Ухвала

від 28.11.2022 по справі 370/3235/19

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

28 листопада 2022 року Справа №370/3235/19

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Захарченко Т. М., при розгляді у відкритому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кодрянської селищної ради про визнання протиправним рішення Кодрянської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю

в с т а н о в и в :

01.11.2019р. до Макарівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кодрянської селищної ради про визнання протиправним рішення Кодрянської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, яка ухвалою суду від 16.12.2019р., прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

04.10.2022 року представником позивачки адвокатом Ганенко Р. А. подано до суду клопотання, в якому заявлено вимогу повернутися до розгляду цивільної справи №370/3235/19 на стадію підготовчого провадження

В обґрунтування поданого клопотання представник позивачки зазначив про те, що звертаючись 01.11.2019р. до суду з позовом у даній справі, представником позивачки було завлено вимоги про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серія IV-КВ №012788, зареєстрований за №27 від 23.08.2002р., яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,233 га, а також про визнання протиправним та скасування п. 10 рішення Кодрянської селищної ради XXIV скликання від 19.07.2002р. №21 «Про надання та вилучення земельних ділянок», яким ОСОБА_2 надано у власність спірну земельну ділянку та видано оскаржуваний державний акт на право приватної власності.

Обрання зазначених способів захисту було зумовлено тим, що представник позивачки адвокат Ганенко Р.А. звернувся до Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з адвокатським запитом від 25.06.2019р. №31/19, в якому просив надати належним чином посвідчені копії документації із землеустрою, що слугувала підставою для складання державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222755400:00:016:0009 та 3222755400:00:016:0008, а також належним чином посвідчені копії державних актів на зазначені земельні ділянки.

У відповідь на вказаний запит Відділом у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області було надано лист від 03.07.2019р. №97-10-0.30-3431/172-19, до якого додано копію державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ №012788, яким посвідчується право власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,233 га.

В подальшому ухвалою Макарівського районного суду від 02.03.2020р. по даній справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «СУДОВА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА УКРАЇНИ».

За наслідками проведеної експертизи 21.02.2022р. до суду було надіслано висновок експерта №СЕ-1201-1-1165.20 від 17.01.2022р.

Під час ознайомлення з висновком експерта представнику позивачки стало відомо про те, що оспорюваний державний акт на право приватної власності на землю від 23.08.2002р., серії IV-КВ №012788, виданий на зовсім іншу земельну ділянку, яка не стосується предмета дослідження.

В той час як право власності на спірні земельні ділянки посвідчувалось державним актом на право приватної власності на землю від 23.08.2002р., серії IV-КВ №012787, який було видано на ім`я ОСОБА_3 і після смерті якого відповідач успадкував спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222755400:00:016:0008 та 3222755400:00:016:0009 (аркуш 14 висновку експерта).

Наведені обставини вказують на те, що обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає вимогам закону та не є ефективним засобом відновлення порушеного права. Оскільки навіть у випадку визнання недійсним державного акту на право власності право приватної власності на землю від 23.08.2002р., серії IV-КВ №012788 взаємний перетин земельних ділянок не буде усунуто, так як зазначений державний акт посвідчує право власності відповідача на зовсім іншу земельну ділянку.

Також представник позивачки вказував на те, що після подання позову по даній справі до чинного законодавства України було внесено ряд змін, якими фактично запроваджено нові способи захисту порушених прав власників у випадку взаємного перетину земельних ділянок, що зумовлює необхідність змінити предмет позову по даній справі.

14.10.2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Соборук Ю.Ф., надійшли письмові заперечення проти клопотання позивача про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

Заперечуючи проти вказаного клопотання представник відповідача посилався на те, що наявна в матеріалах справи відповідь Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адвокатським запитом від 25.06.2019р. №31/19 не містила запитувану інформацію щодо державного акту ОСОБА_2 та позивачем взагалі не було отримано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

Також представник відповідача вказував на те, що суперечливі дані в доказах, які додано до первісної позовної заяви, неможливо було не помітити під час підготовки матеріалів позовної заяви, а тому позивач про невідповідність предмету позову дійсним обставинам справи ще на стадії подання позову до суду.

В судове засіданні сторони та їх представники не з`явились. Представник позивачки, адвокат Ганенко Р. А., надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, своє попереднє клопотання від 04.10.2022 про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Соборок Ю.Ф., надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

При вирішенні поданого представником позивачки клопотання суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів та ін.

Діючим Цивільним процесуальним Кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого приводження після його закриття.

Разом з тим, Верховним Судом у своїй постанові від 03.10.2019 року у справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18».

З висновку експерта №СЕ-1201-1-1165.20 від 17.01.2022р. вбачається, що оспорюваний державний акт на право приватної власності на землю від 23.08.2002р., серії IV-КВ №012788, виданий на зовсім іншу земельну ділянку, яка не стосується предмета дослідження.

В той час як право власності на спірні земельні ділянки посвідчувалось державним актом на право приватної власності на землю від 23.08.2002р., серії IV-КВ №012787, який було видано на ім`я ОСОБА_3 і після смерті якого відповідач успадкував спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222755400:00:016:0008 та 3222755400:00:016:0009.

Суд також бере до уваги ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 та його представник, будучи краще за суд та інших учасників процесу обізнаним про правові підстави виникнення права власності на спірні земельні ділянки, під час розгляду даної справи ані в заявах по суті справи, ані під час усних пояснень жодного разу не повідомили суд про невідповідність предмету позову дійсним обставинам справи.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17(провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року усправі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року усправі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

З урахуванням зазначеного, оскільки право на зміну позивачем предмету позову Цивільним процесуальним кодексом України передбачено лише в підготовчому провадженні, яке по даній справі вже закрито, то виходячи із завдань цивільного судочинства, з метою сприяння позивачу у реалізації його права на обрання ефективного, на думку позивача, способу захисту його порушених прав, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання представника позивача, повернення в підготовче провадження та прийняття заяви про зміну предмету позову.

Суд також вважає, що задоволення клопотання позивача жодним чином не призведе до порушення принципу змагальності та процесуальних прав відповідачів, оскільки вони будуть мати можливість скористуватися правами, наданими їм нормами ЦПК України під час підготовчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260-261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Повернутись до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кодрянської селищної ради про визнання протиправним рішення Кодрянської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю - на стадію підготовчого провадження.

Призначити підготовче засідання на 22.12.2022 року на 11 год. 00 хв. у приміщенні Макарівського районного суду Київської області за адресою: смт Макарів, Макарівський район, Київська область, вул. Димитрія Ростовського, 35, зал. №3.

У підготовче засідання викликати учасників справи/їх представників, яким разом з судовими повістками надіслати копію даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Косенко