Постанова

від 06.12.2022 по справі 910/2987/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2022 р. Справа № 910/2987/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від АТ "Київський радіозавод": Юрченко О.А.

від АТ "ЯВІР-КРЗ": Простибоженко О.С.

від Департаменту комунальної власності м. Києва

виконавчого органу КМР (КМДА): не з`явився

від Державного космічного агентства України: Кучма Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київський радіозавод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 (повне рішення складено 04.07.2022) (суддя Літвінова М.Є.)

у справі № 910/2987/18 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "Київський радіозавод"

до Акціонерного товариства "ЯВІР-КРЗ"

про усунення перешкод у користуванні майном

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ЯВІР-КРЗ"

до: 1. Акціонерного товариства "Київський радіозавод";

2. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

3. Державного космічного агентства України

про визнання недійсним наказу та свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог за первісним позовом

1. Публічне акціонерне товариство "Київський радіозавод" (далі - ПАТ "Київський радіозавод"; наразі - Акціонерне товариство "Київський радіозавод", далі - АТ "Київський радіозавод", позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЯВІР-КРЗ" (далі - ПАТ "ЯВІР-КРЗ", наразі - Акціонерне товариство "ЯВІР-КРЗ", далі - АТ "ЯВІР-КРЗ", відповідач за первісним позовом) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої судом, просило суд:

- зобов`язати відповідача за первісним позовом негайно звільнити приміщення будівлі-складу інв. № 20247, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська № 9 (літ. 106 (цифра)) від свого майна;

- зобов`язати відповідача за первісним позовом усунути перешкоди у здійсненні позивачем за первісним позовом права власності (користування та розпорядження) своїм майном, звільнивши під`їзд до будівлі-складу інв. № 20247, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська № 9 (літ. 106 (цифра)); заборонити вчиняти будь-які дії з обмеження чи закриття проїзду автомобільного транспорту до будівлі-складу інв. № 20247 (літ. 106 (цифра)).

2. Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом тривалий час безпідставно, не оформлюючи належних договорів, використовує для власних цілей вказаний об`єкт нерухомості (склад), в приміщеннях якого знаходиться як майно, що належить відповідачу за первісним позовом, так і майно, що належить позивачу за первісним позовом, чим порушує права та законні інтереси власника складу (позивача за первісним позовом), позбавляючи останнього можливості користуватись своїм майном, що знаходиться в приміщенні складу, так і самим складом. За доводами позивача за первісним позовом, протиправні дії відповідача за первісним позовом щодо недопущення автомобільного транспорту та працівників позивача за первісним позовом до складу ускладнюють здійснення повноважень розпорядження майном, яке належить позивачу за первісним позовом на праві власності.

Короткий зміст і підстави позовних вимог за зустрічним позовом

3. ПАТ "ЯВІР-КРЗ", у свою чергу, звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ПАТ "Київський радіозавод" (відповідач-1 за зустрічним позовом), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач-2 за зустрічним позовом) та Державного космічного агентства України (відповідач-3 за зустрічним позовом) про:

- визнання недійсним наказу Національного космічного агентства України № 137 від 30.05.2005 в частині передачі від Національного космічного агентства України до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Київський радіозавод" (далі - ВАТ "Київський радіозавод") згідно з актом приймання-передавання об`єкта нерухомості від 08.08.2003, а саме: будівлі-складу, інвентаризаційний номер 020247, що знаходиться у м. Києві по вул. Бориспільській, 9;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю-склад площею 183,20 кв.м, яка розташована в м. Києві по вул. Бориспільській, 9 (літера 106 (цифра)), виданого 11.05.2006 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент.

4. В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначив, що спірне приміщення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, спірне майно являє собою 5 кубічних блоків, які стоять на бетонних плитах, зверху яких наявні спеціальні отвори для їх переміщення, не існує жодного фундаменту, за допомогою якого спірне приміщення було б нерозривно пов`язане із землею. Отже, спірне приміщення за візуальним оглядом не є об`єктом нерухомості.

5. Крім того, за доводами позивача за зустрічним позовом, оскільки станом на 2005 рік вказане приміщення вже перебувало у власності, а також фактичному володінні і користуванні Відкритого акціонерного товариства "Явір" (далі - ВАТ "Явір"), Національне космічне агентство України немало права передавати таке майно (оскільки не мало на нього ніяких прав).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18 в задоволенні первісних позовних вимог АТ "Київський радіозавод" відмовлено повністю; в задоволенні зустрічних позовних вимог АТ "ЯВІР-КРЗ" відмовлено повністю.

7. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що у свідоцтві на право власності від 11.05.2006 будівля складу літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9, не містить документального підтвердження місця розташування (в межах території заводу), оціночний акт на будівлю та журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9 (інвентар, номер 020247) не містять плану земельної ділянки та не вказано інформації про розташування складу з інвентарним номером 020247, що унеможливлює встановлення судом, чи має право власності позивач на будівлю-склад з інвентарним номером 020247, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання відповідача за первісним позовом усунути перешкоди у користуванні цим майном є передчасними. Суд зазначив, що у позивача за первісним позовом відсутнє право власності на об`єкти нерухомого майна, які йому були передані Національним космічним агентством України на підставі акта приймання-передавання нерухомого майна від 08.08.2003, в тому числі і на спірний об`єкт нерухомого майна.

8. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Національного космічного агентства України № 137 від 30.05.2005 прийнято у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. У свою чергу, спірне свідоцтво про право власності від 11.09.2006 серії ЯЯЯ № 734567 було видано в межах компетенції Головного управління комунальної власності м. Києва та у спосіб, що передбачений чинним на момент прийняття законодавством; при цьому, позивачем за зустрічним позовом не надано будь-яких інших доказів, які б підтверджували обставини для визнання недійсним вказаного свідоцтва.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погоджуючись частково із рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18, АТ "Київський радіозавод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі та залишити без змін рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.

10. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що:

- рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;

- аналіз доказів, поданих позивачем за первісним позовом, призводить до висновку, що склад було збудовано Радіозаводом для власних потреб, з моменту створення склад використовувався позивачем за первісним позовом для зберігання газових балонів з різними технічними газами, які використовувались на виробництві. Під час приватизації Радіозаводу спірний склад увійшов до його статутного фонду, в подальшому на склад було оформлено правоустановлюючий документ - свідоцтво про право власності від 11.05.2006, і помилка в декілька метрів у площі складу, що була спричинена певними технічними складностями, не може бути підставою для позбавлення Радіозаводу права власності на склад, оскільки є достатньо доказів, які підтверджують, що свідоцтво про право власності від 11.05.2006 було оформлено саме на будівлю складу площею 183,20 кв.м, розташовану в м. Києві по вул. Бориспільській, № 9 (літера 106 (цифра)) з інвентарним номером 020247;

- судом було неправильно застосовано положення ст. 391 ЦК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2022 справу № 910/2987/18 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 задоволено клопотання АТ "Київський радіозавод" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18 та поновлено скаржнику зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Київський радіозавод" на вказане судове рішення; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.11.2022 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 05.10.2022.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 учасників справи повідомлено про те, що у зв`язку з перебуванням/направленням головуючого судді Демидової А.М. у Національній школі суддів України з 07.11.2022 по 11.11.2022 розгляд справи відбудеться не 08.11.2022, а 15.11.2022 об 11:40; продовжено строк розгляду апеляційної скарги АТ "Київський радіозавод" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 оголошено перерву у розгляді даної справи до 06.12.2022 об 11:40.

Позиції учасників справи

15. Державне космічне агентство України у відзиві на апеляційну скаргу просить суд вказану апеляційну задовольнити у повному обсязі, зазначаючи, що спірне майно є об`єктом нерухомості, а накази Національного космічного агентства України є законними та обґрунтованими.

16. АТ "ЯВІР-КРЗ" у відзиві на апеляційну скаргу її не визнає та вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем за первісним позовом не доведено, що спірне приміщення належить йому на праві власності та що надані ним документи стосуються саме спірного приміщення; відтак, позивачем за первісним позовом не доведено, що має місце порушення саме його прав чи законних інтересів, позивачем за первісним позовом обрано неналежний спосіб захисту свого права (за умови погодження суду з тим, що таке право дійсно порушене); тому рішення суду першої інстанції є обґрунтованим і законним.

17. До відзиву АТ "ЯВІР-КРЗ" на апеляційну скаргу додано клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та заяву про виклик у засідання судового експерта.

Явка представників учасників справи. Розгляд заяв та клопотань учасників справи

18. У судове засідання 06.12.2022 з`явились представники АТ "Київський радіозавод", АТ "ЯВІР-КРЗ" та Державного космічного агентства України. Представник Департаменту у судове засідання 06.12.2022 не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання учасники справи повідомлялися належним чином.

19. З огляду на те, що неявка представника Департаменту не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника Департаменту.

20. У судовому засіданні розглянуто клопотання АТ "ЯВІР-КРЗ" про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та заяву останнього про виклик у засідання судового експерта.

21. У клопотанні про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи АТ "ЯВІР-КРЗ" просить суд призначити у даній справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: "Чи є об`єкт, розташований по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві, який перебуває у володінні та користуванні АТ "ЯВІР", позначений на абрисі земельної ділянки, що наявна в матеріалах справи, літерами "МН" та зафарбований жовтим кольором, об`єктом нерухомості?"; доручити проведення судової експертизи ТОВ "Судова незалежна експертиза України" або Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що наявний у матеріалах справи висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 22161/19-43/24384-20-43 від 24.06.2021 викликає сумніви в його правильності в силу своєї необґрунтованості.

22. У заяві про виклик у засідання судового експерта АТ "ЯВІР-КРЗ" просить суд викликати у судове засідання судового експерта Бойченко Ольгу Сергіївну для роз`яснення наданого нею висновку № 22161/19-43/24384-20-43 судової будівельно-технічної експертизи від 24.06.2021 та надання відповідей на питання суду та сторін.

23. Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для відхилення клопотання АТ "ЯВІР-КРЗ" про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, оскільки сумніви у правильності наявного у матеріалах справи висновку експерта, які виказує заявник, на переконання колегії суддів, не свідчать про необґрунтованість цього Висновку експерта; заявник не довів, що Висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи.

24. З урахуванням думки присутніх у судовому засіданні представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відхилення також заяви АТ "ЯВІР-КРЗ" про виклик у засідання судового експерта, оскільки в силу положень ч. 5 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклик експерта для надання усних пояснень щодо його висновку є правом суду, тоді як суд апеляційної інстанції не вбачає у цьому необхідності.

25. У судовому засіданні представники АТ "Київський радіозавод" та Державного космічного агентства України вимоги апеляційної скарги підтримали і просили суд її задовольнити. Представник АТ "ЯВІР-КРЗ" проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26. Наказом Національного космічного агентства України від 24.01.2000 № 9 (т. 1, а.с. 38) на базі відділів АХК "Київський радіозавод" та ряду цехів Відокремленого госпрозрахункового структурного підрозділу "Будсервіс" Науково-технічного центру точної механіки (НЦТМ), у тому числі цеху № 470, було створено Державне підприємство "Київський радіозавод" (далі - ДП "Київський радіозавод").

27. Відповідно до наказів Національного космічного агентства України від 07.08.2003 № 170 та від 31.05.2005 № 137 (т. 1, а.с. 39, 40) ДП "Київський радіозавод" було перетворено у ВАТ "Київський радіозавод", затверджено акт передачі майна ДП "Київський радіозавод" у власність ВАТ "Київський радіозавод" та передано об`єкти нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Київський радіозавод" згідно з актом приймання-передавання.

28. В акті від 08.08.2003 приймання-передавання нерухомого майна у власність Відкритому акціонерному товариству (т. 1, а.с. 21-22) серед основних засобів під порядковим номером 511 значиться будівля-склад, інв. № 020247.

29. Згідно зі свідоцтвом про право власності від 11.05.2006 серії ЯЯЯ № 734567, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 11.05.2006 № 767-В, ВАТ "Київський радіозавод" є власником будівлі-складу площею 183,20 кв.м, що розташована в м. Києві по вул. Бориспільська № 9 (літера 106 (цифра)) (т. 1, а.с. 16).

30. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 114319103 від 16.02.2018 (т. 1, а.с. 19) вбачається, що будівля-склад (літера 106 (цифра)), загальною площею 183,2 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, належить ПАТ "Київський радіозавод" на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер ЯЯЯ № 734567, виданого 11.05.2006 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), номер запису про право власності: 24878339.

31. Листом № 88 від 11.08.2016 ПАТ "Київський радіозавод" зверталося до ПАТ "ЯВІР-КРЗ" з проханням звільнити металевий склад за інв. № 20247, на який ПАТ "Київський радіозавод" має свідоцтво про право власності.

32. Листами вих. № 10 від 28.02.2017, № 28-17/80 від 01.03.2017, № 135 від 28.08.2017, № 137 від 05.09.2017 Відокремлений госпрозрахунковий структурний підрозділ Публічного акціонерного товариства "Київський радіозавод" "Готель-Комплекс" звертався до ПАТ "ЯВІР-КРЗ" з проханням звільнити металевий склад за інв. № 20247, з огляду на відсутність документів для використання цього приміщення.

33. ПАТ "ЯВІР-КРЗ" у відповідь на вищезазначені листи Відокремленого госпрозрахункового структурного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київський радіозавод" "Готель-Комплекс" листами № 10/03-17 від 10.03.2017, № 30/08-17 від 30.08.2017 повідомило, що право власності на металевий склад останнім не підтверджено, натомість право власності на цей об`єкт належить ПАТ "ЯВІР-КРЗ".

34. Листом № 07/12-17 від 07.12.2017 ПАТ "ЯВІР-КРЗ" повідомило голову правління АТ "Київський радіозавод" Сторожука М.К. про те, що згідно з наданими документами на будівлю-склад, а саме свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ № 734567 від 11.05.2006, оціночним актом, планом за поверхами, журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, об`єкт з даними технічними характеристиками на території підприємства відсутній, та запропонувало направити уповноважених осіб для проведення заміру та огляду стрічкового фундаменту і профнастилу покрівлі та перевірки параметрів споруд, що знаходяться на території ПАТ "ЯВІР-КРЗ".

35. У претензії № 765/1687 від 14.12.2017 ПАТ "Київський радіозавод" попередило директора ПАТ "ЯВІР-КРЗ" Ткачука П.В. та голову правління ПАТ "ЯВІР-КРЗ" Єгорова Є.Б., що якщо ПАТ "ЯВІР-КРЗ" не звільнить до 21.12.2017 від незаконного володіння приміщення складу, ПАТ "Київський радіозавод" буде змушене самостійно звільнити приміщення від майна, яке там знаходиться.

36. У претензії № 700/145 від 06.03.2018, адресованій директору ПАТ "ЯВІР-КРЗ" Ткачуку П.В. та голові правління ПАТ "ЯВІР-КРЗ" Єгорову Є.Б., ПАТ "Київський радіозавод" просило терміново зняти замки та звільнити від майна у випадку наявності металевий склад інв. № 020247 як такий, що є власністю ПАТ "Київський радіозавод".

37. Листом № 12/03-18 від 12.03.2018 ПАТ "ЯВІР-КРЗ" просило в АТ "Київський радіозавод" надати документи, що підтверджують, що мала настройка на земельній ділянці № 8000000000:63:275:0033 висотою 5,3 м, без стрічкового фундаменту та покрівлі із чорного листового металу належить АТ "Київський радіозавод", та вказало, що за документами, які надало АТ "Київський радіозавод", на земельній ділянці ПАТ "ЯВІР-КРЗ" така будівля-склад відсутня. У цьому листі ПАТ "ЯВІР-КРЗ" також просило АТ "Київський радіозавод" створити комісію та провести огляд та заміри малої настройки, яка знаходиться на земельній ділянці ПАТ "ЯВІР-КРЗ" № 8000000000:63:275:0033, або звернутися до суду.

38. Посилаючись на те, що ПАТ "ЯВІР-КРЗ" самовільно та протизаконно використовує спірне майно для своїх цілей, чим порушує права та законні інтереси власника - ПАТ "Київський радіозавод", останнє звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі про усунення перешкод у користуванні майном.

39. Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених первісних позовних вимог з підстав того, що 01.10.1997 було укладено Угоду про розподіл та закріплення земельних ділянок ВО "Київський радіозавод" між 16-ма підприємствами, які створені при реорганізації ВО "Київський радіозавод", згідно з якою відбувся "розподіл та закріплення земельних ділянок, зайнятих виробничими корпусами разом з прилеглою територією", тобто на виділених кожному з підприємств земельних ділянках знаходилися саме його виробничі потужності (рухоме або нерухоме майно). Спірне приміщення розташоване саме на земельній ділянці, яка перебуває у фактичному користуванні ПАТ "ЯВІР-КРЗ".

40. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначив, що у 2003 році при виготовленні технічного звіту на земельну ділянку, якою користується ПАТ "ЯВІР-КРЗ" (кадастровий номер 8000000000:63:275:0033), представники ДП "Київський радіозавод" погодили межі цієї ділянки.

41. За доводами відповідача за первісним позовом, спірне приміщення як об`єкт рухомого майна у складі цілісного майнового комплексу було передано від Державного підприємства ВО "Київський радіозавод" до Державного підприємства ЯВІР", а в подальшому в процесі приватизації перейшло до ВАТ "ЯВІР", правонаступником якого є ПАТ "ЯВІР-КРЗ".

42. Відповідач за первісним позовом також вказав, що станом на 2005 рік вказане приміщення вже перебувало у власності, а також у фактичному володінні і користуванні ВАТ "ЯВІР", а тому Національне космічне агентство України не мало права передавати таке майно (оскільки взагалі не мало на нього ніяких прав).

43. З урахуванням вказаних заперечень, ПАТ "ЯВІР-КРЗ" подано зустрічну позовну заяву до ПАТ "Київський радіозавод", Департаменту та Державного космічного агентства України про: визнання недійсним наказу Національного космічного агентства України № 137 від 30.05.2005 в частині передачі від Національного космічного агентства України до статутного фонду ВАТ "Київський радіозавод" згідно з актом приймання-передавання об`єкта нерухомості від 08.08.2003, а саме: будівлі-складу, інвентаризаційний номер 020247, що знаходиться у м. Києві по вул. Бориспільській, 9, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю-склад площею 183,20 кв.м, яка розташована в м. Києві по вул. Бориспільській, 9 (літера 106 (цифра)), виданого 11.05.2006 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

44. Зустрічний позов обґрунтований тим, що за спірне приміщення за візуальним оглядом не є об`єктом нерухомості, крім того, Національне космічне агентство України не мало права передавати таке майно (оскільки не мало на нього ніяких прав).

45. У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач-1 за зустрічним позовом вказав, що спірний об`єкт важко назвати рухомою річчю, яку можна вільно переміщувати у просторі.

46. Відповідач-2 за зустрічним позовом заперечив проти заявлених зустрічних позовних вимог та вказав на те, що свідоцтво про право власності від 11.09.2006 серії ЯЯЯ № 734567 було видано в межах компетенції Головного управління комунальної власності м. Києва та у спосіб, що передбачений чинним на момент прийняття законодавством.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

47. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

48. Орієнтовний перелік способів захисту прав та інтересів визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги ч.ч. 2-5 ст. 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 906/456/19.

49. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

50. При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

51. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

52. Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

53. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

54. Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

55. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 28.01.2020 у справі № 905/1513/16.

56. Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб.

Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 925/1158/19.

57. Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

58. Згідно з ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

59. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

60. За статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

61. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

62. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

63. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.

64. Статтею 391 ЦК України, якою позивач за первісним позовом обґрунтовує свої вимоги, визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

65. Наведеною нормою передбачено, що власник майна має право шляхом подання негаторного позову вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Ця норма регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов`язані з позбавленням володіння майном.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 923/193/19.

66. Зміст негаторного позову становлять вимоги позивача (власника або іншої особи, уповноваженої законом, статутом чи договором) про усунення порушень, не пов`язаних з позбавленням права володіння. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Характерними ознаками негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а також протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

67. Отже, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Такі правові висновки наведені в постанові Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 310/1981/17.

68. За твердженнями позивача за первісним позовом, останній є власником будівлі-складу площею 183,2 кв.м, інв. № 20247, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська № 9 (літера 106 (цифра)), що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11.05.2006, виданим на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 11.05.2006 за № 767-В.

69. Оскільки наявні у матеріалах справи докази є суперечливими, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 у справі № 910/2987/18 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлено такі питання:

- Чи є об`єкт, розташований по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві, який перебуває у володінні та користуванні ПАТ "ЯВІР", позначений на абрисі земельної ділянки, що додається, літерами "МН" та зафарбований рожевим кольором, об`єктом нерухомості?

- Чи відповідають фактичні об`ємно-планувальні та конструктивні характеристики об`єкта, розташованого по вул. Бориспільська. 9 в м. Києві, який перебуває у володінні та користуванні ПАТ "ЯВІР", позначений на абрисі земельної ділянки, що додається, літерами "МН" та зафарбований рожевим кольором, даним оціночного акта, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ громадського чи виробничого будинку, плану за поверхами, складеними на будівлю літера "106" по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві?

70. За результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок № 22161/19-43/24384/20-43 від 24.06.2021, згідно з яким визначити чи є об`єкт, що розташований по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві, позначений на абрисі земельної ділянки, літерами "МН" та зафарбований рожевим кольором, об`єктом нерухомості, не вбачається за можливе, оскільки:

- фактичні об`ємно-планувальні та конструктивні характеристики об`єкта, в більшій мірі не відповідають даним оціночного акта, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ громадського чи виробничого будинку, плану за поверхами, складеними на будівлю літера "106" (цифра), тобто інформація в наданій на дослідження документації не відповідає фактичному об`єкту;

- фактичні об`ємно-планувальні та конструктивні рішення є суперечливими щодо нормативних вимог, які висуваються до нерухомих речей.

71. Крім того, у висновку експерта вказано таке:

- Згідно з технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування ВАТ "ЯВІР", Відкритого акціонерного товариства "Каскад" (далі - ВАТ "Каскад") (корпус 64) по вул. Бориспільська, 9 у Дарницькому районі м. Києва код: 8000000000:63:275:0033, розробленим у 2003 році ТОВ "Магістральбудпроект" (т. 1, а.с. 87-95), підставою для проведення робіт є: Постанова Верховної Ради України від 18.12.1990 № 563-ХІІ "Про земельну реформу", рішення Київської міської Ради народних депутатів від 16.02.1992 № 163. Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки (ідентифікаційний код: 24583124), підписаний та скріплений печатками суміжних землекористувачів: ВАТ "Каскад" ВАТ "Енергетичний завод "Енергетик", ВАТ телевізійний завод "Славутич", ДП "Київський радіозавод", ВАТ "НВК "Синтез".

- Згідно з витягом з бази даних Державного земельного кадастру станом на 04.03.2009 по реєстру земельних ділянок по коду ділянки 63:275:033 землекористувачем є ВАТ "Каскад" та ВАТ "ЯВІР" (т. 1, а.с. 23);

- Згідно із внесеними змінами до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 63:275:033 по вул. Бориспільська, 9 ПАТ "ЯВІР-КРЗ", ВАТ "Каскад" (зміна назви землекористувача) розроблений у 2015 році КП "Київський інститут земельних відносин" (т. 1, а.с. 98-100);

- Відповідно до свідоцтва про право власності від 11.05.2006 (т. 1, а.с. 13) будівля склад площею 183,20 кв.м, яка розташована в м. Києві по вул. Бориспільська, 9 (літера "106" (цифра)), належить ВАТ "Київський радіозавод" на праві приватної власності;

- Як вбачається з оціночного акта на будівлю (т. 1, а.с. 17) літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9 (інвентар. номер 020247), загальна площа становить 184,4 кв.м, висота - 4,10 м, об`єм - 756 куб.м. Конструктивні елементи: фундамент - бетонний стрічковий; стіни - металеві труби обшиті металевими листами; міжповерхові перекриття - металеві балки; підлога - асфальт; дах - проф.метал; вікна, двері - ворота металеві;

- Згідно з журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку (т. 1, а.с. 18) літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9 (інвентар. номер 020247) загальна площа складських приміщень становить 183,2 кв.м.

72. Експертом у висновку вказано, що зазначена у свідоцтві на право власності від 11.05.2006 будівля складу літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9, не містить документального підтвердження місцерозташування (в межах території заводу). Оціночний акт на будівлю та журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9 (інвентар. номер 020247) не містять плану земельної ділянки. Також на планах території не міститься друкованої інформації про розташування складу з інвентар. номером 020247.

73. За результатом проведеного дослідження експертом встановлено, що об`ємно-планувальні рішення та характеристика конструктивних елементів мають відмінності від даних, що містяться в матеріалах справи (даних оціночного акта, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ громадського чи виробничого будинку, плану за поверхами, складеними на будівлю літера "106" (цифра) по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві), а саме:

- суттєво відрізняється фактична висота (5,02-5,28 м), від зазначених у матеріалах (4,10 м);

- внутрішній розмір 24,55 м, який визначено камерально, не перевіряється, оскільки заміри мають проводитись у середині приміщення;

- загальна площа відрізняється не суттєво (похибка можлива через деформації листів огородження, що відбуваються з плином часу);

- суттєво відрізняється об`єм складу;

- відсутній бетонний стрічковий фундамент;

- по стінам зазначені несуттєві неточності, оскільки фактично влаштовані швелера та швелера зварені у труби, обшиті металевими листами;

- дах не містить профільованих листів, листи металеві прямі.

74. Окремо у висновку експерта зазначено, що в примітці до Плану І поверху зазначено "Площа приміщення № 2 виведена камерально, немає доступу до приміщення", що може свідчити про неповне обстеження будівлі при виконанні обмірів при складанні оціночного акта на будівлю (т. 1, а.с. 17) літера " 106" (цифра) по вул. Бориспільській. 9 (інвен. номер 020247).

75. При співставленні об`єкта дослідження з вимогами нормативних документів, експертом встановлено таке:

- Об`єкт, що розташований по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві, позначений на абрисі земельної ділянки, літерами "МН" та зафарбований рожевим кольором, має невідповідності даним оціночного акта, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ громадського чи виробничого будинку, плану за поверхами, складеними на будівлю літера "106" цифра, щодо зазначених розмірів та конструктивних елементів. Але схематично відповідає даним плану за поверхами літ. "106" (цифра), оскільки має форму прямокутника та поділений на п`ять секцій;

- Об`єкт встановлено на каналізаційній мережі та безпосередньо на колодязі, що не відповідає вимогам ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", СНиП П-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" та унеможливлює обслуговування та постійний доступ до мережі;

- На момент проведення обстеження внутрішній простір об`єкту поділений на секції, але не організований, відсутнє будь-яке обладнання чи пристосування для складування. Крім того, відсутні комунікації (підведено електрику, однак в середині приміщень комунікацій не має) та конструктивно не забезпечено захист від потрапляння опадів, що не відповідає визначенню складського приміщення, наведеного в ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків, установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою" та вимогам СНиП 2.11.01-85* "Складские здания";

- При порівнянні вищеперелічених ознак, які характеризують фундамент і капітальність будови, з фактичними та документальними даними встановлено, що у об`єкта дослідження, такий конструктивний елемент як фундамент (у функціональному значенні цього слова), що з`єднує будівлю із землею і передає всі навантаження на основу складену ґрунтами (природну) чи штучну, відсутній. Наявна бетонна площадка виконує функцію для надання горизонтальності поверхні та забезпечення стійкості при влаштуванні огороджуючих конструкцій та інших елементів конструкцій. Площадка не зв`язана конструктивно із просторовим каркасом, тобто відсутній зв`язок будівлі з землею, тому не відповідає поняттю (визначенню) "нерухоме майно, нерухомість" згідно з Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

- Згідно з п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Мінюсті 28.01.2003 за № 66/7387 "не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язані фундаментом із землею" (в редакції станом на 30.05.2005), що протирічить свідоцтву про право власності від 11.05.2006 на будівлю-склад площею 183,20 кв.м, яка розташована в м. Києві по вул. Бориспільська, 9 (літ "106" (цифра)), оскільки у будівлі, яку було обстежено експертом, відсутній зв`язок із землею;

- Будівля поділена на п`ять секцій, площею забудови 187 м2, тобто більше 30,0 м2 по зовнішньому контуру; тому перенесення об`єкта в цілісному вигляді не вбачається за можливе. Розміри об`єкта не дозволяють його просто перенести, необхідно проведення демонтажних (різання) та монтажних робіт (зварювання), тому за цією ознакою може бути віднесена до нерухомого майна. Крім того, фактичний технічний стан об`єкта (суттєва корозія металу) унеможливлює проведення таких робіт.

76. Таким чином, за результатами експертизи встановлено, що об`ємно-планувальні рішення та характеристика конструктивних елементів мають відмінності від даних документів, наданих позивачем за первісним позовом на спірний об`єкт нерухомості. При цьому, крім площі спірного приміщення, не співпадають з даними наданих позивачем за первісним позовом документів також його висота, об`єм, матеріали, з яких виготовлено об`єкт, наявність фундаменту тощо.

77. Відповідач за первісним позовом не визнав наданий позивачем за первісним позовом правовстановлюючий документ таким, що стосується спірного приміщення, через брак у позивача за первісним позовом абрису чи експлікації земельної ділянки, на якій розташоване приміщення, яке, за твердженням позивача за первісним позовом, є саме спірним.

78. З урахуванням викладеного, оскільки зазначена у свідоцтві на право власності від 11.05.2006 будівля складу літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9 не містить документального підтвердження місцерозташування (в межах території заводу), оціночний акт на будівлю та журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку літера "106" (цифра) по вул. Бориспільській, 9 (інвентар, номер 020247) не містять плану земельної ділянки та не вказано інформації про розташування складу з інвентар. номером 020247, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості на підставі наданих позивачем за первісним позовом доказів встановити належність спірного приміщення на праві власності саме позивачу за первісним позовом.

79. Крім того, у первісній позовній заяві, зокрема, зазначено "В своїй претензії № 765/1687 від 14.12.2017р. наше підприємство попередило, якщо ПАТ "ЯВІР КРЗ" не звільнить до 21.12.2017р. від незаконного володіння приміщення Складу, ПАТ "Київський радіозавод" буде змушений самостійно звільнити приміщення від майна яке там знаходиться.".

80. Оцінюючи зміст позовних вимог АТ "Київський радіозавод" на предмет належності обраного позивачем за первісним позовом способу захисту та надані в обґрунтування позовних вимог докази, зокрема, листування сторін з приводу звільнення спірного приміщення, колегія суддів зазначає, що у даній справі позивачем за первісним позовом не доведено обставин щодо перебування спірного приміщення у фактичному володінні АТ "Київський радіозавод".

81. Враховуючи наведене, позивачем за первісним позовом не доведено, що заявлені ним позовні вимоги є саме вимогами володіючого майном власника, що виключає можливість задоволення позовних вимог на підставі ст. 391 ЦК України.

82. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що АТ "Київський радіозавод" не доведено порушення його прав та законних інтересів, та правомірно відмовив у задоволенні первісних позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

83. У силу приписів ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

84. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині висновків суду щодо зустрічного позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

85. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

86. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

87. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

88. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги АТ "Київський радіозавод" відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

89. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

90. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

91. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київський радіозавод" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 у справі № 910/2987/18.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами і плановими, аварійними та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, повний текст постанови складено та підписано - 02.01.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська