Рішення

від 27.12.2022 по справі 442/3519/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3519/21

Провадження №2/442/106/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді - Грицай М.М.

секретар судового засідання - Антоненко В.О.,

з участю представника позивача - адвоката Фурика А.Я.,

представника відповідача ТзОВ «Дослідний завод

«Граніт» - адвоката Репака В.В.,

представника відповідача Дрогобицької міської ради - Юзвак І.П.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шубака М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Фурик Андрій Ярославович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт», Дрогобицької міської ради, державного реєстратора Топорович Лілі Мар`янівни, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору купівлі-продажу,

в с т а н о в и в :

Представник позивачки - адвокат Фурик А.Я. звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить: скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» на нежитлову будівлю, гараж БІГ, позначену на плані літерою «Л-1», площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену 9 квітня 2019 року державним реєстратором Модрицької сільської ради Дрогобицького району Топорович Лілею Мар`янівною, номер запису про право власності: 31089851. Визнати недійсним та скасувати рішення Дрогобицької міської ради №1939 від 12.09.2019 про затвердження матеріалів технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Визнати недійсним та скасувати рішення Дрогобицької міської ради №2638 від15.10.2020 в частині продажу у власність ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» земельної ділянки площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, укладений між Дрогобицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» 30.10.2020 та посвідчений приватним нотаріусом Стадник Г.І. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» та ОСОБА_1 26.02.2021 та посвідчений приватним нотаріусом Момот М.О.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 березня 2019 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Концерн-Електрон» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту (літ.Р-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., згідно якого будівля контрольно-пропускного пункту перейшла у власність ОСОБА_2 . Вказана будівля, відповідно до п.2 даного договору, була розташована на земельній ділянці, наданій для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер - 4610600000:01:067:0044.

У квітні 2021 року на вказаній земельній невідомі особи вирубали дерева. ОСОБА_2 , з`ясовуючи обставини цієї події, отримала інформацію про наступне.

9 квітня 2019 року державний реєстратор Модрицької сільської ради Дрогобицького району Топорович Ліля Мар`янівна зареєструвала право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» на нежитлову будівлю, гараж БІГ, позначену на плані літерою «Л-1», площею 9,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для виникнення права власності став договір купівлі-продажу (серія та номер 1/10/1) від 01.10.2003, укладений між ВК ТзОВ «Газда» та ТзОВ «Дослідний завод «Граніт». При цьому, технічний паспорт на вказану будівлю із дерев`яними стінами було виготовлено лише 20.03.2019. Дана будівля також розташована на земельній ділянці, кадастровий номер якої - 4610600000:01:067:0044.

Зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту (літ.Р-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ПрАТ «Концерн-Електрон» на земельній ділянці 4610600000:01:067:0044 не було жодної іншої будівлі, крім контрольно-пропускного пункту. Крім цього, вважає, що державний реєстратор не вправі була здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу, який не було посвідчено нотаріально. Вищевказані обставини дають підставу вважати, що договір купівлі-продажу (серія та номер 1/10/1) від 01.10.2003, укладений між ВК ТзОВ «Газда» та ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» насправді укладено «заднім числом» з метою приховати нікчемність даного правочину.

Здійснивши незаконну реєстрацію права власності, ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» звернулося в Дрогобицьку міську раду щодо поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044.

Рішенням Дрогобицької міської ради №1939 від 12.09.2019 затверджено матеріали технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки загальною площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на дві земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 1160 кв.м. з кадастровим номером 4610600000:01:067:0080, земельна ділянка № 2 площею 157 кв.м. з кадастровим номером 4610600000:01:067:0081.

Вказаним рішенням Дрогобицької міської ради земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, передано в оренду ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, строком на 5 років.

Звертає увагу, що земельна ділянка площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044 була виділена для обслуговування саме будівлі контрольно-пропускного пункту (літ.Р-1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується, зокрема, кадастровим планом зазначеної земельної ділянки, на якому відображено лише будівлю контрольно-пропускного пункту. Таким чином, Дрогобицька міська рада не вправі була здійснювати поділ вказаної земельної ділянки чи відчужувати її іншим особам, крім ОСОБА_2 .

Однак, якщо припустити, що реєстрація права власності ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» на будівлю гаража БІГ площею 9,7 кв.м. відбулась правомірно, то, на його думку, дивним є поділ земельної ділянки, згідно якого, для обслуговування будівлі площею 9,7 кв.м. виділяється земельна ділянка площею 1160 кв.м., а для будівлі площею 62,9 кв.м. - земельна ділянка площею 157 кв.м.

Разом з тим, на підставі рішення Дрогобицької міської ради №2638 від 15.10.2020, з ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» було укладено договір купівлі-продажу від 30.10.2020, посвідчений нотаріусом Стадник Г.І., згідно якого право власності на земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, перейшло до ТзОВ «Дослідний завод «Граніт».

26.02.2021 між ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено в нотаріуса ОСОБА_3 , згідно якого право власності на земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, перейшло до відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, вважає, що оскільки підлягають визнанню недійсними рішення Дрогобицької міської ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, відповідно недійсними слід визнати і наступні договори купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.

Відповідачем ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що не погоджуються з нею, вважають її безпідставною і такою, що не ґрунтується на нормах матеріального права, а доводи, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи. Свою позицію обґрунтовують наступним.

01.10.2002 між виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Газда» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГРАНІТ» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1/10/1. За умовами даного Договору Продавець продав Покупцю нежитлові будівлі та матеріальні цінності, що знаходилися під номером АДРЕСА_1 , а саме: корпус додаткового виробництва панельно-цегляний, розміром нежитлової площі 1869,3 кв.м.; корпус №8 панельно-цегляний, розміром нежитлової площі 1484,6 кв.м.; матеріальні цінності, згідно переліку (додаток №1 до цього Договору). Згідно Акта передачі-приймання майна від 01 жовтня 2003 року, ВК ТзОВ «Газда» та Товариство з відповідальністю «Дослідний завод «ГРАНІТ» посвідчили, що згідно завіреного сторонами договору купівлі-продажу№1/10/1 від 01.10.2003, ВК ТзОВ «Газда» передало, а ТзОВ «ГРАНІТ» прийняло нежитлові приміщення площею 3353,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту підписання даного акту ТзОВ «ДЗ «Граніт» набуває право власності на вищевказане майно. Зазначений Акт посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №29. Вказані об`єкти нерухомого майна були зареєстровані в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Тривалий час ТзОВ «ДЗ «Граніт» користувалося земельною ділянкою несільськогосподарського призначення - землі промисловості, загальною площею 15069 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0014. У подальшому вказана земельна ділянка була поділена на декілька нових земельних ділянок площею 0,6669 га, площею 0,1027 га та площею 0,1317 га (кадастровий номер 4610600000:01:067:044). Дані обставини підтверджуються договорами оренди земельних ділянок, зокрема від 27.04.2005, від 24.06.2008, від 14.12.2011, від 10.04.2014, від 10.07.2017, від 02.12.2019, укладеними між ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» та Дрогобицькою міською радою. У договорах оренди сторони підтвердили, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля, яка належить орендарю на праві власності, а також інші об`єкти інфраструктури - по території земельної ділянки проходять інженерні мережі.

У подальшому ТзОВ «ДЗ «ГРАНІТ» звернулося до Дрогобицької міської ради із заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,1317 га, кадастровий номер 4610600000:01:067:044 па АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на дві земельні ділянки: ділянку № 1 площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , та земельну ділянку № 2 площею 157 кв.м. па АДРЕСА_1 . Рішенням Дрогобицької міської ради від 9 липня 2019 року №1846 надано згоду на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо поділу вказаної вище земельної ділянки. Рішенням Дрогобицької міської ради від 12.09.2019 №1939 затверджено матеріали технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, надані Товариством з обмеженою відповідальністю Дослідний завод «ГРАНІТ». Тим же рішенням Дрогобицької міської ради надано ТзОВ «Дослідний завод «ГРАНІТ» в оренду земельну ділянку міськземфонду площею 1160 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, на АДРЕСА_1 , строком на 5 років (п.3рішення); земельну ділянку площею 157 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:067:0081 на АДРЕСА_1 зараховано до земель міськземфонду, що не надані у власність та користування (п.4 рішення).

Рішенням Дрогобицької міської ради від 15.10.2020 №2638 «Про продаж земельних ділянок» вирішено продати у власність орендовану Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГРАНІТ» земельну ділянку площею 1160 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0080 на АДРЕСА_1 .

30.10.2020 між Дрогобицькою міською радою (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГРАНІТ» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Сгадник Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №867. Згідно п.1.1. даного Договору Продавець передав за плату, а Покупець прийняв у власність земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1160 га, кадастровий номер 4610600000:01:067:0080.

У подальшому, 26.02.2021 зазначену земельну ділянку ТзОВ «Дослідний завод ГРАНІТ» відчужило ОСОБА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Момот М.О. та зареєстрованого в реєстрі за №198.

Зазначають, що договір купівлі-продажу №1/10/1, який позивач вважає нікчемним, укладений 01.10.2003, а тому до форми та змісту такого повинні застосовуватися положення актів цивільного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року. При цьому, положення цього Кодексу не передбачали обов`язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Однак, 28.01.2010 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Г.І. було нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу №1/10/1 від 01.10.2003 та зареєстровано в реєстрі за №27.

Також вважають, що в даному випадку права, свободи чи законні інтереси позивачки жодним чином не порушуються. Позивачка безпідставно просить суд скасувати державну реєстрацію ТзОВ «ДЗ «Граніт» на нежитлову будівлю, гараж БІГ, площею 9,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , право власності на яку в ТзОВ «ДЗ «Граніт» виникло задовго (значно раніше) до купівлі ОСОБА_2 нежитлової будівлі контрольно-пропускного пункту. Позивачка не являлася власником земельної ділянки площею 1317 кв.м. за кадастровим номером 4610600000:01:067:044 на АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка перебувала у власності територіальної громади, зокрема, Дрогобицької міської ради. У зв`язку з тим, Дрогобицька міська рада, як законний власник земельної ділянки, вправі була приймати рішення №1939 віл 12.09.2019 «Про затвердження матеріалів технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 » та в подальшому - рішення №2638 від 15.10.2020 «Про продаж земельних ділянок», яким вирішено продати у власність орендовану ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» земельну ділянку площею 1160 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, на АДРЕСА_1. Натомість, предметом договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.03.2019, що був укладений між Приватним Акціонерним Товариством «Концерн-Електрон» та позивачкою ОСОБА_2 , була лише нежитлова будівля контрольно-пропускного пункту загальною площею 62,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, вказують, що безпідставними та необґрунтованими є твердження позивачки про те, що земельна ділянка площею 1317 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:044, на АДРЕСА_1 , була виділена лише для обслуговування контрольно-пропускного пункту, власником якого з 2019 року є ОСОБА_2 . Так, ще у 2014 році між ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» та Дрогобицькою міською радою було укладено Договір оренди землі. Згідно п.1.1. даного Договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4610600000:01:067:044. У п. 2.1 Договору Сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка площею 1317 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:044, у тому числі забудовані землі - 85 кв.м., проїзди, двори, промислові майданчики - 1232 кв.м. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля, яка належить орендарю на праві власності, а також інші об`єкти інфраструктури - по території земельної ділянки проходять інженерні мережі. Після закінчення строку дії оренди, 10.04.2017 між ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» та Дрогобицькою міською радою було укладено Договір оренди землі на тих самих умовах, що були передбачені договором 2014 року, строком натри роки, тобто до 10.04.2020.

Таким чином, на момент прийняття Дрогобицькою міською радою оспорюваного рішення №1939 від 12.09.2019 ТзОВ «ДЗ «Граніт» було законним користувачем земельної ділянки площею 1317 кв.м.

Разом з тим, на вказаній земельній ділянці площею 1317 кв.м. знаходилася нежитлова будівля гараж БІГ, площею 9,7 кв.м., який ще з 01.10.2003 перебував у власності ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» на підставі договору купівлі-гіродажу №1/10/1, що у свою чергу спростовує твердження позивача про відсутність на вказаній земельній ділянці інших об`єктів. Усвою чергу, доводи позивачки про відсутність інших будівель на спірній земельній ділянці є взаємосуперечливими, оскільки позовна вимога останньої звернута саме про скасування реєстрації нежитлової будівлі, гараж БІГ, площею 9,8 кв.м., що знаходився на земельній ділянці за кадастровим номером 4610600000:01:067:0044 до її поділу, а в подальшому, після її поділу - на земельній ділянці площею 1160 кв.м., кадастровий помер 4610600000:01:067:0080 на АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що законним власником земельної ділянки площею 157 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0081, є територіальна громада міста Дрогобича, то ніщо не заваджає ОСОБА_2 придбати вказану земельну ділянку у законного власника.

З урахуванням викладеного просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за їх безпідставністю.

Крім цього, представником ТзОВ «ДЗ «Граніт» - адвокатом Репак В.В. подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 в користь ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» 25000 грн. Зокрема зазначає, що договором про надання правової допомоги №10, укладеним 01.06.2021 між Адвокатським бюро «Віталія Репака» та ТзОВ «ДЗ «Граніт», визначено фіксований розмір гонорару в сумі 25000 грн за надання правової допомоги у справі №442/3519/21 у суді першої інстанції.

Державним реєстратором Топорович Л.М. (відповідачем у справі) подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Зазначає, що 05.04.2019, за реєстраційним номером 33503197, нею розглянуто заяву про проведення державної реєстрації права власності на будівлю, що розташована на АДРЕСА_1 , за заявою уповноваженої особи ОСОБА_4 за ТзОВ «Дослідний завод «Граніт». Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень. Під час розгляду заяви нею встановлено, що право власності на вищезазначений об`єкт зареєстровано за заявником у Реєстрі прав власності за №439929 від 06.02.2004 (так званий «реєстр БТІ»). Заявником було подано технічний паспорт, виготовлений 20.03.2019, так як відповідно до п.13 розділу І «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» Додаток 3 вказано, що дані технічного паспорта актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації. Зокрема, вимога подання технічного паспорта передбачена п.58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127. На підставі зазначеного, нею внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На підставі рішення Дрогобицької міської ради №1939 від 12.09.2019 та керуючись частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 18, 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, проведено державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 4610600000:01:067:0081 та 4610600000:01:067:0080.

Окрім того вважає, що вона, як державний реєстратор, є неналежним відповідачем по даній справі. Зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах наголошує на тому, що орган державної реєстрації та державний реєстратор є неналежним відповідачем у справах про скасування державної реєстрації.

Представником Дрогобицької міської ради І.Юзвак подано письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких остання просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Щодо обставин, що передували прийняттю рішень Дрогобицькою міською радою, які оскаржує позивач, зазначає: юридична особа - ТзОВ "Дослідний завод "Граніт", починаючи з 2005 року, є добросовісним орендарем земельних ділянок, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ "Дослідний завод "Граніт", код ЄРПОУ 32613446; місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1;дата державної реєстрації - 08.08.2003. На земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1 , розміщене майно, що належить ТзОВ "Дослідний завод "Граніт" на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2003 №1/10/1. На нежитлові будівлі проведено реєстрацію права власності від 06.02.2004 реєстр.№439929, що здійснено БТІ за місцем знаходження нерухомого майна.

Звертає увагу, що договір купівлі-продажу був укладений ще до набрання чинності Цивільним кодексом 2004 року. Тобто, на момент його укладення сторони керувалися ЦК УРСР 1963 року. У зв`язку із цим між покупцем і продавцем виникли цивільні майнові правовідносини, що регулювалися правилами розділу І глави 3 «Угоди» та розділу ІІ глави 20 «Купівля - продаж» ЦК УРСР.Кодекс містив вимоги лише щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку та будівельних матеріалів. У разі купівлі-продажу інших об`єктів, спеціальних вимог стосовно форми такого договору не висувалося.

Вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення ради від 12.09.2019 №1939 "Про затвердження матеріалів технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 " жодним чином не обґрунтована, оскільки дане рішення приймалось в межах та з дотриманням вимог законодавства.

По-перше, ТзОВ" Дослідний завод "Граніт" звернувся 17.05.2019 з проханням надати дозвіл на виготовлення Технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки загальною площею 0,1317 га. Дрогобицькою міською радою рішенням від 09.07.2019 №1846 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" такий дозвіл надано. Наголошує, що на момент звернення між ТзОВ "Дослідний завод "Граніт" та Дрогобицькою міською радою було укладено Договір оренди землі від 10.07.2017 строком на 3 роки, який зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно (фактично Договори оренди з зазначеною юридичною особою укладались починаючи з 2005р.). Укладенню Договору передувало рішення Дрогобицької міської ради від 11.04.2017 №700 "Про надання в оренду, продовження терміну оренди земельних ділянок", яким п.1.18 ТзОВ "Дослідний завод "Граніт" продовжено строк оренди земельної ділянки площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер №4610600000:01:067:0044, строком на 3 роки. По-друге, після виготовлення технічної документації із землеустрою ТзОВ "Дослідний завод "Грант" звернувся із клопотанням про затвердження документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки у АДРЕСА_1 загальною площею 0,1317 га для 11.02 - розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості №4610600000:01:067:0044, а саме, на земельну ділянку № 1 площею 0,1160 га №4610600000:01:067:0080 та земельну ділянку № 2 площею 0,0157 га кадастровий №4610600000:01:067:0081.

Окрім цього, у клопотанні ТзОВ "Дослідний завод "Граніт" виявив намір отримати в оренду земельну ділянку № 1 кадастровий номер 4610600000:01:067:0080 терміном на 5 років. Дрогобицька міська рада рішенням від 12.09.2019 №1939 "Про затвердження матеріалів технічної документації землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки на АДРЕСА_1 ", керуючись статтями 12, 118, 186 ЗКУ: п.1 - припинила право користування земельною ділянкою площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 ; п.2 - затвердила матеріали технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки; п.2.1 - земельну ділянку кадастровий №4610600000:01:067:0044 поділено на дві земельні ділянки на ділянку № 1 площею 0,1160 га кадастровий №4610600000:01:067:0080 та на ділянку № 2 площею 0,0157 га кадастровий №4610600000:01:067:0081; п.3 - надала в оренду земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 кадастровий №4610600000:01:067:0080 строком на 5 років; п.4 - земельну ділянку площею 157 кв.м. на АДРЕСА_1 кадастровий номер №4610600000:01:067:0081 зараховано до земель міськземфонду, що не надані у власність та користування.

Звертає увагу, що земельну ділянку площею 157 кв.м. на АДРЕСА_1 кадастровий номер №4610600000:01:067:0081 зараховано до земель міськземфонду, що не надані у власність та користування.

Рішенням Дрогобицької міської ради від 23.07.2020 №2521 "Про включення в перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу" включено в перелік земельні ділянки, зокрема, п.1.1. земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 кадастровий номер №4610600000:01:067:0080.

ЗУ «Про оренду землі», зокрема ст. 9, визначено переважне право орендаря на отримання орендованої земельної ділянки у власність. Відтак, рішенням Дрогобицької міської ради від 15.10.2020 №2638 "Про продаж земельних ділянок у власність" згідно з матеріалами експертних грошових оцінок земель несільськогосподарського призначення вирішено: п.1.2 - продати у власність орендовану земельну ділянку ТзОВ "Дослідний завод "Граніт", а саме, земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер №4610600000:01:067:0080. За результатами такого рішення укладено договір купівлі -продажу земельної ділянки між ТзОВ "Дослідний завод "Граніт" та Дрогобицькою міською радою від 30.10.2020.

Наголошує, що усі рішення та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.10.2020 укладені із урахуванням вимог чинного законодавства та в межах повноважень Дрогобицької міської ради. А тому, у позивача відсутні підстави для визнання недійсними та скасування рішень Дрогобицької міської ради №1939 від 12.09.2019 та №2638 від 15.10.2020, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , укладеного між ТзОВ "Дослідний завод "Граніт" та Дрогобицькою міською радою.

Представник позивачки - адвокат Фурик А.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Доповнив, що на спірній земельній ділянці, на якій ОСОБА_2 придбала будівлю (контрольно-пропускний пункт), жодних інших приміщень на той час не було. Згодом позивач дізналася, що державний реєстратор ОСОБА_5 внесла у Реєстр дані щодо права власності на гараж БІГ. Ця дія реєстраційна була вчинена на підставі договору, укладеного між ВК ТзОВ «Газда» та ТзОВ «ДЗ «Граніт», який стосувався нерухомого майна. Право власності на гараж БІГ було зареєстровано в МБТІ, однак, з невідомих причин не був виготовлений технічний паспорт. Вказав, що технічну документацію на спірну земельну ділянку готувало ТзОВ «ДЗ «Граніт», і у такій була зазначена лише одна будівля (КПП), яку придбала ОСОБА_2 . Отже, ДЗ «Граніт» отримав у власність земельну ділянку для обслуговування гаражу, однак, таку поділено дивним чином, оскільки під гараж виділено значно більшу площу, аніж під КПП. Відтак, на його думку, серед іншого, порушено також пропорційність поділу земельної ділянки. Просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ТзОВ «ДЗ «Граніт» - адвокат Репак В.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримавши викладене у відзиві на позов. Доповнив, що вимоги позивача вважають абсолютно безпідставними. Жодні права та інтереси ОСОБА_2 не порушено, враховуючи зокрема те, що власником гаражу БІГ був давно завод «Граніт». При цьому, відповідач, окрім гаражу, мав у власності ще й інші будівлі. Звертає увагу, що не існує жодної норми в законодавстві, яка б регулювала питання пропорційної поділу земельної ділянки за згаданих обставин. Позивач жодного разу не зверталася до Дрогобицької міської ради з приводу надання їй права на користування чи щодо приватизації земельної ділянки під її будівлею. На час поділу земельної ділянки ТзОВ «ДЗ «Граніт» правомірно користувався такою, а її власник (міська рада) здійснив розподіл таким чином, яким вважав за необхідне. У переліку об`єктів майна, придбаного ТзОВ «ДЗ «Граніт», є також і згаданий гараж БІГ. Вважає, що відповідач правомірно придбав гараж та земельну ділянку. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача в користь ТзОВ «ДЗ «Граніт» витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн.

Представник відповідача Дрогобицької міської ради - І.Юзвак у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала викладене у своїх письмових поясненнях, а також - викладене у відзиві на позов, поданому відповідачем ТзОВ «ДЗ «Граніт».

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шубак М.І. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та пояснив, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку, оскільки придбав таку у ТзОВ «ДЗ «Граніт», а той - у Дрогобицької міської ради. Цією земельною ділянкою Граніт користувався довго на підставі договору оренди, а тому, згодом придбав її як законний користувач. Дрогобицька міська рада розпорядилася спірною земельною ділянкою як її власник, поділивши таку на дві частини. Оспорюваний договір купівлі-продажу був укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу. Відтак, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, попередньо подавши заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З копії договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 12.03.2019, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Концерн-Електрон» передало у власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю контрольно-пропускного пункту літ.Р-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 62,9 кв.м. Відповідно до п.2 цього договору, вказана будівля розташована на земельній ділянці, наданій для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер - 4610600000:01:067:0044.

Вказані відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, про що свідчить Витяг від 12.03.2019 (індексний номер 159235984).

Позивачем також надано копію кадастрового плану згаданої земельної ділянки (4610600000:01:067:0044), розробленого для орендаря - ТзОВ «Дослідний завод «Граніт», з якого вбачається, що цільове призначення такої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення - 11.02). Загальна площа земельної ділянки становить 0,1317 га, в тому числі: 0,1232 га - під проходами, проїздами, площадками; 0,0085 га - забудова.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим 09.04.2019, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» 05.04.2019 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, гараж БІГ, загальною площею 9,7 кв.м., позначену на плані «Л-1» (стіни - дерево, площадка - бетонна), на підставі договору купівлі - продажу, серія та номер: 1/10/1, від 01.10.2003; державний реєстратор - Топорович Ліля Мар`янівна.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення №1939 від 12.09.2019, за результатами розгляду заяви ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» та матеріалів технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, враховуючи рекомендації постійної комісії ради з питань регулювання земельних відносин, керуючись ст.12, ч.9 ст.118, ст.186 ЗК України та відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні, Дрогобицькою міською радою вирішено припинити право користування ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» земельною ділянкою площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, у зв`язку з поданою заявою (пункт 1); затвердити матеріали технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на дві земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 1160 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, земельна ділянка № 2 площею 157 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0081 (пункт 2); надати ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» в оренду земельну ділянку міськземфонду площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, строком на 5 років (п.3 рішення); земельну ділянку площею 157 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0081 зарахувати до земель міськземфонду, що не надані у власність та користування (пункт 4).

З оскаржуваного рішення Дрогобицької міської ради №2638 від 15.10.2020 вбачається, що на підставі розглянутих матеріалів експертних грошових оцінок земельних ділянок несільськогосподарського призначення, керуючись ст.127, 128 ЗК України і відповідно до п.34 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в порядку ст.13 Регламенту, міська рада вирішила продати у власність орендовані земельні ділянки несільськогосподарського призначення, зокрема, ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» - земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У той же час, суд звертає увагу, що земельна ділянка площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, належала на праві оренди відповідачу ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» упродовж 2005 - 2020 років, зокрема, і на час придбання ОСОБА_2 нежитлової будівлі (КПП) на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2019, розташованої на цій земельній ділянці. Вказане стверджується договорами оренди, укладеними між Дрогобицькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» (орендар) 27.04.2005 (строком на 3 роки), 24.06.2008 (на 3 роки), 14.12.2011 (на 3 роки), 10.04.2014 (на 3 роки), 10.07.2017 (на 3 роки), 02.12.2019 (на 5 років). При цьому, попередньо ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» користувалося земельною ділянкою несільськогосподарського призначення (землі промисловості) загальною площею 15069 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 4610600000:01:067:0014. Вказана земельна ділянка у подальшому була поділена на декілька нових земельних ділянок, зокрема, площею 0,6669 га, площею 0,1027 га та площею 0,1317 га (кадастровий номер 4610600000:01:067:0044). Водночас, як вбачається з витягу з рішення Дрогобицької міської ради №1096 від 27.09.2013, продовжено термін дії рішення міської ради №902 від 31.01.2013 «Про надання в оренду та продовження терміну оренди земельних ділянок» для вчинення необхідних дій, пов`язаних з укладенням договору оренди землі, ТзОВ «Дослідному заводу «Граніт», земельні ділянки площею 0,6669 га, площею 0,1027 га та площею 0,1317 га на АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлових будівель.

Разом з тим, з договорів оренди від 10.04.2014 та від 10.07.2017 вбачається, що ТзОВ «Дослідному заводу «Граніт» передано в оренду земельну ділянку на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, площею 1317 кв.м., на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення, яке належить орендарю на праві власності. Витягом з рішення Дрогобицької міської ради №700 від 11.04.2017 стверджується, що ТзОВ «Дослідному заводу «Граніт» продовжено строк оренди земельної ділянки міськземфонду, площею 1317 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, для обслуговування нежитлової будівлі.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 26.07.2017 на підставі договору оренди землі від 10.07.2017 за ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,1317 га (4610600000:01:067:0044) - строкове платне користування земельною ділянкою несільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлової будівлі.

Положеннями статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який закріплений у загальному вигляді в законі, та знаходить свій вияв у положеннях статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності, на підставі вчиненого правочину на об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Якщо договором про відчуження будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розташовані на земельній ділянці, наданій у користування, у разі їх відчуження до набувача переходить право користування частиною земельної ділянки, на якій вони розташовані, та частиною ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об`єкт зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, цільове призначення земельної ділянки площею 0,1317 га, кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код цільового призначення - 11.02).

Перехід права на земельну ділянку, що має правовий режим відповідного призначення, до приватного власника наданого об`єкта нерухомості, розташованого на ній, об`єктивно зумовлює зміну її цільового призначення, зокрема наприклад, на землі забудови, оскільки змінюється суб`єкт її використання, земельна ділянка в такому випадку використовується для експлуатації придбаного у власність об`єкта нерухомості, розташованого на цій земельній ділянці, а не для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до її і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Таким чином, особа, яка набула права власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користується попередній власник нерухомого майна, отримує право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості, або частини земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 придбала об`єкт нерухомості на спірній земельній ділянці у ПАТ «Концерн - Електрон». На час такого придбання вказана земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача ТзОВ «ДЗ «Граніт» на праві оренди. На замовлення останнього виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання вказаної земельної ділянки.

Слід зазначити, що попередньо відповідачем було отримано згоду Дрогобицької міської ради на виготовлення такої документації, що підтверджується рішенням Дрогобицької міської ради №1846 від 09.07.2019, згідно з яким ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1317 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, на АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, на дві земельні ділянки: ділянку № 1 площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , та земельну ділянку № 2 площею 157 кв.м. на АДРЕСА_1 . Вказане рішення міської ради є чинним та ніким не оскаржувалось.

Поряд з тим, позивач ОСОБА_2 з часу придбання нежитлової будівлі (з 12.03.2019) жодного разу не зверталася до органу місцевого самоврядування із відповідними заявами (клопотаннями) про передачу їй у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить їй на праві власності, у порядку, передбаченому законом. Відповідно, останньою не виготовлялась технічна документація із землеустрою, згідно з якою можна було б здійснити інший поділ спірної земельної ділянки, зокрема, у пропорції, запропонованій позивачем.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,1317 га, розташованої на АДРЕСА_1 (код цільового призначення - 11.02), виготовленої інженером - землевпорядником ОСОБА_6 , підставою для її розроблення є, зокрема, рішення сесії Дрогобицької міської ради №1846 від 09.07.2019. При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки використані наявні планово-картографічні матеріали, земельно-облікові документи, що посвідчують право на об`єкти нерухомого майна та інше. Межі поділу земельної ділянки за участю власника визначені безпосереднім обстеженням на місцевості. Земельну ділянку поділено на дві окремі земельні ділянки: земельна ділянка № 1 площею 0,1160 га, земельна ділянка № 2 площею 0,0157 га.

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на підставі вищезгаданої технічної документації із землеустрою відділом у м.Дрогобичі Міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 16.07.2019 зареєстровано земельні ділянки, розташовані на АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 4610600000:01:067:0080 площею 0,1160 га та з кадастровим номером 4610600000:01:067:0081 площею 0,0157 га, які перебувають у комунальній власності.

Судом також встановлено і береться до уваги, що на земельній ділянці площею 1317 кв.м., кадастровий номер 4610600000:01:067:0044, на АДРЕСА_1 , окрім будівлі контрольно-пропускного пункту, придбаної позивачем, знаходилось нежитлове приміщення - гараж БІГ. Вказане стверджується, зокрема, відомостями, отриманими з оригіналу технічного паспорту, оглянутого в судовому засіданні (інвентаризаційна справа №7211/1), з якого видно, що за адресою: АДРЕСА_1 , розміщене нежитлове приміщення, позначене на плані літерою «Л-1», площею 9,7 кв.м. Згідно характеристики будівлі, рік її спорудження - 1980, площадка - бетонна, фундамент - металеві стійки, стіни - дошка. Як вбачається з довідки №31 від 22.01.2021, виданої Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», згідно даних технічного архіву КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» станом на 20.03.2019 за поштовою адресою АДРЕСА_1 , проінвентаризовано нежитлову будівлю літ. «Л-1», загальною площею 9,7 кв.м. Станом на 22.01.2021 при проведенні поточної інвентаризації вказаного об`єкту нерухомого майна встановлено, що нежитлова будівля літ. «Л-1» загальною площею 9,7 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 0,116 га (кадастровий номер 4610600000:01:067:0080) за адресою АДРЕСА_1 , знесена.

Крім цього, у матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу №1/10/1 від 01.10.2003, укладений між Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Газда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт». За цим договором останній придбав нежитлові будівлі та матеріальні цінності (майно), що знаходиться під номером АДРЕСА_1 , а саме: корпус додаткового виробництва панельно-цегляний, розміром нежитлової площі 1869,3 кв.м.; корпус №8 панельно-цегляний, розміром нежитлової площі 1484,6 кв.м.; матеріальні цінності, згідно переліку (додаток №1 до цього Договору).

Як вбачається з Акта передачі-приймання майна від 01 жовтня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за №29, ВК ТзОВ «Газда» та Товариство з відповідальністю «Дослідний завод «ГРАНІТ» посвідчили, що згідно завіреного сторонами договору купівлі-продажу №1/10/1 від 01.10.2003, ВК ТзОВ «Газда» передало, а ТзОВ «Граніт» прийняло нежитлові приміщення площею 3353,9 кв.м., загальна вартість майна - 150000 грн., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

З Акта передачі-приймання майна від 01 жовтня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Г.І. та зареєстрованого в реєстрі за №27, видно, що ВК ТзОВ «Газда» та Товариство з відповідальністю «Дослідний завод «ГРАНІТ» посвідчили, що згідно договору купівлі-продажу №1/10/1 від 01.10.2003, ВК ТзОВ «Газда» передало, а ТзОВ «Граніт» прийняло майно, у томі числі, гараж БІГ (порядковий номер в акті - 1), на загальну вартість - 150000 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. З моменту підписання цього акту ТзОВ «ДЗ «Граніт» набуває право власності на вищевказане майно.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.02.2004 підтверджується реєстрація такого права за ТзОВ «ДЗ «Граніт» на нежитлові будівлі на АДРЕСА_1, реєстраційний номер 439929, на підставі договору купівлі-продажу №1/10/1 від 01.10.2003.

Зазначені вище акти містяться в інвенатризаціній справі, до якої також долучено схему розташування об`єктів (основних засобів) Дослідного заводу «Граніт», погоджену у 2001 році начальником Дрогобицького міського управління земельних ресурсів - І.Квік та начальником Дрогобицького міського управління містобудування та архітектури (головним архітектором) - М.Винницьким. Вказана схема містить, зокрема, перелік цих об`єктів, де під номером 1 зазначено Гараж БІГ. Такий погоджено директором ТзОВ «Газда» та генеральним директором ФЛК «Електрон - Лізинг» і скріплено печатками. Копія схеми додана також до матеріалів цивільної справи.

Слід звернути увагу, що згідно з переліком філій і підприємств АТ «Концерн - Електрон» по стану на 28.09.1991, до такого входив Завод «Граніт» м.Дрогобич (№15). Згідно з реєстраційним посвідченням від 20.08.1998, майновий комплекс заводу «Граніт» м.Дрогобич, розташований в АДРЕСА_1, зареєстрований за Акціонерним товариством «Концерн - Електрон» на праві власності.

З договору купівлі - продажу №1/10/1 від 01.10.2003 вбачається, що нежитлові будівлі, які були предметом договору, належали продавцю - ВК ТзОВ «Газда» на підставі договору купівлі - продажу між Відкритим акціонерним товариством «Концерн - Електрон» та виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «Газда».

Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу №1/10/1 укладався 01.10.2003, то до форми та змісту такого повинні застосовуватися положення актів цивільного законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме, ЦК Української РСР 1963 року. Варто зауважити, що положення цього Кодексу не передбачали обов`язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Поряд з тим, приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Г.І. було нотаріально посвідчено акти передачі-приймання майна від 01.10.2003 згідно з договором купівлі - продажу №1/10/1 від 01.10.2003.

Крім цього, наданими державним реєстратором Топорович Л.М. документами, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» на нежитлову будівлю, гараж «БІГ», площею 9,7 кв.м., стверджується також, що у Переліку основних засобів та матеріальних цінностей, що є Додатком №1 до договору купівлі-продажу №1/10/1 від 01.10.2003, під №1 вказано гараж БІГ. У той же час, як зазначалось вище, за вказаним договором ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» придбав нежитлові будівлі та матеріальні цінності, що знаходилися під номером АДРЕСА_1 , а саме: корпус додаткового виробництва панельно-цегляний, розміром нежитлової площі 1869,3 кв.м.; корпус №8 панельно-цегляний, розміром нежитлової площі 1484,6 кв.м.; матеріальні цінності, згідно переліку (додаток №1 до цього Договору). Відтак, гараж БІГ придбаний відповідачем на підставі вказаного договору у комплексі з іншими матеріальними цінностями згідно Переліку, що є невід`ємним додатком до договору. Надані реєстратором документи, окрім іншого, містять довідку №117 від 02.04.2019, видану КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО», про те, що нежитлова будівля гараж БІГ літ. «Л-1», загальною площею 9,7 кв.м., зареєстрована на правах власності за ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2003 №1/10/1.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено, що право власності на вищевказаний об`єкт зареєстровано 06.02.2004 Дрогобицьким ДК МБТІ та ЕО, реєстраційний №439929, за заявником. Останнім було подано технічний паспорт, виготовлений 20.03.2019, оскільки Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна передбачено, що дані технічного паспорта актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації. Зокрема, вимога подання технічного паспорта передбачена п.58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127. На підставі зазначеного та ряду інших документів (які також досліджені в судовому засіданні), державним реєстратором внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, державним реєстратором Топорович Л.М., за результатами розгляду заяви про проведення державної реєстрації права власності на будівлю, розташовану на АДРЕСА_1 , за ТзОВ «Дослідний завод «Граніт», прийнято відповідне рішення та здійснено державну реєстрацію на нежитлову будівлю, гараж БІГ, позначену на плані літ. «Л-1», площею 9,7 кв.м.

Разом з тим, на підставі рішення Дрогобицької міської ради №1939 від 12.09.2019 та керуючись частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 18, 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, проведено державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 4610600000:01:067:0081 та 4610600000:01:067:0080.

У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що з 2000 року працював директором заводу «Граніт». Пригадує, що біля контрольно-пропускного пункту знаходився склад на бетонній основі, який, скоріш за все, був переданий на баланс Концерну Електрон. Він був головою ліквідаційної комісії заводу і займався продажем об`єктів. Оскільки завод «Граніт» належав Електрону, то все майно, яке не було продане, після ліквідації передано останньому.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з 2014 року він є директором ТзОВ «Західенерго». Йому відомо, що дане товариство у 2002 році, під час ліквідації заводу «Граніт», придбало склад матеріалів, який у 2003 році був розібраним. Цей склад був металевим, на бетонній площадці. Однак, обставини по усіх об`єктах йому невідомі.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні вказав, що працював механіком на заводі «Граніт» з 1979 року по час ліквідації. Він пригадує, що склад БІГ (Бюро інструментального господарства) знаходився навпроти восьмого корпусу заводу, де була мала насосна станція. А на площадці біля прохідної був розташований металевий склад алюмінієвого глинозема, що був основною сировиною, яку використовували на виробництві. Склад БІГ теж був металевим, який не можна було транспортувати, бо всі решта склади були тимчасовими без основи. На заводі кожний цех мав по 3-4 таких склади у формі гаражу приблизними розмірами 6х4 м. Неподалік заїзду на територію, окрім КПП, був також металевий склад приблизними розмірами 8х12 м. Всі приміщення були складські. Зазначив, що спеціальної освіти у сфері інвентаризації та оцінки майна не має.

Свідок ОСОБА_10 повідомив, що був одним із засновників ТзОВ «Дослідний завод «Граніт», відповідав за технічну частину всіх дій на товаристві. Про договір купівлі-продажу 2003 року між «Газдою» та ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» йому відомо. Це був другий договір між ними. На підставі цього договору ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» придбав певні нежитлові корпуси, зокрема, корпус додаткового виробництва та інше, згідно акту прийому-передачі, до якого було долучено схему. У 1999 році розпочали орендувати одне приміщення, потім, у 2003-2004 роках, купили ще корпус з допоміжними спорудами. Купівля-продаж відбувалися ще за процедурою, коли юридична особа мала право продавати без нотаріального оформлення договору. Після створення ТзОВ «Дослідний завод «Граніт», всю земельну ділянку було оформлено на останнього, в тому числі, під контрольно-пропускним пунктом. Щодо КПП - була усна домовленість щодо подальшого продажу. Однак, як з`ясувалося пізніше, такий продали іншій особі, на орендованій Товариством земельній ділянці. Згодом вказану земельну ділянку розділили на 3 частини (1 частина - прохідна, друга - корпуси, третя - очисні споруди). Оренду та податок за землю товариство сплачувало орієнтовно з 2003-2004 років. Було придбано майно, яке налічувало орієнтовно 6 гаражів. Біля КПП на фундаменті був один склад (невеликих розмірів).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 4610600000:01:067:0044 знаходився об`єкт нерухомого майна - гараж БІГ, придбаний відповідачем ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» у 2003 році. Позивачем ОСОБА_2 , у свою чергу, на цій же земельній ділянці у 2019 році придбано об`єкт нерухомого майна - контрольно-пропускний пункт. При цьому, дана земельна ділянка перебувала в оренді ТзОВ «ДЗ «Граніт» на підставі договору оренди, укладеного із Дрогобицькою міською радою. Таким чином, перехід майнових прав на вказані об`єкти за відповідачем ТзОВ «ДЗ «Граніт» та за позивачем, зумовили перехід до них і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості. Відтак, поділ спірної земельної ділянки, враховуючи викладені вище обставини, а в подальшому передача її частини у власність відповідача, є правомірними.

При цьому, суд бере до уваги, що рішенням Дрогобицької міської ради №2521 від 23.07.2020 земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:067:0080, включено у перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу. Вказане рішення є чинним і ніким не оскаржувалось.

Оскільки згідно з рішенням Дрогобицької міської ради №2638 від 15.10.2020 вказану (орендовану) земельну ділянку вирішено продати у власність ТзОВ «ДЗ «Граніт», то за результатами такого рішення 30.10.2020 між ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» та Дрогобицькою міською радою укладено договір купівлі-продажу землі.

Як наслідок, відсутні підстави і для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Дослідний завод «Граніт».

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, зокрема, досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки представником відповідача ТзОВ «Дослідний завод «Граніт» - адвокатом Репак В.В. подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2021 між Адвокатським бюро «Віталія Репака», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт», в особі директора Лучківа Романа Васильовича, укладено договір про надання правової допомоги №10.

Згідно з п. 1.1 договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту у справі у справі №442/3519/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Дослідний завод «Граніт», Дрогобицької міської ради, державного реєстратора Топорович Л.М., ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Пункт 4.1. договору визначає, що за надання правової допомоги, передбаченої в п. 1.1. даного договору, в суді першої інстанції Клієнт виплачує Адвокатському бюро гонорар у фіксованому розмірі в сумі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Клієнт зобов`язується здійснити виплату гонорару не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів після набрання остаточним судовим рішенням суду в справі №442/3519/21 законної сили. Для оплати гонорару Адвокатське бюро може додатково надавати Клієнту рахунок (п.п. 4.4, 4.5).

Відповідно до п. 4.6 договору сторони погодили, що підписання акта прийому-передачі наданих Адвокатським бюро Клієнту послуг не є необхідним.

До заяви також долучено рахунок №1 від 22.11.2022, що адресований директору ТОВ «Дослідний завод «Граніт» за правничі послуги, надані на підставі договору про надання правової допомоги №10 від 01.06.2021

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частинами 2-5 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З постанови Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/22 вбачається, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач та його представник не заявляли клопотання про зменшення розміру таких витрат, беручи до уваги категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань, в яких брав участь представник товариства - адвокат Репак В.В., суд вважає, що сума, заявлена останнім у розмірі 25000,00 грн, є обґрунтованою і такою, що підлягає стягненню з позивача, зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Окрім цього, за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги п.9 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2021.

Керуючись ст. ст. 1-18, 141, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Фурик Андрій Ярославович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт», Дрогобицької міської ради, державного реєстратора Топорович Лілі Мар`янівни, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.05.2021 на земельну ділянку площею 1160 кв.м. на АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 4610600000:01:067:0080, та скасувати заборону вчинення будь-яких будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «Граніт» судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, в розмірі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03.01.2023.

Суддя Грицай М.М.