Ухвала від 26.12.2022 по справі 309/1056/22

Справа № 309/1056/22

Провадження № 2/309/211/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Кемінь В.Д.

секретаря судового засідання: Бринзей Н.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Хустської районної ради, треті особи без самостійних вимог: Хустська міська рада Ізянський старостинський округ, Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Хустської районної ради, скасування свідоцтва про право власності та визнання будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Хустської районної ради, треті особи без самостійних вимог: Хустська міська рада Ізянський старостинський округ, Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Хустської районної ради, скасування свідоцтва про право власності та визнання будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

В ході проведення підготовчого судового засідання позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про відвід головуючому судді Кемінь В.Д. Відвід вмотивований тим, що станом на сьогоднішній день існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді Кемінь В.Д. Так, суддя Кемінь В.Д. проживає в с.Іза Хустського району у вказаному селі також проживає сім`я ОСОБА_5 , з якою головуючий перебуває в далеких родинних відносинах, що в певній мірі може вплинути на прийняття суддею рішення.

Третя особа ОСОБА_3 та його адвокат Гринюк Г.В. повідомили, що жодних заяв з приводу заявленого відводу не подаватимуть, питання про відвід заявляють на вирішення суду.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі. про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи , що заява про відвід подана в день судового засідання відповідно до вимог ст. 40 ЦПК України така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 відповідним Законом № 475/97-ВР, визнавши її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Відповідно до положень ст.ст. 8, 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV в Україні визнається і діє принцип верховенства права; чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Підставою для відводу судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді.

Право заявника на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді, як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

У той час, як суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Тобто, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

Як вбачається з матеріалів справи суддя Кемінь В.Д. проживає в с.Іза Хустського району у вказаному селі також проживає сім`я ОСОБА_5 , з якою головуючий перебуває в далеких родинних відносинах.

Суд звертає увагу, що даний факт не свідчить про будь-яку побічну чи пряму зацікавленість головуючого по справі у результатах її розгляду, однак з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та на розгляд її справи поза будь-яким сумнівом для відповідача щодо об`єктивності та неупередженості складу суду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді Кемінь В.Д.

Суд, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини, які викладені в їх рішеннях (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ), з приводу недовіри суду, вважає за доцільне задовольнити заяву про відвід, з підстав викладених у зазначених рішеннях.

За таких обставин в порядку передбаченому ст.ст. 33, 41 ЦПК України справу слід передати до канцелярії суду для визначення автоматизованою системою документообігу іншого складу суду.

Керуючий ст.40 ЦПК України суд-,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кемінь Володимира Дмитровича у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Хустської районної ради, треті особи без самостійних вимог: Хустська міська рада Ізянський старостинський округ, Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Хустської районної ради, скасування свідоцтва про право власності та визнання будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя - задоволити.

Справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Хустської районної ради, треті особи без самостійних вимог: Хустська міська рада Ізянський старостинський округ, Хустське державне підприємство технічної інвентаризації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Хустської районної ради, скасування свідоцтва про право власності та визнання будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України - передати до канцелярії суду для визначення автоматизованою системою документообігу іншого складу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.