11.01.2012; на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №7 від 21.12.2007; на 1/2 частку нежитлової будівлі, площею 59,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7 кв.м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Южненської міської ради №1288 від 05.08.2004, а також в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поділ гаражу для автомобіля, що знаходиться у м. Южне на автостоянці «Істок», про поділ майна в натурі та встановлення порядку користування земельними ділянками в апеляційному порядку не оскаржене, а тому апеляційним судом не переглядається.

Судом встановлено, що 20 червня 1987 року між сторонами укладений шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

На підставі рішення Южного міського суду Одеської області від 24 лютого 2012 року шлюбу між сторонами розірваний.

Під час шлюбу сторонами набуте спільне майно:

- нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 662,1 кв.м, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- автомобіль Renault Traffic, державний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску;

- житловий будинок, площею 189,9кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копіями свідоцтва про право власності, витягом про державну реєстрацію;

- земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 площею 0,25 га, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку;

- нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 59,7кв.м., що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Під час перебування сторін у шлюбі, 14 серпня 2007 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_4 38000 доларів США для будівництва магазину у АДРЕСА_5 , які зобов`язався повернути протягом 8 років

Розпискою від 28 грудня 2012 року, ОСОБА_4 посвідчив повернення йому ОСОБА_1 28 грудня 2012 року 19000 доларів США в рахунок погашення позики.

Розпискою від 02 жовтня 2013 року ОСОБА_4 посвідчив повернення йому ОСОБА_1 залишку боргу у розмірі 19000 доларів США.

Під час перебування сторін у шлюбі, 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Індустріально-експортний банк» був укладений кредитний договір №565/752480 відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 190 000 доларів США строком до 18 вересня 2018року, з процентною ставкою 14% річних, з цільовим призначенням на особисті потреби. Укладення вказаного договору підтверджується розпискою від 14 серпня 2007 року.

ОСОБА_2 надала згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_1 вказаного вище кредитного договору та договору про передачу в іпотеку АТ «ІНДЕКС-БАНК» нежитлової будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 для забезпечення виконання за даним кредитним договором, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_2 від 19 вересня 2008 року.

20 травня 2015 року, з метою рефінансування заборгованості позичальнику у доларах США по кредитному договору №565/752480 від 19 вересня 2008 року, між ОСОБА_1 та ПАТ «Креді Агріколь Банк», який є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «ІНДНЕКС-БАНК», був укладений Договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №565/752480 від 19 вересня 2008 року . Згідно якого основне зобов`язання викладено в новій редакції, а саме розмір кредиту становить 1 640 000 грн., проценти 20% річних, зі строком повернення до 18 вересня 2018 року.

З довідки ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 05 грудня 2018 року за № 27/76117 вбачається, що ОСОБА_1 в повному обсязі виконав умови кредитного договору №565/752480 від 19 вересня 2008 року та додаткових договорів про внесення змін до нього. Позичальником з 01 вересня 2011 року по 20 травня 2015 року було сплачено 128480.23 доларів США, з яких: 73686.73 доларів США- основна заборгованість, 54793.50 доларів США - за відсотками. За період з 20 травня 2015 року по 16 серпня 2018 року позичальником сплачено 2 153 143.47грн, з яких: 1 640 000.00грн - основна заборгованість, 513 143.46грн.- відсотки.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна (пункти 23, 24 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Виконання кредитних зобов`язань, які виникли у обох з подружжя, за рахунок коштів одного з них (у тому числі і частково) може бути підставою для вимог до іншого подружжя, в тому числі і за правилами статті 544 ЦК України.

Так, відповідно до статті 544ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Зазначена компенсація може бути стягнута лише у разі погашення за особисті кошти кредитної заборгованості, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеним у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16 та постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 712/6574/16-ц (провадження № 61-17824св18).

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 81ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції установив, що договір позики від 14 серпня 2007 року та кредитний договір №565/752480 від 19 вересня 2008 року були укладені в інтересах сім`ї.

Так, грошові кошти отримані за договором позики від 14 серпня 2007 року були використані на придбання нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя. Отже ОСОБА_2 , крім набуття у власність 1/2 частини нежитлової будівлі, набула і зобов`язання у вигляді повернення позиченої грошової суми, оскільки договір позики є таким, що укладений в інтересах сім`ї та створює обов`язки для обох з подружжя.

Укладення ОСОБА_1 кредитного договору №565/752480 від 19 вересня 2008 року здійснено за погодженням з ОСОБА_3 , а отримані кредитні кошти були витрачені на потреби сім`ї, що не спростовано ОСОБА_3 , а отже остання набула і зобов`язання у вигляді повернення отриманої грошової суми, оскільки кредитний договір є таким, що укладений в інтересах сім`ї та створює обов`язки для обох з подружжя.

Вирішуючи спір щодо поділу боргових зобов`язань подружжя, суд першої інстанції інстанції виходив із того, що предметом такого поділу є борг, сплачений ОСОБА_1 на виконання договору позики та кредитного договору після припинення шлюбних відносин, з огляду на те, що ці кошти були витрачені на будівництво нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яке по 1/2 частині набули сторони у справі, та на потреби сім`ї під час перебування у шлюбі, а тому визначив обов`язок ОСОБА_2 зі сплати боргу у 1/2 частини грошових кошті повернутих ОСОБА_1 кредиторам після припинення шлюбу.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, як з такими, що відповідають обставинам та матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що зі змісту розписки від 14 серпня 2007 року не вбачається, що вона видана на підтвердження укладення договору позики спростовуються текстом розписки, в якому зазначено, що ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_4 грошові кошти, які зобов`язується повернути.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже,враховуючи вказані вимоги закону та зміст розписки, суд першої інстанції правильно встановив правову природу розписки як договір позики, який передбачає обов`язок боржника повернути позику позикодавцю. Не зазначення у розписці дати отримання грошової суми не спростовує того, що у позичальника виник обов`язок повернути у строк визначений договором позичені кошти.

Доводи апеляційної скарги про те, що розписки про повернення коштів за договором позики не містять дати фактичного повернення коштів, а тому висновок суду про повернення ОСОБА_1 коштів після припинення шлюбу є хибним, спростовуються зокрема текстом розписки від 28 грудня 2012 року, з якого вбачається половина боргу повернута 28 грудня 2012 року, а з тексту розписки від 02 жовтня 2013 року вбачається, що кредитор отримав остаток боргу, що дає ґрунтовні підстави вважати, що борг повернутий після припинення шлюбних відносин між сторонами.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності залучення позичкових коштів для фінансування будівництва нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, спростовуються змістом боргової розписки, в якій зазначено, що грошові кошти беруться для будівництва нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 .

Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин, а також на підтвердження того, що будівництво нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , здійснювалось подружжям за рахунок інших коштів, ОСОБА_2 не надано.

Також апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що кошти отримані на підставі кредитного договору №565/752480 від 19 вересня 2008 року були витрачені ОСОБА_1 на особисті потреби не в інтересах сім`ї, враховуючи, що отримання вказаного кредиту погоджувалось дружиною, крім того ОСОБА_2 своїм поручительством забезпечувала виконання зобов`язань чоловіка за кредитним договором, та погодилась на передачу в іпотеку нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, тим самим визнаючи, що кредитні кошти взяті на задоволення потреб сім`ї.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для визнання її боржником за кредитним договором, а також на припинення договору поруки, у зв`язку зі зміною зобов`язання, згоди на які вона не надавала, не мають правового значення для вирішення даної справи.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення половини страхових виплат, сплачених за кредитним договором №565/752480 від 19 серпня 2008 року після припинення шлюбу.

Як вбачається зі змісту кредитного договору на позичальника покладений обов`язок укласти на весь строк дії цього договору договори страхування предмету іпотеки з АСТ Вексель або у страховій компанії, яка користується доброю репутацією та схвалена Іпотекодержателем.

ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог надані квитанції на загальну суму 20 245,07 грн щодо оплати страховки у ТДВ СТ Наста за договором 402.0063692 від 19 вересня 2011 року, у ПАТ СК УСГ призначення платежу 01-94-1509-13-00015, у ПАТ СК УСГ призначення платежу 01-94-1509-13-00016, та у ПАТ СК Універсальна за договором № 12200/044.

Отже зі змісту вказаних квитанцій неможливо встановити, що вказані платежі здійснені позивачем саме на виконання умов кредитного договору №565/752480 від 19 серпня 2008 року, а будь-яких інших доказів на підтвердження здійснення вказаних платежів на виконання зазначеного вище кредитного договору суду не надано.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо стягнення половини грошових коштів витрачених ОСОБА_1 після припинення шлюбу на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції також послався на необґрунтованість вказаних вимог, з огляду на те, що на підтвердження понесених ним витрат позивач надав докази на підтвердження витрат у гривні, але позовні вимоги заявлені в доларах США.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ним було здійснено переведення грошових коштів в іноземну валюту, долар США, по курсу, який був на дату реконструкції будівлі. Вказані доводи не ґрунтуються на вимогах закону.

За приписами статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов?язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов?язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов?язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов?язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що умовами договору на ремонт приміщень цокольного та мансардного поверхів приміщення за адресою АДРЕСА_1 визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, а законом не передбачено можливість стягнення понесених особою витрат понесених на поліпшення нерухомого майна в еквіваленті іноземної валюти, суд першої інстанції, в межах заявленого позову, дійшов правильного висновку, про відсутність підстав для задоволення цих вимог.

За правилами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог у стягнення з ОСОБА_2 боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, суд першої інстанції правильно виходив з того, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, оскільки між сторонами виник спір з приводу поділу спільного сумісного майна подружжя, а отже спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України, що виключає можливість застосування положень статті 625 ЦК України до їх врегулювання.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою встановив обставини справи, перевірив доводи та заперечення учасників справи, яким дав належну оцінку та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують. Посилання на допущені порушення судом норм процесуального права не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 367, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Гусарова Олександра Леонідовича подану від імені та в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Южного міського суду Одеської області від 08 серпня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 29 грудня 2022 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: Г.В. Семиженко

І.В. Склярська