Ухвала

від 26.12.2022 по справі 2-407/11

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №2-407/11

6/295/124/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М., за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Представник АТ «ОТП Банк» Філіпчук Н.М. звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів Богунського районного суду м. Житомира №2-407/11 від 04.10.2022 року до виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що на заяву представника позивача від 28.07.2011 року про видачу виконавчих листів судом не було направлено останніх на адресу банку, повторно позивач звернувся із заявою про видачу виконавчих листів 23.09.2022 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Від ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання просили відмовити.

Крім цього, адвокат Войтович М.С. в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення на заяву, якими зазначив, що заява не містить жодних обґрунтувань наявності поважних причин, з яких протягом одинадцяти років стягувач не звертався до суду для отримання виконавчих листів та пред`явлення їх до виконання, позивач не звертався з отриманими 18.10.2022 року виконавчими листами до виконавчої служби та не отримував відмови у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з пропущенням строків звернення.

Дослідивши заяву, додані до неї документи та матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Встановлено, що 16.06.2011 року Богунським районним судом м. Житомира ухвалено заочне рішення у даній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно якого зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути ПАТ «ОТП Банк» 41762, 49 дол. США боргу за кредитним договором, а в випадку відсутності цього майна стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» еквівалент в гривні в сумі 332993,21 грн., з них сума несплаченого кредиту - 301495, 89 грн. (еквівалент 37812, 24 дол. США), відсотки користування кредитом - 31497, 31 грн. (еквівалент 3950, 25 дол. США) та пеню за користування коштами в сумі 24876, 78 грн. Окрім того, вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» пеню за порушення виконання грошового зобов`язання 31529, 04 грн., та по 850 грн. з кожного сплаченого судового збору та по 60,00 грн кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 89).

Копію рішення від 16.06.2011 року було направлено позивачу 17.06.2011 року за вихідним номером 2-407/11 (а.с. 93).

Заявою від 27.07.2011 року, отриманою судом 28.07.2011 року, представник позивача просив надіслати на адресу позивача виконавчі листи по справі №2-407/11 (а.с. 94).

Ухвалою суду від 26.01.2017 року у задоволенні заяви ПАТ «ОТП Банк» про роз`яснення рішення суду по даній цивільній справі відмовлено. Виправлено описку, допущену в рішенні Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року, вказавши у другому абзаці резолютивної частини рішення розмір пені, яка підлягає до стягнення за користування коштами «31529,04 грн.» замість «24876,78 грн.».

Представник позивача заявою від 23.09.2022 року, отриманою судом 28.09.2022 року, просив видати виконавчі листи по справі №2-407/2011 та надіслати їх поштою позивачу (а.с. 129).

04.10.2022 року Богунським районним судом м. Житомира позивачу було направлено два виконавчі листи (а.с. 134), які були отримані позивачем 18.10.2022 року.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України в разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Оцінивши заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, строк пред`явлення виконавчих листів №2-407/2011 до виконання минув 30.06.2014 року.

Національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.

Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях виконання судового рішення), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення юридично значимих дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними та допустимими засобами доказування.

Отже, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист для примусового виконання.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними та допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Судом встановлено, що позивач після подання до суду заяви від 27.11.2011 року про видачу виконавчих листів не здійснив жодних дій задля отримання таких виконавчих листів та контролю за виконанням своєї заяви до 23.09.2022 року, тобто протягом майже одинадцяти років. Крім того, подавши заяву про роз"яснення рішення в 2017 році, також жодних дій щодо отримання та пред"явлення виконавчих листів до виконання не здійснив, що свідчить про незацікавленість у фактичному виконанні рішення суду. Після отримання виконавчих листів, позивач не звернувся з ними до виконавчої служби та не отримав відмови у відкритті виконавчого провадження.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, відсутність належних та допустимих доказів наявності об`єктивних та непереборних для стягувача обставин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, що свідчить про те, що стягувач не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись п.17.4 Перехідних положень, ст.ст. 12, 76, 81, 433 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «ОТП Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 26.12.2022 року.

Суддя Л.М.Чішман