Постанова

від 03.01.2023 по справі 591/7068/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2023 року м.Суми

Справа №591/7068/19

Номер провадження 22-ц/816/107/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрієнко Марини Вікторівни на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2022 року в складі судді Клименко А.Я., ухвалене в м. Суми, повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Андрієнка Сергія Миколайовича звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Репетун Олена Євгеніївна, остаточно уточнивши позовні вимоги просила: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з грудня 2010 року по 28 січня 2017 року; визнати за ОСОБА_1 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як особисту приватну власність; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину від загальної площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона з грудня 2010 року по 28 січня 2017 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 . Вони проживали разом, проводили спільно дозвілля і відпочинок, мали спільний побут та бюджет. Під час спільного проживання у шлюбних відносинах з іншими громадянами вони не перебували.

У вказаний період вони придбали квартиру в новобудові, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У 2013 році між позивачем та ТОВ «Імпульс» було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 (в подальшому - АДРЕСА_1 ). Нею було сплачено 179 500 грн. Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за ОСОБА_3

28 січня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер через хворобу. Позивачка понесла витрати на його лікування, а в подальшому на поховання. Після його смерті відкрилася спадщина, в т.ч. на спірну квартиру. Разом із відповідачкою ОСОБА_5 , яка є дочкою померлого ОСОБА_3 , вони є спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні. Домовитись із відповідачем про розподіл спадкової маси не вдалося. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено у судовому засіданні наявність між позивачем та ОСОБА_3 усталених відносин притаманних подружжю в період з грудня 2010 року по 28 січня 2017 року, а саме, не надано доказів про спільне проживання, ведення спільного господарства, спільного бюджету, не надано доказів її участі у набутті спільно з ОСОБА_3 спірного майна. За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені ст.74 СК України вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, тому вимога про визнання права власності на частину сумісно придбаного майна відсутні.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Андрієнко М.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що надаючи оцінку джерелу походження коштів, за які було набуте спірне майно, судом першої інстанції проігноровано обставину того, що воно придбавалося за особисті кошти ОСОБА_1 під час їх спільного з померлим проживання як дружини та чоловіка. Позивач неодноразово наголошувала, що для того, щоб придбати квартиру вона продала будинок, який дістався їй за заповітом від бабусі.

Зазначає, що всі допитані в судовому засіданні свідки єдині в тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на святах були разом, лікувався померлий то в м. Суми та м. Києві, поруч з ним була ОСОБА_1 . Кожен із допитаних судом свідків беззаперечно підтвердили факт перебування позивача та померлого у спірний період у фактичних шлюбних відносинах, доповіли про факти, які б підтвердили проживання сторін саме однією сім`єю. Фотографії надані суду підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Стверджує, що ОСОБА_1 в придбання спірної квартири вклала власні кошти, а в ремонт квартири - спільні з померлим кошти. Вона сплачує комунальні платежі з часу придбання квартири по теперішній час одноособово.

В судовому засіданні ОСОБА_1 неодноразово наголошувала на тому, що вона та померлий узаконили свої відносини, зокрема, через те, що у нього було онкозахворювання та він потребував постійного догляду. Опікуватися батьком відповідач не хотіла, а тому з`явилася потреба у офіційній реєстрації шлюбу. До того ж за лікування ОСОБА_1 сплачувала власні кошти.

Зазначає, що знайомі та друзі сприймали померлого та ОСОБА_1 як подружжя.

Вважає, що надані докази та показання свідків не були спростовані стороною відповідача в процесі розгляду справи.

У відзиву на апеляційну скаргу, представник відповідача підтримав оскаржене рішення суду, зазначив, що апеляційна скарга носить формальний характер, оскільки доводи апеляційної скарги дублюють мотиви позовної заяви, не посилаючись на порушення норм матеріального права з боку судді, не наводить посилень на докази, що не були враховані суддею.

Позивач та її представник підтримали в суді свою апеляційну скаргу і просили позов задовольнити.

Представник відповідача просив рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 28 січня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 17, Т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 16, Т. 1).

З повідомлення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Репетун О.Є. № 179/02-14 від 18 листопада 2019 року вбачається, що згідно матеріалів спадкової справи № 14/2019 року, заведеної 05 серпня 2019 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями є: його дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_2 , які відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а.с. 39, Т. 1).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 червня 2014 року ОСОБА_3 є власником 2-кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 65,14 кв. м, житловою площею 33,2 кв. м (а.с. 18, Т. 1).

Позивачкою надані копії квитанції про сплату ОСОБА_3 за квартиру 05 вересня 2013 року - 160 000 грн, а 26 вересня 2013 року - 88 880 грн (а.с. 21, Т. 1).

Також надано квитанції про сплату нею за квартиру АДРЕСА_3 19 червня 2013 року - 10 000 грн, а 05 серпня 2013 року - 169 500 грн (а.с. 21, Т. 1), та копію договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25-26, Т. 1).

В підтвердження своїх позовних вимог позивач надала також гарантійні талони та товарні чеки на придбану побутову техніку за 2010, 2012 роки; виписку з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 (а.с. 75-83, Т. 2); диск з фотографіями (а.с. 182, Т. 1).

Згідно розписки від 10 червня 2013 року ОСОБА_1 отримала у борг від ОСОБА_6 грошову суму у розмірі 130 000 грн для купівлі квартири за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язалася повернути вказані кошти до 10 червня 2014 року (а.с. 118, Т. 1).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 лютого 2021 року вбачається, що приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Репетун О.Є. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири (як на частку в спільному майні подружжя), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказана квартира була набута померлим до шлюбу; та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 вказаної квартири, оскільки спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, а відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними, тобто кожна зі спадкоємиць має право на 1/2 частку всього спадкового майна, у зв`язку з чим нотаріус не має права видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири (а.с. 187-188, Т. 1).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК України, слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Для визначення осіб, як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбане спірне майно. Крім того для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року (справа № 6-148цс12) та Верховного Суду від 15 серпня 2019 року (справа № 588/350/15).

Тобто, вирішуючи питання щодо правового режиму майна, суди мають встановити факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з грудня 2010 року по 28 січня 2017 року, оскільки позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у розумінні ст. 74 СК України у заявлений позивачем у позові період.

Щодо доводів апеляційної скарги, що обставина проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю підтверджується показаннями свідків та фотографіями, колегія суддів зауважує, що факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Стосовно тверджень позивача, що спірна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була придбана у 2014 році, в тому числі, за її кошти, слід зазначити наступне.

ОСОБА_1 суду було надано копію договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та копії квитанцій за квартиру АДРЕСА_3 19 червня 2013 року - 10 000 грн, а 05 серпня 2013 року - 169 500 грн. Проте, з копії договору вбачається, що він не містить ні дати його укладання, ні підписів сторін, нотаріально не посвідчений, тобто не дотримано вимог до форми та змісту договору купівлі-продажу квартири. В свою чергу з реєстраційної справи на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що спірна квартира була набута у власність саме ОСОБА_3 , зокрема, договір купівлі-продажу майнових прав № 114 від 28 березня 2014 року був укладений між ПАТ «Сумбуд» та ОСОБА_3 . Доказів того, що позивач сплачувала кошти за вказану квартиру матеріали справи не містять, отже вона не довела обставину придбання спірної квартири за спільні кошти з ОСОБА_3 . Доводи позивача, що квартира АДРЕСА_4 в подальшому це і є спірна квартира АДРЕСА_5 не підтверджуються жодним доказом.

Також позивач в апеляційній скарзі зазначає, що вона сплачувала комунальні платежі з моменту придбання квартири, проте жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надала.

Гарантійні талони та чеки за придбану побутову техніку не свідчать, що вказана техніка придбавалася ними спільно. Так само і виписка з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 свідчить лише про те, що він проходив лікування.

Отже, позивачем не було надано доказів проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з грудня 2010 року по 28 січня 2017 року, зокрема, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї, взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Відповідно, відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 вказаної квартири, оскільки вона не довела, що на момент придбання вказаного нерухомого майна, вони проживали однією сім`єю у розумінні ст. 74 СК України.

Відповідно не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання за нею права власності на 1/4 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки як дружина померлого, її частка спадкоємця за законом дорівнюється 1/2 і свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка не позбавлена отримати у нотаріуса у визначеному законом порядку.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення в оскаржуваній частині. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андрієнко Марини Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 січня 2023 року.

Головуючий - С. С. Ткачук

Судді: О. Ю. Кононенко

В. І. Криворотенко