Постанова

від 20.12.2022 по справі 921/196/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р. Справа №921/196/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Кравчук Н.М.

Матущак О.І.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке б/н від 18.11.2022 (вх..№01-05/2923/22 від 28.11.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 (повний текст складено та підписано 03.11.2022, суддя Шумський І.П.)

у справі №921/196/22

за позовом: Приватного агропромислового підприємства Збаразьке, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область

про стягнення 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника,

за участю представників сторін:

від позивача: Хоптій М.В. адвокат (довіреність б/н від 22.12.2020);

від відповідача: Ковальчук М.П. директор, Бабій Н.І. адвокат (ордер серія ВО №1044869 від 13.12.2022);

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне агропромислове підприємство Збаразьке звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке про стягнення 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника.

В обґрунтування позовних вимог позивачем у позовній заяві б/н, б/д (вх. №224 від 10.05.2022) зазначено про неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди б/н від 13.05.2019, в частині оплати орендної плати за 2019-2020 роки в натуральній формі, у вигляді вирощеної сільськогосподарської продукції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке (вул. Ів. Франка, 16, с. Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, 47333, ідентифікаційний код 36446089) на користь Приватного агропромислового підприємства Збаразьке (вул. Д.Галицького, 109, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47302, ідентифікаційний код 30556748) 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника, 15525 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що з огляду на встановлену у справі №921/196/22 обставину вирощування у 2020 році ТОВ Олишківецьке 1968,80 ц соняшника (196880 кг), встановлену судами у справі №921/63/21 обставину часткового виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати в натуральній формі на загальну вагу сільськогосподарських культур 27000 кг, позовні вимоги ПАП Збаразьке про стягнення з ТОВ Олишківецьке решти плати за користування земельними ділянками в натуральній формі, а саме 138000 кг соняшника, підлягають до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Олишківецьке оскаржило таке в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність стягнення з Відповідача орендної плати в натуральній формі в розмірі 82 500 кг. зерна соняшника за 2019 рік, оскільки орендна плата за 2019 рік відповідно до умов Договору суборенди землі від 13 травня 2019 року виплачена ПАП «Збаразьке» в повному обсязі, що було підтверджено, як вважає апелянт, в межах господарської справи №921/63/21. Як стверджує апелянт, вказана обставина досліджувалася судом і є встановленою та відображена у постанові Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, яка набрала законної сили.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність стягнення з Відповідача орендної плати в натуральній формі у вигляді саме зерна соняшника, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів вирощування на суборендованих у позивача земельних ділянках площею 136,5 га., в 2020 році саме зерна соняшника.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача про вирощувану ним у 2020 році на суборендованих у Позивача земельних ділянках площею 136,5 га., кукурудзи кормової, однорічних та багаторічних трав.

Крім того, апелянт стверджує про наявність підстав для закриття провадження, так як предмети позовів у справах №921/63/21 та 921/196/22 є ідентичними, оскільки в обох випадках позивачем заявлялася вимога про стягнення заборгованості з орендної плати за користування одними і тими ж земельними ділянками в межах дії одного і того ж договору за один і той же період.

З огляду на вищенаведене, апелянт просить суд провадження в господарській справі №921/196/22 закрити, або прийняти постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 року по справі №921/196/22 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання 20.12.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача та директор підприємства підтримали вимоги апеляційної скарги та просили таку задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без змін.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. 35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України.

Причини відкладення розгляду справи та процесуальні питання пов`язані з розглядом справи викладено в ухвалах суду.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

13.05.2019 між ПАП Збаразьке (як орендарем) та ТОВ Олишківецьке (як суборендарем) укладено договір суборенди земельних ділянок (надалі - договір суборенди) відповідно до умов якого орендар зобов`язався за плату передати суборендареві земельні ділянки у строкове платне користування без змін їх цільового призначення, а суборендар зобов`язався використовувати земельні ділянки відповідно до умов даного договору (п. 1.1 договору суборенди).

Згідно п. 1.3 договору суборенди перелік та характеристики земельних ділянок, що передаються в суборенду за цим договором наступні:

1.кадастровий номер 6122410100:01:001:0166 площа 4,9769 га розташована на території Збаразького району.

2.кадастровий номер 6122410100:01:001:0196 площа 2,1351 га розташована на території Збаразького району.

3.кадастровий номер 6122410100:01:001:0136 площа 1,3723 га розташована на території Збаразького району.

4.кадастровий номер 6122410100:01:001:0135 площа 1,3723 га розташована на території Збаразького району.

5.кадастровий номер 6122410100:01:001:0186 площа 1,0718 га розташована на території Збаразького району.

6.кадастровий номер 6122410100:01:001:0137 площа 2,7853 га розташована на території Збаразького району.

7.кадастровий номер 6122410100:01:001:0205 площа 2,1921 га розташована на території Збаразького району.

8.кадастровий номер 6122410100:01:001:0182 площа 2,1768 га розташована на території Збаразького району.

9.кадастровий номер 6122410100:01:001:0148 площа 2,7845 га розташована на території Збаразького району.

10.кадастровий номер 6122410100:01:001:0176 площа 2,8863 га розташована на території Збаразького району.

11.кадастровий номер 6122410100:01:001:0173 площа 2,6495 га розташована на території Збаразького району.

12.кадастровий номер 6122410100:01:001:0204 площа 2,0478 га розташована на території Збаразького району.

13.кадастровий номер 6122410100:01:001:0143 площа 2,2276 га розташована на території Збаразького району.

14.кадастровий номер 6122410100:01:001:0142 площа 2,7385 га розташована на території Збаразького району.

15.кадастровий номер 6122410100:01:001:0194 площа 2,3463 га розташована на території Збаразького району.

16.кадастровий номер 6122410100:01:001:0151 площа 3,3908 га розташована на території Збаразького району.

17.кадастровий помер 6122410100:01:001:0158 площа 3,4422 га розташована на території Збаразького району.

18.кадастровий номер 6122410100:01:001:0129 площа 2,0785 га розташована на території Збаразького району.

19.кадастровий номер 6122410100:01:001:0133 площа 2,6647 га. розташована на території Збаразького району.

20.кадастровий номер 6122410100:01:001:0146 площа 2,4197 га розташована на території Збаразького району.

21.кадастровий помер 6122410100:01:001:0200 площа 1,9963 га розташована на території Збаразького району.

22.кадастровий номер 6122410100:01:001:0128 площа 2,8087 га розташована на території Збаразького району.

23.кадастровий номер 6122410100:01:001:0198 площа 1,9976 га розташована на території Збаразького району.

24.кадастровий номер 6122410100:01:001:0174 площа 2,9200 га розташована на території Збаразького району.

25.кадастровий номер 6122410100:01:001:0203 площа 2,531 га розташована на території Збаразького району.

26.кадастровий номер 6122410100:01:001:0187 площа 2,0456 га розташована на території Збаразького району.

27.кадастровий номер 6122410100:01:001:0124 площа 3,4000 га розташована на території Збаразького району.

28.кадастровий номер 6122410100:01:001:0125 площа 2,6851 га розташована на території Збаразького району.

29.кадастровий помер 6122410100:01:00 1:0171 площа 2,9155 га розташована на території Збаразького району.

30.кадастровий номер 6122410100:01:001:0159 площа 2,9807 га розташована на території Збаразького району.

31.кадастровий номер 6122410100:01:001:0127 площа 3,0025 га розташована на території Збаразького району.

32.кадастровий номер 6122410100:01:001:0201 площа 2,7861 га розташована на території Збаразького району.

33.кадастровий номер 6122410100:01:001:0183 площа 2,3072 га розташована на території Збаразького району.

34.кадастровий номер 6122410100:01:001:0139 площа 2,7849 га розташована на території Збаразького району.

35.кадастровий номер 6122410100:01:001:0140 площа 2,7852 га розташована на території Збаразького району.

36.кадастровий номер 6122410100:01:001:0188 площа 2,0456 га розташована на території Збаразького району.

37.кадастровий номер 6122410100:01:001:0160 площа 1,0008 га розташована на території Збаразького району.

38.кадастровий номер 6122410100:01:001:0177 площа 2,8276 га розташована на території Збаразького району.

39.кадастровий номер 6122410100:01:001:0132 площа 2,4489 га розташована на території Збаразького району.

40.кадастровий номер 6122410100:01:001:0191 площа 2,0454 га розташована на території Збаразького району.

41.кадастровий номер 6122410100:01:001:0156 площа 2,2443 га розташована на території Збаразького району.

42.кадастровий номер 6122410100:01:001:0197 площа 2,0907 га розташована на території Збаразького району.

43.кадастровий номер 6122410100:01:001:0190 площа 2,0454 га розташована на території Збаразького району.

44.кадастровий номер 6122410100:01:001:0168 площа 2,767) га розташована на території Збаразького району.

45.кадастровий номер 6122410100:01:001:0180 площа 2,1735 га розташована на території Збаразького району.

46.кадастровий номер 6122410100:01:001:0189 площа 2,0454 га розташована на території Збаразького району.

47.кадастровий номер 6122410100.01:001:0172 площа 3,0280 га розташована на території Збаразького району.

48.кадастровий номер 6122410100:01:001:0149 площа 2,6341 га розташована на території Збаразького району.

49.кадастровий номер 6122410100:01:001:0138 площа 2,7853 га розташована на території Збаразького району.

50.кадастровий номер 6122410100:01:001:0153 площа 2,278 га розташована на території Збаразького району.

51.кадастровий номер 6122410100:01:001:0152 площа 2,3307 га розташована на території Збаразького району.

52.кадастровий номер 6122410100:01:001:0175 площа 2,6751 га розташована на території Збаразького району.

53.кадастровий номер 6122410100:01:001:0144 площа 2,1111 га розташована на території Збаразького району.

54.кадастровий номер 6122410100:01:001:0908 площа 3,5613 га розташована на території Збаразького району.

55.кадастровий номер 6122410100:01:001:0202 площа 2,5348 га розташована на території Збаразького району.

Відповідно до п.п. 1.4 - 1.5 договору суборенди загальна кількість земельних ділянок, що передаються в суборенду, складає 55 шт., загальна площа земельних ділянок 136,5 га, категорія земель, що є предметом цього договору: землі сільськогосподарського призначення.

Згідно із п. 2.1 вказаного договору термін суборенди складає до 31.12.2020 з моменту прийняття суборендарем об`єкту суборенди у своє володіння та користування не залежно від дати державної реєстрації договору суборенди.

Відповідно до п.п. 3.1 - 3.5 даного договору сторони правочину дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній чи комбінованій формах за згодою сторін у розмірі 1000 грн за 1 га переданої в суборенду землі та 1500 кг вирощеної сільськогосподарської продукції за одну земельну ділянку (пай). Виплата орендної плати у грошовій формі відбувається у готівковий або безготівковий спосіб, шляхом видачі готівкових коштів через касу або шляхом перерахування коштів на рахунок орендаря. Що стосується орендної плати, що виплачується в натуральній формі, то така передається орендарю, шляхом її доставлення на склад вказаний орендарем. Орендна плата вноситься одноразово за весь рік до 31 грудня кожного року за поточний рік. Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Зміст п. 3.7 договору суборенди вказує на те, що орендар отримав від суборендаря аванс товарами і грошовими коштами в розмірі 285000 грн.

У разі припинення або розірвання договору суборендар зобов`язаний повернути у 10-денний термін орендарю за актом прийому-передачі земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав у суборенду (п.5.1 договору суборенди).

З огляду на закінчення строку дії договору суборенди 31.12.2020, у грудні 2020 року ПАП Збаразьке надіслало ТОВ Олишківецьке претензію №1 про повернення боргу та повернення земель у відповідності до договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019, у якій, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 759 ЦПК України, ПАП Збаразьке вимагало від ТОВ Олишківецьке здійснити погашення наявної заборгованості у розмірі 55000 грн та збитки у сумі 322800 грн, повернути поля та паї за актом-прийому передачі у стані не гіршому у порівняні з тим, у якому він її одержав у суборенду (згідно п.5.1 договору) у 5-денний строк з моменту отримання цієї претензії та передати з 137 га 80 га поораних земель.

Надалі, у січні 2021 року позивачем надіслано відповідачу претензію №2 про повернення боргу та повернення земель у відповідності до договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019, де вимагалось у суборендаря здійснити погашення наявної заборгованості згідно претензії №1, повернути поля та паї за актом-прийому передачі у стані не гіршому у порівняні з тим, у якому він її одержав у суборенду (згідно п.5.1 договору) у 7-денний строк з моменту отримання цієї претензії та передати з 137 га 80 га поораних земель.

Судом з`ясовано, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/63/21 за позовом Приватного агропромислового підприємства Збаразьке до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке про:

- стягнення з ТОВ Олишківецьке на користь ПАП Збаразьке заборгованості у розмірі 136500 грн за 55 земельних ділянок загальною площею 136,5 га, що передавались в суборенду на підставі договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019, з розрахунком 1000 грн за один гектар земельної ділянки в грошовій формі та 82500 кг сільськогосподарської продукції - зерна пшениці 2 класу (ДСТУ 3768:2019) в натуральній формі;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке повернути Приватному агропромисловому підприємству Збаразьке на підставі п. 5.1. договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019 (згідно переліку всього 55 шт) в 10-денний термін за актом прийому-передачі земельні ділянки в стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав в суборенду (в редакції позовних вимог з урахуванням уточненої позовної заяви б/н від 24.02.2021 та заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 3270 від 15.04.2021).

Позовні вимоги у справі №921/63/21 обґрунтовувались тим, що відповідно до договору суборенди б/н від 13.05.2019, укладеного між ПАП Збаразьке та ТОВ Олишківецьке, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати у комбінованій формі у розмірі, визначеному п. 3.1. договору, що становить 136500 грн та 82500 кг сільськогосподарської продукції зерна пшениці 2 класу (ДСТУ 3768:2019), а також зобов`язання з повернення за актом прийому-передачі земельних ділянок (згідно переліку всього 55 шт.) в 10-денний термін за актом прийому-передачі земельні ділянки в стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав в суборенду з огляду на припинення строку дії вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Тернопільської від 14.07.2021: позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке на користь Приватного агропромислового підприємства Збаразьке заборгованість у розмірі 136500 грн за 55 земельних ділянок загальною площею 136,5 га, що передавались в суборенду на підставі договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019, з розрахунком 1000 грн за один гектар земельної ділянки в грошовій формі та 82500 кг сільськогосподарської продукції - зерна пшениці 2 класу (ДСТУ 3768:2019) в натуральній формі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Олишківецьке» повернути Приватному агропромисловому підприємству Збаразьке на підставі п. 5.1. договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019 в 10-денний термін за актом прийому-передачі земельні ділянки в стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав в суборенду; проведено розподіл судових витрат.

Надалі, постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №921/63/21: задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке б/н від 05.08.2021 (вх. № 01-05/2911/21 від 27.08.2021); скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.07.2021 у справі №921/63/21; ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного агропромислового підприємства Збаразьке до Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке про стягнення заборгованості у розмірі 136500 грн та 82500 кг сільськогосподарської продукції зерна пшениці 2 класу, зобов`язання повернути ПАП Збаразьке земельні ділянки по актам приймання передачі; проведено розподіл судових витрат.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №921/63/21 встановлено:

- факт відповідності укладеного між сторонами договору суборенди землі від 13.05.2019 положенням ЦК України та Закону України "Про оренду землі", того, що він містив усі істотні умови, підписаний сторонами правочину та засвідчений відтисками печаток юридичних осіб і у встановленому законом порядку зареєстрований;

- факт досягнутої у договорі суборенди землі від 13.05.2019 згоди сторін, в т.ч. на оплату відповідачем позивачу в натуральній формі 1500 кг вирощеної сільськогосподарської продукції за одну земельну ділянку (пай);

- факт використання ТОВ Олишківецьке земельних ділянок загальною площею 136,5 га згідно договору суборенди землі від 13.05.2019 за їх цільовим призначенням - для сільськогосподарських робіт, підтверджений актами виконаних робіт згідно договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2018, від 16.10.2019, якими засвідчено обставини виконання робіт по наданню земельних ділянок загальною площею 136,5 га на 2019 рік в суборенду "замовнику" - ТОВ "Олишківецьке", а також копією видаткової накладної №38 від 31.10.2019, якою підтверджено факт одержання позивачем від відповідача 9000 кг пшениці та 18000 кг кукурудзи на підставі договору від 13.05.2019 по довіреності №1 від 01.10.2019 в рахунок погашення суборендної плати по договору від 13.05.2019 за 2019 рік;

- факт отримання позивачем грошових коштів в сумі 285000 грн від відповідача ще до укладення договору суборенди земельних ділянок від 13.05.2019, чим авансовано вартість оренди за 2019 та 2020 роки;

Підставою для відмови у задоволенні позову у справі №921/63/21 в частині, зокрема вимоги позивача про стягнення з ТОВ Олишківецьке на користь ПАП Збаразьке заборгованості у розмірі 136500 грн та 82500 кг сільськогосподарської продукції зерна пшениці 2 класу за 55 земельних ділянок загальною площею 136,5 га, що передавались в суборенду, слугували висновки суду про те, що відповідно до п. 3.7 договору суборенди від 13.05.2019, ТОВ Олишківецьке грошовими коштами в сумі 285000 грн, авансувало вартість оренди за 2019 та 2020 роки, а матеріали справи не місять доказів того, що ТОВ Олишківецьке вирощувалось саме зерно пшениці 2 класу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стверджуючи про неповне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди, в частині сплати суборендної плати за землю за 2019-2020 роки в натуральній формі, та посилаючись на встановлені у справі №921/63/21 обставини передачі Товариством з обмеженою відповідальністю Олишківецьке Приватному агропромисловому підприємству Збаразьке 9000 кг пшениці та 18000 кг кукурудзи по договору від 13.05.2019 в рахунок погашення суборендної плати за 2019 рік, позивач у справі №921/196/22 просить в примусовому порядку стягнути з відповідача решту орендної плати за 2019-2020 роки у вигляді вирощеної сільськогосподарської продукції соняшника в кількості 138000 кг, з розрахунку (55 паїв * 1500 грн) * 2 роки - 9000 кг пшениці - 18000 кг кукурудзи.

На виконання ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2022 у справі №921/196/22 Головним управлінням статистики у Тернопільській області надано письмову відповідь №03-04/1185-22 від 26.07.2022 (вх. №4761 від 26.07.2022), у якій повідомлено, що відповідно до Закону України Про державну статистику, органи державної статистики здійснюють збирання, опрацювання та поширення статистичної інформації відповідно до методологічних положень з організації державних статистичних спостережень та згідно з переліком робіт, періодичністю, у розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень (далі - план) на відповідний рік, або окремим рішенням Кабінету Міністрів України. Збирання та опрацювання органами державної статистики інформації щодо земельних ділянок (паїв), які перебувають у користуванні (оренді) суб`єктів господарювання за кадастровими номерами, місця розташування їх площ, планами не передбачено.

Разом з цим, до вказаної відповіді долучено копії державної статистичної звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке за формою №29-сг Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01 грудня 2019 року та за 2020 рік. Зміст звітності за 2020 рік вказує на те, що у 2020 році відповідачем вирощено 1968,80 ц (або 196880 кг) соняшникової культури.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю Олишківецьке у письмових поясненнях б/н від 23.08.2022 (вх. №5490 від 24.08.2022) зазначено про неможливість надання інформації про вирощену сільськогосподарську продукцію по кожній із запитуваних земельних ділянок окремо, адже такого обліку Товариство не вело і не веде. Облік посівів с/г культур ведеться не по земельних ділянках, а по кожній культурі окремо із зазначенням її загальної площі. Посіви тих чи інших сільськогосподарських культур Товариство проводить на масивах земель (більше 5 паїв) різної площі, розташованих в різних місцях на території Збаразької та Лановецької територіальних громад Тернопільської області, які входять до загального банку землі, що перебуває в користуванні ТОВ Олишківецьке.

В 2019 році на орендованих в ПАП Збаразьке земельних ділянках ТОВ Олишківецьке вирощувало кукурудзу кормову - 52 га, трави багаторічні - 26 га, трави однорічні -16 га, всього 94 га. В 2020 році ТОВ Олишківецьке вирощувало кукурудзу кормову - 52 га, трави багаторічні - 19 га, трави однорічні - 32 га, всього 103 га. Ця інформація підтверджується звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2019 - 2020 роки.

Відповідач зазначає, що одним із основних видів господарської діяльності ТОВ Олишківецьке є розведення великої рогатої худоби. В 2019-2020 роках на утриманні Товариства знаходилося 329-400 голів великої рогатої худоби відповідно. Щорічне вирощування кормових культур саме на земельних ділянках ПАП Збаразьке було зумовлено низькою родючістю даних земель.

В якості додатків до пояснень від 23.08.2022 (в яких наведено згадані показники) відповідачем подані звіти за 2019-2020 роки про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами.

Відповідачем до матеріалів справи також долучено довідку №09.1-05/2436-21 від 22.10.2021 Головного управління статистики у Тернопільській області щодо вирощених ним у 2019-2020 роках кормових культур та силосу, у якій відображені дані щодо вирощуваних культур кукурудзи кормової, трав однорічних та трав багаторічних.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч.ч. 1 5, 7 ст. 180 ГК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент реєстрації спірного договору), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 6 статті 93 ЗК України встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

За приписами ч. ч. 1-5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Виходячи з положень статей 210, 638 Цивільного кодексу України, статей 125, 126 Земельного кодексу України договір суборенди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації (чи реєстрації відповідного речового права) і лише після цього відповідач (як суборендар) мав право приступати до використання відповідної земельної ділянки, а позивач відповідно - отримувати та вимагати своєчасного проведення суборендної плати за таке користування.

В силу положень статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору суборенди) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Наведене свідчить, що договір суборенди землі повинен містити усі передбачені законом істотні умови, необхідні для його укладення, обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки, та не суперечити йому. Також зміст договору не може суперечити актам цивільного законодавства та загальним вимогам щодо дійсності правочинів.

Як встановлено постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №921/63/21, яка набрала законної сили, укладений між сторонами договір суборенди землі від 13.05.2019 у повній мірі відповідає положенням ЦК України та Закону України "Про оренду землі", містить усі передбачені законом істотні умови, підписаний сторонами правочину та засвідчений відтисками печаток юридичних осіб і у встановленому законом порядку зареєстрований, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Крім того, постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у справі №921/63/21 встановлено фактичне використання суборендарем земельних ділянок загальною площею 136,5 га згідно договору суборенди землі від 13.05.2019 за їх цільовим призначенням - для сільськогосподарських робіт, факт одержання ПАП Збаразьке від ТОВ Олишківецьке 9000 кг пшениці та 18000 кг кукурудзи в рахунок погашення суборендної плати по договору від 13.05.2019 за 2019 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 206 ЗК України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі (ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Приписами ч. 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як зазначалося вище, підставою для відмови у задоволенні позову у справі №921/63/21 в частині, зокрема вимоги позивача про стягнення з ТОВ Олишківецьке на користь ПАП Збаразьке заборгованості у розмірі 136500 грн та 82500 кг сільськогосподарської продукції зерна пшениці 2 класу за 55 земельних ділянок загальною площею 136,5 га, що передавались в суборенду, слугували висновки суду про те, що відповідно до п. 3.7 договору суборенди від 13.05.2019, ТОВ Олишківецьке грошовими коштами в сумі 285000 грн, авансувало вартість оренди за 2019 та 2020 роки, а матеріали справи не місять доказів того, що ТОВ Олишківецьке вирощувалось саме зерно пшениці 2 класу.

Відповідно до п.3.1 Договору суборенди сторони правочину дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній чи комбінованій формах за згодою сторін у розмірі 1000 грн. за 1 га переданої в суборенду землі та 1500 кг вирощеної сільськогосподарської продукції за одну земельну ділянку (пай). Орендна плата вноситься одноразово за весь рік до 31 грудня кожного року за поточний рік (п. 3.4. Договору суборенди).

Як вбачається з матеріалів справи, факт вирощування відповідачем такої сільськогосподарської культури як соняшник підтверджується інформацією Головного управління статистики у Тернопільській області, яка сформована за даними того ж відповідача.

Відповідачем в ході розгляду справи №921/196/22 не надано суду доказів виконання свого обов`язку із сплати орендної плати в натуральній формі за 2019 2020 роки в повному обсязі.

З огляду на встановлену у справі №921/196/22 обставину вирощування у 2020 році ТОВ Олишківецьке 1968,80 ц соняшника (196880 кг), встановлену судами у справі №921/63/21 обставину часткового виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати в натуральній формі на загальну вагу сільськогосподарських культур 27000 кг, колегія суддв погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ПАП Збаразьке про стягнення з ТОВ Олишківецьке решти плати за користування земельними ділянками в натуральній формі, а саме 138000 кг соняшника, підлягають до задоволення.

Щодо твердження апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, то слід зазначити наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Проте предмети у справах № 921/63/21 та 921/196/22 є різними.

Так, у справі 921/63/21 предметом розгляду були матеріально правові вимоги Приватного агропромислового підприємства Збаразьке до Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке, про стягнення заборгованості у розмірі 55 000 грн. та 82 500 кг сільськогосподарської продукції зерна пшениці 2 класу, зобов`язання повернути ПАП Збаразьке земельні ділянки по актам приймання передачі.

А у справі, що розглядається (921/196/22) Приватне агропромислове підприємство Збаразьке просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке 138000 кг вирощеної сільськогосподарської продукції зерна соняшника.

Відтак, викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують, а підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Однак, апелянтом, всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке, зміни чи скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №921/196/22. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олишківецьке б/н від 18.11.2022 (вх..№01-05/2923/22 від 28.11.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.10.2022 у справі №921/196/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.01.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяМатущак О.І.