Постанова

від 27.02.2023 по справі 2-407/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-407/11 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.

Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання: Франчука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №2-407/11 за заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк»

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року, яка постановлена під головуванням судді Чішман Л.М.

встановив:

У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернулося до суду із заявою, в якій просило поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Богунським районним судом м. Житомира 04.10.2022 року у справі №2-407/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування поданої заяви посилається на те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено частково, рішення набрало законної сили 29.06.2011 року. 28.07.2011 року представником ПАТ «ОТП Банк» було подано заяву про видачу виконавчих листів з проханням направити їх на адресу стягувача, проте виконавчі листи видані не були.

28 вересня 2022 року представником стягувача до суду було направлено поштою заяву про видачу виконавчих листів. 18.10.2022 року вказані виконавчі листи надійшли на адресу АТ «ОТП Банк».

При цьому заявник зазначає, що на дату звернення до суду строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, які були видані судом 04.10.2022 року, є пропущеним. Однак, АТ «ОТП Банк» вважає, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання попущено стягувачем з поважних причин, оскільки судом першої інстанції при оформленні та видачі виконавчих листів порушено норми «Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді» №68 від 27.06.2006 та Закону України «Про виконавче провадження», стягувач не отримав виконавчих листів в межах строку встановленого законодавством для пред`явлення виконавчого листа до виконання, тобто фактично не мав можливості вимагати виконання судового рішення.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року у задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, АТ «ОТП Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ «ОТП Банк» зазначає, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, позбавив стягувача можливості стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказує, що стягувач подав до суду заяву про видачу виконавчих листів в межах строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», чинного на дату набрання рішенням суду законної сили, а саме 28.07.2011 року, в якій просив надіслати виконавчі листи на адресу стягувача. Проте судом не виписано виконавчі листи згідно норм Інструкції, не видано виконавчі листи та не надіслано стягувачу рекомендованим поштовим відправленням в межах строку, встановлено для пред`явлення виконавчих листів до виконання. На адресу стягувача виконавчі листи були направлені судом поштою лише 12.10.2022 року. Згідно штампу вхідної кореспонденції, стягувач отримав зазначені виконавчі листи 18.10.2022 року. З огляду на це, стягувач пропустив строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання з поважних причин, і останній підлягає поновленню.

Від представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення, в яких він просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що позивачу ПАТ «ОТП Банк» було відомо про ухвалене рішення від 16.06.2011 року і він мав усі можливості отримати виконавчі листи. 21 вересня 2016 року, тобто через шість років після ухвалення судового рішення та написання заяви про отримання виконавчих листів, представник ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду із заявою, в якій просив роз`яснити рішення від 16.06.2011 року, а саме: у частині стягнення пені, оскільки в резолютивній частині рішення суду вказано різні суми її стягнення. Ухвалою від 26.01.2017 року у задоволенні заяви про роз`яснення відмовлено, виправлено описку у вказаному рішенні. Після виправлення описки ПАТ «ОТП Банк» також не зверталося до суду із заявою про отримання виконавчих листів. Тільки через одинадцять років після ухвалення рішення та через п`ять років після винесення ухвали про виправлення описки АТ «ОТП Банк» звернулося до суду із заявою про видачу виконавчих листів.

Крім того, у заяві АТ «ОТП Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відсутнє будь-яке обґрунтування наявності поважних причин, з яких протягом одинадцяти років стягувач не звертався до суду для отримання виконавчих листів та пред`явлення їх для стягнення після отримання 14.10.2022 року.

Представник боржника звертає увагу суду, що учасники мають добросовісно користуватися процесуальними правами та зобов`язані слідкувати за перебігом розгляду свої заяви.

У судовому засіданні представник стягувача - адвокат Філіпчук Н.М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити вимоги, скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовільнити заяву.

Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Боржник - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути ПАТ «ОТП Банк» 41762,49 доларів США боргу за кредитним договором, а в випадку відсутності цього майна стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» еквівалент в гривні в сумі 332993,21 грн., з них сума несплаченого кредиту - 301495,89 грн. (еквівалент 37812,24 доларів США), відсотки користування кредитом - 31497,31 грн. (еквівалент 3950,25 доларів США) та пеню за користування коштами в сумі 24876,78 грн. Окрім того, вирішено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» пеню за порушення виконання грошового зобов`язання 31529,04 грн., та по 850 грн. з кожного сплаченого судового збору та по 60,00грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.89).

Відповідно до супровідного листа за вихідним номером 2- 407/11, копія рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року направлялася ПАТ «ОТП Банк» 17.06.2011 року (а.с.93).

28 липня 2011 року до суду надійшла заява про видачу виконавчих листів від представника ПАТ «ОТП Банк» - Стретовича І.О. (а.с.94).

У вересні 2016 року представник ПАТ «ОТП Банк» - Хільчевський С.О. звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року (а.с.98).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.01.2017 року у задоволенні заяви ПАТ «ОТП Банк» про роз`яснення рішення суду у вказаній цивільній справі відмовлено. Виправлено описку, допущену у рішенні Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року, вказано у другому абзаці резолютивної частини рішення розмір пені, яка підлягає до стягнення за користування коштами «31529,04 грн.» замість «24876,78 грн.» (а.с.120).

Відповідно до заяви представника АТ «ОТП Банк» - Філіпчук Н.М., яка надійшла до суду 28.09.2022 року, стягувач просив видати виконавчі листи по справі №2-407/2011 та надіслати їх поштою (а.с.129).

04.10.2022 року Богунським районним судом м. Житомира АТ «ОТП Банк» було направлено два виконавчі листи, що вбачається із супровідного листа №2-407/11 (а.с.134).

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач після подання до суду заяви від 27.11.2011 року про видачу виконавчих листів не здійснив жодних дій задля отримання таких виконавчих листів та контролю за виконанням своєї заяви до 23.09.2022 року, тобто протягом майже одинадцяти років. Крім того, подавши заяву про роз`яснення рішення в 2017 році, також жодних дій щодо отримання та пред`явлення виконавчих листів до виконання не здійснив, що свідчить про незацікавленість у фактичному виконанні рішення суду. Після отримання виконавчих листів, позивач не звернувся з ними до виконавчої служби та не отримав відмови у відкритті виконавчого провадження. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним виходячи із наступного.

Частиною першою статті 18 ЦПК встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2011 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачалося, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншими нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закону України «Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02 червня 2016 року) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісії про трудовим спорах та виконання документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Закону № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року.

Під час розгляду справи було встановлено, що рішення у даній справі набрало законної сили 29 червня 2011 року, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання у даній справі закінчився 30 червня 2012 року.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Встановлено, що із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів для виконання заявник звернувся лише у листопаді 2022 року, тобто після спливу одинадцяти років з дня набрання рішенням законної сили.

Як визначено ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 №68, яка діяла на час ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі, для виконання судового рішення в цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист (п. 16.6).

Виконавчі листи виписуються не пізніше другого дня після набрання рішенням суду законної сили, а в справах, у яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення (п. 16.6.1).

Виконавчі листи реєструються в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом (додаток 48).

У разі особистої явки стягувача виконавчий лист видається йому на руки під підпис. На письмове прохання стягувача виконавчий лист судом надсилається для виконання в органи державної виконавчої служби або рекомендованим відправленням із супровідним листом стягувачу. Повернутий без вручення стягувачу виконавчий лист разом з конвертом приєднується до справи (матеріалів кримінального провадження). У разі повторного звернення стягувача до суду йому видається виконавчий лист (п. 16.6.3).

Так неналежне виконання судом першої інстанції вимог про надіслання за письмовою заявою виконавчих листів на адресу стягувача не може вважатися поважною та об`єктивною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Із 2011 року по 2022 рік стягувач не був зацікавлений у виконанні даного рішення та не контролював стану розгляду своєї заяви та дотримання строку видачі виконавчих листів. Окрім того, у 2016 році при зверненні із заявою про роз`яснення рішення суду, представником стягувача не порушувалось питання про причини ненадіслання судом та/або неотримання стягувачем виконавчих листів.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Обґрунтованих доводів з посиланням на відповідні докази, з яких підстав протягом такого тривалого часу АТ «ОТП Банк» не контролювало звернення до виконання даного рішення, апеляційна скарга не містить. Крім того, АТ «ОТП Банк» є юридичною особою, має юридичний відділ і, відповідно, певну кількість працівників, які представляють інтереси в судах різних інстанцій, а тому мало право та можливість самостійно звернутись із заявою про видачу виконавчого листа у межах строків встановлених законом.

До того ж, колегія суддів враховує, що ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року заначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду залишається невиконаним, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визнав за необхідне обмежити зазначений строк.

Колегія суддів вважає, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для пред`явлення виконавчого документа до виконання в установлений законом строк, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та ухвали суду апелянтом не надано.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 01 березня 2023 року.

Головуючий Судді